Автор работы: Пользователь скрыл имя, 18 Октября 2013 в 00:59, реферат
Важаю, що багато років він так вірно служив Сталіну, не задля підтримки його політики, а тому що знав, що коли Сталін піде то він, Микита Сергійович, змінить життя на краще виправить помилки минулого, зуміє провести необхідні реформи. І чим більше літератури та документів я опрацьовувала, тим більшою ставала моя повага до цієї людини, а за тиждень звичайна повага переросла в захоплення.
Частина цих пропозицій побачила світ в Конституції 1977 року, але більшість з них були забуті надовгий час. І тільки за 30 років були використані в Конституції 1993 року.
Глава третя
Відставка Хрущева. Зміна політичного курсу
14 жовтня 1964 року на Пленеумі ЦК КПСС Н.С.Хрущев був знятий зі всіх державних посад і офіційно пішов на пенсію.
15 жовтя 1964 в радянських газетаз була надрукована корота замітка, що під час пленеуму ЦК, що відбувся напередодні, було задовільнено заяву Н.С. Хрущева, щодо відмови його від посади Першого Секретаря ЦК, члена Президіума ЦК КПСС і члена Ради Міністрів СРСР,а аргументував він свою відмову паганим самопочуттям і вже не молодим віком. Фактично на засіданні Хрущеву були висунуті звинувачення в знищенні економіки, приниженні ролі радянських і партійних структур, особистої розпущеності, і намаганні особисто вирішувати всі найважливіші питання.
Відставка Хрущева була результатом спланованого заколоту. 30 вересня ,прислухавшись до порад своїх колег, Хрущев, який 1964 року провів 135 днів в офіційних закордонних виїздах, вирушив до Сочі на відпочинок. Скориставшись відсутністю Хрущева його колеги зібрали 12 жовтня засіданя Президіум, а 13 - ЦК КПСС. По поверненню Хрущева до Москви 13 жовтня, він одразу постав перед Президіуомом, який вимагав відставки Першого Секретаря. Хрущев ще сподівався реабілітуватися через прихильність ЦК, але під час свого засідання вони вирішили зняти Хрущева зі свіх посад; його місце одразу зайняв Брежнев, а Косигін очолив уряд. Вперше питання спадковості влади були вирішені ще до відставки попередьнього керівника. Це була спадковість, підготована і узаконена , вона опиралася на правила і виникла в результаті заколоту вищих партіних інстанцій.
Відставка Хрущева завершила період, який тривав останні два роки, під час якого його авторитет і його політика все частіше ставилися під сумніви.
Ліберальна інтелегенція ніколи не приховувала свого відношеня до цього «українського мужлану», яким був в їх очах сам Хрущев.
Не рахуючи заколоту поміж товарищів Хрущева, вирішальною ноткою його відставки стала опозиція частини партійно-господарських кадрів, яких непокоїли постійні реформи з його боку, і можливість потрапити під хвилю скорочень.
В сумі незадоволення різних прошарків суспільства стало для Микити Сергійовича роковим. Не настільки сам заколот партійної еліти проти нього, а скоріше провал в політиці, бунт апарата на фоні незацікавленості мас і його інтелектуальної еліти призвели його до поразки.
Висновки
Отже, я детально розглянула політичне життя Хрущева, приділяючи собливу увагу його діяльності на Україні.
Він робив багато хороших, і як будь-який політик, поганих речей. Він є великим реформатором, людиною яка показала, що і соціалістична система може бути чесною і десь демократичною.
Колись прочитала таку гіпотезу, що політиком має бути незацікавлена людина, яка не до кінця розуміє весь механізм махінацій, і тому буде працювати досить чесно і відкрито. Я вважаю, що Микита Сергійович був ідеальним уособленням радянського політика. Для мене він є тією золотою серединою, яку нам хочеться бачити у керма влади в оточенні професіоналів, звичайно.
Проживши тяжке життя за для країни , для якої він , на його думку ,робив тільки добро ,і віддавав всього себе, Хрущев отримав звання почесного пенсіонера, і дуже тиху, приховану від посторонніх очей, старість, і прагнення нового, а точніше, поверненого старого, режиму Радянського Союзу.
Але все жтаки він був ...
Мені подобаються слова М.Рома, які він написав про Хрущева:« Пройдет совсем немного времени, и забудуться и Манеж, и кукуруза. А люди будут долго жить в его домах. Освобождённые им люди... И зла к нему никто не будет иметь - ни завтра , и послезавтра. И истинное значение его для всех нас мы осознаем спустя много лет... В нашей истории достаточно злодеев –ярких и сильных. Хрущев - та редкая, хотя и противоречивая фигура, которая олицетворяет собой не только добро, но и отчаянное мужество, которому него не грех поучиться и всем нам…»
Список використаної літератури: