Следственное действие

 

Огляд приміщення доцільно проводити по периметру в напрямку за годинниковою стрілкою, за правилами огляду місця події. 

Огляд предметів. В якості самостійного слідчої дії огляд предметів здійснюється в двох випадках: 

1) коли для огляду предметів, виявлених при проведенні обшуку, огляду місця події, місцевості, приміщення, потрібен тривалий час і спеціальні умови; 

2) коли предмети представлені  слідчому потерпілим, свідком, підозрюваним  або іншими особами.

Слідчий проводить їх огляд за місцем провадження слідства, забезпечуючи збереження і можливість використання в якості речових доказів. 

Огляд починається з вивчення загального виду предметів, їх стану, призначення і правил користування. Якщо на предметі можуть бути мікрооб'єкти, потожирового сліди рук чи інші сліди, придатні для експертного дослідження, то огляд починається з їх виявлення і фіксації (це краще зробити за допомогою відповідних фахівців). Потім виявляються індивідуальні ознаки предмета, його особливості та дефекти, сліди, що вказують на зв'язок оглядається предмета з розслідуваним злочином. Всі вони детально відображаються в протоколі і фотографуються.  

Огляд документів проводиться з метою виявити, дослідити та зафіксувати ознаки, що дозволяють вважати їх речовими доказами, або встановити за змістом документа криміналістично значимі факти і обставини. Криміналістичний порядок огляду документа має свої особливості. При детальному огляді документа не можна використовувати такі технічні засоби, прийоми і методи, які можуть його пошкодити або змінити.

Рекомендується звертатися з документами так, щоб не знищити сліди злочинця і не залишити свої. Оглядають документ при природному або гарному штучному освітленні під різними кутами зору. При огляді застосовуються лупи, світлофільтри, електронно-оптичні перетворювачі. Документи речові докази слід пред'являти учасникам огляду в поліетиленових пакетах і виймати тільки при необхідності. Згинати їх можна лише за старими складкам, не можна підкреслювати або обводити окремі місця в тексті, підшивати документи у справу.  

Якщо документ носить Засвідчувальний характер, то при його огляді звертають увагу на наявність підпису конкретної посадової особи, дату, печатку. Зі змісту інших документів можна визначити, яку мету переслідував автор при написанні тексту; наявність у ньому відомостей про маловідомі факти, події, їх деталях, про конкретних осіб як учасників цих подій та інші обставини.  

При слідчому огляді документа в протоколі огляду фіксується:  
1) місце, дата і час виявлення документа;  
2) адресат, від якого він надійшов;  
3) найменування документа;  
4) його зовнішній вигляд, реквізити та особливості;  
5) зміст;  
6) індивідуальні ознаки документа, наприклад при описі паспорта у протоколі огляду зазначається: кому, коли, де і ким він виданий, номер, серія та інші відомості, що вносяться до нього від руки.  

Огляд місцевості проводиться в тих випадках, коли вона є місцем події. 

Організація огляду залежить від розміру території: чим вона більша, тим більше учасників доводиться залучати до огляду. Практика виробила наступні способи огляду: суцільний, коли відсутні орієнтовні відомості про місцезнаходження слідів та предметів; від периферії до центру або від центру до периферії, коли ділянка місцевості має округлу форму; лінійний, коли можна розглядати площа має видовжену форму; плановий або секторний, коли вся можна розглядати площа розбивається по квадратах або по секторах; вузловий, коли оглядаються важливі ділянки місцевості.  

При залученні до огляду великої кількості осіб вони можуть бути поставлені в ланцюг на відстані, що дозволяє якісно проводити огляд. Між учасниками огляду і слідчим обов'язково встановлюється радіо-або інша зв'язок. Це допомагає йому постійно бути в курсі справи у разі виявлення предмета, який підлягає огляду.  
Зовнішній огляд трупа на місці його виявлення у відповідності до ст. 238 КПК України виробляє слідчий у присутності понятих за участю лікаря-фахівця у галузі судової медицини, а при його відсутності іншого лікаря. Участь лікаря не звільняє слідчого від обов'язку особисто вести огляд. Вся відповідальність за перебіг і результати огляду трупа лежить на ньому, так як факти, досліджувані і фіксуються при огляді, не можуть бути заповнені при судово-медичній експертизі трупа. Мета огляду: встановити особу потерпілого, час і спосіб заподіяння смерті; отримати дані про осіб, причетних до розслідуваної події.  

Огляд проводиться за такою виробленої практикою програмі:  

1. Фіксується час початку огляду, температура навколишнього середовища  і трупа. Труп оглядається в  тому положенні, в якому його  побачили учасники огляду.  

2. Спочатку відзначається стать, вік, ріст, статура, вгодованість, колір волосся. Далі опис йде зверху вниз за методикою словесного портрета. Особливо детально зовнішні дані фіксуються при огляді трупа невідомого.  

3. Відзначається місце розташування  і поза трупа. Положення трупа "прив'язують" до найближчих орієнтирів. Фіксуються трупні плями, невідповідність напрямки патьоків крові на трупі з його положенням, наявність ознак волочіння і т.п.  

4. При огляді голови, обличчя, рук, ніг і відкритих частин тіла  досліджується і фіксується:  
              а) стан зіниць, рогівок, слизових оболонок очей;  
              б) наявність тілесних ушкоджень, бризок і патьоків крові, їх розташування та орієнтація;  
              в) стан природних отворів, наявність забруднень (частки грунту, волосся, кров і мікрооб'єкти) на кистях рук і стопах ніг, між пальцями, під нігтями й у волоссі;  
              г) ступінь охолодження відкритих і закритих одягом ділянок тіла;  
              д) наявність, розташування і колір трупних плям, зміна їх кольору при дозованому тиску і швидкість відновлення первинного забарвлення (у секундах);  
              е) вираженість трупного задубіння в різних групах м'язів;  
              ж) наявність на трупі і одязі комах, лялечок, личинок, місця їх найбільшого скупчення;  
               з) вид живота (запалий, роздутий); 

               і) чи відчувається з рота який-небудь запах (при натисканні на грудну клітину). 

 

За допомогою судово-медичного експерта при огляді трупа вилучаються мікрочастинки з рук і відкритих ділянок тіла, які могли стикатися зі злочинцем, місцями вбивства чи зберігання трупа; внутрішній вміст носа, рота, вушних раковин, статевих органів, прямої кишки. 

5. Потім огляду піддаються предмети, що знаходяться на трупі і  поруч з ним. Рекомендується зберегти в незмінному положенні вузли мотузки, на якій висів труп. 

6. Після огляду всіх предметів, що знаходяться на трупі і  поблизу нього, огляду піддається  ложе трупа. Для цього труп  обережно піднімають і відносять  на підготовлене (застелене плівкою  або тканиною) місце. Дослідженню піддається також грунт для зіставлення його з частинками грунту на одязі і тілі трупа. 

7. Огляд одягу та взуття. Спочатку описується зовнішній стан одягу та взуття, потім вміст кишень, фабричні марки і клейма, номери, написи, характер зношеності та забрудненості. 

Забруднення на одязі і взутті зіставляються з особливостями грунту, з фарбуванням стін і іншими даними навколишнього оточення. Описується нижню білизну і наявні на ньому ушкодження. Якщо обставини не дозволяють оглянути труп в оголеному вигляді, то його загортають у елофанову плівку і відправляють у морг, де і проводиться детальний огляд.  

При виявленні на трупі ушкоджень встановлюються і фіксуються місця їх розташування та кількість, колір і форма, характер країв ран.  

Якщо особа загиблого не встановлена, то труп обов'язково дактилоскопируют, потім після туалету фотографують за правилами сігналітіческой (розпізнавальної) фотозйомки.  

Труп, його голова, кожен предмет одягу та інші предмети, що були при ньому, повинні бути сфотографовані на кольорову плівку для наступного пізнання. Крупним планом з масштабом слід сфотографувати індивідуальні прикмети трупа: фізичні недоліки, татуювання, рубці, родимки і т.д. 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 2. Психологічна характеристика слідчого огляду

 

 

2.1 Психологічні особливості особи слідчого

Слідчий-це посадова особа органів прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, призначена у встановленому законом порядку, завданням якої є провадження досудового слідства. Слідчий процесуально незалежний при прийнятті рішень. При провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій він приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду(судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення (ст. 114 КПКУ).

Слідчий є тією особою, яка повинна мати необхідні знання (мати кваліфікацію юриста) і професійний досвід. Це зумовлено складністю та багатограністю виконуваної діяльності.

Процесуальне положення слідчого, його соціально-рольова функція передбачають необхідність відповідності його особистості певним психологічним якостям (організаторські здібності, саморганізація, гнучкість мислення, самостійність, спостережливість, відповідальність, акуратність, пунктуальність, тактовність, емоційна стійкість та інші).

Слідчому постійно доводиться перебуати під тиском зацікавлених осіб, іноді працювати в несприятливій ситуації, за умов перевантаження, напруження нервових і фізичних сил, організовувати процес розслідування. Отже він повинен передусім вміти організовувати свій психічний стан, набувати навички управління своєю вольовою й емоційними сферами, повинен бути точним.

Робота слідчого вимагає різнобічного розвитку його уваги. Він повинен виховути у собі цілеспрямовану, довільну увагу, що безпосередньо пов’язане з інтересом до своєї роботи. Якщо такої зацікавленості немає, то всі зусилля, спрямовані на розвиток уваги, можуть бути безрезультативними. Криміналістична спостережливість-це така риса слідчого, яка забезпечує планомірне, цілеспрямоване, продумане сприймання ситуації, умов, оточення. Для слідчого властиве вміння організовувати поступлення необхідної інформації, правильно систематизувати і аналізувати її, відкидати непотрібне. Успіх спостереження в кінцевому рахунку передбачає інтелект слідчого. Щоб використати фактив якості доказів, потрібно знайти їм правильне пояснення, встановити їх причину. Правильне доведення є не що інше як логічне встановлення зв’язків між явищами .

Комунікативний аспект в діяльності слідчого є одним із домінуючих. Слідчий повинен мати хороші здібності співбесідника, який вміє вести бесіду в особливо важких умовах.

Показник культури в роботі слідчого-вміння організовувати робочий час так, щоб жодна година не була витрачена даремно. В організації роботи слідчої групи він має дотримуватися вимог групової сумісності та групової згуртованості.

Обов’язковим компонентом його діяльності є перевірка надійності отриманої інформації, результатів загалом. На кінцевій стадії таким контролем для слідчого є суд, але кваліфікований слідчий ще до суду на різних етапах своєї роботи перевіряє створену ним конструкцію різними способами, переконуючись в її надійності.

Загалом, діяльність по розслідуванню злочинів- це цілеспрямований процес, метою якого є відтворення справжньої картини події злочину за її прямими та непрямими доказами. Психологічна структура слідчої діяльності може розглядатись як сукупність основних (пізнавальної, конструктивної, комунікативної, організаційної) та допоміжних (профілактичної та посвідчувальної) різновидів діяльності. При цьому пізнавальна (пошукова) діяльність передбачає пошук, сприймання, аналіз та узагальнення інформації, за допомогою якої встановлюється істинне знання щодо конкретної кримінальної справи.

Щодо реконструктивної діяльності, то вона складається з відібрання та композиції зібраного доказового матеріалу (відновлення події злочину за матеріальними та ідеальними слідами) і планування розслідування (планування змісту майбутньої діяльності, тобто визначення предмета та заходів розслідування). Стосовно комунікативної діяльності, то вона передбачає встановлення та підтримання психологічного контакту з різними категоріями учасників процесу розслідування, а також здійснення на них психологічного впливу з метою одержання необхідної інформації про подію злочину.

Організаційна діяльність містить реалізацію системи слідчих дій та оперативно-розшукових заходів для отримання доказової інформації, координацію діяльності працівників органів внутрішніх справ, що беруть участь у процесі розслідування злочину, формування технічної та психологічної готовності до виїзду оперативно-слідчої групи при проведенні окремих слідчих дій. В основу соціальної (профілактично-виховної) діяльності покладене виявлення причин та умов, що сприяють злочинності, здійснення психологічного впливу на різні категорії учасників розслідування з метою корекції їх небажаної позиції чи поведінки. Посвідчувальна діяльність покликана надати всій одержаній інформації спеціаьних, передбачених законом форм (протокол, постанова).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2 Психологія слідчого огляду

Серед слідчих дій, у процесі здійснення яких слідчий одержує доказову інформацію, необхідну для розслідування злочину, особливе місце посідає слідчий огляд. Сутність слідчого огляду полягає в безпосередньому вивченні (сприйнятті) слідчим приміщення чи місцевості, де вчинено злочин або виявлені його сліди. Метою кожної слідчої дії є одержання доказів, які сприяють розслідуванню злочинного діяння і встановленню об’єктивної істини. У цьому аспекті огляд місця події має певну специфіку, що виділяє його з-поміж інших слідчих дій.

Ця специфіка полягає в такому:

1) кримінальна ситуація  характеризується невизначеністю;

2) огляд місця події  спрямований на виявлення доказів, характер яких диктується особливостями  події злочину, способом його  вчинення і приховування;

3) при одержанні тієї  чи іншої інформації слідчий повинен вирішити питання про її відношення до розслідуваного злочину і доказове значення.

Такі обставини дають змогу віднести огляд місця події до найскладніших слідчих дій, оскільки в процесі його проведення вирішується велике коло питань, що вимагають інтелектуального напруження, аналітичного підходу до осмислення і визначення комплексу даних, що стосуються події і можуть згодом відіграти роль доказів у справі. Саме тому необхідно з’ясувати роль і функції психології, що можуть мати значення для вирішення конкретних завдань проведення огляду місця події і сприяти здійсненню його пізнавальних цілей. При цьому місце події слід розглядати як комплекс даних, що дають можливість виявити різну за обсягом і цінністю інформацію про подію злочину.