Проблематика драми Лесі Українки "Одержима"

Отже, перша віршована драма Лесі Українки “Одержима” є пророчою п’єсою, де в образі Міріам спостерігаємо фатальний крах багатьох борців-протестантів проти соціально-моральної дисгармонії – тих, хто намагався скорегувати, виправити Святе вчення.

ВИСНОВКИ

“Одержиму” часто визначають як твір, написаний у стилі експресіонізму. Цей фактор суттєво впливає на специфіку виявлення проблематики в творі.

Експресіонізм  «Одержимої» починається з назви. Заголовок «Одержима» - експресіоністичний першоімпульс, що його посилає читачеві твір              Лесі Українки. Одержимість як стан, одержимість як образ із супровідними больовими конотаціями, як переживання і проживання себе і світу, зведене до рангу психоемоційного і морально-етичного досвіду людства, стає провідним принципом, котрий задає естетичну тональність твору.   Щоб виявити прихований внутрішній конфлікт, Леся Українка вдається до руйнування структури міфу, коли епізодичні герої стають провідними.

Героїня цієї драматичної поеми Міріам — втілення безкомпромісної волі й переконаності. Навіть палко люблячи Месію (Христа), вона не визнає його хисткої моралі всепрощення ворогів, їй загрожують відчуженням від громади,  але вона відкидає всі погрози, бо в неї своя віра, своя «одержимість». У цьому характері, взятому також з древньої історії, із старовинної легенди, — сила духу самої авторки.

Щоб виявити прихований внутрішній конфлікт, Леся Українка вдається  до фантастико-генетичного осмислення: письменниця по-новому окреслює образ Христа. Вона пише про нього як про чоловіка, в якого можна закохатися і віддати життя, але не за вчення, а за саму людину. Проблема Міріам у  тому, що вона не згоджується з тогочасними релігійними віруваннями і гине з іменем коханого на устах.

Проблему жіночої самопожертви у драмі “Одержима” Леся Українка показала через конфлікт головної героїні з канонами, що існували в тогочасному суспільстві. Дівчина не змогла прийняти вчення про потребу прощати ворогів, не змогла їх полюбити, адже бачила ницість натовпу, його духовну темряву, яка не здатна оцінити світло Месії.

Не менш важливою постала проблема пошуку сенсу життя головної героїні: Міріам вбачала його у відмові від всього земного задля того, аби стати ближче до Бога, але для цього дівчині довелося витримати тяжкі страждання. Адже через страждання осягається перший поріг життєвого сенсу, бо це почуття спонукає людину до переоцінки цінностей, до визнання справжньої суті речей, прихованої у звичайних обставинах. Монолог Міріам найвиразніше відбиває приреченість її намагань знайти сенс у коханні, навіть у крайніх його виявах.

Проблема Міріам полягає якраз у тому, що, шукаючи вищої справедливості, вона не знайшла її, бо, бувши поряд з Богом і визнавши його, не сприйняла закону любові, прагнучи лише судити, не бажала розуміти, до Божого вчення вносила людські корективи.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бахтин М.М. Леся Украинка  – борец за социалистическую естетику / М.Бахтин // Собр. соч. – М.: Русские словари, 1996. – Т. 5. – 301 с.
2. Бетко І. Драматична поема «Одержима»: проблема морального максималізму // Дивослово. – 1995. - №2 – С. 19 – 21.
3. Бойко Ю. Естетичні погляди Лесі Українки та її стильові шукання // Бойко Ю. Вибрані праці. – К.: Наук. думка, 1992. – С. 110 – 161.
4. Гегель Г.В. Енциклопедія філософських наук. – М.: Москва, 1994. –        352 с.
5. Гегель Г.В. Філософія права. – М.: Москва, 1983. – 173 с.
6. Зеров М. Леся Українка // Зеров М. До джерел. – К.: Дніпро, 1943. – С. 172 – 196.
7. Кудрявцев М. Закон справедливості чи закон любові? Драматична поема «Одержима» // Українська література в загальноосвітній школі. – 2004. №5. – С. 2 – 4.
8. Літературознавчий словник-довідник / За ред. Р.Т. Гром’яка, - К.: ВЦ «Академія», 2007. – 348 с.
9. Маланюк Є. До роковин Лесі Українки // Літературознавство і школа. – 2001. №7. – С. 2 – 4.
10. Пастух Б. Форми свободи у драматургії Лесі Українки / Богдан Пастух // Слово і час. – 2012. – №2. – С. 9 – 21.
11. Романов С. Драматизація риторичних стратегій у драматичних поемах Лесі Українки / Сергій Романов // Слово і час. –  2010. – №8. – С. 72 – 77.
12. Скафтимов А.П. До питання  про співвіднесення теоретичного та   історичного вивчення в історії літератури // Хрестоматія. – М.: Київ, 1988. – 176 с.
13. Скупейко Л. Текст автора як екзистенціал страждання ( Драматична поема Лесі Українки “Одержима” ) / Лукаш Скупейко // Слово і час. –2001. – №11. – С. 32 – 43.
14. Яструбецька Г. “Одержима” Лесі Українки крізь призму теорії експресіонізму / Галина Яструбецька // Слово і час. – 2011. – №4. –               С. 20 – 27.
15. Українка Леся. Поезія. Драматичні твори // Леся Українка. – К.: Наук. думка, 1999. – 384 с.
16. Уланська Л. У світі ідей та образів // Українська мова і література в школі. – 2011. – №6. – С. 36 – 39.
17. Чернишевський Й.Г. Естетичні відношення мистецтва з реальністю. Статті. – М.: Харків, 1978. – С. 145 – 187.
18. Чехов А. П. Повне зібрання творів і листів: В 30 т. – К.: Наук. думка, –1976. – Т.3: Листи. – 275 с.
19. Шиллєр Й.Ф. Про естетичне виховання людини. – К.: Дніпро, 1978. – С. 45 – 78.