Логістичний підхід до управління матеріальними глобалізаційними потоками ЗЕД

 

 

 

Міністерство освіти та науки, молоді та спорту України

 

 

Донбаський державний  технічний університет

Факультет            Менеджменту

Кафедра               Менеджменту  зовнішньоекономічної діяльності

Освітньо-кваліфікаційний  рівень                    Магістр

Напрям підготовки  0306 Менеджмент адміністрування

Спеціальність 7.03060104 Менеджменту зовнішньоекономічної діяльності

                                                                                                           ЗАТВЕРДЖУЮ

В.о.зав. кафедри МЗД

                                                                                      _____________Рябенко Л.І.

                                                                                                     “____” _________________2013___року

ЗАВДАННЯ

НА КУРСОВУ РОБОТУ ЗА ДИСЦИПЛІНОЮ «МІЖНАРОДНА ЛОГІСТИКА»

 

СТУДЕНТУ

Люлька Марині Миколаївні

 

1. Тема роботи «Логістичний підхід до управління матеріальними глобалізаційними потоками ЗЕД.»
2. Керівник курсової роботи__Шиков М.М.
3. Строк подання студентом роботи                    24.05.2013

3. Вихідні дані до  курсової роботи: тема курсової  роботи, кейс, предметна галузь міжнародної  логістики.

4. Зміст розрахунково-пояснювальної  записки (перелік питань, які потрібно  розробити).

 Вступ, теоретичний огляд проблеми, аналітичний розділ, основна (рекомендаційна) частина, висновок і список літератури, використовуваної при написанні роботи, у певних випадках необхідні додатки.

5.Дата видачі завдання____25.01.2013

 

Студентка                                                      Люлька М.М.            

 

Керівник курсової роботи                            Шиков М.М.

 

Члени комісії                                                  Рябенко Л.І.

 

                                                                          Кобзева К.В.

 

ЗМІСТ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

У сучасних умовах розвитку всіх галузей України виникає гостра необхідність звернути серйозну увагу на оптимізацію своєї діяльності, тому що в усі більшому ступені в країні вкорінюються принципи ринкової економіки, підсилюється конкуренція. У цьому контексті особливого значення набуває створення систем, що дозволяють підвищити ефективність  управління матеріальними потоками, що поліпшує всю господарську діяльність. Резерви підвищення конкурентоспроможності в сфері виробництва для багатьох українських підприємств  практично вичерпані. Тому необхідно більше уваги приділяти оптимізації процесів, зв'язаних зі сферою обігу. У цілому, цю проблему можна визначити як формування конкурентних переваг через скорочення логістичних витрат і поліпшення якості обслуговування на основі створення ефективно функціонуючих логістичних систем.

Успішно працююче підприємство в якості одного з аспектів своєї  стратегічної діяльності обов'язково торкаэться питання про вихід на зовнішні ринки. Тим більше в епоху глобалізації світової економіки, що характеризується утворенням єдиного загальносвітового економічного простору й створенням єдиного ринку виробництва й розподіли матеріальних благ. Поява й швидкий розвиток міжнародних логістичних систем (МЛС) є проявом глобалізаційних процесыв, які багатовекторно впливають на українську економіку й господарську діяльність укрїнських підприємств.

Але виходити на міжнародні ринки з архаїчними уявленнями, методами й способами здійснення логістичних операцій - свідомо приректи себе на невдачу. Правильне формування й подальший розвиток логістичних систем на основі впровадження міжнародних стандартів функціонування логістики є запорукою успішної діяльності на світових ринках і інтеграції українських підприємств у сучасну структуру світової економіки.

Актуальність теми визначається:

• все зростаючою роллю, що грає міжнародна логістика в господарській  діяльності в умовах ринкової економіки, як фактор, що формує ключові компетенції  й конкурентних переваг при виході підприємств на зовнішні ринки;

• проблемами інтеграції України у світову логістичну інфраструктуру й адаптації її до стандартів і вимог, що діють у розвинених країнах;

• необхідністю формування стратегії, спрямованої на створення  ефективно функціонуючих МЛС, що забезпечують високу якість обслуговування клієнтури при низьких витратах, що сприяє просуванню російських товарів на зовнішні ринки;

• необхідністю формування, розвитку й удосконалювання організаційних структур керування МЛС;

• необхідністю застосування сучасних технологій і економічних  механізмів формування й розвитку, а також ефективного функціонування МЛС;

• необхідністю визначення основних критеріїв і підходів до аутсорсингу логістичних послуг у зовнішньоекономічній діяльності, особливо в області транспортування  й управління матеріальними запасами; визначенню критеріїв і системи взаємин із провайдерами логістики.

Мета курсової роботи: вивчити основні форми й методи організації логістики в міжнародному бізнесі, визначити шляхи підвищення ефективності логістичних операцій на підприємстві.

Завдання курсової роботи:

• вивчити поняття міжнародної логістики, її принципи;
• визначити розходження  національної й міжнародної логістики;
• розкрити основні показники ефективності логістики;
• вивчити національне й міжнародне регулювання;

Теоретичною й методологічною базою курсової роботи послужили праці вітчизняних і закордонних учених і практиків, які опублікували за останні роки фундаментальні й прикладні роботи в області національної й світової економіки, зовнішньоекономічних зв'язків, логістики, транспорту. Зокрема, дана проблематика висвітлювалася в роботах Б.А. Анікіна, А.М. Гаджинського , Л.Б.Миротина, , Ю.М. Неруша, В.И. Сергєєва, А.Н. Стерліговой, Є.У Крикавський і.ін. Із закордонних авторів слід зазначити роботи: Д.Бауерсокса, Дж. Клосса, Дж. Ленглі, Д. Стока.

 

 

 

1. КОНЦЕПТУАЛЬНІ ОСНОВИ МІЖНАРОДНОЇ ЛОГІСТИКИ

1.1 Поняття, завдання й принципи міжнародної логістики

 

 Логистика в международном  бизнесе (международная логистика)  — это планирование, организация,  контроль и управление движением  потоков (материального, финансового, информационного и др.), пересекающих национальные границы, от точки их возникновения до конечного потребителя в пространстве и во времени. Отличия применения логистики на национальном и международном уровнях основаны на отличиях организации соответствующих логистических систем. Применение логистики на национальном уровне ограничено прежде всего границами государства, которые не пересекаются сформированными логистическими цепочками. Логистические системы здесь функционируют в соответствии с национальным законодательством.

Основными участниками  процесса международной логистики  являются поставщик экспортера, экспортер  товаров и (или) услуг, посредническая компания (например, перевозчик товаров), импортер товаров и (или) услуг; конечный потребитель товаров и (или) услуг. Причем конечный потребитель и импортер могут быть одним лицом, экспортер и поставщик экспортера также могут быть одним и тем же лицом, но могут участвовать дополнительно и посредники на любом этапе логистической цепочки от точки возникновения товара и (или) услуг до конечного потребителя.

Роль поставщика экспортера заключается в поставке товаров  и (или) услуг экспортеру. Количество поставщиков экспортера может быть любым в зависимости от ассортимента товаров и (или) услуг и политики, проводимой экспортером по отношению к своим поставщикам. Экспортер товаров и (или) услуг получает товары от своего поставщика (или поставщиков) и поставляет их импортеру. На этом этапе экспортер может привлечь посредников так же, как и на этапе поставки товаров и (или) услуг импортеру. В роли посредников могут быть перевозчики товаров и другие компании, предоставляющие различные услуги.         

 

Роль перевозчика товаров  заключается в доставке груза  из одного пункта в другой в соответствии с условиями договора перевозки.

Страхование перевозимой  продукции проводит специализированная страховая компания. Импортер в соответствии с условиями международного договора получает поставляемый товар и (или) услуги и осуществляет платеж экспортеру, обязанности по организации страхования и перевозке поставляемого товара могут лежать как па импортере, так и на экспортере в зависимости от договоренности. Конечный потребитель товаров и (или) услуг может быть импортером или любым юридическим или физическим лицом, не имеющим выхода на мировой рынок данного вида товаров и (или) услуг. В последнем случае между импортером и конечным потребителем может работать любое количество посреднических организаций. Выбор окончательного варианта внешнеторговой логистической цепочки остается за логистическим менеджером.

Из многообразия задач, стоящих перед логистикой в международном  бизнесе, выделим основные:

• оптимизация процесса ценообразования закупаемых, производимых и поставляемых товаров и услуг;
• обеспечение оптимального уровня качества продукции и услуг;
• определение уровня потребности в данном товаре или услуге на конкретном внутреннем и (или) внешнем рынке;
• выбор между доставкой с организацией промежуточного складирования или без промежуточного складирования;
• определение оптимального уровня логистического сервиса;
• выбор наиболее совершенных технологий для производства продукции и услуг;
• организация работы зарубежных филиалов компании;
• анализ международной конкурентной среды и получение конкурентных преимуществ.

Определение уровня потребности в данном товаре или услуге на конкретном внутреннем и (или) внешнем рынке необходимо для выработки стратегии поведения компании и получения конкурентных преимуществ. Выбор между доставкой и организацией складирования или доставкой без промежуточного складирования основан на анализе логистических затрат. Для определения оптимального уровня логистического сервиса необходимо проанализировать: сервисное обслуживание продукции; сервис удовлетворения потребительского спроса; сервис оказания производственных услуг; сервис послепродажного обслуживания; сервис финансового и информационного обслуживания.

Выбор наиболее совершенных  технологий для производства продукции  и услуг особенно необходим в  современных условиях ускорения  научно-технического прогресса (НТП), повышения концентрации капиталов и научных достижений. Организация работы зарубежных филиалов бывает более выгодной в случае высоких таможенных пошлин или других препятствий при пересечении национальных границ. Кроме того, организация производства на зарубежных рынках даст возможность быть ближе к потребителю и увеличить долю компании на конкретном рынке товаров или услуг. Анализ международной конкурентной среды и получение конкурентных преимуществ является неотъемлемой частью деятельности компании на мировом рынке.

Компании, применяющие  принципы международной логистики, проходят несколько стадий.

Для стадии 1 характерно отсутствие связи компании с мировым  рынком. Национальная компания контактирует с посредником, проводящим все необходимые  внешнеторговые операции. При этом сокращается прибыль отечественной компании и отсутствует возможность осуществления логистической деятельности на международном уровне.

На стадии 2 компания осуществляет международные операции, но пользуется услугами посредников на экспортных рынках. Компания увеличивает прибыль за счет осуществления логистики в международном бизнесе, но недостаточно восприимчива к особенностям того рынка, куда осуществляется экспорт продукции.

Стадия 3 характеризуется  самостоятельной работой компании-экспортера на рынке страны, куда поставляется продукция. Однако здесь используются формы и методы работы, характерные для материнской компании без учета национальных особенностей.

На стадии 4 компания на зарубежном рынке привлекает местных  менеджеров и даже использует местные методы организации работы, но оценка деятельности производится в соответствии с критериями материнской компании.

Для последней стадии — стадии 5 — характерно создание региональных штаб-квартир в определенной географической зоне для организации деятельности на основе международной логистики с использованием взаимного обмена знаниями и проведением самостоятельной хозяйственной политики.

Одной из получивших широкое  распространение форм применения международной  логистики в деятельности транснациональных компаний (ТНК) стала замена экспорта товаров из страны базирования материнской компании на производство на дочерних предприятиях в зарубежных странах с последующей реализацией там же или в третьих странах. Данные процессы были вызваны возможностями использования рабочей силы с более низкой зарплатой, меньшими налогами, желанием обойти таможенные или другие законодательные барьеры, возможностью приближения к конечному потребителю и т.д. Еще одной из важных сторон осуществления ТНК международных логистических операций стало использование специалистов из стран базирования заграничных дочерних компаний, что связано с повышением самостоятельности последних, использованием специалистов, лучше знающих национальные особенности страны, децентрализацией управления в ТНК с переходом к организации управления по географическим регионам и отдельным странам.

       ТНК,  создавая заграничные дочерние  предприятия, тем самым изменяют  и сам характер используемых  методов осуществления логистики  в международном бизнесе. Их ведущая роль в формировании форм и методов применения международной логистики определяется главенствующей ролью в мировой торговле и производстве и тем, что в них сосредоточена значительная часть научно-технических достижений и опыта промышленно развитых стран.