Планування формування бібліотечного фонду

 З одного  боку, наших бібліотекознавців приваблює  в ньому можливість кількісного  вимірювання, простота і надійність розрахунків .          З іншого боку, цьому критерію заважають бути універсальним ряд причин: непродуктивне час, витрачений на пошук інформації, розвідку  документа, оформлення замовлення, отримання і здачу видання.

 У зв'язку  з цим понад 10 років тому  методичним центрам було запропоновано  подбати про різні типи і  види бібліотек, розробити для  них прийнятні нормативи очікування потрібного документа. В даний час деякі бібліотеки прагнуть здійснити це самостійно. Однак далеко не всі мають можливість проводити великі, фундаментальні дослідження, ще менша частина з них знає або представляє власний коефіцієнт оперативності обслуговування.

 Для цього  силами самих бібліотек будь-якого  рангу може бути створена проста  елементарна методика, прийнятна  не тільки для бібліотекарів,  але і для читачів. Її головна  відмінність від колишніх підходів  має полягати в можливості порівнювати думки і читачів, і бібліотекарів з усіх аспектів, що цікавлять.

 Тут слід  також зазначити, що повнота  фонду та оперативність обслуговування  безпосередньо пов'язані між собою.  Якщо профільний документ у  фонді відсутня, це відіб'ється  на часі його очікування з  іншої бібліотеки.

 З іншого  боку, встановлення черзі на отримання  документа, скорочення терміну  користування ним дозволяє в  кілька разів знизити екземплярність.

 Творення кількості примірників на середній час зайнятості кожного з них свідчить про необхідність перекладу документа на більш пасивний режим зберігання, а високий - вище оптимального - про необхідність або підвищити екземплярність, або скоротити термін користування документом. Повнота повинна бути достатньою, але не надмірною; оперативність теж повинна знаходитися в оптимальних межах, що визначаються фінансовими, кадровими можливостями бібліотеки, її типом і видом, але, перш за все повнотою фонду.

 Крім  того, повнота і оперативність,  у свою чергу, вимірюються власними  критеріями. У результаті утворюється  ієрархічна дерево критеріїв.  Показники і величини властивостей  виконують тут функцію обмежувачів.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Користувачі та їх інформаційні потреби

 

 Читацькі запити користувачів

Читацький запит - один з важливих вимірників соціального  критерію якості формування бібліотечного  фонду.

 Потреби  абонентів виражається в їх  запити на документ, з якими  вони звертаються до бібліотекаря. В даний час теоретична розробка  поняття "запит" ще вкрай  недостатня, хоча, як відомо, він  є одним з важливих вимірників  соціального критерію якості  формування бібліотечних фондів.

 У сучасній  бібліотечної практиці читацький  запит вивчається в основному  виходячи з обсягу і структури  фактично використаних бібліотечних  фондів, тобто задоволеного читацького  запиту, який не дозволяє точно  судити про закономірності його  дійсного розвитку. Обгрунтовані висновки щодо тенденцій розвитку читацького попиту можна робити, лише використовуючи дані про розміри дійсного читацького попиту, бо саме вони характеризують реальні потреби вчених і фахівців у бібліотечних фондах.

 Дійсний  читацький запит висловлює ті  інформаційні потреби, які фахівець  вважає потрібнимзадовольнити, тобто це весь потенційно можливий обсяг запиту на певний вид бібліотечних фондів. У кожен даний період дійсний читацький запит в процесі його реалізації перетворюється на задоволений і незадоволений. Задоволений запит фактично реалізується в процесі використання бібліотечних фондів. Він менше дійсного читацького попиту на величину незадоволеного запиту. Кількісну характеристику  задоволеного запиту дає певною мірою структура використання бібліотечних фондів.

 Особлива  форма поточного вивчення читацького  запиту - аналіз незадоволеного запиту, що представляє собою кількісне  невідповідність рівня і структури  бібліотечних фондів існуючим  інформаційним потребам. Незадоволена  частину потреб, володіючи якісної  та кількісної характеристиками, показує ступінь необхідності  розширення бібліотечних фондів. Тим самим вона дозволяє вибрати  найкращі напрями вдосконалення  сформованої структури бібліотечних  фондів. Аналіз незадоволеного читацького  запиту поділяється на кілька  етапів:

1. виявлення документів, запит на які не задовольняється;
2. вивчення причин незадоволення читацького запиту на окремі види документів,
3. визначення величини (обсягу) незадоволеного читацького запиту;
4. розробка заходів щодо його усунення (попередження, зменшення).

 У публікаціях,  присвячених незадоволеному читацьким  запитом, в основному аналізуються  відмови, що виникають з причин "немає на місці" і "зайнято".

 Але ці  причини свідчать про якість  змісту фондів, а не їх зміст.  Проблема ж незадоволеного читацького  попиту пов'язана з відмовою  внаслідок "не в бібліотеці".

 Досвід  роботи з обліку та ліквідації  таких відмов накопичений в  ГАНТБ Сора, де розроблена єдина для мережі академічних бібліотек форма обліку незадоволеного читацького запиту, що відображає число: загальна відмов; відмов, по яких прийнято рішення про доукомплектування документів; друкованих одиниць, замовлених різних джерел комплектування; відмов, знятих з доукомплектування, і причин цього зняття.

 

Проблеми прогнозування  читацького запиту.

 Одне  з найбільш важливих напрямків  вивчення читацького попиту - прогнозування  читацького запиту, але воно поки  що не отримало розповсюдження  в бібліотеках країни. Певний  досвід у розробці методології  та методики прогнозування, а  також математичного моделювання  прогнозу використання книг накопичений  лише в РГБ. Правда, в ПНБ  і деяких інших центральних  бібліотеках створені спеціальні  відділи і підрозділи з вивчення  читацького запиту.

 Точність  прогнозу читацького запиту багато  в чому залежить від якості  початкової бібліотечної статистичної  інформації. Існуюча ж статистична  база для прогнозування читацького  запиту вельми далека від досконалості. Механізм формування попиту і  фактори, що визначають його  зміна, описані поверхово, а для кількісної оцінки, по суті, не запропоновано і способів їх вимірювання.

 Прогноз,  по суті, грунтується на ерудиції та інтуїції експертів.

 Завдання  формування фондів, які відповідають  інформаційним потребам, не може  бути вирішено раз і назавжди. Обширність і швидка зміна обсягу, складу і структури фондів, їх розподіл на величезній території країни, виключне різноманітність читацького попиту створюють серйозні труднощі у вивченні потреб у цих фондах.

 Збір  інформації про читацькому запиті, її обробка й аналіз, що дозволяє  виявити логічні основи системи  факторів формування читацького  попиту і викликають його змін, - складна, досить трудомістка  і дорога робота. Її не можуть  достатньо кваліфіковано і в  потрібному обсязі виконати бібліотечні  працівники, зайняті основною роботою  по бібліотечно-бібліографічного  обслуговування читачів і недостатньо  володіють методологією та методикою  наукових досліджень.

  Взаємозв'язок між читацьким запитом,  інформаційної потребою і бібліотечними  функціями. 

 Отже, про  якість бібліотечного фонду судять  за заздалегідь розрахованої  ступеня його відповідності суспільно  значущого еталону - кількості,  що користуються їм абонентів  і частці їх безвідмовного  обслуговування в нормативні  терміни. Якість відображає суму  всіх споживчих властивостей  бібліотечних фондів.

 Однією  з основних закономірностей формування  бібліотечних фондів, як ми знаємо, є забезпечення їх відповідності  інформаційним потребам суспільства.  Обумовлено це тим, що, по-перше,  найбільш повне задоволення таких  потреб є метою бібліотечної  справи, по-друге, реалізація даної  мети визначає вибір найкращої  структури фондів; по-третє, саме  інформаційні потреби служать  критерієм оцінки оптимального  обсягу і складу фондів. Інформаційні  потреби і бібліотечні фонди  завжди знаходяться в певній  пропорції. 

 На певній  стадії інформаційна потреба  направляється на конкретний  вид бібліотечних ресурсів і  набуває форми читацького запиту, який можна кваліфікувати як  потреба в документах. При цьому  треба враховувати два основні моменти. Читацький запит - це, по-перше, потреба в документі, а по-друге, потреба в документі, що є в бібліотеці. Таким чином, читацький запит безпосередньо залежить від інформаційної потреби та бібліотечного фонду і в той же час є сполучною ланкою між ними.

 Розглянемо  взаємозв'язок читацького запиту  з інформаційною потребою. У цьому  взаємозв'язку головне - інформаційна  потреба, яка визначає і породжує  читацький попит. Вона є первинною  по відношенню до читацького  попиту, який грунтується на існуючій інформаційної потреби і являє собою реальне вираження її. Поява інформаційної потреби викликає виникнення і розвиток попиту на документи. Зникнення ж потреби в деякою інформацією, що відбувається в результаті вдосконалення науки, виробництва освіти, ліквідує і читацький попит на документи, що містять цю інформацію.

 Відомо, що комплектування бібліотечних  фондів новими документами призводить  до виникнення і розширення  читацького попиту на неї і  одночасно до скорочення або  навіть повного усунення попиту  на застарілі видання, які раніше  служили аналогічних потреб. Читацький  попит має відносну самостійність  і може змінюватися в результаті  якісної зміни бібліотечних фондів, якщо навіть інформаційні потреби  залишаються незмінними. Це обумовлює  велику рухливість і мінливість  читацького запиту у порівнянні  з інформаційними потребами. 

 У загальному  випадку зміна читацького запиту - результат зміни, як інформаційних  потреб, так і бібліотечних фондів.

 Однак  між читацьким попитом і бібліотечними  фондами існує взаємний зв'язок  і залежність.

 Виникнувши, читацький попит починає впливати  на бібліотечні фонди, визначаючи  їх розвиток, і ту, чи іншу ступінь  використання. Тільки в процесі  використання сформовані (і формуються) бібліотечні фонди стають дійсним  засобом задоволення читацького  попиту, і бібліотечний процес  завершується. У той же час  в ході використання фондів  виникає потреба у нових виданнях, що проявляється у читацькому  попиті. Він же, змінюється під  впливом бібліотечних фондів, сам  робить на них прямий вплив,  стимулюючи подальший розвиток  і вдосконалення. 

 Аналогічним  чином і формування впливає  на використання бібліотечних  фондів не безпосередньо, а  через читацький попит, що у  відомому сенсі передує їх  використання. Отже, читацький запит  - це потреба у фондах, а їх  використання - задоволення читацького  попиту.

 З взаємозв'язку  читацького запиту і бібліотечних  фондів випливає, що вони зберігають  відносну самостійність, яка виявляється  в тому, що їх обсяг і структура  не завжди збігаються. Можливість  такої невідповідності обумовлена  протиріччям між інформаційними  потребами та бібліотечними фондами.  Інформаційні потреби суспільства  безперервно збільшуються.

 Протиріччя  між структурою потреб і структурою  бібліотечних фондів призводить  до диспропорції у бібліотечній  справі, що виявляється в слабкому  використанні фондів і неповному  задоволення інформаційних потреб.

 Якщо  порушення відповідності між  читацьким запитом і фондами  виражається у надмірному збільшенні  малоспрашіваемих і зайвих документів, то треба виділяти профільні, які не втратили інформаційні цінності і застарілі, непрофільні для даної бібліотеки документи.

 У першому  випадку необхідно активізувати  рекомендацію документів, щоб розширити  читацький запит. У другому  - документи доцільно передати  в обмінно-резервний фонд, перерозподілити  між бібліотеками або направити  в депозитарії. 

 Таким  чином, для визначення напрямку  розвитку бібліотечних фондів, їх  обсягу і структури слід враховувати  структуру змін інформаційних  потреб і рухів читацького  запиту.

 

 

 

 

 

 

 

Особливості формування фонду бібліотеки у сучасних соціально-економічних умовах

 Комплектування бібліотечних  фондів найбільш актуальна та  болюча для бібліотек області.  Вже ніхто не має сумніву  в тому, що на кошти, які виділяються  державою, планово оновлювати бібліотечні  фонди дуже важко. Тому бібліотеки  вимушені шукати та використовувати  додаткові можливості для комплектування  своїх фондів. Ця тема неодноразово  порушувалась на численних "круглих  столах", семінарах бібліотечних  працівників. Її обговорення було  продовжено на заочній нараді "Пошук і використання додаткових  джерел фінансування процесу  комплектування бібліотечного фонду", у якій прийняли участь більшість  ЦБС області. Найбільш цікавий  досвід діяльності бібліотек  по залученню позабюджетних коштів  для комплектування бібліотечних  фондів узагальнені в даному дослідженні.

 Бібліотеки прикладають чималі  зусилля для поповнення своїх  фондів новою літературою і  задоволення зростаючого читацького  попиту, знаходять для цього різні  шляхи рішення: постійно звертаються  до офіційних органів влади;  шукають спонсорів, меценатів  серед державних і приватних  підприємств; використовують міжнародні  благодійні фонди, освітні, релігійні,  громадські організації; співпрацюють  з редакціями газет та журналів, літературними об'єднаннями, клубами,  місцевими авторами, організують  в бібліотеках благодійні акції,  надають читачам платні послуги тощо.