Звіт з практики в музеї

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 26 Мая 2015 в 16:20, отчет по практике

Краткое описание

Місце проходження виробничої практики – Львівський музей історії релігії. Львівський музей історії релігії – установа культури, в якій за допомогою зібраних унікальних матеріалів висвітлюється історія світових і національних релігій, діяльність церковних організацій. На сьогодні у фондах нараховується понад 50 тис. одиниць збереження. Музей проводить щорічні міжнародні наукові конференції «Історія релігій в Україні» та видає їх матеріали, а також раз на два роки видає наукові альманахи, присвячені визначним датам історії церкви. До послуг відвідувачів музею – різні форми науково-освітньої роботи: лекції, екскурсії, для них проводяться концерти органної та камерної музики, надаються консультації.

Вложенные файлы: 1 файл

Гончаренко Н. Виробнича практика.docx

— 452.48 Кб (Скачать файл)

Митні платежі не сплачуються у разі, якщо :

1) товари не є об’єктом оподаткування  митними платежами;

2) щодо товарів надано звільнення  або повне умовне звільнення  від сплати митних платежів - у  період дії такого звільнення  і при дотриманні умов, у зв’язку  з якими його надано;

3) при ввезенні товарів на  митну територію України або  вивезенні товарів з митної  території України товари були  поміщені у митний режим, який  відповідно до положень Митного кодексу України не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму;

4) коли загальна фактурна вартість  товарів, що ввозяться на митну  територію України або вивозяться  за межі митної території України  громадянами, не перевищує обсягів, які не є об’єктом оподаткування  митними платежами.

Об’єкт та база оподаткування митними платежами під час переміщення товарів через митний кордон України визначаються відповідно до Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України.

Митні платежі нараховуються декларантом або іншими особами, на яких покладено обов’язок із сплати митних платежів самостійно. Нарахування сум митних платежів здійснюється у валюті України. Для цілей нарахування митних платежів застосовуються ставки, що діють на день подання органу доходів і зборів митної декларації на товари, а в разі якщо митне оформлення здійснюється без подання митної декларації, - на день його здійснення.

У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України або вивезення товарів з цієї території, суми належних до сплати митних платежів нараховуються за ставками, встановленими на день переміщення цих товарів через митний кордон України, а якщо такий день встановити неможливо, - на день виявлення факту такого ввезення (вивезення). У разі втрати, недоставки чи видачі без дозволу органів доходів і зборів товарів, що перебувають під митним контролем та переміщуються транзитом або знаходяться на тимчасовому зберіганні, митні платежі нараховуються за ставками, встановленими на день прийняття цих товарів для перевезення або розміщення їх на тимчасове зберігання. У разі незаконного ввезення товарів на митну територію України базою оподаткування є митна вартість цих товарів, їх кількість або інші показники, встановлені законом, що використовуються для визначення бази оподаткування, на день нарахування митних платежів. Якщо визначити суму належних до сплати митних платежів неможливо внаслідок ненадання органу доходів і зборів точних відомостей про характер товарів, їх назву, кількість, країну походження і митну вартість, сума митних платежів визначається виходячи з найбільшої величини ставок митних платежів, кількості чи вартості товарів, що можуть бути визначені на підставі наявних відомостей.

Строки сплати (виконання обов’язку зі сплати) митних платежів наводяться у ст. 297 МКУ. У разі ввезення товарів на митну територію України суми митних платежів, нараховані органом доходів і зборів, підлягають сплаті до Державного бюджету України платником податків до або на день подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення.

При  розміщенні товарів на тимчасове зберігання митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня закінчення строку тимчасового зберігання. Якщо до закінчення строку тимчасового зберігання ці товари поміщуються у митний режим, який передбачає сплату митних платежів, митні платежі мають бути сплачені не пізніше випуску товарів відповідно до цього режиму.

У разі вивезення товарів з митної території України вивізне мито має бути сплачене не пізніше дня прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. У разі зміни митного режиму митні платежі мають бути сплачені не пізніше дня випуску товарів у наступному митному режимі.

Порядок і форми сплати митних платежів:

1. Суми митних платежів, нараховані  органом доходів і зборів, підлягають  сплаті до державного бюджету  платником податків безпосередньо  на єдиний казначейський рахунок.

2. Суми митних платежів сплачуються  в готівковій формі через касу  органу доходів і зборів чи  фінансової установи або у  безготівковій формі через фінансову  установу.

3. Перерахування сум митних платежів  до Державного бюджету України  із зазначених рахунків органу  доходів і зборів здійснюється  цим органом доходів і зборів.

4. Митні платежі сплачуються  у валюті України. В окремих  випадках, перелік яких встановлюється  Кабінетом Міністрів України, митні  платежі можуть бути сплачені в іноземній валюті. Митні платежі можуть бути сплачені в будь-якій іншій формі, передбаченій законом.

5. Порядок нарахування, обліку та перерахування до державного бюджету сум митних платежів визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

6. На вимогу платника податків органи доходів і зборів зобов’язані видати підтвердження сплати митних платежів у письмовій формі.

Стягнення митних платежів:

1. У разі несплати або неповної  сплати митних платежів у встановлений  строк такі платежі стягуються  в порядку та строки, визначені Податковим кодексом України.

2. Належні до сплати суми митних  платежів стягуються з осіб, відповідальних  за їх сплату.

3. Стягнення митних платежів  не здійснюється та платнику  податків не направляється податкове  повідомлення-рішення, якщо розмір  несплачених сум митних платежів  з товарів, зазначених в одній  митній декларації, або з товарів, відправлених протягом дня одним  відправником на адресу одного  одержувача, становить менш як 20 гривень, та в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Розстрочення та відстрочення сплати митних платежів відбувається:

1. За наявності обставин, що свідчать  про існування загрози виникнення  або накопичення податкового  боргу, і доказів існування таких  обставин, перелік яких визначається  Кабінетом Міністрів України, на  підставі письмової заяви платника  податків центральний орган виконавчої  влади, що забезпечує формування  та реалізує державну податкову  і митну політику, чи визначений  ним орган доходів і зборів  згідно із Податковим кодексом України можуть відстрочити або розстрочити сплату митних платежів.

2. Порядок надання розстрочення  та відстрочення сплати митних  платежів затверджується центральним  органом виконавчої влади, що  забезпечує формування та реалізує  державну податкову і митну  політику.

. Таблиця 1

 

Зміст

Види платежів

За юридичною природою

справляються згідно з Митним кодексом — мито, митні збори

справляються відповідно до інших документів — ПДВ, акцизний збір

За значенням

основні — сплачуються у більшості випадків, не потребують від митних органів спеціальних дій

додаткові митні платежі — сплачуються за додаткові послуги митниць (супроводження товарів, їх зберігання тощо)

За економічною природою

непрямі — мито, ПДВ, акциз прямі — митні збори

За каналом надходження

надходять до державної митниці — митні збори

сплачуються до Державного бюджету України — мито, ПДВ, акцизний збір

За напрямом

ввізні митні платежі

вивізні митні платежі

За принципом заохочування

Преференційні

Пільгові

повні (загальні)

За методом нарахування

Адвалорні

Специфічні

Комбіновані

За принципом обмежування

Спеціальні

Антидемпінгові

Компенсаційні

Сезонні

За терміном

Тимчасові

Постійні


 

Рис.1 Класифікація митних платежів

 

Культурні цінності, зокрема, твори сакрального живопису (код УКТ ЗЕД - 9701 10 00 00)  виготовленні 50 і більше років тому звільняються від оподаткування митними платежами.

 

3. Проаналізувати товаро – супровідні  документи на партії товарів (предметів) та транспортні засоби, які переміщуються  через митний кордон України

 

Об’єктами моєї дипломної роботи є твори сакрального мистецтва, що являються культурними цінностями. Їх код згідно УКТ ЗЕД - 9701 10 00 00. Згідно МКУ ст. 374 твори сакрального мистецтва, виготовлені 50 і більше років тому, незалежно від їх вартості та способу переміщення через митний кордон України, підлягають письмовому декларуванню.

Культурні цінності, що ввозяться в Україну, підлягають реєстрації в порядку, встановленому Міністерством культури і мистецтв України, Головним архівним управлінням України разом з Державною митною службою України. Під час ввезення культурних цінностей на територію України митному органу подається свідоцтво на право їх вивезення, якщо це передбачено законодавством держави, звідки ввозяться культурні цінності.

Урядовим органом державного управління у сфері контролю за вивезенням, ввезенням та поверненням культурних цінностей, який діє у складі Мінкультури та йому підпорядковується, є Державна служба контролю за переміщенням культурних цінностей через державний кордон України.

Державна служба контролю в межах своєї компетенції:

- проводить реєстрацію ввезених (тимчасово ввезених) культурних цінностей;

- установлює разом з Держмитслужбою порядок реєстрації культурних цінностей, що тимчасово ввозяться в Україну.

Пропуск через митний кордон України творів сакрального живопису, що становлять культурну та історичну цінність здійснюється на основі положень Закону України “ Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей ” від 21.09.1999 № 1068-XIV та “Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України”.

Клопотання про право на вивезення творів сакрального мистецтва, що становлять культурну та історичну цінність подається власником до Державної служби контролю або до уповноваженого Державної служби контролю не пізніше ніж за місяць до їх вивезення.

До клопотання додаються:

- документ, що посвічує  заявника: для фізичної особи - паспорт громадянина  України, тимчасове посвідчення особи громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дипломатичний паспорт, службовий паспорт, посвідчення особи моряка, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; для юридичної особи - копія довідки про присвоєння коду за ЄДРПОУ;

- документ, що підтверджує  право власності заявника на  даний твір сакрального живопису;

- два примірники переліку  культурних цінностей, які вивозяться, тимчасово вивозяться (у разі  потреби);

- по два примірники  кольорових фотографій кожного  твору сакрального живопису, що  становить культурну цінність, розміром 13 х 18 см;

- висновок державної  експертизи.

Відмова фізичної чи юридичної особи, яка порушила клопотання про вивезення (тимчасове вивезення) творів сакрального живопису, подати на державну експертизу заявлені до вивезення твори сакрального живопису розглядається як відмова заявника від їх вивезення.

За результатами державної експертизи центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей, вносить їх до Державного реєстру національного культурного надбання незалежно від згоди особи, яка порушила клопотання про вивезення (тимчасове вивезення) культурних цінностей.

Для можливості вивезення (тимчасового вивезення ) творів сакрального живопису, що становлять культурну та історичну цінність необхідно:

- Рішення про можливість  вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей;

- Свідоцтво на право  вивезення (тимчасового вивезення ) культурних цінностей.

Рішення про можливість або неможливість вивезення культурних цінностей за межі України і видачу свідоцтва приймає Державна служба контролю або уповноважений Державної служби контролю на підставі висновку державної експертизи і поданих документів.

Про прийняте рішення власник творів сакрального живопису, які становлять культурну цінність чи уповноважена ним особа письмово повідомляється в місячний термін від дня офіційного надходження клопотання.

Зразок свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

На свідоцтві, кожному аркуші переліку дозволених до вивезення культурних цінностей та їх фотографіях посадова особа Державної служби контролю або уповноважений Державної служби контролю проставляє відтиск штампа "Дозволено до вивезення з України", а на переліку та фотографіях - номер свідоцтва та дату його видачі, у відтиску штампа - підпис.

Информация о работе Звіт з практики в музеї