Автор работы: Пользователь скрыл имя, 28 Ноября 2013 в 23:49, реферат
Життя кожної людини тісно пов’язане з сім’єю, тому дуже велике значення мають родинні стосунки . Проблема родинних стосунків – це вічне питання, яке завжди турбувало письменників, адже, саме з родини виходить людина, яка потім буде виховувати власних дітей, прищеплювати їм якісь моральні цінності. Існує багато проблем у родинних стосунках. Темою нашої роботи є конфлікти в родині та їх наслідки на сторінках української та російської літератури. Мета роботи – дослідити як розгортаються конфлікти в родині між свекрухою та невісткою та до чого вони призводять. Проаналізувати народні пісні, які яскраво ілюструють ситуації із родинного життя народу. Розглянути образ Марусі Кайдашихи із повісті Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я».
1. Вступ…………………………………………………………………………2
2. Конфлікти свекрухи та невістки на сторінках української
та російської літератури
2. 1. «Ой лихая та свекруха – не рідная мати…»…………………… ..3
2. 2. « А у свекра гірше пекла : світа не видати…»…………………8
2. 3. « І скільки ж сліз ллється за цими запорами, сліз, яких ніхто не бачить, ніхто не чує…»………………………………………………………13
3. Порівняльна характеристика Кабаніхи та Кайдашихи………………..17
4. Висновок…………………………………………………………………….21
4. Висновок
Доля невістки – одна з важливих тем родинно-побутових пісень. Стосунки в родині мають велике значення не тільки для окремої сім’ї, але й для суспільства в цілому, адже саме родина має виховувати людину. З народної лірики постає образ нещасної дівчини, яка , вийшовши заміж, залишила рідних, не має навіть можливості виплакати їм своє горе. Народні пісні вимальовують образ жорстокої свекрухи, яка недобре ставиться до молодої невістки, що не стає доброю матір’ю дружині свого сина. У народних піснях з’являється образ пташки, на яку перетворюється нещасна невістка, що хоче «зозулею полетіти» до рідних, виплакати своє горе, поділитися сумом. У повісті І.С.Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» фольклорні образи свекрухи та невістки ускладнюються , набувають часом трагічного звучання, перестають бути однозначними. Не можна уявляти свекруху тільки в ролі жорстокої та бездушної жінки, а невістку – лише жертвою. У повісті, як і в людському житті, усе набагато складніше. Образ Кайдашихи здебільшого вимальовується в сатиричному дусі, симпатії автора все ж таки на боці Мелашки, молодшої невістки. У п’єсі Островського «Гроза» Марфа Кабаніха – страшний персонаж. Її стосунки з невісткою, з сином – це тиранія в чистому вигляді. Вона паралізує волю сина, перетворюючи його на нікчемну, безвольну людину, виховує з Варвари, дочки, безпринципну жінку, яка робить усе, що їй хочеться, тільки все було «шито-крито». Кабанісі не треба ділити нічого , усе й так належить їй одній, її лицемірство, побожність наскрізь фальшиві. Вона не відчуває ні краплі любові до сина чи невістки, вона не потребує їхньої любові. Їй потрібно лише одне : абсолютна, рабська покірність, дотриманість зовнішніх правил.
1. І.С. Нечуй-Левицький. Кайдашева сім’я. - Київ, «Грамота», 2003.
2. А.М. Островський. П’єси. – Сімферополь, «Бізнес-Інфорт», 1997.
3. М. А. Добролюбов. Літературно критичні статті. – Київ, «Дніпро», 1983.
4. О. Г. Мукомела. Таємниці віків. – Київ, «Грамота», 2001.
5. П. П. Хропко. Українська література. – Київ, «Освіта», 1998.