Шпаргалка по "Информационным системам"

Всі розрахунки здійснюються в технології АРМ. На автоматизованому робочому місці менеджера (товарознавця - реалізатора) розв’язується такі основні завдання: обробка замовлень- заявок покупців; вписування й обробка листів на відбір товарів; виписування рахунків-фактур і прибутково-видаткових документів; облік руху товарних запасів; облік надходження товарів  розрізі реквізитів: угод, постачальник, товар.

54) Висока роль фінансової інформації в підготовці і прийнятті ефективних управлінських рішень зумовлює високі вимоги до її якості при формуванні інформаційної системи фінансового менеджменту, серед яких виділяють вимоги до її значимості, повноти, своєчасності, достовірності, зрозумілості, співставимості, ефективності.

1. Значимість, яка визначає, на скільки залучена інформація  впливає на результати фінансових  рішень, в першу чергу, в процесі  формування фінансової стратегії  підприємства, розробки цілеспрямованої  політики по окремим аспектам  фінансової діяльності, підготовки  поточних і оперативних фінансових  планів.

2. Повнота, яка характеризує  завершеність кола інформативних  показників, необхідних для проведення  аналізу, планування і прийняття  оперативних управлінських рішень  по всім аспектам фінансової  діяльності підприємства.

3. Достовірність, яка  визначає, на скільки інформація, що формується, адекватно відображує  реальний стан і результати  фінансової діяльності, правдиво  характеризує зовнішнє фінансове  середовище, нейтральна по відношенню  до всіх категорій потенційних  користувачів та перевіряєма.

4. Своєчасність, яка характеризує  відповідність сформованої інформації  в її потребі за період її  використання. Окремі види інформативних  показників “живуть” в його  інформаційній системі в незмінному  якісному виразі лише один  день (наприклад, курс іноземних  валют, окремих фондових і грошових  інструментів на фінансовому  ринку), інші – місяць, квартал  і т.ін.

5. Зрозумілість, яка визначається простотою її побудування, відповідністю визначеним стандартам представлення та доступністю розуміння тими категоріями користувачів, для яких вона призначена. Не слід однак змішувати вимоги зрозумілості інформації для конкретної категорії користувачів з її універсальною доступністю для розуміння всіма учасниками фінансової діяльності підприємства, тому що не всі з них можуть мати достатній рівень кваліфікації для адекватної її інтерпретації.

6. Співставність, яка визначає можливість порівняльної оцінки вартості окремих активів і результатів фінансової діяльності підприємства у часі, можливість проведення порівняльного фінансового аналізу підприємства з аналогічними господарюючими суб’єктами і т.ін. Така співставимість забезпечується ідентифікацією визначення окремих інформативних показників та одиниць їх виміру, використанням відповідних національних і міжнародних стандартів фінансової звітності, послідовністю і стабільністю методів обліку фінансових показників на підприємстві.

7. Ефективність, яка означає, що витрати на залучення окремих інформативних показників не повинна перевищувати ефект, який буде отриманий в результаті їх використання при підготовці і реалізації відповідних управлінських рішень.

5) В багатьох сферах діяльності інформація розглядається як один з основних видів ресурсів поряд з такими ресурсами, як сировина, матеріали, обладнання та гроші. Тому особлива увага приділяється пошуку інформації і  своєчасному поданні споживачу. Глобальні інформаційні ресурси постійно знаходяться в стані систематизації, людство постійно вишукує найбільш оптимальні способи зберігання і пошуку необхідної інформації. Основне завдання інформаційно-пошукових систем (ІПС) – пошук і вибір з усіх даних, які мітяться в системі, саме тих, які найбільшою мірою відповідають інформаційним потребам, відбитим у запиті.

ІПС поділяються  за різними ознаками:

1. Галузеві та вузько тематичні (за тематикою)
2. За типом інформації (документальні, що зберігають і шукають документи; фактографічні, зберігають і аналізують події, явища, процеси)
3. За  режимом функціонування (за вибірковим пошуком). Вибірковий пошук – це пошук за постійним набором даних. Може змінюватись зміст масивів, а запити ні. Ретроспективний пошук – запити можуть змінюватись за різними критеріями.

Пошук в АІПС виконується  не за текстами самих документів, а  за їх короткими характеристиками, які називаються пошуковими образами (ПОБ). ПОБ – це виражений у термінах інформаційно-пошукової мови основний зміст документа, який підлягає зберіганню в АІПС. Процедура визначення ПОБ називається індексуванням і полягає в система семантичному аналізі основного змісту документа та перекладі його на інформаційно-пошукову мову (ТМ).

ІПМ – це спеціалізована штучна мова, яка призначена для опису центральних тем чи предметів і формальних характеристик документів, а також для опису інформаційних запитів і використання пошуку.

В ІПМ не допускається наявність характерних для природної  мови синонімів та анонімів, оскільки вони спричинюють семантичну неоднозначність  мови. Основними елементами ІПМ –  є алфавіт, граматика, лексика, базові відношення, правила побудови і індексів та їх ідентифікація.

Наприклад: магнітні диски, магнітні стрічки; перфокарти, магнітні картки, CD-ROM утворюють базову групу  “носії інформації”. По такому критерію може виконуватись пошук. Вони в свою чергу можуть бути частиною групи  “периферичні пристрої” (семантичні групи).

З точки зору якісного пошуку інформації не достатньо провести, побудувати список ключових слів, необхідно  створити спеціальний нормативний  словник, в якому лексичні одиниці  були б взаємопов’язані і визначені. Такий словник називається тезаурусом. Він має містити поза текстові зв’язки. Тезаурус є зібранням лексики штучної мови.

Приклади  ІПС:

Ліга – лідер  серед інформаційно-пошукових систем, містить матеріали щодо правової бази, а також інструкції і нормативні документи бух обліку, фінансової звітності. Примірники фін і бух  документів, курси валют, фін і  бух періодичні видання (журнали, газети)

Консультант Плюс – ця система призначена виключно для керівників підприємств і  бухгалтерів. Тут можна отримати інформацію по видам податків, взносів і платежів, типові форми звітної документації.

Поповнення інформації в таких системах виконується  через глобальну мережу. В Internet існують  свої пошукові системи. ІПС Internet поділяються  на два основні типи:

• пошукові системи програми
• каталоги-списки серверів, упорядкованих по критеріям.

Приклади пошукових  систем загального призначення: Шерлок Хомс, Куда пойти?, Internet Server List for Ukrain, UkrMaxFind, WebList, російські – Yandex, AY, следопыт, русская машина поиска, rambler, міжнародні  пошукові системи – HotBot, AltaVista. Всі пошукові системи Internet мають свою спеціалізацію, що накладає відбиток на результати пошуку

Але Internet – динамічна  система і період її напіврозпаду складає близько чотирьох років, а це означає що за рік ресурси в мережі Internet старіють приблизно на 25% даних.

Існує в Internet довідник під назвою “желтые страницы”, де можна знайти масу інформацію, але не буде повною чи досконалою (наприклад, м. знайти фотокартку людини але не знати кому вона належить).

Існують спеціальні пошукові системи:

• пошук комерційних пропозицій,
• пошук інформації по організаціям,
• пошук номерів телефонів,
• пошук людей,
• пошук інформації телеконференцій

Інформаційні  кіоски можуть бути використані в банках, аеропортах, авто і ЖД вокзалах, торгівельних комплексах, крупних ділових і фінансових центрах, виставках, ярмарках, музеях, урядових і державних установах і організаціях. Крізь де потрібна оперативна інформація, або доступ до локальних чи глобальних ресурсів. Інтелектуальні кіоски в першу чергу використовуються для самообслуговування. Вони мають простий і зручний інтерфейс. Виведення інформації виконується на дисплей. Кіоски оснащені ПІН-клавіфатурою, одним або кількома принтерами, екраном і відповідне програмне забезпечення. Окремі кіоски оснащені захисним корпусом (від вандалізму), датчиками і сигналізацією, сканерами штрих коду, пристроями для зчитування платіжних електронних карток, відеокамерами, пристроями для прийому купюр та видачі. Замість миші можу бути використано трекбол.

В залежності від  послуг термінали (кіоски) можуть надавати такі друкувати довідки, виписки, звіти, інформаційні бланки. Сучасні термінали  представляють мультимедійні можливості (стереозвук, відеоконференції тощо), все це може посилити рекламу, зробити її привабливою. В банках ці термінали використовуються для обслуговування клієнтів через електронні картки. Вони дозволяють проводити багато валютні платежі і навіть прийом грошей в автоматичному режимі. Окремі банківські кіоски дозволяють проводити розрахунки за комунальні послуги. В магазинах кіоски надають інформацію про товари (якості, вартість, реклама, відділ де продається, інформація про виробника тощо). В готелях це список послуг, схема міста, телефонний довідник, інформація про туристичні фірми тощо. Для транспортних організацій – розклад руху транспорту, наявність квитків, списки готелів і ресторанів, реклами туристичних фірм. Окремі кіоски можуть надавати доступ до Internet, або взагалі надавати тільки Internet-послуги, електронну пошту.

Прикладом може бути найвідоміша українсько-англійська фірма SDS, яка розробила цілий  ряд продуктів цільового призначення.

 

 

 

 

 

7) Експертні системи – програмні продукти, здатні накопичувати знання  і моделювати процес експертизи. Поява ЕС ознаменувала перехід від теоретичної сфери штучного інтелекту до прикладної. ЕС забезпечує перегляд аналітичних показників та порівняння їх з заданими нормативами абсолютних значень; формування виводів виходячи з економічної ситуації, вироблення альтернатив. Формує нові знання, розв’язує практичні задачі і пояснює їх хід розв’язку.

Основні сфери  застосування ЕС:

• Діагностика. Найвідоміші є медичні діагностичні системи зв’язок між фактами та причинами, економічна діагностика.
• Інтерпретація. Визначення сутності даних, що спостерігаються. Роблять висновки на основі результатів спостережень.
• Прогнозування. Визначення наслідків на підставі даних про об’єкт.
• Планування. Визначення програми дій відповідно до певного критерію.
• Контроль і упорядкування – моніторинг і контролінг розвитку ситуації.
• Навчання і тренування (наприклад, керівників) – здобуття певних знань і оцінювання результатів. ЕС можуть входити як складова частина до комп’ютерних систем навчання.

ЕС не рекомендується використовувати для рішення  наступних задач: математичних, задач  розпізнавання, задач у яких не можливо  побудувати базу знань.

Ідеологію ЕС втілює формула:  ЗНАННЯ + ВИСНОВОК = СИСТЕМА 

Основним компонентом  ЕС є база знань:

• Структуровані знання (статичні знання)
• Динамічні знання (змінна інформація поновлюється)
• Робочі знання (знання, що застосовуються для розв’язання конкретної задачі).

Форми представлення  знань:

• Понятійні – набір понять, якими користуються при рішенні певної задачи.
• Конструктивні – знання про набори можливих стуктур об’єктів і взаємодії між їхніми частинами.
• Процедурні знання – використовуються в обраній предметній області, методи, алгоритми, програми.
• Фактографічні – кількістні і якістні характеристики об’єктів і явищ.
• Метазнання – знання про порядок і правила застосування знань.

Можна визначити  модель предметної областя як:

Модель предметної області = Понятійні знання + Конструктивні  знання.

А базу знань можна  визначити як:

База знань = Модель предметної області + Процедурні знання + Метазнання + Фактографічні знання.

Блок логічних висновків другий компонент. для  його роботи розроблені нечітка логіка, коефіцієнт впевненості, міра довіри тощо.

Дія компоненту висновку формується на застосування правила  висновку: ЯКЩО <УМОВА> ТО <ДІЯ>( висновок)

Машинна логіка висновку – механізм міркувань, що оперує знаннями і даними з метою отримання нових даних зі знань, що маються в робочій пам’яті.

Логічний висновок поділяється на

• монотонний (тобто факти не переглядаються і вважаються істинними).
• немонотонний (застосовується в динамічних системах в реальному масштабі часу).
• дедуктивний (прямий, зворотній, змішаний).
• нечіткий висновок.
• ймовірнісний висновок.
• асоціативний тощо

Підсистема (блок) набуття знань. Ця підсистема призначена для додання в БЗ нових правил і модифікацій.

Підсистема  пояснень. Програма, яка пояснює свої дії та переконує користувача в правильності своїх висновків (набір довідок, список гіпотез та ін.).