Шпаргалка по "Информационным системам"

56) Система інформаційного забезпечення ціноутворення

Ефективність функціонування будь-якої системи, в тому числі ціноутворення, великою мірою залежить від інформаційної  бази. Під системою інформаційного забезпечення розуміють процес безперервного, цілеспрямованого отримання інформації, різних показників, без яких неможливо  зробити аналіз системи ціноутворення, розробити ціну та прийняти управлінське рішення з проблем маркетингу.

Інформаційна база має велике значення для ефективності прийняття відповідного рішення. Тому ця інформація повинна відповідати  певним вимогам. Головними з них  с такі:

1. Корисність. Ця вимога визначає, наскільки отримана інформація впливає на прийняття відповідних рішень, наскільки вона е корисною для розробки та визначення ціни на товар підприємства в цілому. Крім того, вона повинна використовуватись для розробки внутрішніх та поточних планів і розробок.

2. Обсяг інформації. Інформація повинна мати завершений характер, тобто в повному обсязі характеризувати різні аспекти діяльності підприємства. Показники, які отримує підприємство, мають задовольняти потреби для проведення всебічного аналізу та їх планування.

3. Фактичність. Інформація повинна відображати реальний стан діяльності підприємства, характеризувати не тільки внутрішнє, а й зовнішнє економічне середовище, включаючи правові аспекти, законодавчу базу, різні екологічні чинники, які впливають або можуть вплинути на діяльність підприємства.

4. Динамізм. Інформація повинна відображати етап справ на конкретний час, причому цу стосується як минулого часу, так і сучасного та майбутнього. Треба мати на увазі характер інформаційних потоківта строки їх отримання. Важливе значення має оперативність отримання інформації, і чим менший час її проходження від миті здійснення будь-якої події до періоду отримання її керівництвом підприємства, тим ефективніше рішення може бути прийнято. Крім того, інформацію треба постійно оновлювати й доповнювати.

5. Ефективність. Отримання інформації не має бути дорожчим, ніж користь від її отримання при підготовці та прийнятті рішення.

Інформація для  маркетингової цінової політики може поділятися за різними ознаками. Наприклад, усю маркетингову інформацію поділяє на дві групи: про минуле та про майбутнє. У свою чергу  кожна з них поділяється також  на різні види. Так, інформація про  минуле поділяється на:

• постійну — інформація на товари, наприклад, повсякденного попиту, наяку ціна постійна і не змінюється протягом, хоча б, року. Ця інформація збирається у відносно постійних статистичних формах протягом тривалого часу (місяць, квартал, півріччя, рік). Збирання такої інформації налагоджене, обробка її автоматизована, і результат найбільш прогнозований;

• епізодичну — інформація на товари, які з'являються лише на короткостроковий строк, задовольняють тимчасовий попит споживачів, ціни не Є стійкими і визначаються в основному на підставі тимчасового попиту та пропозиції. Ця інформація є додатковою, застосовується при настанні різних форс-мажорних обставин і використовується для поглибленого вивчення тих змін, які відбуваються або можуть відбутися на ринку;

• періодичну — інформація на товари відносно стійкого попиту, ціни на які змінюються не дуже часто або взагалі не змінюються, але при цьому їх потрібно постійно відслідковувати протягом тривалого часу;

• миттєву — інформація на товари, які тільки з'являються на ринку, ціни на які ще не визначені в кінцевому варіанті й у більшості випадків є базовими для розрахунку цін у подальшому;

• виробника — інформація про ціни, які встановлює виробник, виходячи зі своїх витрат і в більшості випадків не дуже враховуючи попит споживачів. Підприємство-виробник повинно також збирати інформацію не тільки зі свого виробництва, а й з усієї групи товарів-аналогів, щоб мати уявлення про зміни цін на товари у конкурентів і можливі наслідки цих змін;

• покупця — інформація про ціни, які встановлюються на товари та послуги під впливом кон'юнктури ринку та її зміни. При збиранні цієї інформації визначається попит на товари та послуги, можливі його зміни, зміни в пріоритетах споживачів, інформованість їх про досягнення науково-технічного прогресу та ін.;

• первинну — інформація про ціни на товари або послуги, які встановлюються на початку реалізації, виходячи з ринкового середовища та стану конкуренції. У більшості випадків вони базуються на цінах товарів-аналогів або довідкових цінах;

• вторинну — інформація про ціни, які встановлюються на товари та послуги після первинного насичення ринку цими товарами з урахуванням змін, які відбулися на ринку.

Майбутня ціна прогнозується підприємством на перспективу і визначається на підставі майбутньої інформації з аналізу  та врахування різних чинників і може поділятися на такі види:

• інформація про ціни, з урахуванням стану ринка — головна увага звертається на економічне становище, яке склалося на ринку товарів та послуг у сучасних умовах, та прогнозні зміни його у майбутньому. Відповідно до майбутніх змін планується розвиток ринку товарів та послуг, зміна конкурентного середовища в їх виробництві, можливість збільшення імпорту, розширення виробництва підприємства, зміна витрат та інші чинники, на підставі яких можна визначити можливі варіанти цін;

• інформація про зміни пріоритетів споживачів — визначає зміни, які відбуваються в поведінці споживачів щодо товарів, які виробляються на підприємстві, або їх аналогів, можливості врахування цих змін на підприємстві, і за рахунок цього визначає ціни на вироби за умови не зменшення попиту населення;

• інформація про зміни навколишнього середовища — в основному це зміна конкурентного середовища, зменшення попиту на товар підприємства і визначення напрямів діяльності фірми щодо зменшення ціни й утримання своїх позицій на ринку товарів та послуг.

55) Застосування АРМ в торгівельній ІС

Під автоматизованим робочим  місцем розуміють професійно-орієнтован систему технічних, програмних, інформаційних, методичних і технологічних засобів, які забезпечують роботу користувачів інформації на ПЕОМ  вреалізації їхніх функцій. АРМ менеджера – людино-машинна система, яка задовольняє такі вимоги :

• Безпосередній доступ менеджера до спеціалізованих машинних засобів обробки інформації;
• Наявність засобів автоматичного збирання, реєстрації, контролю та зберігання даних;
• Ефективний доступ до інформації, її оперативна обробка та відображення;
• Забезпечення роботи в інтерактивному режимі (в процесі удосконалення та розвитку АРМ повинна задовольняти оперативний доступ користувача до баз даних інших ЕОМ);
• Досить високу продуктивність обчислювальної системи, що забезпечує прийнятний час реакції на дію користувача.

Згідно з рівнем об’єкта  управління в ієрархічній структурі  управління комерційною діяльністю виділяються таки типи АРМ для  працівників:

• Центральних служб управління (топ-мененджементу);
• Органів управління корпоративними утвореннями;
• Функціональних працівників: постачання, реалізація, обліку тощо.

Згідно з рівнем узагальнення прийнятних рішень АРМ поділяються  на таки типи:

• Топ-менеджерів (осіб, які приймають рішення на рівні всього підприємства або процесу);
• Функціональних працівників апарату управління.

У відповідності з технологією  розв’язання однотипних задач розрізняють  індивідуальні і колективні АРМ. Колективні АРМ розраховані для  групи функціональних спеціальностів, об’єднаних організаційно і територіально. Раціональні розміри таких груп – 3-5 осіб активних користувачів із запиту інформації. АРМ функціональних працівників апарату управління за своєю природою є колективними, оскільки вони працюють з єдиною інформаційною базою торговельного підприємства.

За характером оснащення  технічними і програмними засобами виділяють АРМ загального призначення (оснащені ПЕОМ із специфічними зовнішнім  пристроями). До АРМ загального призначення  відносяться, наприклад, АРМ бухгалтера, до спеціалізованих – АРМ касира, фасувальника. АРМ касира складається із касового терміналу, підключеного до центральної ЕОМ. АРМ фасувальника має ПЕОМ, до якої підключені електронні ваги, пристрої друкування етикеток, ярликів, штрихових кодів.

Слід зауважити, що така класифікація носить умовний характер і ознаки окремих її видів можна знайти в АІС різних типів.

АРМ топ-менеджера - це система, яка є сукупністю взаємпопов’язаних елементів, призначених для дослідження аналізу і прогнозування попиту населення на товари і послуги, а також для управління логістичними процесами руху товарів. АРМ обов’язково передбачає наявність таких можливостей, як:

• Складання програм вивчення споживчого попиту для контрольно-асортиментних пунктів і контроль за їх виконанням;
• Збирання, узагальнення і аналіз інформації: прогнозування обсягу і асортиментної структури попиту з метою подальшого обґрунтування заявок і замовлень;
• Автоматична підготовка та складання заявок та замовлень на поставку товарів;
• Розробка окремих інформаційно-дослідницьких матеріалів згідно з кон’єктурою ринку та складання документів оглядів кон’єктури;
• Оперативного корегування замовлень з урахуванням змін попиту і виробничих потужностей промислових підприємств – постачальників у поточному році;
• Забезпечення взаємодії з виробничими і торговельними організаціями по закупівлі товарів у номенклатурі (відповідно до видів, моделей оздоблення, розмірів і т.ін.)
• Дистанційного оформлення закупівлі товарів на ринку виставках;
• Розробка рекламних  заходів щодо популяризації нових видів товарів і товарів достатнього асортименту власного торговельного підприємства.

Однією з основних і  специфічних функцій менеджера  є прогнозування обсягів в  майбутньому періоді на підставі виявлених об’єктивних тенденцій  в розвитку споживчого попиту. Воно виступає частиною системи (функції) планування показників торговельно-господарської діяльності. У зв’язку з цим комплекс задач прогнозування охоплює комплекс процедур, операцій і факторів, якими можна управляти і які мають вплив на розвиток попиту. Прогнозування попиту повинно враховувати реальні можливості розвитку товарного і грошового обмінів, що в значній мірі забезпечує прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Менеджер, опираючись на використання програмних засобів і математичних функцій, може визначити тенденції розвитку попиту і враховує обсяги і структуру роздрібного попиту  і враховує обсяги і структуру роздрібного товарообороту підприємства у плановій перспективі.

В ієрархічній мережі АРМ  розрізняють за рівнем ієрархії та статусу. На кожному рівні обробляються повідомлення (трансзакції) і в разі потреби передаються АРМ(ах) вищого рівня. Наприклад, на оптовій базі – на найнижчому рівні орієнтовані на розв’язання спеціальних завдань АРМ таких як: АРМ комірника, АРМ завідуючого складу, АРМ товарознавця.

Середній  рівнь складають АРМи менеджера, товарознавця – реалізатора, плановиків, тощо. До верхнього рівня включається АРМ(и) адміністративних працівників і вищого управлінського персоналу. В ієрархічній системі відмова у роботі АРМ(ів) верхнього рівня часто призводять до суттєвих порушень всієї системи, а нижніх – тільки до зниження її працездатності і відмові реалізації деяких функцій. У локальній обчислювальній мережі з кільцевою конфігурацією АРМ(и) об’єднуються між собою через загальну шину. Між АРМ(ами) за допомогою спеціального алгоритму відбувається обмін трансакціями, даними та іншою інформацією із зазначенням адреси одержувача. При зіркоподібній конфігурації мережі одне з АРМ утворює центр зірки – центральний АРМ (ЦАРМ), який зв’язаний з рештою АРМ(ів), підпорядкованих йому. Зіркоподібна локальна мережа може бути фрагментом ієрархічної мережі обробки даних.

У багатьох випадках для більшості  складно утворених торговельних підприємств (супермаркетів, інтермаркетів) при обробці великих обсягів інформації здійснюється організація комбінованої локальної обчислювальної мережі, при якій функціональній АРМи входять у різні системи з власною структурною організацією. Приклад комбінованої конфігурації системи АРМів супермаркету є з елементами кільцевої та ієрархічної структур наведений на рис.

Рис. Комбінована конфігурація системи АРМ.

Організація введення та обробки даних вивчення попиту і товароруху

Дані про попит населення  на товари зберігаються і накопичуються  на машинних носіях у вигляді БД. Виходячи з практики роботи підприємств  інформаційно-обчислювального обслуговування торгівлі, джерелами інформації є  дані: статистичної і бухгалтерської звітності, вибіркового анкетного  обстеження підприємств роздрібної торгівлі.

Розрізняють реалізований, незадоволений  і попит, що формується.

• Реалізований попит - відповідає тій частині грошових доходів населення, яка фактично задоволена в результаті купівлі товарів у роздрібній мережі торговельних підприємств всіх форм власності (державної, приватної та кооперативної торгівлі, підприємствах громадського харчування і на колгоспних ринках).
• Незадоволений попит – це та частина фактично пред’явленого населенням попиту (в грошовому еквіваленті), яка в даний чи інший момент часу не була реалізована у зв’язку з причинами об’єктивного і суб’єктивного характеру.
• Попит, що формується, являє собою попит на реально існуючі товари, утому числі й нові, який формується під впливом цілої низки чинників. Із метою його перспективного формування й прогнозування, дані про попит повинні накопичуватись у відповідних обсягах, структурі та динамічних радах. Розрізняються оперативні і архівні масиви даних. Сукупність оперативних, архівних і довідкових масивів даних утворюють базу даних.