Українському та західноєвропейському романтизмові

3) Український романтизм представлений такими течіями: фольклорно-побутова; фольклорно-історична; громадянська; психологічно особистісна. На відміну від українського, європейський романтизм представлений такими течіями: ранній романтизм; народно-фольклорна течія; байронічна; гротескно-фантастична; утопічна; історична; релігійно-містична течії, що свідчить про відмінність романтизмів. Особливістю західноєвропейських літератур була “національна туга”, тоді як українські письменники прагнули до слов’нського об’єднання, тому виробили власний стиль “теорії нації”.

На розвиток романтизму вплинули і інші стильові течії, наприклад: класицизм (творчість Жана Поля, у якого вперше з’явився “дивакуватий” герой, а романи будувалися у довільній формі, а поезію письменник назвав “поезію наслідуванням природи”); доба Просвітництва (оскільки письменники цього напряму возвеличували людину, могутність розуму. Але розчарування в революції та просвітницьких ідеях і неприйняття буржуазного суспільства стало основною передумовою романтизму); сентименталізм (увага до внутрішнього світу людини, культ природної людини, а також проголошення пріоритету почуттів над розумом). Крім зазначеного, на долю романтизму вплинула ідеалістична філософія (поєднання історизму та універсалізму, конкретного і абстрактного, дійсного та ідеалу; пожива інформації з народних джерел; а природа дає зразок пізнання світу у всіх його проявах).

4) Відмінними рисами романтизму були передовсім: різне трактування нерозгаданого підсвідомого та особливе зосередження на духовних моментах; історичні твори, які відрізняються реальними та ірреальними мотивами, притаманними кожній державі; зосередження уваги на фольклорі, який в українському романтизмові, набуває рис у вигляді національного; розвиток українського романтизму в період капіталістичних відносин та розвиток західноєвропейського романтизму в період “національної туги”, що неабияк позначилось на розвиток літературного процесу; різні ліричні герої, де герой західноєвропейського романтизму перебуває в душевній роздвоєності, а герой українського – перебуває в гармонійному зв’язку з природою; формування нових жанрів (в українському романтизмові – це балада, дума, поема тощо; в західноєвропейському романтизмові – історичний роман, фантастична повість, оновлена драма тощо).

Український романтизм хоча і мав певні розбіжності з західноєвропейським, проте спільними все ж були: спільна тематика зображеного у творах; спільні мотиви; центральним персонажем виступала нерозгадана людина; використання різних художніх засобів; зосередження уваги на почуттям та пізнанні, ніж на розумові; використання спільних жанрів; особливе ставлення до історичного минулого; розуміння природи і мети художньої творчості тощо.

5) Ідею романтичної держави визначає поняття політичної чесноти, яка передбачає, що у політика немає іншого щастя, як служити громаді-державі, віддавати їй усі сили своєї постави, все своє життя. Відповідно до цього формулюються ідеологічні цінності — відданість державі, батьківщині, любов, самопожертвування, захоплення ними. Пробуджуючи національну свідомість західноєвропейських народів, романтизм знаходить сприятливий грунт в Україні, специфічно переломлюючись через її соціокультурне життя. Реалії цього життя полягали в тому, що в Україні не було ні сімейної злагоди, ні єдиного середовища, як і не було своєї державності. Українські землі стали російськими губерніями, а пізніше генерал-губернаторствами з призначенням на вищі посади російських урядовців. Проте впливаючи на ідеологічну основу українських земель, західноєвропейський романтизм зумів сформувати поняття єдності, сукупності у боротьбі за незалежність.

Порівнюючи історичні романи західноєвропейського та українського романтизму, слід відзначити, що для першого – роман програмував щось серйозне, проблемне, а завданням було пізнання історії та її достовірне відображення, для другого – роман зосереджувався на основних національно-історичних проблемах, а відображення історії могло бути недостовірним.

6) Романтизм став важливим етапом розвитку національної самосвідомості, значною мірою сприяв становленню української літературної мова та національної літератури. Він заклав підвалини для розвитку не лише реалістичної, але й модерної літератури наступних десятиліть, зокрема неоромантизму.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури

1. Бершадська Н. М. Романтизм як художній напрям : Уроки культурологічного аналізу. 9 клас [Текст] / Н. М. Бершадська // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України : Науково-методичний журнал. – 2004. – №1. – С. 9-16.
2. Бовсунівська Т. Художньо-естетичні характеристики романтизму /                Т. Бовсунівська // Всесвітня література та культура в навчальних закладах України. – 2002. – № 2. – С. 30-35.
3. Бовсунівська Т. Феномен українського романтизму / Т. Бовсунівська. – Київ, 1997. – 154 с.
4. Єфремов С. Історія українського письменства / С. Єфремов. – К . : Femina, 1995.
5. Кант І. Критика чистого розуму / І. Кант; пер. з нім. та прим.                         І. Бурковського. – К . : МП “Юніверс”, 2000. – 500 с.
6. Киященко Николай Н. И., Лейзеров Н. Л. Теория отражения и проблемы эстетики [Текст] / Н. И. Киященко, Н. Л. Лейзеров. – Москва : Искусство, 1983. – 224 с.
7. Комаринець Т. Ідейно-естетичні основи українського романтизму : (проблема національного й інтернаціонального) / Т. Комаринець ; ред. Р. М. Бокоч ; худ. В. В. Ковальчук. – Л . : Вища школа, 1983. – 223 с.
8. Лімборський І. В. На підступах до романтичного типу художнього мислення : преромантизм в європейських літературах [Текст] /                  І. В. Лімборський // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2003. – №.11. – С. 56-61.
9. Наливайко Д. С., Шахова К. О. Зарубіжна література ХІХ сторіччя. Доба романтизму [Текст] : підручник / Д. С. Наливайко, К. О. Шахова. – К . : Заповіт, 1997. – 464 с.
10. Наливайко Д. С. Теорія літератури й компаративістики /                               Д. Наливайко. – К . : Києво-Могилянська академія, 2006. – 347 с.
11. Наливайко Д. С. Україна очима Заходу / Д. С. Наливайко ; авт. передм. М. М. Сулима. – К . : Грамота, 2008. – 782 с.
12. Ніколенко О. М., Мацапура В. І. Романтизм / О. М. Ніколенко,                  В. І. Мацапура // Тема. – 2004. – № 1. – С. 80-88.
13. Ніколенко О. М. Романтизм як літературний напрям : матеріал до уроку-огляду. 9 клас. / О. М. Ніколенко // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2003. – №2. – С. 30-33.
14. Руссова С. М. Романтизм як літературний напрям / С. М. Руссова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – 2001. – №2. – С. 28-29.
15. Словник іншомовних слів / За ред. О. С. Мельничука. –  Київ : Головна редакція УРЕ, 1974. – 775 с.
16. Сталь Де Жермена. О литературе, рассмотренной в связи с общественными установлениями / Жермена Де Сталь. – М . : “Искусство”. – 1989. – С. 476.
17. Тертерян И. А. Романтизм / И. А. Тертерян // История всемирной литературы. – Т.6. – М . : Наука, 1989. – С.15-27.
18. Тимошенко Ю. В. Алегорія та гіпербола як елементи романтичного стилю [Текст] / Ю. В. Тимошенко // Зарубіжна література в навчальних закладах. – 2001. – №3. – С. 55-57.
19. Ушеренко О. Романтизм як принципово новий світогляд [Текст] /               О. Ушеренко // Зарубіжна література. – 2006. – С. 11-13.
20. Чижевський Д. Романтизм / Д. Чижевський // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. – №4. – С. 25-27.  
21. Шаповалова М. С., Рубанова Г. Л., Моторний В. А. Історія зарубіжної літератури / Г. Л. Рубанова, В. А. Моторний, М. С. Шаповалова. – Львів : Вища школа, 1982. – 440с.
22. Шахова К. О. Романтична література вчить нас того, чого в нас зараз так бракує / К. О. Шахова // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України.  – 2002. – №2. – С. 2-7.
23. Шеллинг Ф. В. Философия искусства / Ф. В. Шеллинг // История эстетики. Памятники мировой эстетической мысли: В 5 т. – М., 1963. – Т.3. – С. 158.
24. Яценко М. Романтизм / М. Яценко, І. Гончар, Б. Деркач, І. Лімборський, Є. Нахлік // Історія української літератури ХІХ ст. : У 3 кн. – К. 1995. – Кн. 1. – 368 с.