Следственное действие

Проте у деяких випадках аналіз і його результати не дають можливості відразу зробити висновок про причинне відношення слідів чи предметів, виявлених на місці події, обмежуючи можливості слідчого лише висуненням версій, перевірка яких здійснюється проведенням тих чи інших слідчих дій. Так, сліди знарядь злому не дають змоги відразу встановити конкретне знаряддя, що залишило їх, але є можливість для певного припущення, що орієнтує слідчого на розшук цього знаряддя. Подальше причинне його відношення до події злочину з’ясовується експертним дослідженням, що виявляє ознаки, які свідчать про те, що тільки цим, а не іншим знаряддям може бути залишений даний слід.

Аналогічно встановлюється причинний зв’язок виявленого до події злочину в тому разі, коли на місці події виявлені сліди транспорту. Тут причинне відношення проходить у своєму формуванні два етапи. Перший являє собою встановлення марки машини і припущення, що саме вона була використана або мала відношення до події злочину. Підставою для цього є аналіз слідів транспорту, зроблений на місці події. Другий етап передбачає встановлення обставини, що саме ця автомашина (шина) була на місці події. Підставами для такого висновку є експертний аналіз виявленого сліду, його зіставлення із шиною або її відбитком і висновки судового експерта про те, що слід залишений саме цим протектором. Отже, схема встановлення причинних зв’язків видозмінюється залежно від кількості й характеру виявленої інформації та способів визначення її відношення до події злочину.

Кожна уявна модель події, що відбулася, щодо розслідування будь-якої категорії злочинів має більший чи менший ступінь імовірності, зумовленої, з одного боку, наявною інформацією (її доказовою цінністю), а з іншого — кількістю обставин, які необхідно з’ясувати для встановлення об’єктивної істини в справі. У тих випадках, коли обставини першої групи більш чітко виражені, ніж обставини другої групи, обґрунтованість висунутої версії щодо події злочину буде значнішою, а його уявна модель — більш повною. Повнота моделі істотно полегшує визначення шляхів виявлення тих подробиць, що перетворюють уявну модель на дійсно встановлені обставини. Оскільки висування версій є розумовим процесом, у ході якого здійснюється пізнання, то воно виконує пізнавальну функцію в процесі розслідування.

 

 

 

 

 

2.3 Вирішення психологічних завдань  при проведенні огляду місця події. 

 

Огляд місця події, що є за своїм характером дослідженням у широкому значенні, вимагає вирішення значної кількості розумових завдань. Різноманітні за своїм характером завдання можна згрупувати за їхніми цілями.

При цьому слід розрізняти завдання розумового плану, що стосуються процесів збору й оцінки доказового матеріалу на місці події, і розумові завдання, пов’язані з організацією дій, що випливають з огляду місця події. До перших можна віднести завдання виявлення інформації, її оцінки, висунення загальних і окремих версій; до других — завдання щодо організації дій, пов’язаних із проведенням огляду місця події.

 

Розумові завдання першого типу і насамперед такі, що пов’язані з виявленням (відшукуванням) доказової інформації на місці події, у своєму конкретному трактуванні визначаються переліком питань, що розв’язуються у процесі огляду місця події. Їхнє вирішення зумовлюється рекомендаціями криміналістичної тактики. Спрямованість криміналістичних рекомендацій з огляду місця події дає змогу розглядати їх як такі, що мають пізнавальний характер і зумовлюють пізнавальну сутність розумових завдань. Перелік питань, що розв’язуються у процесі огляду, наочно ілюструється розглядом їхнього характеру. Звернемося хоча б до таких з них, як «де мала місце подія», «шляхи проникнення на місце події», «кількість осіб, які брали участь у вчиненні злочину», «час перебування їх на місці злочину», «яких предметів торкалися злочинці», «які могли залишитися сліди на злочинцях», «логіка їх поведінки на місці», «мета і мотиви вчинення злочину» тощо. Наведений витяг з переліку питань, що розв’язуються у ході огляду місця події, свідчить про спрямованість діяльності слідчого в ході огляду місця події для встановлення обставин, пов’язаних з предметом доказування в справі.

Другий тип розумових завдань, що вирішуються слідчим у процесі огляду місця події, передбачає оцінку виявленої інформації в аспекті її доказового значення. Оцінка доказів, виявлених у процесі огляду місця події, має певну специфіку, зумовлену, з одного боку, тією обставиною, що виявлене не відразу може бути оцінене, а вимагає додаткового дослідження і з’ясування інших даних. Так, наприклад, стоїть справа зі слідами пальців рук. Їх виявлення не відразу дає змогу визначити належність конкретній особі, а отже, встановити їхнє значення як доказу в справі.

 

Водночас оцінна діяльність слідчого має специфіку, зумовлену її часовим характером і необхідністю використовувати доказову інформацію з метою організації оперативно-розшукових дій. Ця обставина впливає на оцінку доказового матеріалу в плані обрання з виявлених доказів таких, які можуть бути використані безпосередньо, і таких, визначення ролі і значення яких може бути відкладене на більш пізній період. Так, до доказів, орієнтуюча інформація з яких може бути отримана і використана відразу в процесі огляду місця події, належать сліди транспорту, аналіз і оцінка яких дають змогу організувати оперативно-розшукову діяльність із виявлення транспорту; сліди взуття, що дають можливість організувати переслідування по гарячих слідах і виявлення злочинця; сліди крові, боротьби, збройного опору, що дають змогу встановити особу злочинця за зареєстрованими зверненнями у медичні установи, тощо.

 

Важливе значення в оцінці доказів має її певний динамізм, що передбачає вибірковість у використанні доказів, які сприяють встановленню обставин, що мають значення в справі. Найшвидше вирішення розумових завдань, пов’язаних із оцінкою виявленої інформації, дає можливість у ході огляду місця події вирішувати також організаційні завдання з визначення оперативно-розшукових і слідчих дій, що випливають з огляду. Тому своєчасне вирішення розумових завдань з оцінки інформації сприяє більш оперативній організації подальшого розслідування. У тих випадках, коли оцінка виявленої інформації не дає підстав для негайного вирішення питань, пов’язаних із організацією подальшого розслідування, її слід використовувати для висунення різноманітних версій, а згодом здійснювати їхню перевірку у визначений термін і в послідовності, найбільш доцільній із погляду інтересів розслідування.

 

Оцінка виявленої інформації дає змогу здійснювати пізнавальні функції у зв’язку з висуненням на її основі слідчої версії або взаємозалежної і взаємозумовленої безлічі цих версій, що у своїй рухомій (динамічній) сукупності формує уявну модель події або таку її модель, де уявні побудови сполучаються з фрагментами дійсності і створюють варіанти моделей із частково реальним змістом. Тут і починає здійснюватися третій етап вирішення розумових завдань, у ході конструювання яких і виявляється пізнавальна роль психології. Складність висування версій як побудови моделей картини події полягає в тому, що подібні побудови не є довільними процесами творчого уявлення, не обмеженого наявністю реального матеріалу. Побудова уявних розумових моделей у процесі огляду місця події обмежена наявною інформацією і тому не може бути цілковито вільною. Аналіз і оцінка доказового матеріалу обмежують діяльність моделювання, акцентуючи мислення слідчого на низці встановлених обставин і визначенні можливого причинного відношення.

 

Найбільший інтерес з погляду пізнавальної функції моделей, які конструюються у процесі огляду місця події, становить те, що їх виникнення і згасання (руйнування) відбувається в міру виявлення й оцінки доказової інформації. Тому вони є не лише динамічними (рухомими, такими, що розвиваються), а й такими, що виникають і руйнуються залежно від обґрунтованості компонентів моделі, які зумовлюють, зрештою, і її надійність. Розумові процеси, пов’язані зі створенням моделей події або її окремих обставин, належать до поняття психологічного пошуку («пливучий силует», за В. І. Поповим). «Пливучий силует» можна розглядати як перманентну модель, точній конструкції якої сприяють аналіз і оцінка виявленого в процесі огляду. Така модель ще не є версією, а відіграє підготовчу роль на шляху до її формування і побудови. Однак «пливучий силует» як динамічна модель має певну реальність, оскільки його окремі фрагменти як основи для побудови моделі або реальні частини, що виконують функцію розумової моделі, існують у дійсності і можуть щораз по-новому брати участь у створюваній картині, залежно від їхньої оцінки і ступеня з’ясування причинного відношення до події злочину.

Модель, створювана щодо події, яка мала місце, відрізняється і збірним характером, поєднуючи в собі водночас дії злочинця, потерпілого, обставини, що передують вчиненню злочину, і його наслідки. У цьому полягає не лише її складність, а й її багатозначна пізнавальна цінність. Така модель ніби з’єднує розрізнені сліди, речі, обставини і доповнює їх типологією подій, їх логіки або інсценування, уявленнями про вчинки людей в аналогічних ситуаціях, швидко й у багатьох випадках закінчено дає змогу відновити уявну картину події злочину.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.4 Психологічний взаємозв’язок особи злочинця і відображень місця злочину.

 

 

 У процесі огляду місця події можна одержати інформацію про особу злочинця. Перебування злочинця на місці події передбачає його вплив на навколишнє середовище і залишення відображень (слідів злочину в широкому розумінні). Вчинення злочину пов’язане з матеріальними змінами первинної обстановки. Такі зміни передбачають порушення первинного положення, місцезнаходження, стану різних об’єктів, що утворюють речове середовище, в якому вчинено злочин. Відображення, або сліди в широкому розумінні, охоплюють: комплекси елементів, властивих певним подіям (сліди дорожньо-транспортної події, сліди пожежі та ін.); зміну обстановки (поява чи зникнення предметів, зміна їхнього місця розташування); зміну виду або стану предмета.

 

Зміни, що виникають у ході вчинення злочину, містять певні відомості про особу злочинця (відносно безперечні або такі, що мають імовірний характер). Під час огляду можна передбачити стать злочинця. У цьому аспекті важливе значення має оцінка виду злочину. Існують специфічно чоловічі (наприклад, хуліганство, розбій, зґвалтування, вбивство, поєднане із зґвалтуванням, та ін.) і специфічно жіночі (наприклад, убивство матір’ю новонародженої дитини тощо).

 

Вивчення способу злочину (підготування, вчинення, приховування) також може вказувати на стать злочинця. З певним ступенем імовірності про стать злочинця можуть свідчити і матеріально-фіксовані та інші сліди (наприклад, сліди губної помади на посуді чи недокурках). Водночас потрібно пам’ятати і про контркриміналістику (злочинці можуть створювати фальшиві сліди з метою заплутати слідство, направити його на помилковий шлях).

У ході огляду місця події може бути отримана інформація про вік злочинця (неповнолітній, дорослий чи похилого віку). Про вік злочинця свідчить вид, характер і механізм злочину, предмет посягання, знаряддя злочину, особливості слідів тощо). Так, про вчинення злочинів неповнолітніми може свідчити предмет посягання. Зокрема, при вчиненні крадіжок з магазинів неповнолітні можуть вилучити ящик з цукерками чи шоколадом і не торкнутися більш коштовних речей, що становитимуть для них труднощі в збуті.

 

Місце події містить інформацію про анатомічні ознаки злочинця: зріст (за слідами рук чи ніг), статура (за способом проникнення в приміщення) тощо. Крім цього, місце події дає інформацію про кількість злочинців (груповий злочин чи злочин вчинено організованою злочинною групою), наявність злочинного досвіду (злочинний почерк), особливості звичок, нахили, аномалії психіки тощо.

 

З метою діагностики особи злочинця можливе запрошення спеціалістів у галузі психології для участі в огляді місця події, а також інших спеціалістів (наприклад, психіатрів) для складання психологічного портрета (чи психологічного профілю). Портрет (профіль) розшукуваного злочинця є системою відомостей про психологічні та інші ознаки даної особи, важливі для його виявлення й ідентифікації. Ця система охоплює не лише психологічні, а й правові, соціально-демографічні, криміналістичні ознаки. Головне в психологічному портреті те, що він відображає внутрішні, психологічні, а також поведінкові ознаки людини. Це один із різновидів розумових моделей. Його основна функція — бути засобом розшуку, виявлення злочинця, особа якого не встановлена.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

III. Висновок

Таким чином, розглянувши тему тактики слідчого огляду, можна підвести деякі підсумки.  
Перш за все, слід зазначити, що результати слідчого огляду можуть бути використані при проведенні майже всіх слідчих дій. Однак, щоб користуватися цими результатами необхідно, щоб ці результати були.  
Огляд місця події є відправною точкою не тільки на первинному етапі розслідування, але і протягом усього попереднього слідства. З протоколу огляду місця події можна отримати максимальну кількість інформації - розшукової, щохарактеризує вчинення злочину і особу злочинця, що доводить провину злочинця. Інформацію цю можна отримати, якщо ставитися до проведення цієї слідчої дії з особливою ретельністю і увагою, а не проводити його формально.  
В умовах складної криміногенної обстановки в країні, викликаної зберігається високим рівнем злочинності, особливе значення в діяльності правоохоронних органів набувають такі якості, як високий професіоналізм у роботі, вміння правильно і своєчасно прийняти можливості кримінального процесу. Прорахунки, пов'язані з невмілим застосуванням кримінального процесу та використанням речових доказів нерідко призводять до порушення процесуального законодавства, що регламентує попереднє слідство, а відсутність належного професійного рівня слідчих призводить до того, що слідчі огляди, а зокрема огляд місця події проводиться формально, в результаті чого результати його або взагалі не використовуються у ході слідства, або використовуються не повною мірою.  
Враховуючи важливість і значимість слідчих оглядів як слідчої дії, практичним працівникам правоохоронних органів необхідно постійно підвищувати свій професійний рівень, бути в курсі можливостей кримінального процесу. Виконання цих умов, в кінцевому підсумку призведе до полегшення виконання завдань, що стоять перед правоохоронними органами.  
У висновку мені, вивчив теорію дій слідчого при огляді місця події, хотілося б дати декілька рекомендаційних рад.  
По-перше, це хороше знання законів і правозастосовчої практики у діяльності правоохоронних органів.  
По-друге, до приїзду на місце події скласти з урахуванням даних про характер події, умовах і обстановці, в якій доведеться проводити слідчі дії, план первинних і невідкладних заходів, а також перевірити готовність криміналістичної техніки.  
По-третє, по прибуттю на місце події вжити вичерпних заходів для затримання злочинця по «гарячих слідах» і фіксації найбільш значущих слідів і речових доказів.  
По-четверте, огляд місця події виробляти негайно, по можливості за участю потерпілих, з використанням фото-кіно-, відеозаписи.  
По-п'яте, особливу увагу приділяти правомірності та законності виробленого слідчої дії.  
Таким чином, при виконанні зазначених рекомендацій, вже на початковому етапі розслідування буде закладена достатня база для розкриття злочину, викриття винних і притягнення їх до кримінальної відповідальності.