Біблія. Особливості перекладу

Однак, незважаючи на всі допущені неточності, переклад Біблії, виконаний  Ієронімом, залишається найбільшою подією в історії перекладу. Він  являє собою одну з перших серйозних  спроб поєднати в перекладі текстів  Святого Письма максимальну точність передачі змісту оригіналу з витонченістю форми тексту перекладу. Вульгата остаточно утвердилася у богослужінні в VIII столітті, витіснивши всі інші латинські версії, а в 1546 р. на Тридентському соборі було вирішено Церквою, що ця версія, що використовувалась протягом багатьох століть, повинна бути визнана єдино істинною, тобто канонізована.

 

2.3 Переклад Джона Вікліфа

Джон Вікліф (1324 -1384), якого називають  «ранковою зіркою Реформації», був  ініціатором реформ християнської  церкви не тільки для Англії, але і для всього християнського світу. Джон отримав кращу на той час освіту. Він мав живий розумом і цікавився природознавством, філософією, математикою, історією, а також юриспруденцією. Ще будучи студентом, він почав вивчати Біблію і вирішив присвятити всього себе служінню Христу і проповідувати відкриті ним істини. Джон Вікліф мріяв про переведення Біблії на англійську мову, щоб Св.Пісаніе стало доступно простим людям. Його дратувало, що лише священики могли вирішувати, які частини Біблії читати і як їх слід тлумачити. Вікліф викладав в Оксфордському університеті, поки не був вигнаний звідти за критику цих та інших недоліків церкви. Пізніше Вікліфа судили як єретика, а деякі з його цінних книг були публічно спалені на багатті.

Майже до кінця життя Вікліф писав на Латини. Найбільшим справою життя Вікліфа став переклад Біблії з латини на англійську мову. Реформатор не боявся ні темниці, ні багаття.

Існує два варіанти Біблії Вікліфа, обидва засновані на Вульгаті. Перший - суворий і майже в усьому наступний  латинської тексту, другий - більш вільний, більш англійська.

Переклад Біблії на англійську мову, виконаний під керівництвом Вікліфа, незважаючи на всі свої недосконалість, знаменує певну віху в історії  перекладу: він був першим повним перекладом Святого Письма на народну мову. Цей переклад не тільки заклав основи англійської біблійного мови, а й прислужився розвитку англійської прози в цілому.[11,10]

 

2.4 Переклад Вільяма Тіндейла

У XVI ст. Уельський реформатор Вільям Тіндейл (1494 -1536) задумує знову перекласти Біблію на англійську мову і приймається в 1523 р. за переклад Нового Завіту. Він обгрунтовує свій проект звичайним у таких випадках аргументом - пошуком істини. Але, крім того, його мета - зруйнувати оману, що народна мова не здатний належним чином передати оригінал.

Його переклади, що характеризують автора як тонкого ерудита, небайдужого  до гармонії слів, були цілком самостійні. Великі знання перекладача дозволили  йому опиратися не тільки на Вульгату, з якою робився переклад. Тіндейл  звірявся також з німецькою версією Лютера і з греко-латинською коментоване видання Еразма. Його вступні статті та примітки почасти буквально переведені з лютерівському версії. На момент своєї загибелі Тіндейл вже значно просунувся в перекладі Старого Завіту.

Сучасні дослідники вважають, що саме Тіндейл встановив принцип біблійного перекладу на англійську мову.

Однак сучасники Тіндейла знаходили  в його перекладах чимало неточностей  і помилок. Томас Мор написав  сім томів викривальних статей проти  Тіндейла. У них відзначався спірний характер його коментарів на полях, піддавалися критиці деякі лексичні заміни. Говорилося, зокрема, про те, що Тіндейл необгрунтовано замінив деякі усталені церковні терміни, наприклад, church (церква) на congregation (релігійне братство), priest (священик), на senior (старший), charity (милосердя) на love (любов до ближнього).

Переклад Тіндейла до цих пір  привертає інтерес читачів. У 2000 р. Бібліотека Британського музею підготувала  перше з XVI ст. Перевидання перекладу  Біблії Тіндейла по одній з нечисленних копій.

 

2.5 Переклад Майлеса Коверлейла

Майлс Кавердейл (помер в 1568 р.) був  англійським єпископом. Він переклав і надрукував першу повну Біблію англійською мовою, хоча і запозичив  в значній мірі переклади Тіндейла, включаючи весь Старий Завіт і більшу частину Нового Завіту. Його переклад в народі відомий як «Біблія з клопами», оскільки в ній у Пс. 90:5 говориться: «І не буде тобі потреба боятися клопів в ночі».

2.5 Біблія короля Якова

Біблія короля Якова з'явилася  чотириста років тому. У 1603 р. королем Яковом був скликана рада для створення єдиного перекладу Біблії, схваленого та затвердженого монархом. Для її створення потрібно сім років - не дивлячись на це, до моменту видання Біблії її мову виявився застарілим і незрозумілим для пересічних англійців. Відштовхуючись від біблійного англійської мови, сформованого перекладами Вікліфа і Тіндейла, перекладачі усунули з колишніх текстів архаїзми, але залишили в них все, що було зрозумілим і ясним. У результаті було створено художній текст, який не мав, правда, ні розміру, ні рими, ні просодії, але володів простотою і життєвою силою. З моменту виходу книга була перекладена на більш ніж 200 мов і в даний час є найпоширенішою версією Біблії[7].

Мова біблії короля Якова (Authorized version), колишній архаїчним навіть для сучасників, до XIX століття відчувався як перешкода  для розуміння біблійного тексту. Після довгих дебатів, за указом королеви Вікторії і за благословенням архієпископа Кентерберійського, в 1870 р. був створений Комітет з виправлення KJV[21], більшість членів якого складали вчені Кембриджського і Оксфордського університетів, які дотримувалися в той час кілька різних за поглядів на теорію і практику перекладу. Відповідно до думки С.Ж. Каду, в результаті взяла гору Кембриджська традиція скрупульозної передачі змісту та характерних ознак вихідного тексту засобами літературної мови (good English style), звана їм verbal accuracy tradition. У 1881 році був опублікований Новий Заповіт, а в травні 1885 року Oxford University Press і Cambridge University Press випустили у світ два типи виправленої Біблії - т.зв. «Бібліотечне видання» з великими вступними статтями і всіма перекладацькими зауваженнями, а також «загальне видання», з короткими вступними статтями і найважливішими перекладацькими зауваженнями. Біблія, що отримала назву Revised Version (RV), або, як її частіше називають у наш час, British Revised Version (BRV), і до цього дня є офіційним текстом Англіканської церкви, а також пам'ятником англійської літературної мови XIX століття[5,6].

Висновок

 

Узагальнивши наведений в роботі матеріал ми можемо зробити висновок, що прагнення створити єдино правильний переклад приводило до зміни первісного біблійного тексту, розвиток мови пред'являв  перекладачам визначені вимоги викладу тексту, розвиток теології і численні тлумачення біблійних текстів приводили до того, що тексти перекладів Біблії істотно відрізняються один від одного.

Проробивши цю роботу, ми ознайомились з певними труднощами під час перекладу Біблію на англійську мову, особливо це стосується перекладу сталих словосполученнь, фразеологімів та їх асоціативного значення. Дійшли висновку, що здійснити адекватиний переклад Книги всіх книга за допомогою буквального перекладу неможливо, тому це довга, важка, клопітка справа, яка потребує величезного перекладацького досвіду.

Переклад Біблії являє собою  одне з найбільш значущих явищ становлення і розвитку людської цивілізації. З дохристиянської античності і до наших днів Біблія виявляється одним з головних джерел творчого натхнення перекладачів. Важко знайти у світовій літературі книгу, яка привертала б увагу перекладачів протягом більше двох тисяч років, яка б витримала стільки переказів на величезну кількість мов світу.

Переклади біблійних текстів виконували в історії культурного розвитку людства величезну цивілізаторську місію. Ці переклади служили не тільки поширенню християнських ідей, але й були головним знаряддям становлення нових мов Європи. Разом з перекладом Біблії просвітителі Кирило та Мефодій принесли слов'янам їх писемність.

Завдяки діяльності Мартіна Лютера з перекладу Біблії на німецьку мову народ Німеччини отримав свій єдиний виразний і потужний національний мову. Англійська мова багато в чому зобов'язаний своєму розвитку і досконалості завдяки «Біблії короля Якова». Так само, як це сталося з творіннями Шекспіра, багато цитати з Біблії короля Якова стали частиною сучасної англійської мови. І вони теж часто використовуються неусвідомлено, без найменшого уявлення про їх походження. Визнана «авторизованій версією» біблійного перекладу, ця книга також вважається першим твором англійської класики, які надали найсильніший вплив на англійську мову.

Отож, зрозуміло,що багатоязична Біблія свідчить про найбільшу роль перекладу за весь розвиток людської цивилізації. Адже якщо в Біблії спочатку міститься все, що ми зустрічаємо у світовій літературі двох тисячоліть, то вся література виявляється у відомому сенсі перекладом.

 

 

Список використаної літератури

1. Новий Завіт Господа нашого Ісуса Христа з додатком Псалмів і Притч / Новий переклад Г. Деркача. – Торонто, Канада: Evangel Bible Translators and Ministries, 1991. – 518 с.
2. Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Повний переклад, здійснений за оригінальними єврейськими, арамейськими та грецькими текстами / Пер. І. Хоменка 1963 р.. – Рим: Видавництво оо. Василіян «Місіонер», 2007. – 1475 с.
3. Эллингворт П. Трудности перевода Библии // Христианский вестник, №5,2005 г
4. История перевода Библии на английский язык // Энциклопедия  "Кругосвет", www.krugosvet.ru
5. Новіков Д. Підходи до релігійних перекладів // Релігія і світ, № 2, 2003 р.
6. А. А. Алексєєв. Септуагінта і її літературне оточення. - Богословські праці, 41, 2007, 212-259.
7. М.К. Гарбовський «Теорія перекладу», МДУ - 2004
8. Д. Бікмаєв, Д. Келлоу «Не спотворюючи слова Божого», СПб - 1994
9. Казакова Т.А. Практичні основи перекладу. СПб.: «Видавництво Союз»,
10. Нікітін М.В.. Лексичне значення слова. М., 1983
11. Нікітін М.В. Лексичне значення в слові і словосполученні. Спецкурс із загальної та англійської лексикології. Володимир, 1974
12. Clanchy M.T. From Memory to Written Record: England 1066–1307, Oxford: Blackwell Publishers, 1993. –P. 432.
13. Кальниченко О.А., Подміногін В.О. Історія перекладу та перекладацької думки в Англії (ранній середньоанглійський переклад) // Вісник Житомирського Державного ун-ту ім. Івана Франка: Випуск 27, 2006. – С. 50     54.
14. Абрамов Ю.А., Дьомін В.М. 100 великих книг. - М.: Вече, 1999.
15. Питання англійської фразеології (Комунікативні та фразеологічні аспекти) / (Редкол.: А. В. Кунін та інші). - 1987.
16. Стаття з альманаху «Стовпотворіння», № 8-9, 2003, Т.П. Клюкіна. 7. The Holy Bible - New King James Version. 8. M. Bernall «She said Yes» 
17. Корунець І. В.  Вступ до перекладознавства. Підручник. – Вінниця: Нова Книга,  2008 – 512 с.
18. Стріха М. Переклад як націєтворення // Зарубіжна література. – 2003. – №14 (318). – С.13–14.
19. http://bitflow.dyndns.org/russian/DaveAndNetaJackson/Russian-Hero_Tales_2005.pdf
20. http://www.nauka.bible.com.ua/kpb/kpb6.htm
21. http://www.uk.amazinghope.net/changes-in-bible-translations/

 

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ  УКРАЇНИ

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ  КУЛЬТУРИ І МИСТЕЦТВ

 

Кафедра теорії і практики перекладу

 

Напрям підготовки «Філологія. Переклад»

 

 

 

Курсова робота

на тему:

 

«Біблія. Переклади Біблії. Особливості перекладу» 

 

 

 

студентки ІІ курсу групи ФП-40 
Ковбель Катерини Петрівни

 

       Науковий керівник  
           доктор філ.наук

      Професор Дубина М.М. 

 

 

 

 

Київ - 2012