Історія створення Internet

          У 1983 році мережа ARPANET перейшла на  новий протокол і розділилася  на дві незалежні мережі –  військову і освітню. До цього  часу мережа об'єднувала більше  тисячі комп'ютерів, в тому числі  в Європі і на Гавайських  островах. Останні використовували  супутникові канали зв'язку. До кінця 1970-х років почали бурхливо розвиватися протоколи передачі даних, які були стандартизовані в 1982-83-х роках. Активну роль в розробці і стандартизації мережевих протоколів відігравав Джон Постел. 1 січня 1983 мережа ARPANET перейшла з протоколу NCP на TCP/IP, який успішно застосовується до цих пір для об'єднання (Або, як ще кажуть, В«нашаруванняВ») мереж. Саме у 1983 році термін В«ІнтернетВ» закріпився за мережею ARPANET.

        Розвиток Інтернету отримало новий імпульс, завдяки ініціативі Національного наукового фонду США (NSF) Зі створення глобальної мережевої інфраструктури для системи вищої освіти (1985-88). NSF створив мережу швидкісних магістральних каналів зв'язку та виділяв кошти на підключення до неї американських університетів. Інтернет залишався переважно університетською мережею до початку 90-х років, однак NSF відразу взяв курс на те, щоб зробити його в подальшому незалежним від державного фінансування. Зокрема, До 1988 року Інтернет вже налічував 56 000 з'єднаних комп'ютерів.

      У 1983 році з ARPANET виділилася MILNET, що стала відноситися до Defence Data Network (DDN) міністерства оборони США. Термін Internet став використовуватися для позначення єдиної мережі: MILNET плюс ARPANET. І хоча в 1991 році ARPANET припинила своє існування, мережа Internet існує, її розміри набагато перевищують початкові, тому що вона об'єднала безліч мереж в усьому світі. Число хостів, підключених до мережі Internet, зросла з 4 комп'ютерів в 1969 році до 14 мільйонів у 1997 році.  
Число користувачів щорічно подвоюється. Якщо в 1980 р. Інтернет об'єднував лише 25 мереж, то через 15 років - вже понад 44 тисяч університетських, державних і корпоративних мережних систем 160 країн світу, пов'язаних високошвидкісними приватними і загальнодоступними засобами зв'язку. За один 1995 до Інтернет підключилися від 40 до 50 мільйонів комп'ютерів і за оцінками число їх щомісяця збільшується на 10-20%.  
        Згідно з дослідженням, яке Neielsen називає першим в історії аналізом глобального розповсюдження Інтернету, населення всесвітньої Мережі в 20-ти країнах наближається до 300 млн. (2000рік) У Північній Америці людей з домашнім доступом до Інтернет найбільше (близько 150 млн.), її наздоганяють європейські країни, де в сукупності таких людей - 82 млн. Лідирують Великобританія, Німеччина і Італія, частка яких в європейському населенні Інтернету перевищує половину. Дослідження також показало, що більшість користувачів мають доступ до Інтернету з дому, а не на роботі. Винятки становить Швейцарія, де тих і тих порівну.

       У  ARPANET з'явився серйозний суперник: Національний науковий фонд США (NSF) заснував обширну міжуніверситетських мережу NSFNet (англ. National Science Foundation Network), яка була складена з дрібніших мереж (включаючи відомі на той час Usenet та Bitnet) і мала набагато більшу пропускну здатність, аніж ARPANET. До цієї мережі за рік підключилися близько 10 тисяч комп'ютерів, звання В«ІнтернетВ» почало плавно переходити до NSFNet.

 

3. Розквіт інтернету

          Справжній розквіт Інтернету  почався в 1992 році, коли була винайдена  нова служба, яка отримала дивну  назву "Всесвітня павутина" (World Wide Web, або WWW, або просто веб). WWW дозволяє будь-якому користувачеві Інтернету публікувати свої текстові та графічні матеріали у привабливій формі.

        У 1995 році NSFNet повернулася до ролі дослідницької мережі, маршрутизацією всього трафіку Інтернету тепер займались мережеві провайдери, а не суперкомп'ютери Національного наукового фонду.

         У тому ж 1995 року Всесвітня павутина стала основним постачальником інформації в Інтернеті, обігнавши по трафіку протокол пересилки файлів FTP. Був утворений Консорціум всесвітньої павутини (W3C). Можна сказати, що Всесвітня павутина перетворила Інтернет і створили його сучасний вигляд. З 1996 року Всесвітня павутина майже повністю підміняє собою поняття В«ІнтернетВ».

        Інтернет об'єднав у собі більшість існуючих на той мереж(хоча деякі, як Фідонет, залишились відособленими). Об'єднаня виглядало привабливим завдяки відсутності єдиного керівництва, а також завдяки відкритості технічних стандартів Інтернету, що робило мережі незалежними  від бізнесу і конкретних компаній. До 1997 року в Інтернеті налічувалося вже близько 10 млн. комп’ютерів, було зареєстровано більше 1 млн. доменних імен. Інтернет став дуже популярнми засобом для обміну інформацією.

      Протягом  п'яти років Інтернет досяг  аудиторії понад 50 мільйонів користувачів. Іншим засобам масової інформації  було потрібно значно більше  часу для досягнення такої  популярності

        

                                      Розділ 3. Інтернет сьогодні     

        На сьогоднішній  день у світі існує понад 130 мільйонів комп'ютеріві більше 80% з них об'єднані в різноманітні  інформаційно-обчислювальні мережі від малих локальних мереж в офісах до глобальних мереж типу Internet.  Всесвітня тенденція до об'єднання комп'ютерів у мережі обумовлена поруч важливих причин, таких як прискорення передачі інформаційних повідомлень,можливість швидкого обміну інформацією між користувачами, одержання і передача повідомлень (факсів, E - Mail листів і іншого) не відходячи від робочого місця, можливість миттєвого одержання будь-якої інформації з будь-якої точки земної кулі, а так само обмін інформацією між комп'ютерами різних фірм виробників працюючих під різним програмним забезпеченням.

       Такі величезні потенційні можливості який несе в собі обчислювальна мережа і той новий потенційний підйом який при цьому відчуває інформаційний комплекс, а так само значне прискорення виробничого процесу не дають нам право не приймати це до розробки і не застосовувати їх на практиці.

          Тому необхідно розробити принципове рішення питання по організації ІТТ (інформаційно-обчислювальної мережі) на базі вже існуючого комп'ютерного парку та програмного комплексу, яке відповідає сучасним науково-технічним вимогам з урахуванням зростаючих потреб і можливістю подальшого поступового розвитку мережі у зв'язкуз появою нових технічних і програмних рішень.

         Сьогодні безліч людей несподівано для себе відкривають існування глобальних мереж, що об'єднують комп'ютери в усьому світі в єдиний інформаційний простір, який називається Internet. Що це таке, визначити непросто. З технічної точки зору Internet – це об'єднання транснаціональних комп'ютерних мереж, що працюють за різними протоколами, що зв'язують різні типи комп'ютерів, фізично передають дані за всіма доступними типами ліній - від витої пари і телефонних проводів до оптоволокна і супутникових каналів. Більша частина комп'ютерів в Internet пов'язана по протоколу TCP/IP. Можна сказати, що Internet - це мережа мереж, які обплутують всю земну кулю.

         Протокол TCP/IP дозволяє передавати інформацію, а його використовують різноманітні мережеві сервіси, по-різному звертаються з цією інформацією.

            Internet не вирішила проблеми зберігання та впорядкування інформації, але вирішила проблему її передачі, давши можливість отримувати її, коли і де завгодно. Оскільки Мережа (тут і далі Мережа-з великої літери-означатиме Internet) децентралізована, то відключення навіть значної частини комп'ютерів не вплине на її функціональність. За оцінками аналітиків, у 1995 число повноцінно підключених до Мережі комп'ютерів склало близько 7 мільйонів і продовжує стрімко зростати. За тими ж оцінками, на початку наступного століття Мережа може стати настільки ж доступна, як телефон або телебачення сьогодні.

        У Мережі існує велика кількість сервісів. Нас надалі буде цікавити WWW або просто Web (Word-Wide Web-всесвітня павутина). Це найпопулярніший сервіс Мережі та зручний спосіб роботи з інформацією. Сьогодні існує щонайменше 30 тис. серверів WWW. Саме за рахунок WWW Мережа зростає так стрімко. Користуючись нескладним мовою опису, можна складати гіпермедійні документи для їх подальшої публікації в Мережі  
(під гіпермедийним мається на увазі документ, який може містити всі види інформації - від простого тексту до мультимедійних роликів). Щоб побачити зміст документа так, як його уявляє собі його автор потрібно мати на комп'ютері-клієнті програму перегляду - браузер. Найбільшпо пулярний сьогодні Netscape Navigator, що підтримує багато розширеннь HTML  
(Hyper Text Markup Language-мова гіпертекстової розмітки документів --саме з його допомогою оформлюється інформація в WWW). Далі під словами браузер або програма перегляду буде матись на увазі саме ця програму, хоча і не виключено, що і будь-яка інша програма зможе відображати все так, як було задумано.

        Тепер трохи інформації про технології «клієнт-сервер». Вона відома вже досить тривалий час, але раніше найчастіше використовувалася в великих мережах масштабу підприємства. Сьогодні, з розвитком Internet, ця технологія все частіше приваблює погляди розробників програмного забезпечення. У світі накопичено величезну кількість інформації з різних питань. Найчастіше ця інформація зберігається в базах даних (БД). Щоб опублікувати її в Мережі доводилося експортувати БД в HTML-документи, що вимагало великих витрат і ускладнювало пошук інформації. Сьогодні є великий досвід подібних робіт. Практично будь-який користувач Мережі не раз стикався з подібними БД. Наприклад, головне в роботі популярного пошукового сервера Yahoo (адреса-http::www.yahoo.com) - це запити до бази даних WWW-сервера за ключовими словами. Відповідь сервера-список гіпертекстових посилань на знайдені в Мережі сторінки, що містять потрібну інформацію. Саме сьогодні проблема Web-інтерфейсу до БД як ніколи актуальна.

        Internet - глобальна комп'ютерна мережа, що охоплює весь світ. Сьогодні  
Internet має близько 15 мільйонів абонентів у більш ніж 150 країнах світу.  
Щомісяця розмір мережі збільшується на 7-10%. Internet утворює як би ядро, що забезпечує зв'язок різних інформаційних мереж, що належать різним установам в усьому світі, одна з іншою.

       Якщо раніше мережа використовувалася винятково в якості середовища передачі файлів і повідомлень електронної пошти, то сьогодні вирішуються більш складні задачі розподіленого доступу до ресурсів. Близько двох років тому були створені оболонки, що підтримують функції мережного пошуку і доступу до розподілених інформаційних ресурсів, електронним архівам.

       Internet, що служила колись винятково дослідницьким і навчальнимгрупам, чиї інтереси тягнулися аж до доступу до суперкомп'ютерів, стає все більш популярною в діловому світі.

        Компанії спокушають швидкість, дешевий глобальний зв'язок, зручність для проведення спільних робіт, доступні програми, унікальна база даних мережі Internet. Вони розглядають глобальну мережу як доповнення до своїх власних локальних мереж.

         При низькій вартості послуг (часто це тільки фіксована щомісячна плата за використовувані лінії або телефон) користувачі можуть одержати доступ до комерційних і некомерційних інформаційних служб США, Канади,  
Австралії і багатьох європейських країн. В архівах вільного доступу мережі  
Internet можна знайти інформацію практично по всіх сферах людської діяльності, починаючи з нових наукових відкриттів до прогнозу погоди на завтра.

         Крім того Internet надає унікальні можливості дешевого, надійного і конфіденційного глобального зв'язку по всьому світу. Це виявляється дуже зручним для фірм, які мають свої філії в усьому світі, транснаціональних корпорацій і структур управління. Звичайно, використання інфраструктури Internet для міжнародного зв'язку обходиться значно дешевше прямого комп'ютерного зв'язку через супутниковий канал або через телефон.

          Електронна пошта - найпоширеніша послуга мережі Internet. У даний час свою адресу електронної пошти мають приблизно 20 мільйонів чоловік. Посилка листа по електронній пошті обходиться значно дешевше посилки звичайного листа. Крім того повідомлення, послане по електронній пошті дійде до адресата за кілька годин, у той час як звичайний лист може добиратися до адресата декілька днів, а то і тижнів.

         В даний час Internet відчуває період підйому, багато в чому завдяки активній підтримці з боку урядів європейських країн і  
США. Щорічно в США виділяється близько 1-2 мільйонів доларів на створення нової мережевої інфраструктури. Дослідження в області мережних комунікацій фінансуються також урядами Великобританії, Швеції, Фінляндії,  
Німеччині.

       Однак, державне фінансування - лише невелика частина вкладників коштів, тому що все більш помітною стає "коммерцізація" мережі                     (очікується, що 80-90% коштів буде надходити з приватного сектора).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. Інтернет у майбутньому

4.1. Розумний інтернет

           У першу чергу потрібно удосконалити і модернізувати пошукові системи, застосувавши нові інтернет-технології (ІТ).

         Фахівці з ІТ називають це "семантичною мережею". На даний момент пошукові машини типу Google роблять головний наголос на посилання і на зв'язки між сайтами, а не на аналіз конкретної інформації, яка на цих сайтах міститься. Семантична мережа буде приділяти головну увагу змістом інформації на сторінці за запитом пошуку.  Технологія семантичних мереж може вивести Інтернет на новий рівень. Саме з цієї причини уряди багатьох країн вкладають в ці розробки величезні бюджетні ресурси. Від цих технологій очікують вирішення проблем контексту і як наслідок - створення інформаційних систем штучного інтелекту.

         Комп'ютери будуть "вловлювати" контекст інформації, зможуть охарактеризувати складні зв'язки між поняттями, географічними точками і інформацією, і аналізувати все це, щоб забезпечити конкретні результати пошуку і взагалі полегшити роботу в режимі «онлайн». Інтернет - лише попередник майбутньої проблеми: вже в найближчому майбутньому, у міру поширення VRML-протоколу.[4]

 

 

 

 

 

4.2. Збільшення швидкості інтернету

          Для багатьох з нас проблема повільного інтернету є знайомою і малоприємною ситуацією. Одні стикаються з цим при завантаженні веб-сторінок, інші при перегляді відео, а комусь це заважає виконувати свою щоденну роботу. Незмінним залишається лише одне бажання - кожен мріє про високошвидкісному інтернеті, який допоможе нам заощадити не тільки час, а й нерви. Не так давно світ облетіла новина про те, що спільними зусиллями ізраїльський і американських вчених вдалося створити технологію ультрашвидкого інтернету. Його швидкість становить 2,5 терабайта в секунду. Це означає, що для закачування відео у високій якості потрібно всього 1-2 секунди. Завдяки введенню нових технологій, інтернет стане доступним навіть у найвіддаленіших регіонах нашої планети, а також буде використовуватися і за її межами, наприклад, у космічній галузі. 
Даний результат був досягнутий за допомогою одночасно кількох несучих хвиль у вигляді своєрідного пучка. Зараз цей пучок складається всього з 8-9 хвиль, але в майбутньому їх кількість можна збільшити до 100 або навіть 1000, а разом з цим зростає й швидкість інтернету.