Мовні особливості східнодностепових українських говірок, правила фонетичної транскрипції

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 27 Марта 2014 в 13:18, курсовая работа

Краткое описание

Усвідомлення неперехідного наукового значення інформації про українські діалекти, традиційну культуру спонукають до розробки програми збереження етнокультурної спадщини України. Реалізація цієї програми передбачає, зокрема, продовження роботи щодо збирання й опрацювання наукового матеріалу. Значна частина таких матеріалів має бути опублікована у вигляді хрестоматій, які створюють цілісні образи говірок як комунікативних систем. У діалектному тексті виявляється реальне співвідношення структурних елементів говірки, їх синтагматичні та парадигматичні зв’язки, квантитативні характеристики; у ньому виразно проступає поділ одиниць за частотою їх використання у говірковому мовленні.

Вложенные файлы: 1 файл

курсовая (готово).docx

— 56.49 Кб (Скачать файл)
  • аптекарь, бібліотекарь, комарь, сахарь;
  • (на) ногі і (на) нозі, (на) рукі і (на) руці, (у) Таганрогі і (у) Таганрозі;
  • Ольгин, свекрухин, дочкин;
  • ходю, носю, просю, крутю, возю.

 

Лексичні і словотвірні риси східностепових говірок

   Однією з основних  рис лексичної системи новостворених  східностепових говірок, які постали  у результаті взаємодії різних  діалектних мікросистем, є функціонування  лексичних паралелізмів, тобто вживання  в одній говірці кількох назв  на позначення одного і того  ж поняття. Наприклад: очерéт, комúш; деревíй, тисячолúсник, рúбка, кáшка.

   Східностепові говірки  відзначаються також великою  кількістю лексичних паралелізмів  на між говірковому рівні у  межах говору. Наприклад: ріллá, орáнка, спáхане пóле, вúоране пóле.

   Лексеми, вживані  на позначення одного і того  ж поняття у різних східностепових  говірках можуть бути диференціюючи  ми, тобто такими, що розмежовують  групи говірок у межах говору, маючи більш-менш чіткі ареали. Такими є, наприклад ряди слів: обрикóса (абрикóса) – жерделя (жердьóла, жéрдель) та ін.

   Більшість між  говіркових паралелізмів чітких  ареалів не утворює.

   Досить часто паралельні  форми є лексико-словотвірними  варіантами, які виникають у результаті  використання різних афіксів  при творенні однієї і тієї  ж назви. Наприклад: зеленуватий – зеленкуватий; білявий – білесий; отам отамо – там та ін.

   У багатьох тематичних  групах серед похідних назв  предметів переважають складені  найменування. Наприклад: солодéць  – солодкий кóрінь; вівсище –  вівсяне поле та ін.

   Серед локальних  найменувань у східностепових  говірках можна назвати власне  лексичні і лексико-словотвірні  утворення. Наприклад: цілинá, тúрса, ковилá; вúшня, вербá, «дерево взагалі»; чубýк, «товстолобик»; насíння «соняшник»  та ін.

   Для українських  східностепових говірок (особливо  для мовлення представників молодшого  покоління) характерне також вживання  контамінованих форм, тобто слів, утворених з різномовних морфем. Наприклад: огурцí, пóмнитимеш, сéмочки  та ін.

   У мовленні носіїв  східностепових говірок спостерігається  поширення русизмів. Наприклад: сáхарь, шчас, дéлать, вóздух та ін.

   Тематичні групи  лексики достатньо деталізовані, однак у деяких з них спостерігається  втрата давніх однослівних назв  або заміна їх описовими. Наприклад: дядина – дядькова дружина, тітка; зовиця – сестра чоловіка; ятрівка  – братова дружина – серед  назв спорідненості і свояцтва.

 Спрощена фонетична транскрипція

  1. У спрощеній фонетичній транскрипції використовуються букви українського алфавіту, крім букв я, ю, є, що можуть позначати один голосний звук /а/, /у/, /е/ або ж сполучення голосного з приголосним /й/: /йáблун’а/, /йýний/, /йедúний/; букви ї, що завжди позначає два звуки /йі/: /йíдут’/; букви щ, яка позначає сполучення звуків /шч/: /дошч/; букви ь, що не позначає жодного звука /ден’/.
  2. Великі літери вживаються для запису тільки власних назв – імен, прізвищ, назв сіл, міст, вулиць, річок тощо: /Ол’га /, /Васúл’вка/.
  3. Африкати /дж/, /дз/, /дз’/ позначаються двома літерами, що з’єднуються дужкою: /джм’íл’/, /дзéркало/.
  4. Вимова /в/ у будь-якій позиції позначається буквою в: /вдóма/, /в’ін/, /п’íвн’а/.
  5. Вимова /й/ у будь-якій позиції позначається буквою й: /йогó/, /гáйка/, /дай/, /йáблуко/.
  6. Для позначення різних відтінків вимови голосних уживаються призвуки. Для їх позначення використовуються маленькі букви, що ставляться вгорі з правого боку літери відповідного голосного: /чеᵘтвéр/, /виͤ сóкий/, /на гоªрóд’і/.
  7. М’яка, пом’якшена і напівпом’якшена вимова приголосних позначається знаком апостроф (’), що ставиться вгорі з правого боку букви: /с’іл’/.
  8. Довгота приголосного позначається двокрапкою (:) після букви, що позначає цей звук: /об:úти/ .
  9. Позначається повне чи часткове оглушення дзвінких приголосних у кінці префіксів (прийменників), складів і слів: /с хáти/, /стóрош/.
  10. Позначається повне чи часткове одзвінчення глухих приголосних перед дзвінкими: /коз’бá/, /автóбуз/.
  11. Позначається уподібнення зубних приголосних до ясенних: /ж:úти/; ясенних приголосних до зубних: /у лóз’ц’і/.
  12. Позначається уподібнення твердих приголосних до м’яких, пом’якшених і напівпом’якшених: /д’н’а/, /с’в’áта/.
  13. У не односкладових повнозначних словах позначається наголос знаком акута: /хáта/, /ставóк/.
  14. Неповнозначні слова, крім прийменника з, пишуться окремо від повнозначних: /у садкý/, /с:обóй/.
  15. На місці пауз в середині речення ставиться одна скісна риска (/), а на місці більшої паузи в кінці речення – дві такі риски (//).
  16. Препалатальність л позначається /лˑ/: /лˑúс’т’а/, /булˑú/.

 

  

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 1.2 Історія села Петропавлівки

   Сучасна офіційна  назва населеного пункту –  с. Петропавлівка (вживався запис  с. Петро-Павлівка до 1960 року).

   Площа села на  теперішній час складає 141,0 га, кількість  населення – 846 чол., кількість домів  – 346.

   Перші поселенці  були з хутору Петропавлівка  Запорізької області. Вони й назвали  цей, на той час хутір, Петропавлівкою. З 1917 р. населений пункт стали  вважати селом Петропавлівка.

   Історія села починається  з 1860-1870 років. До цього часу територія  Петропавлівки була безлюдним  степом. Переселенці з Таврії  купили у пана Донецького (Грабовського) в розстрочку землю. Спочатку  було 7-8 родин. Пізніше сюди переселились  родини з с.Орлово-Іванівки, пгт.Розсипного, пгт.Стіжково. За роки радянської  влади село розрослося, виникли  три нові вулиці.

   Населений пункт  розташований на рівнині. Місцевість  носить степний характер. Із рослин  є тільки культурні колгоспні  насадження. На території Петропавлівки  є запаси кам’яного вугілля.

   Клімат місцевості  континентальний. У селі є сільська  рада. Найближчі економічні центри: міста Шахтарськ (25 км. від села) та  Торез (30 км. від села), до обласного  центру – 75 км.

   Найближча залізнична  станція знаходиться в 3 км., автобусна  станція та базар розташовані  в 3 км. від с.Петропавлівки.

   Більша частина  населення села працювала в  колгоспі «Прогрес».

   До Петропавлівської  сільської ради належать села: Стіжкове, Красний Луч та селище  Польове.

   На території ради  знаходяться колгоспи «Прогрес», «Родина», радгосп «Ольховатський».

   До 1917 року у Петропавлівці  навчалися лише діти кулаків, для яких батьки наймали вчителів. У 1917 році по клопотанню мешканців  у селі було відкрито початкове  училище. Першою вчителькою була  Єрмакова Ольга Василівна. У теперішній  час по Петропавлівській сільській  раді є Петропавлівська ЗОШ  І-ІІІст., СДК, лікарська амбулаторія, поштове відділення, дитячий садок  «Веселі зайчата», АТС, два магазини.

   У кожному населеному  пункті сільської ради були  партійна та комсомольська організації. У селі Петропавлівка партійна  організація існувала з 1927 року, засновником її був Український  Михайло Михейович. Комсомольська  організація існувала з 1931 року. З 1924 року по 1930 рік в селі Петропавлівка  був комбід (мав назву КНС –  комітет незаможних селян). Засновником  його був Пилипенко Пилип. Комбід  допомагав незаможним людям зерном, грошима та худобою. З виникненням  колгоспу комбід було ліквідовано. Першим головою колгоспу був  обраний Український Михайло  Михейович, котрий був розстріляний  німцями під час окупації в 1941 році.

   75 жителів села  були учасниками бойових дій  в роки Великої Вітчизняної  війни, 35 чоловік загинули смертю  хоробрих, 34 нагороджені урядовими  нагородами.

   Землі колгоспу  «Прогрес» распайовані між членами  колгоспу та на дійсний час  оброблюються КП «Віктор».

 

 

 

 

 

 

 

  

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2. Тексти

[//в сóрок пéрвом йа  дáже й не знáла шо войнá// встáла ж ýтром та й  ідý  ж на робóту// а тут зустр’ічáйут’/ де ти йдеш// йак де/ на робóту// йакá робóта/ войнá// йа йак стойáла/ чут’ і не впустúла і дитúну// постóйала та й вернýлася назáд/ додóму/ от/ а жилú/ в менé чолов’íк  був прийéж:ий/ і ми жилú на  кварт’íрі в Рикун’íв кóло  ставкá/ де оцé тепéр Вáл’ка  отá/ шо це рóбе в томý/ Жéн’а/ в бол’н’íце/ отáм хатúна булá/ ми й там жилú на кварт’íр’і  в йіх// і йа прийшлá й кажý  отáк// нáш’і пот’етер’íли// ну бáт’ка  вже / а бáт’ко із мойíм чолов’íком/ опшчéм/ із сúном із свойíм/ робúли  на погрýзк’і/ пішлú ж ýтром  на Розс:ипнý/ тóже ж не знáли/ шо войнá// а тод’і ж там  вже взнáли/ прийшлú додóму// йа  отó ж вернýлас’а/ прийшлá додóму// войнá/ ну/ знáйеш/ дýже булó скрýтно/ дýже булó об’íдно/ і плáкали/ і кричáли// тут началú забирáт  на войнý/ началú вакуíроват скот/ тракторá/ машúни/ от// нáш’і д’івчáта  з тракторáми йíздили/ от/ вакув’íрован’і  булú// бáт’ка могó забрáли в  той/ е/ скот погнáв/ колхóзний скот  погнáли/ от// чолов’íка могó на  войнý не забрáли/ бо в’íн був/ глазá в йóго плох’í булú// вíн булó йак читáв отáк  о/ близорýкий// в’ін не в áрм’ійі  не служúв/ от// і йогó на войнý  не забрáли/ а забрáли молод’óжᵚ/ з Петропáловки забрáли багáто/ чолов’íк/ нав’éрно/ пйатнáцат’ чи  двáцат’ молод’óж’í у Запорóж’:а  на окóпи// окóпи там копáли/ от// і в’ін ужé вернýвс’а/ м’ій  чолов’íк/ вернýвс’а ужé в нас/ нáша Петропáловка булá/ йак онó  називáйец’:а/ окуп’íрована// ужé в  нас булú італ’йáнци/ зайн’алú// не н’éмци/ а н’éмци булú пóд:ані/ чи т’і/ італ’áнци булú пóд:ан’і  Н’імéч:ин’і// і/ вонú булú в йіх// і вонú отó прийшлú с’удú/ в  Петропáловку нáшу/ вонú зайн’алú// не н’éмци/ а італ’áнци// такé  в йіх п’íрйа булó/ кáска на  голов’í отó ж/ метал’íч’іска/ і  п’íрйа такé чóрне/ такé здорóве// а з йакóйі птúц’і/ не знáйу/ от// і Н’іколáйа отó/ Н’іколáй  ужé прийшóв/ булú вже у нас  італ’йáнци/ вернýвс’а йак в’ін  із тогó/ із окóп’ів// і вже/ в  сóрок вторóм годý/ на нóвий  год/ óпшем/ вторóго чи трéт’ого  йанвар’á/ сóрок вторóго рóку  нас вакуíровали н’éмци/ от// потомýшо  тут стойáла л’íн’ійа фрóнта/ так бувáло так/ ми сид’íли у погр’ібáх/ от/ не в хáтах/ а в погр’ібáх ховáлис’а// ми сид’íли у Івáна в Світл’íчного у пóгреб’і// ми вже тод’í жилú тут/ у ц’ій хатúн’і/ шо оцé хатúна булá отýт/ де шкóлу пострóйіли/ та вбрáли ц’у хатúнку/ у Осмалóвс’койі Мар’íйі ми вже жилú на кварт’íр’і/ прийшлú с’удá/ от// а у пóгр’іб’і сид’íли у Івáна в Св’ітлúчного/ там здорóвий пóгр’іб і там багáто л’удéй сид’íло/ сид’íли/ так сидíли/ шо оцé в нас тод’í булú так’í лáмпи шахт’óрн’і/ так оцé горúт’-горúт’ лáмпа вóздух/ к’іслорóду не хватáйе і вонá тýхне/ открúйем отó подвáл/ а вонó пр’áмо пар йак із тогó/ йак із димарá дим ідé/ отáк пар ішóв із тóго/ із подвáла/ от// а тод’í однáжди той/ ну/ ми булú ус’í/ булá свекрýха і дочкá шче в йіх булá/ от/ і тот/ і це вже Н’ікалáй був вдóма/ йа ж з Вáл’ойу/ а свéкор не той/ не ховáвс’а/ був в хáт’і/ от// хаз’áйка булá Мар’íйа ц’а ж Озмалóвс’ка// і прихóде в’ін/ і кáже/ знáйеш шо/ берú дитúну і йди с’ічáс тúхо стáло надвір’і/ от/ тишинá/ ідú Мар’íйа зварúла йíсти/ самá пойісú та й дитúну розвйáжеш/ шоб вонó ж хош по той/ булó ж розвйáзане ш// а ми вже сýтки сидимó/ чи двóйе у пóгреб’і/ а вонá ж змóтана/ розмотáйу пел’óнку/ сухý положý/ ту вúт’агну і обрáтно змáтуйу// і в’ін уз’áв дитúну та й йа сл’íдом// ішчé тут булá сус’íдка Стáска Пел’іп’éнкова і вонá зо мнóйу п’ішлá// ну ми прийшлú в хáту/ посн’íдали/ н’ічóго/ а тод’í йак началú снар’áди бит’// а так би уч’óра чи позавч’óра ходúла ж’íнка по хáткам/ мін’áла// опшéм ну тод’í йак войнá началáс’а не булó на пройізвóдств’і/ магазúн’ів не булó ш ужé/ той/ так м’інáли на зéрно там на/ ну на шо хто/ комý шо нáда булó// і вонá ходúла м’ін’áла// окáзуйец’:а/ шо то жéн’шчина булá парт’ізáнка/ і нáда булó узнáт’ де штаб н’імéц’кий// а н’імéц’кий штаб був оцé де Васúл’ Васúл’ович Чуприн’ýк жив/ у т’ій хáт’і// т’íки це вже вонú хáту пострóйіли нóву/ там хáта булá деревйáна/ не такá// от там був штаб/ а це ж напрóт’ів поштú ми жилú/ ну трóшки ж в’ін тудá/ а ми трóшки с’удú// і вонá розказáла і ну/ ну так кард’інáти/ нав’éрно/ получúлис’а/ шо от не попадáло тудá/ а попадáло все оцé на наш горóд/ де ми жилú/ от// і ми отó т’íки пойíли/ дитúна розгóрнута отóж у той/ гул’áйе/ а тут началú снар’áди і йак той/ і йак упáв снар’áд пр’áмо у дв’ір/ а в йіх був пóгр’іб такúй вúкопаний пóгр’іб/ не такúй йак оцé в нас/ а вúкапаний йáмойу/ там стойáла драбúна і отó лáзили тудá// і в той пóгр’іб упáв снар’áд// шúбки на в’íкнах зрáзу вс’і обсúпалис’а/ от// йа тод’í давáй собирáт’/ давáй ужé дитúну ц’у собирáт’/ та давáй жеш нáда нам жеш вт’іктú у падвáл сховáц’:а// і отóж заматáли дитúну і ми із ц’іéйу ж подрýгойу із Стáскойу б’іжимó не по вýлиц’і/ а по горóдам/ пóза хáтами/ оцé ж оц’á хáта/ так ми не с’удóйу по вýлиц’і/ а с’удú пóза хáтами// це ж жилú чéрез дв’і хáти ж жив/ нам нáда булó проб’íгти// і ми т’íки оцé із хáти вúскочили/ і оцé той/ де с’ічáс Бондарцóв живé/ т’íки до ц’ійéйі хáти доб’íгли/ а у нас у двор’í опйáт’ снар’áд/ ми попáдали/ агá/ тúхо/ ми опйáт’ схватúлис’а і проб’íгли в подвáл// так йа вже дитúну головóйу не с’удá держáла/ а ос’удú/ нóги в мéне вже отýт/ а головá отýт вис’íла/ вже йа так з перел’áку так ухватúла дитúну і/ і той// і ми шче тод’í переночувáли/ і оцé так/ оцé нóч’:у прúйдут’ рýск’і/ питáйут’/ тут йе хто// йе// н’éмци йес’ у вас// немá// п’ішлú// т’íки т’і п’ішлú/ ужé захóд’ат’ оп’áт’// рус/ рус/ рус/ рус йе/ рус йе// немá/ кáжем// закрúли і п’ішлú// а на ýтро в нас/ оцé вже ш не знáйу/ чи вторóго йанварá/ чи трéт’ого/ от/ нас вакуíровали із П’ітропáловки// ну шо/ ну шо з собóйу в’íз’меш// прим’éрно йа вз’алá/ над’íла/ булú в мене хромóв’і чóботи/ пал’тó над’íла/ шал булá такá в менé велúка/ Вáл’а у тéплóму од’ійáл’це замóтана в од’ійáл’і і йа  отóж шáл’:у той/ шоб мен’í лéгше ж з нéйу ітú// а Н’іколáй уз’áв продýкт’ів// не знáйу вже/ шо брáли// нáда ж булó шос/ дес шос пойíсти/ от// і це ж свекрýха і свéкор/ і ц’а д’éвочка булá/ Рáйка/ вонá ходúла тод’í чи в четвéртий клас/ тут  шкóла булá у нас// і той/ і ото ми п’ішлú/ і дойшлú в Холóдну бáлку/ і т’íки на бугóр вúйшли/ а тут самол’óти йак налет’íли на Петропáловку/ йак началú бомбúт’ Петропáловку// а тод’ йак летúт’ і пр’áмо/ ой/ пóнад нáми нúз’ко-нúз’ко/ от// йа упáла з дитúной/ і отáк до сéбе дитúну притулúла/ і дýмайу/ Гóсподи/ йак убйé/ так шоб обóх жеш убúло/ шоб дитúна не остáлас’а/ от// а вонú/ самол’óти/ бомбúли нáш’і/ н’éмци с’удú ж той/ вже вонú взнáли/ шо л’удéй вакуíровали/ от/ ужé парт’ізáнский отр’áд був отýт за пут’áми у томý/ у л’íс’і/ оцé в Стр’ýково/ де те/ Грéково/ оцé в оцúх л’ісáх булú парт’ізáни// і той/ і тод’í от самол’óти йак налет’íли/ і отáк нúз’ко пр’áмо/ у:/ і подивúлис’/ обкрутúлис’а так два рáзи чи мóже три рáзи/ обкрутúлис’/ побáчили/ шо граждáнск’і/ не войéн’:і/ і полет’íли// а ми дойшлú до Ст’іжкóвойі/ там переночувáли/ от/ у л’удéй/ а тод’í на ýтро нас в’ідт’іл’á виган’áйут/ гóн’ат’ отудú/ до Шахт’óрска// там дес’ булá вторá шáхта/ йа не знáйу де вонá/ йакá це вонá/ ну б’íла Олексéйе-Орлóвки// і ми отó там/ домá булú ц’і ж/ госудáрствен’:і/ видáт’ л’удéй вакуíровали і начáл’ство жилó в цих домáх/ не знáйу йа/ і нас у т’і домá посилúли і ми от там булú/ зимувáли/ вже до веснú зимувáли// і/ знáчит’/ той/ менé вз’алú на учóт/ хот’íли забрáт’ у Гермáн’ійу/ от// і йа оцé із тийéйи вторóйи шáхти і в Олексéйе-Орлóвку тудú/ от/ Хвéд’ка Заштáн’ченко жив із нáми оцé той/ шче булú/ ну булú нас кáжец’:а пйат’ чи шес’ чолов’íк такúх/ шо ми той/ а йа з дитúнойу ідý// ну шо ж з дитúнойу/ а з д’íт’ми не брáли у той// а тод’í вже ш до веснú ми дожилú/ вже веснóйу// а свекрú булú в мéне з Дн’іпропетрóвс’кой óблас’т’і/  і вонú надýмали/ давáйте пойíдем тудá// свéкор дес знайшóв кол’óса/ зробúв вóзик такúй на двох кол’óсах/ от// і/ знáчит’/ посадúли свекрýху на ту/ на ц’у ж кал’áску і Райка булá шче ж вонá булá невелúка булá д’íвчина йíхн’а/ от/ і мáти ж узал’á оцé ж Вáл’у на рýки/ от// ну це вже л’íтом/ булó вже т’óпло/ той// а до тóго/ шче йак жилú ми тут на шáхт’і/ так прихóдилос’а ходúт’/ у Олекс’éйе-Орлóвк’і там ходúли/ просúли шоб шо-нéбуд’ далú/ не бýло ж чóго йíсти/ от// та хто дас’т’ там чи бур’ачкá/ чи картоплúну/ а хто так посм’ійéц’:а/ о: так’í молод’í/ а хóдите/ мол/ прóсите/ пон’áтно// а тод’í ж надýмали мойí свекрú/ давáйте пойíдем в Дн’іпропетрóвс’к на рóд’іну на йíхн’у/ вонú сам’í булú з Дн’іпропетрóвс’ка/ от// і ми пойíхали/ Запорóжс’ка óблас’т’/ гóрод Гул’айпóле/ і там нас н’éмци остановúли/ дáл’і не пустúли/ забрáли в колхóз// і ми робúли в колхóз’і Запов’íт Іл’:чá називáвс’а колхóз/ ну при рад’áнск’ій влáд’і/ от// йкрáз у цéнтр’і// свéкор п’ішóв стóрожом на мáсло-завóд/ ну де оцé с’éм’ічки/ мáсло робúли/ от/ там був стóрожом// а ми з Н’іколáйом робúли у томý/ колгóсп’і в бригáд’і// там булó/ Гул’айпóле/ вонó такé здорóве/ шо там булó пйат’ колхóз’ів/ окрáйіна колхóзи/ а центр райóн був/ от// пон’алá/ отáк// і жилú там/ а тод’í/ ой/ колú вже стáли ослабонúли// колú це нас ослабонúли// Нáд’а родúлас’а у сóрок трéт’ому годý/ ну це ж вонá родúлас’а у декабр’í м’íс’ац’і/ а веснóйу у сóрок трéт’ом годý/ знáчит’/ прийшлú сначáла шахт’óрам обйавúли/ хто/ знáчит’ із Донбáса/ от/ шоб йавúлис’ у войенкомáт// і ходúв м’ій Н’іколáй тудá// і далú бумáжку/ положúли у войéн:ий б’іл’éт/ уклéйіли/ шо дл’а востановл’éн’ійа шахт на Донбáс// ну і/ Н’ікалáй казáв/ і йа ж отó/ давáйте бýдем йíхат/ раз бумáжка в нас йес’т’/ давáйте пойíдемо у Петропáвловку/ от// так посадúли ж огорóд// ой/ шо ж огорóд брóсим тепéр/ а то той// ну в ц’óму винувáта свекрýха/ от// а тод’í/ л’íтом ужé/ врóд’і сказáли/ шо бýдут’ мін’áт’ войéн’:і б’іл’éти// а там/ у Гул’айпóл’і/ ішлá р’íчка/ попалáм перер’ізáла/ і по ту стóрону р’íчки/ той/ оцé ж стойáв штаб цей наш// а шче ж йак/ шче йак не булú ми ослабожд’óн’:і/ Вáл’а ж булá ж малéн’ка ж ішчé/ а менé берýт у Гермáн’ійу/ а чóло/ той/ предс’ідáтел’ колхóза був// óпшчем/ у нáшому колхóз’і булó три чолов’íки з парт’ізáнс’кого загóну/ так одúн робúв стáростойу у колгóсп’і/ одúн робúв там ковал’óм у кýз’н’і/ а одúн пас овéц’/ оце йіх три булó/ три чолов’íка// ну і спас’íба оц’óму стáрос’т’і// він сказáв/ шо йа безрóд’н’а/ немá у менé н’ікóго/ а дитúна то малá/ кудú дитúну д’івáт’/ от// і менé вз’алú на у// ото ж вúзвали/ і в’ін сказáв/ шо бýдеш ітú/ менé там Гал’íнойу звáли/ Гал’íна/ бýдеш ітú/ берú дитúну/ от/ і кáже ш/ йа шо бýду казáт’/ шоб ти мовчáла/ от/ йа дóлжен/ знáч’іт’/ за тéбе заступúц’:а/ от// ну нас там уважáли/ Н’іколáй робúв у колхóз’і і йа ж робúла в колхóз’і там той/ óпшем/ ми ім’íли там автор’іт’éт/ робúли йак полóжено/ не валýнили/ от// і прийшлú/ знáч’іт/ тудú/ ну ішчé булá із шáхти/ із двáц’ат’ сед’мóй шáхти Л’ýба булá/ тóже з д’éвачкойу/ і ми оце з нéйу// нам далú кварт’íру де був д’éцкий сáд’ік/ в д’éцком сáд’іку далú кварт’íру і ми там жилú// д’éцкого сáд’іка не булó/ а здáн’ійе ш то булó/ і ми в кóмнат’і там жилú// і ми ото з нéйу йак тíки той/ ідемó і мовчимó/ а в’ін підóйде/ ой/ хвашúсти йес’т’ хвашúсти/ п’ідóйде оце отак во/ отáк п’ід бóроду менé/ о гуд/ гуд/ арбáйтен Гермáн’ійа/ о гуд/ гуд/ гуд/ к’íндер/ к’íндер// а цей жеш стáроста ш кáже/ немá в нéйі/ кудú ш к’íндера д’іт’/ комý вонó/ кáже/ ти в’íзмеш йогó// ге-ге/ засм’ійáýц’:а та й усé// і далú мен’í такý кнúжечку/ і йа це кáждойі субóти/ ходúли з Л’ýбойу/ ходúли отм’ічáли нас/ аж пóки оце ослабонúли вже/ от// а вже у сóрок трéт’ому нас/ от/ і той/ оцé ж вóйін’с’ка час’т’/ врóд’і сказáли/ шо б’іл’éти войéн’:і будýт’ мужикáм м’інáт’/ а вонú брáли пополн’éн’ійе чáс’т’і// тод’í на М’іл’ітóпол’і дýже сúл’н’і бойí булú/ дýже багáто л’удéй погúбло там// казáли в р’íчк’і водá/ там р’íчка в Мел’ітóпол’і/ так казáли/ шо водá/ б’íгла не водá/ а кров/ ск’íки побúтих булó л’удéй сúл’но// і л’íтом отó ж той/ забрáли нáших мужик’íв із/ із ц’óго ж нáшого колхóза забрáли с’ем челов’éк і попáв і стáроста/ от/ і попáли вонú в однó отд’іл’éн’ійе/ і булú вонú/ ой забýла йакúй гóрод/ в Запорóж’:і здорóвий гóрод/ Ор’éхов/ у Ор’éхов’і/ йіх тудú напрáвили/ от//  ну і йа вже в те врéмйа/ то ж йак началú менé в Гермáн’ійу у той/ т’агáт’/ і хтóзна шо бýде/ йак вúкрутиц’:а// йа заб’ер’éм’ен’ела/ р’ішúли ми дитúну/ шоб не забрáли в Гермáн’ійу// ато йак гл’адú/ хтос’ продáс’т’/ шо то/ шо йес’ на кóго дитúну остáвит’/ заберýт’// і йа заб’ер’éм’ен’ела/ і вже той/ вже Н’іколáйа йак уз’алú/ от/ так йа булá вже б’ер’éм’ен:а шес’ м’íс’ац’ів// ну йа тóже із бáбами йíздила тудú/ от/ бáчила йогó/ встр’ічáлис’а ми/ все/ а тод’í прийíхали с’удú// і йа у сóрок трéт’ому/ двáц’:ат пйáтого д’екабр’á/ оцé ж родúла Нáд’у// в сóрок четвéртий булá йа там/ і в сóрок пйáтом рóц’і йа у майý м’íс’ац’і р’ішúла/ вже мáмка мойá вернýлас’ з вакуáц’ійі/ булá у Петропáловк’і/ началú мен’í подрýги п’íс’ма вже/ вже ім’íли свйаз’/ началú подрýги п’íс’ма писáт’/ от// і йа р’ішúла пойíхат/ знáчит’/ до мáми/ і в сóрок пйáтому рóц’і/ нáчит’/ йа// ну вернýлис’а із вайнú/ вернýвс’а оцéй/ шо був стáростойу і шче одúн/ так той шо/ той без ногú/ а стáроста без рукú/ по лóкот’ рýку йомý/ опшем рукá булá/ уже забýла йакá вонá булá порáнета/ шо по лóкот’ рýку йомý одр’íзали/ а забýла йакý/ чи прáву/ чи л’íву/ по-мóйему/ прáву/ ну да оц’á/ от// і в’ін менé дýже просúв/ шоб йа не йíхали/ от// ну цей/ шо без ногú/ так кáже/ йа бáчив Н’ікалáйа/ в’ін Н’іколáй попáв у свйазнý част’/ от/ свйаз’íстом був/ і йа бáчив/ кáже/ шо колú менé рáнило і т’анýли менé/ кáже/ на пла/ на т’ій/ плашч-палáтк’і/ так йа бáчив/ кáже/ шо Н’ікалáй лежáв/ ну йа не знáйу/ чи в’ін мéртвий/ йа/ кáже/ не цей/ не в’ін менé не той/ і йа не всп’ів йогó спитáт’/ гукнýт’ на йóго/ ну бáчу/ шо в’ін був такúй здорóвий д’áд’ко/ висóкий рóстом був/ от// й цей же стáроста й кáже/ от вéрнец’:а Н’ікалáй і скáже/ шо ж ви за друз’: á/ шо ж’íнка пойíхала з двомá дí’т’ми/ йак вонá дойíхала/ йак вонá там/ от/ шо бýде/ а ви йійí знáчит’ тот/ отпустúли// і дýже менé вгавáрував/ дáже п’ішóв там договорúвс’а з одн’ійéйу бáбушкойу/ вонá безрóд’н’а булá/ от/ вонá согласúлас’а менé прийн’áт’/ нáчит’/ ну йак оп’ікунóм/ на мéне хáту переписáт’/ усé/ знáчит’/ шоб йа йійí догл’áнула/ вонá мен’í д’ітóк бýде н’áнчит’/ от// менé хот’íли постáвит’ там кладовшчикóм у хаз’áйств’і/ ну шоб блúз’ко/ потомýшо там степ’á далéк’і і оце в л’íтн’е врéм’а убóрка/ так ми вийіжáли у понед’íлок/ а прийіжáли в субóту нáн’іч/ оце по:б’íдайем у субóту на степ’á і йíдем додóму і к вéчору прийіжáли т’íки додóму/ оце так ми/ потомýшо булó пйат колхóз’ів на окружáйушч’і// і йа тод’í р’ішúла йíхат’// а вонó ж тод’í нáда булó прóпуск/ от/ а йа п’ішлá в войенкомáт/ прóпуск уз’áт/ говóрут той/ колú бýдут неізв’éсно/йак бýдут’ со:пшчúм/ от// ну шо ж робúт’// а свекрýха тод’í а-а-а/ кудú вонá пойíде із двомá д’íтми/ кудú ти пойíдеш/ та тебé там і кýри загребýт’/ шо ти бýдеш із двомá д’íт’ми малúми робúт’// це в сóрок пйáтом годý Вáл’і булó чотúри гóди/ а Нáд’і т’іки два/ а йа р’ішúла йíхат’// дав цей же предс’ідáтел’ той/ л’ін’éйку/ кóней/ челав’éка/ с’ем к’іломéтр’ів булó до стáнц’ійі йíхат’// с’ів свéкор і пойíхали ми/ знáчит’/ той// прийíхали ми на стáнц’ійу/ а в час нóч’і пóйізд ідé/ открúли кáсу у пол пéрвого/ йа п’ідойшлá до кáси б’іл’éт/ а мен б’іл’éта не дайýт’/ прóпуск/ а прóпуска то в мéне немá// бáт’ко кáже/ ну от/ до утрá побýдем на стáнц’ійі/ а ýтром вúйдем на той/ на дорóгу/ машúни бýдут’ ітú у Гул’айпóле і пойíдем// а йа кажý/ н’ет/ йа не вернýс’// так шо ти бýдеш на стáнц’ійі жит’// кажý/ йа всаравнó вйíду// а так л’ýди сид’íли/ двóйе д’íток і чолов’íк/ і ж’íнка/ от// ну і чýйут’ оцéй розговóр/ а чолов’íк і кáже/ знáйете/ д’éдушка/ не вгавáр’уйте йійí/ раз вонá надýмала/ то вонá вже пойíде/ в нéйі двóйе д’ітéй/ прйíде у двенáцат’ часóв пóйізд/ с’áде у пóйізд/ н’іхтó йійí н’ікýди не в’íз’ме/ потомýшо/ булá б вонá однá/ забрáли б кудú’с би на робóту/ от// дл’а востановл’éн’ійа тод’í брáли і колхóз’ів/ і совхóз’ів/ і шахт/ забирáли/ молод’óж// а в нéйі двóйе д’ітéй// а спрáвку мен’í вже Н’іколáй прислáв о том/ шо в’ін у так’íй-то чáст’і/ отáк і отáк/ ким в’ін той/ вже в мéне докум’éнт був/ от// прийíхали ми/ знáчит’ той/ посадúв бáт’ко нас тут на Гул’айпóл’і// прийíхали ми у Чáпл’іно// розвидн’áлос’а// тут нос’íлшчик/ желáйушч’ійе пасажúри/ хто знáчит’ той// йа/ ой д’áдечку/ ж помож’íт’ мен’í/ знáчит’/ агá// він пособúв/ а йа йомý і розкáзуйу отáк і отáк/ і в’ін уз’áв шче гро/ пйат’ рубл’íв за те/ шо в’ін мен’í із пóйізда з д’іт’мú у воґзáл// а йа кажý/ ви мен’í в’із’м’íт б’іл’éт/ от/ до Дебáл’цова іл’і до тогó/ до Іловáйска// а в’ін кáже/ дáл’ше Лозовóйі не той/ б’іл’éта не дадýт’/ от т’íки до Лозовóйі/ там/ знáчит/ узловá стáнц’ійа/ тудá т’íки// ну/ хош тудá// вз’ав б’іл’éт і в’ін пособúв// і вже йа кóло цих лудéй/ а т’і лýди йíхали в Усп’éнку/ за Йеловáйском там дес’ Усп’éнка/ вонú тудú йíхали// шо до Йеловáйского ми дойíхали ум’íсц’і/ вонú менé шче посадúли на пóйізд/ с’удú на/ на Дебáл’цево/ от// прийíхали ж тудú/ у те/ у Лозовý/ а там/ Дáша/ л’ýди вже м’іс’ац’áми сид’áт’/ не мóжут’ уйíхат’// прóпуска немá/ б’іл’éт’ів не дайýт/ у бáн’у йіх ган’áйут/ купáйут’/ вшей позавóдили// там такé робúлос’а/ не дай Бог ͯ а йа тод’í дýмайу/ ну вс’о/ казáла свекрýха/ шо мéне кýри загребýт’/ отýт йа вже й пропáла// шо йа бýду робúт’ з двомá д’íт’ми/ і ск’íки ж там у мéне тих харч’íв/ а грóшей то в мéне/ вс’огó бýло сто рубл’íв/ от// ой/ хóде м’іл’íц’ійа/ отó ж той/ цей мужчúна/ оцé/ шо кóло йіх/ йа вже з нúми/ так дéржимоса/ шос’ перебалáкали із цим м’іл’іц’ін’éром/ агá// а цей м’іл’іц’ін’éр кáже/ жéншчина/ бер’íт’ реб’ат’íшок і пошлú со мной// йа встáла ж ото те/ а вонú кáжут/ та ви бер’íт’ малý/ а Вáл’а хай тут із нáми остайéц’:а/ от/ шоб бистрéй пройтú м’éжду л’уд’мú/ бо нарóда ск’íки/ шо не прол’íзеш// агá/ йа встáла отó ж/ вз’алá Нáд’у та йду/ а вонá йак розплáкаласа/ мáма Нáд’у вз’алá/ а менé брóсила/ рвéц’:а за мнóйу б’íхти/ ну вонú йійí не пустúли// окáзуйец’:а/ шо начáл’ник стáнц’ійі/ тóже інвал’íд/ без рукú/ отáк рукú в йогó не булó/ от/ вернýвс’а і був начáл’н’іком стáнц’ійі// він був до войнú начáл’ником стáнц’ійі і вернýвс’а ж і обрáтно йогó постáвили// докум’éнт йе де чолов’íк/ йест’// прив’íв в’ін той/ зайшлú у каб’ін’éт/ от/ зайшóв в’ін спервá/ той м’іл’іц’ін’éр/ видáт’ розкáзував/ в’ін тод’í откривáйе/ захóд’те/ жéншчина// йа зайшлá/ агá// вáш’і докум’éнти/ йа достáла докум’éнти/ достáла отý спрáвку/ шо мен’í з чáст’і прислáли/ шо де Н’ікалáй нахóдиц’:а/ от// в’ін йомý й кáже отáк/ пйат’ челов’éк у óчеᵘред’/ постáвте/ жéншчин’е б’іл’éт до Йеловáйска/ от// і ото прийшлú/ а óчеᵘред’ в’íд’іма й не в’íд’іма// прийшлú і м’іл’íц’ійі там// прийшлú/ раз/ два/ три/ четúри/ пйат’/ вот зд’ес’/ разойд’íт’ес’/ пропуст’íт’ жéншчину// агá/ л’ýди роздвúнулис’а/ той/ і йа ото стáла в óчеᵘред// а тут уже в’ін п’ішóв/ а цей/ шо тут/ набл’удá за óчеᵘред’:у// м’іл’іц’ін’éр цей остáвс’а/ в’ін йомý шос’ сказáв// і йа ото вз’алá б’іл’éт і тод’і с’íла/ і прийíхала в Йеловáйск// прийíхала в Йеловáйск/ от/ а тод’і пóйізд ішóв до Торéза т’íки/ Чист’акóво тод’í називáлоса// прийхали у Торéз/ а Дебáл’цовский пóйезд/ прихóдив Дебáл’цево-Торéз/ не ходúв/ так йак тепéр в’ін хóде до Йеловáйска/ от// вже йа прийíхала/ вже ц’огó пóйізда не застáла/ вже п’ішóв пóйезд м’ій/ шоб до Рос:пнóйі дойíхат// а там свéкрова сестрá жилá/ на стáнц’ійі/ там/ на томý/ у Торéз’і/ йа знáла де вонá жилá/ от// ну і остáлис’ тут оце ш той/ на стáнц’ійі ми/ от// л’ýди розойшлúс’а/ остáлас’ однá жéншчина і йа// і дóшчик п’ішóв// йакбú не дóшчик/ так йа б уз’алá б/ Вáл’а б ішлá/ от/ а Нáд’а б у мéне на рукáх булá/ і кошóлоч’ка ж там/ у кошóлоч’к’і продýкти і вузолóк у мéне привйáзаний з: áд’і із йíхн’ім барахлúшком/ шоб д’іт’áм т’íки пом’ін’áт/ от// сидúт’ однá жéншчина/ кáже/ а йа йій розкáзуйу/ шо так і так/ т’óтка тут// вонá кáже/ ну той/ віз’м’íт’ мéншу д’éвочку чи стáршу/ однес’íт’/ а тод’í прúйдете/ а йа тут бýду сид’íт’/ прúйдете/ і той/ ц’у однесетé/ а за цéйу прúйдете/ заберетé// а йа/ стоп/ а мóже йійí кудúс’ на робóту берýт’/ та йій дитúна нáда/ та йа прийíхала/ до дóму рукóйу подáт’/ а йа дитúну остáвл’у/ а вонá в’íз’ме дитúну та й т’у-т’у// а йа тод’í кажý/ н’е/ йакшó ви так уже мúлос’т’ мáйете/ йа остáвл’у/ кажý/ оц’і узолóчки/ а дитúну/ кажý/ заберý/ а тод’í прийдý/ узолкú заберý// вонá/ ну йéсл’і дов’ір’áйете мен’í в’éшч’і свойí// йак’í там в’éшч’і/ там д’éцке все// йа вз’алá/ а нáда чéрез пут’á перехóдит’/ от/ йа взалá ц’у Нáд’у/ Нáд’а на л’éв’ій рук’í/ а Вáл’у отáк/ отакó/ вз’алá/ оцé ж голóвка тут/ нóги ж т’áгнуц’:а/ перет’агнýла чéрез пут’á/ там не далéко// т’óтка то// йак прийшлá йа до т’óтки/ а вонá в плач/ ой-ой-ой-ой// а йа кажý/ ну лáдно/ йа п’ідý/ отáк і отáк/ в’éшч’і там// а вонá/ ой дýроч’ка/ це вонá там жде тебé/ бережé твойí в’éшч’і/ вонá ото забрáла в’éшч’і// кажý/ т’от/ там не булó н’ічó/ там т’íки д’éцке/ кажý/ барахлó/ і в кашóлоч’к’е там шче кусóчок хл’íба і там шче шóто булó/ д’іт’áм пойíсти/ бо йа вже самá не йíла/ вже дл’а д’ітéй держáла// прийшлá/ вонá сидúт’/ та й смійéц’:а// кáже/ в’éшч’і не побойáлис’а остáвит’/ а дитúну побойáлис’// а йа кажý/ в’éшч’і/ це такé/ тр’áпйа/ тут/ кажý/ все на дит’áче/ а дитúну/ йа прийíхала поштú додóму/ а в чом йа в’:éрена/ шо мóже вас кудúс’ на робóту берýт’ іл’і шо небýд’/ ви в’íз’мете дитúну/ іл’і прóсто зрóбите мен’í такé зло та дес’/ кажý/ брóсите/ а йа прийíхала поштú додóму і без/ дитúну пот’ір’áла// ну поблагадарúла йа йійí/ прийшлá ото в т’óтки переночувáла/ а на ýтро з т’óткайу ц’ійéйу прийíхали у Петропáвловку// і там йа у Петропáвловк’і остáлас’а//]

Записано від Ганни Архипівни Бойко, 1922 р.н., у с. Петропавлівка Шахтарського району.

[//ой ну йак’í// особлúвих  йа такúх рецéптів не дýже  й знáйу багáтоª// а от в меᵘнé  був слýчай/ в нас в свеᵘкýрхинойі  дочкú булó в дитúнств’і/ знáчит’/ признавáли вже очагú на л’óгͯких// стойáла в/ на óбл’іку вже в  óблас’т’і// і посов’íтовали йій  леᵘч’íт/ знáчит’/ алóйей// вонá йíла  алóйу/ листк’í алóйі/ зайідáла мéдом  і на прóт’азі йакóгос’ там  чáсу/ довгéн’ко/звичáйно/ вонá йíла/ а пóт’ім пригласúли йійí в  Данéц’к на перев’íрку в бал’н’íцу// ну/ мáти ш поªвеᵘзлá йійí в  Доªнéц’к/ і врач не пов’íрив  свойíм оªчáм/ д’éвоªчка совс’íм  булá здорóва/ не остáлос’ нійáких  і сл’ід’íв с очаг’íв// шчо  в’ін то ш так здивувáвс’а/ шо зазвáв мáт’ір і спросúв// скаж’íт пожáлуста/ чим/ чим ви  л’ічúли дитúну// ну і мáти  ж розказáла/ так і так// і вонá/ і до сáмойi/ йак то кáжут’/ смéрт’і/ нажáл’/ вонá вже помéрла/ і н’ійáких пробл’éм в йій з лéгͯкими і не булó// в мéне тóже був слýчай/ мéнша дóчка хвор’íла булó по два рáзи на р’ік запáлен’:ам легéн’ів// і одúн раз йа йíхала з лікáрн’і/ а вонá вже вúписала йійí/ і до тóго кáшл’ала у éтом/ в автóбус’і/ шо пр’áмо аж до сл’ос// ну однá ж’íнка сид’íла р’áдом й кáже/ шо такé// а йа йій розкáзуйу/ шо лежáла у л’ікáрн’і з:апáлен’:ам/ е:/ легéн’ів/ вже вúписали/ а бáчите/ оцé резул’тáти// ну і вонá шче ш дитúна малá/ булá т’íки два гóд’іка// вонá меᵘн’í посов’íтувала робúт’/ тóже с алóйі/ так’í л’íки/ обдирáт’ шкýру/ вонá ж дýже г’іркá дл’а дитúни/ от аднý маºсгý в стакáн/ лóшку оц’ійéйі ш алóйі/ дв’і лóшки мéду/ розᶜм’ішáт’ і давáт’ по лóшк’і три рáзи в ден’// особлúво дýже дóбре це д’íйе на/ йакшó зрáнку/ натошчáк// і: п’íсл’а ц’óгͯо йа/ йак т’íки закáшл’айе/ вс’іх д’ітéй/ в мéне йіх трóйе булó/ йа вс’іх йіх л’ічúла ц’ім// т’íки котрé закáшл’ало/ йа отó зробúла ц’óго настóйу/ попилú/ і н’ідé/ де вонó й под’івáлос’а// і б’íл’ше ш мойá дóчка не лежáла з:апáлен’:ам легéн’ів у л’ікáрн’і/ так все і минýлос’а// ішчé в мéне одúн реᵘцéпт йес’т’ тóже// л’ічúла йа самá сеᵘбé/ радикул’íт// булó тóже з радикул’íтом меᵘнí/ булó частéн’ко йа на л’ікарн’áному булá/ і ходúт’ не моглá йак скрýтит’// ходúла в лікáрн’у і там в фізᶜкаб’ін’éт/ і укóли приймáла// і ск’íки йа не приймáла а фс’оравнó// врóд’і/ врóд’і/ ну/ полéгͯшайе/ ну не дýже// ну і одúн разᶜ йа проч’ітáла в журнáл’і/ Івáнк’іни реᵘцéпти// каштáни/ з’óрна каштáн’ів побúт’ там чи помaлóт’/ чи пор’íзат’// йа р’íзала/ напрúкладᵀ// наталкáт’ пóвно/ в бáнку там чи в бутúлку/ в шо н’ібýт’ і залúт’ гͯор’íлкойу// два д’н’і вонá шобⁿ постойáла на с’в’íтлому м’íс’ц’і/ а пóт’ім йогͯó постªвит’ у тéмне/ шобⁿ в тéмному стойáла// і роªс’т’íрка/ дýже харóша роªс’т’íрка// п’íсл’а тóго йа йак началá л’ічúт’ отúм/ йа б’íл’ше укóл’ів не приймáла// чáсто булó/ йак т’íки чут’ сватúла спинá/ йа разᶜ-разᶜ і роªз’ітéрла/ і де вонó й д’івáйец’:а// нáв’іт’ аднá в нас тут ж’íнка/ воªнá робúла в шкóл’і е:/ пóваром/ та раз’íв три вонá прихóдила доª мéне тóже/ шобⁿ йа йій налилá// воªнá в мéне не вибувáла й зáразᶜ стойíт’ он настóйка ц’а// і дýже харашó воªнá радикул’íт харашó л’ічúла// шо ішчé// б’íл’ше йа такúх л’ікáрств не знáйу н’ійáких// ну варн’:а йакé// ну не т’íки ш йак дл’а л’íків/ а йак варéн’:а// робúла й варéн’:а ізᶜ лúпи// але йа не памйатáйу ск’íки чогͯó трéба брат’// йа шо ц’в’іткú лúпи заливáйут’ воªдóйу/ кипйат’áт’ йіх/ а пóт’ім настá/ ну поªстайíт’ вонó зᶜ п’ів годúни/одᵀц’íжуйут’ і в ц’у р’ідинý доªсипá/ доªбавл’áйец’:а сáхар/ вápиц’:а і поªлучáйeц’:а такúй йак лúповий медᵀ// гет’ похóжий на медᵀ в’ін зᶜовсíм/ ну трóшки зᶜ кислúнкойу// тíки йа вже не памйатáйу ск’íки чогó брат’// ск’íки там йогó брат’// і зᶜ одувáн’чик’ів варúли тóже ми варéн’:а/ тóже йа не памйатáйу йак йогͯó/ з цв’іткíв одувáн’чика// знáйу шо соб’ірáли цв’іткú// ну варéн’:а шче в менé/ дýже подóбалоc’ мойéму сúнов’і/ варéн’:а зᶜ груш// в’ін все називáв йогó грушóвий медᵀ// на ш’іс’/ ой/ на пйат’ к’ілогͯрáм груш ш’іс’ к’ілогͯрáм сáхару трéба сúпат’ і п’івторá л’íтра водú/ заливáт’ все і пóт’ім варúт’ йогó в три прийóма// дýже вкýсне варéн’:а/ особлúво ц’а/ йак кáжут’/ воªдúчка/ ну тóчно йак медᵀ похóжа// сам’í грýш’і не дýже/ а воªдúчка ц’a дýже вкýсна/ пр’áмо йак медᵀ// шче йа знáйу/ шо м’ій син йак був малúм/ так казáв/ шо йак молокá/ дай бáбушка/ мáма мéду/ мáма/ дай мéду грушóвого// шо б’іл’ш/ б’íл’ше н’ічóго не знáйу// шо тоб’í сказáт’//ну малúнове варéн’:а/ звичáйно/ тóже потр’íбно// варúла й варéн’:а/ і так c:харом разᶜтирáла малúну// розᶜтéрти с:áхаром одúн к одномý/ мóжна б’íл’ше сáхару чеᵘм одúн/ розᶜтéрти/ закривáт’ і вонá стойíт’// вонó шче вкус’н’íше// а то йа нáв’іт’ робúла й так ше/ шоп безᶜ к’істочóк/ протирáла чéрезᶜ капрóнове шо-н’ібудᵀ’/ капрóновий чулóк чи капрóнова тp’áпочка йакáс’/ чéрезᶜ це протирáла йа йійí// і отó получáйец’:а такé пр’áмо жúдке/ безᶜ к’істочóк// тóже/ а дл’а простýди чaй малúновий мóжна пит’ i потр’íбно пит’/ в’ін дýже хaрóший// в’ін потовид’іл’áйушчий// попúт’ нáн’іч/ упот’íйе л’удúна і тим же сáмим л’íчиц’:а// сморóдину тóже/ чóрну сморóдину  с:áхаром перетирáйут’ чи перетирáйем і та/ і стойíт’/ не провáр’уват’// мóжна проварúт’/ ну там не дóвгͯо шоб жеш не вивáр’увалос’/ звичáйно йак варт’/ так в’ітам’íни ш вивáр’уйуц’:а/ а шоб в’ітам’íни збер’ігͯáлис’а/ крáшче не варúт’/ сáхару поб’íл’ше вкúнут’ і та/ перетéрти/ закрúт’ і вонó стойíт’// тóже дýже л’íкарс’ке варéн’:а такé вкýсне/ л’ічú/ е:/ л’íкарс’ке одᵀ простýди/ особлúво одᵀ простýди// б’іл’ш не знáйу// компрéси/ звичáйно/ ложúла компрéси// компрéс зᶜ гор’íлки/ мóчиц’:а тp’áпочка і обмóтуйес’:а/ зᶜ гор’íлки// зᶜ госпóдарс’ким мúлом// тp’áпочку в тéпл’ій вод’í намúлит’ мúлом/ приложúт’/ обмотáт’ салахвáн’чиком/ тóже дýже харашó согр’івáйе// а шче колúс’/ у дитúнств’і/ йа свойíх д’ітéй л’ічúла/ такúй компрéс лóжат’/ лóжка мéду/ лóжка г’ірчúц’і і лóжка водú/ все це перем’íшуйец’:а/ вонá такá кáшиц’а поªлучáйец’:а/ лóжиц’:а на тp’áпочку і на т’íло лóжиц’:а/ обмóтуйец’:а/ тóже дýже харашó// абó д’іт’áм чáсто йа ше в носóчки горчúц’і насúпл’у і носóчки од’івáйу/ тóже согр’івáлис’ харашó в пйáтки особлúвоª/ в’ід простýди/ це все в’ід простýди// шо// б’іл’ш н’ічóгͯо не знáйу йа//]

Информация о работе Мовні особливості східнодностепових українських говірок, правила фонетичної транскрипції