Следственное действие

Введення

 

У XIX-XX столітті, відчувши на собі бурхливий розвиток науки і техніки, суспільство зіткнулося з невідомим до того часу йому явищем - професійної організованою злочинністю. Злочинність змінилася не тільки кількісно, ​​але й якісно, ​​взявши на озброєння новітні засоби техніки, зв'язку і повідомлення. У боротьбі проти цієї кількісно і якісно змінилася злочинності виявилися безсилими державі каральні органи.

 

Актуальність теми: Проблема розкриття й розслідування злочинів є однією з найбільш важливих і складних у справі боротьби зі злочинністю. У цьому плані розробка й удосконалення тактики слідчих дій становить одне з головних завдань криміналістики.

 

Об'єктом наукового дослідження виступає пізнавальна діяльність слідчого при проведенні огляду місця події.

 

Предметом дослідження є тактика проведення огляду місця події, його психологічні особливості.

 

 

Життєвий досвід, «здоровий глузд» вже не могли допомогти у викритті злочинців, які застосовують все більш витончені способи вчинення та приховування злочину. Саме це і призвело до виникнення своєрідного соціального замовлення держави і суспільства: розробити нові ефективні методи боротьби зі злочинністю, засновані на досягненнях науки і техніки. 

 

Відповіддю на це соціальне замовлення і стало виникнення нової галузі наукового знання , яку австрійський судовий слідчий Г. Гросс назвав криміналістикою. З тих пір пройшло багато років, але тема боротьби зі злочинністю не перестала бути актуальною, а набула особливої ​​значущості в даний час, що пов'язано з високим зростанням кількості скоєних злочинів. Важливу роль у поліпшенні криміногенної ситуації в країні відіграє своєчасне розкриття і розслідування злочинів, успіх якого великою мірою визначається якістю та ефективністю проведення первинних слідчих дій, найважливішим з яких є огляд місця події. 

 

Саме в ході огляду місця події, якого нерідко супроводжують інші види слідчого огляду, відбувається виявлення, фіксація, вилучення, а нерідко і дослідження слідів злочину, які є найважливішими джерелами доказової інформацією про обставини скоєння злочину та осіб, що його вчинили. Про особливу значущість слідчих оглядів свідчить і той факт, що їх проведення спрямоване на одержання інформації з матеріальних слідів злочинів, тобто з об'єктивних носіїв, не відають почуття страху чи корисливих мотивів, чому схильні суб'єктивні (особистісні) джерела інформації, а це сприяє реальної об'єктивізації процесу доказування при розкритті та розслідуванні злочинів.

 

Ефективність та високу якість проведених оглядів може бути забезпечене лише за умови дотримання основних тактичних положень слідчого огляду, а також вибору найбільш оптимальних в кожному конкретному випадку тактичних прийомів і рекомендацій його проведення. Враховуючи особливу актуальність даної теми в даний час в діяльності правоохоронних органів, я вирішив розглянути особливості криміналістичної тактики слідчого огляду і огляду.  

У психологічному аспекті огляд місця події належить до числа найскладніших слідчих дій, оскільки в процесі його проведення вирішується значне коло питань, які вимагають інтелектуальної напруги, аналітичного підходу до осмислення комплексу даних, що мають відношення до події та можуть згодом відіграти роль доказів у справі. При цьому місце події необхідно розглядати як комплекс даних, що дозволяють виявити різну за обсягом та цінністю інформацію про подію злочину, виражену в зміні обстановки, слідах перебування злочинця, слідах його дій, їх наслідки, наміри злочинця та інші дані, що сприяють побудові мисленої та частково матеріальної моделі злочину, його обставин.

 

Огляд місця події є слідчою дією, що грунтується на чуттєвій сфері пізнання та спрямована на відображення просторово-предметної єдності обстановки, що сприймається, часової послідовності подій та на виявлення причинно-наслідкових зв´язків.

 

 

У числі слідчих дій, що провадяться у процесі розслідування злочину, особлива роль належить огляду місця події, який має великі пізнавальні можливості і результати якого визначають напрямки й ефективність розслідування.  

 

Узагальнення й аналіз слідчої практики свідчать, що в процесі огляду місця події слідчі не завжди приділяють увагу пізнавальній діяльності, що включає сприйняття й оцінку слідів злочину, установлення їх причинних зв’язків з подією, формування моделі події, механізму її здійснення, її інсценування. Ігнорування розв’язання такого роду розумових завдань викликає помилки в інтерпретації сприйнятого, а в низці випадків – й утрату важливих для розслідування доказів.

 

Складнощам цієї проблеми сприяють умови й обстановка вчинення злочинів: значна частина з них учиняється в умовах неочевидності, а злочинець вживає заходів для запобігання залишення своїх слідів чи їх знищення. Вирішення означених питань потребує пошуку нових підходів до розробки тактики огляду місця події, зокрема, вивчення його пізнавальної сутності, що дозволить виявити проблеми слідчого під час здійснення огляду місця події й виробити рекомендації, спрямовані на їх розв’язання.

 

У вирішенні завдань тактики огляду місця події важливим є дослідження психологічних засад останнього. Це пояснюється тим, що діяльність слідчого засновується на психологічних процесах, пов’язана з розв’язанням значної кількості розумових завдань. Поряд із цим розумова діяльність (рефлексивне мислення) дозволяє оцінити дії злочинця у процесі вчинення злочину, його психологічні риси, мотиви тощо, які знаходять своє опосередковане відбиття в матеріальній обстановці місця події, а значить, можуть бути розпізнані при огляді й аналізі останнього.

 

Зазначимо, що темі психології і тактики слідчого огляду в кримінально-процесуальній і криміналістичній літературі, а також у юридичній психології приділено значну увагу.

 

Істотний внесок в розробку цих питань зробили вчені України та інших держав: В.Д. Арсеньєв, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, І.Є. Биховський, М.С. Бокаріус, О.М. Васильєв, Л.В. Виницький, А.І. Вінберг, Б.Ф. Водолазський, В.П. Водяницький, А.Ф. Волобуєв, Ф.В. Глазирін, В.І. Громов, С.П. Дідковська, М.І. Єнікеєв, Г.Ю. Жирний, Ю.І. Ільченко, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.П. Колмаков, В.О. Коновалова, М.П. Косоплечев, В.П. Крючков, І.Х. Максутов, І.А. Матусевич, С.П. Митричев, Б.Я. Петелін, В.І. Попов, О.Р. Ратінов, О.М. Сафаргалієва, Д.О. Турчин, Ю.Д. Федоров, М.Л. Цимбал, В.Ю. Шепітько, І.М. Якимов та ін.

 

Розділ I.  Поняття, тактика і види слідчого огляду

 

1.1 Поняття і загальні тактичні положення слідчого огляду

 

 

  Слідчий огляд процесуальна дія, передбачений ст. 176-178 КПК України, основний спосіб безпосереднього сприймання слідчим різних об'єктів які відносяться до справи. Слідчий огляд являє собою безпосереднє виявлення та дослідження об'єктів які мають значення для кримінальної справи, їх ознак, властивостей та стану

Мета слідчого огляду полягає в тому, щоб отримати докази, які бдопомогли розкриттю та розслідуванню злочину. Їх слідчий одержує з двох джерел від людей і речей.  Перші це свідки, потерпілі, підозрювані, обвинувачені. Речі всі інші об'єкти матеріального світу, які мають інформацію про розслідуваному подію. Їх форма, зміст, місцезнаходження та інші ознаки можуть відбивати будь-які обставини вчинення злочину. Іноді їх називають "німими свідками" злочину. Практично неможливо уявити собі кримінальну справу, де не фігурували б речові докази, і жодне з них не може опинитися в матеріалах справи без попереднього огляду. 

Від того, наскільки криміналістично грамотно вироблено цю слідчу дію, часто залежить успіх всього розслідування. Тому не випадково криміналісти особливо підкреслюють важливість огляду місця події та виявлених там об'єктів.

Слідчі органи України регулярно аналізують причини нерозкритості злочинів. У більшості випадків одним з головних недоліків вказаний некваліфіковано або недбало зроблений огляд місця події, в результаті чого важливі докази, які могли б дати ключ до розкриття злочину, виявляються втраченими. Тому керівництво українських правоохоронних органів неодноразово підкреслювало необхідність підвищити якість невідкладних слідчих дій, в першу чергу оглядів. 

Підстави і порядок слідчого огляду регламентовані кримінально-процесуальним законом. Виходячи з його змісту слідчий огляд допомагає вирішити такі важливі завдання розслідування:  

1) розібратися в обстановці місця  події, з'ясувати, як розвивалися  події, зрозуміти дії злочинця;  

2) виявити та вилучити сліди вчиненого злочину;  

3) встановити можливі джерела отримання інших доказів;  

4) отримати інформацію для висунення  слідчих версій;  

5) вирішити питання про залучення  до справи того чи іншого  предмету як речового доказу;  

6) перевірити інші джерела доказів у справі. 

 

 

За послідовності виробництва слідчий огляд класифікується на первинний і повторний. Повторний огляд проводиться в тих випадках, коли первісний проходив у несприятливих умовах (у дощ, вночі), у зв'язку, з чим важливі для встановлення істини сліди і предмети могли бути не виявлені, був проведений недоброякісно: не досліджувалися істотні для справи обставини, не залучалися знаючі особи і т.д. 

 

Слідчий огляд включає кілька самостійних його видів. Залежно від об'єктів прийнято розрізняти: 

 

1) огляд місця події;

 

2) огляд предметів;

 

3) огляд документів;

 

4)огляд ділянок місцевості і приміщень, які є місцем події; огляд трупа. 

 

За обсягом слідчий огляд буває основним і додатковим. Останній роблять у тих випадках, коли в ході подальшого розслідування з'ясовується, що окремі об'єкти були зовсім не оглянуті або це зроблено недостатньо детально. Додатковий огляд і покликаний усунути допущені прогалини.  

Огляд місця події часто включає як складові елементи всі інші види слідчого огляду. На місці події нерідко присутні і предмети, і документи, і трупи, саме воно зазвичай є ділянкою місцевості або приміщенням. У такій ситуації огляд всіх складових буде проводитися в рамках однієї слідчої дії, і оформлятися одним протоколом.

Тому, незважаючи на окремі особливості і специфіку кожного виду огляду, всі вони представляють собою єдність однорідних явищ, що і дозволяє виділити загальні тактичні положення їх виробництва, до них можна віднести: єдине керівництво оглядом; своєчасність; об'єктивність; повнота; планомірність огляду; використання техніко-криміналістичних засобів і методів; допомоги фахівців і оперативних підрозділів; безпеку огляду. 

Єдине керівництво оглядом необхідно тому, що слідчий огляд складна дія, пов'язане із залученням значної кількості осіб, які виконують різні функції.

Успіх у роботі залежить від того, наскільки чітко і криміналістично грамотно буде організовано діяльність кожного учасника огляду, що можливо лише при єдиному керівництві оглядом. За законом воно покладається на слідчого. Всі інші особи, в тому числі і керівні працівники правоохоронних органів, повинні виходити з того, що він відповідальний за результати огляду.

Завдання керівників забезпечити слідчому необхідну допомогу. В іншому випадку можлива неузгодженість дій учасників огляду, веде до зміни обстановки, знищення слідів злочину і втрати предметів, що мають важливе доказове значення. 

Слідчий як самостійна процесуальна фігура керує діями всіх присутніх і особисто відповідає за результати огляду. Якщо в огляді бере участь прокурор або начальник слідчого підрозділу, то кожен з них може взяти на себе керівництво оглядом з усіма наслідками, що випливають звідси, оскільки складає протокол від свого імені. 

Своєчасність огляду полягає в тому, що після повідомлення про подію слідчий та інші особи невідкладно виїжджають на місце події для його огляду. Ця вимога направлена ​​на забезпечення максимальної схоронності обстановки місця події і безпосередньо впливає на ефективність і результативність огляду. Саме тому огляд місця події належить до нагальних слідчим діям. 

Об'єктивність огляду передбачає дослідження і фіксацію всіх об'єктів у тому вигляді, в якому вони були виявлені; неприпустимість відображення в протоколі висновків, висновків і припущень слідчого, оперативного працівника або інших учасників огляду. 

Повнота огляду гарантує, що все знаходяться на місці події сліди і предмети, що мають відношення до розслідуваної справи, будуть виявлені, досліджені і належним чином відображені в протоколі огляду і додатках до нього.

Планомірність огляду полягає у правильному визначенні послідовності дій слідчого і всіх учасників огляду, що полягає в об'єктивному аналізі отриманої інформації, конкретизації розв'язуваних завдань і необхідних для цього коштів, розроблено кола і черговості конкретних дій та операцій; розподіл наявних сил і засобів

Використання техніко-криміналістичних засобів і методів, допомогає фахівцям оперативних підрозділів. При проведенні огляду необхідні повністю укомплектовані валізи слідчого, фотоапарат із запасними плівками і імпульсною лампою. Застосовуючи техніко-криміналістичні засоби та методи при огляді, слід виходити з того, що їх вибір визначається метою і характером проведеного огляду, особливостями об'єктів і слідів, для виявлення і фіксації яких ці кошти використовуються.  

Спеціаліст- це кваліфікований помічник слідчого. Він може звернути увагу слідчого на обставини, важко сприймаються в конкретних специфічних умовах, сприяє у вилученні об'єктів, висловлює судження про механізм і причини утворення тих чи інших слідів, що сприяє висуванню більш обгрунтованих версій. Участь спеціаліста в огляді обов'язково у двох випадках: при огляді трупа і при огляді особи іншої, ніж слідчий, статі. Однак зараз методично обов'язковою участь фахівців вважається тоді, коли в ході слідчої дії можуть зустрітися об'єкти, огляд, дослідження або фіксація яких вимагають спеціальних знань, відсутніх у слідчого. Це, наприклад, огляд місць пожежі, вибуху, аварії, аварії.