Ааудиторського контролю пасиву балансу на підприємстві ДПДГ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ»

Аналітичний облік довгострокових позик ведеться за позикодавцями (банками) у розрізі кожного кредиту окремо та строками погашення кредиту.

Розмір заборгованості підприємства ДП ДГ «Олександрівське» за отриманими позиками на кінець періоду буде залежити від графіка погашення , обумовленого договором. 

Більш детальніше розглянемо  облік довгострокових кредитів банку  у таблиц 3.3.                                                       

                                                                   

                                                                    Таблиця 3.3.       

Робочий документа аудитора з обліку довгострокових кредитів банку.

№	Зміст господарської операції	За даними обліку			За даними аудитора			Відхилення
		Д-т	К-т	Сума	Д-т	К-т	Сума	Д-т	К-т	Сума
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1	Отримано на поточний рахунок довгострокова  позика банку в національній валюті.	311	501	50000	311	501	50000	-	-	-
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
2	Отримано на поточний рахунок довгострокова  позика банку в іноземній валюті.	312	502	43000	312	502	43000	-	-	-
3	Нараховані відсотки за отриманий  кредит	951	684	18000	951	684	18000	-	-	-
4	В кінці звітного періоду списані  нараховані відсотки за отриманий кредит.	792	951	1500	792	951	1500	-	-	-
5	Погашено заборгованість перед банком: Занарахованими відсотками За довгостроковими позиками	684   50	311   311	12600   9000	684   50	311   311	12600   9000	-   -	-   -	-   -
6	Переведення частин довгострокової позики в поточну	50	61	5700	50	61	5700	-	-	-
7	Погашення поточної частини довгострокової позики	611	311	11000	611	311	11000	-	-	-

 

Рахунки цього класу призначені для обліку даних та узагальнення інформації про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов'язанням

на які нараховуються  відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх  періодах внаслідок тимчасової різниці  між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими  векселями й розповсюдженими  облігаціями.

Довгострокові зобов'язання відображаються на рахунках бухгалтерського  обліку, якщо їх оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність  зменшення економічних вигод  у майбутньому внаслідо їх погашення.

Рахунок 52 "Довгострокові  зобов'язання за облігаціями" призначено для обліку розрахунків з іншими особами за випущеними та сплаченими власними облігаціями строком погашення більше дванадцяти місяців з дати балансу.

Рахунок 52 "Довгострокові  зобов'язання за облігаціями" має такі субрахунки:

521 "Зобов'язання  за облігаціями"  
522 "Премія за випущеними облігаціями"  
523 "Дисконт за випущеними облігаціями"

За кредитом субрахунку 521 "Зобов'язання за облігаціями" ведеться облік боргових зобов'язань за номінальною вартістю облігацій, за дебетом - погашення заборгованості за розрахунками з власниками облігацій.

За кредитом субрахунку 522 "Премія за випущеними облігаціями" ведеться облік нарахування сум премій за випущеними облігаціями, за дебетом - погашення заборгованості з нарахованих премій за облігаціями.

За дебетом субрахунку 523 "Дисконт за випущеними облігаціями" ведеться облік сум дисконту за випущеними облігаціями, за кредитом - списання нарахованих сум.

Погашення банківських кредитів може здійснюватися:

• сплатою заборгованості за відсотками та основною сумою боргу водночас в кінці строку позики;
• щомісячною сплатою заборгованості за відсотками і в кінці строку позики за основною сумою кредиту.
• щорічними платежами з арифметичною чи геометричною прогресією чи регресією;
• після обумовленого періоду;
• з постійною сумою погашення основного боргу;

Одже найчастіше позики погашаються постійними періодичними виплатами (щорічними, щоквартальними, щомісячними тощо), які включають відсотки та суму погашення основного боргу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 4. Узагальнення результатів  аудиту на ДПДГ «ОЛЕКСАНДРІВСЬКЕ»

 

За результатами проведеного  аудиту аудиторська організація  зобов'язана надати адресату письмову інформацію (звіт) аудитора.

В аудиторському звіті  наводять результати перевірки бухгалтерського  обліку та фінансової звітності, стану  внутрішнього контролю, спосіб перевірки (суцільний, вибірковий), факти порушень законодавчих, інших нормативно-правових актів і встановлених правил ведення  бухгалтерського фінансового обліку та складання фінансової звітності[13,46].

Стандартизація аудиторського  звіту - процес надзвичайно складний. Зміст цього документа залежить від конкретних обставин, результатів  перевірки. У зв'язку з цим форма  аудиторського звіту може бути вільною, тобто не по певному правилу.

Аудиторський звіт не представляється  аудиторським документом. Він призначений  виключно для замовника і може бути опублікований лише за його згодою.

Аудиторський висновок розрахований на широке коло користувачів. Його публікація є свідченням того, що річний бухгалтерський звіт підприємства як в цілому, так  і в деталях відповідає діючому  законодавству, методології ведення  бухгалтерського звіту і є  достовірним. Саме тому звіт - це об'ємний  по змісту документ, а висновок - короткий, стислий.

У відповідності з метою  складання аудиторський висновок може мати декілька призначень:

  а) короткий змістовний цілеспрямований висновок незалежного спеціаліста про звіт підприємства;

  б) разом з тим правовий акт, оскільки у певних випадках, які визначені законом, тільки перевірений аудитором звіт є доказом про результати роботи підприємства, який може розглядатися загальними зборами акціонерів, засновників, податковими інспекторами та іншими;

  в) заява аудитора про те, що він професійно, належним чином виконав свої обов'язки як незалежний аудитор, склав об'єктивний висновок про стан і результати діяльності підприємства-клієнта.

Істотні елементи аудиторського  висновку визначаються міжнародними і  національними нормативами з  аудиту, а також міжнародної та національної практики[66,114].

У заголовку аудиторського  висновку повинен бути запис про  те, що аудит здійснювався незалежним аудитором (аудиторами). Необхідно також вказати назву фірми чи прізвище аудитора, номер ліцензії. Ця інформація є підтвердженням того, що під час аудиту не було ніяких обставин, які б могли перешкодити проведенню незалежної перевірки.

Аудиторська перевірка - це не тільки використання відповідних методів і процедур, але й незалежність суджень аудиторів. При порушенні цієї умови аудитор не має права робити висновок про перевірену звітності, оскільки зібрана інформація не є достатньою і доказовою.

 В аудиторському висновку повинно бути чітко визначено, кому воно адресується - правлінню, раді директорів, засновникам, акціонерам, організаціям, податковій інспекції або іншим користувачам цієї інформації.

Аудиторський висновок повинен  мати позначку про те, що правильність складання звітності покладається на керівництво перевіряючого підприємства, і про відповідальність аудитора за аудиторський висновок, який має  бути обгрунтовано результатами проведеної перевірки.

З урахуванням вимог законодавства  кожна аудиторська організація  повинна розробляти вимоги щодо форми  підготовки письмової інформації аудитора.

У письмовій інформації аудитора повинні бути обґрунтування кількісних розрахунків і оцінок посилань на документи законодавства[23,140].

У письмовій інформації аудитора в обов'язковому порядку повинен  бути сказано, які із зауважень є  суттєвими, які ні, чи впливають або  не впливають, зауваження та недоліки на висновки зроблені аудитором. Аудиторський висновок ДПДГ «Олександрівське» наведено у Додатку 1.

Складання аудиторського  висновку є останнім етапом проведення аудиту на підприємстві. Його написання  регламентується МСА 700 «Аудиторський  висновок про фінансову звітність» та МСА 800 «Аудиторський висновок при  виконанні завдань з аудиту спеціального призначення».

Аудиторський висновок складається  на основі наступних джерел інформації:

- кінцевий варіант звітності;

- підсумки аудиту;

- аудиторські докази;

- протокол зустрічей з клієнтом;

- протокол обговорення результатів аудиту та ін

На етапі формування аудиторського  висновку аудитор проводить угруповання  виявлених помилок, формування робочого листка можливих виправлень і аналіз суттєвості невиправлених помилок.

 Аудитор також на цьому етапі здійснює перевірку узгодженості показників після виправлень і оцінку можливості підприємства продовжувати свою діяльність.

При проведенні аудиторського  контролю пасивів підприємства зустрічаються такі типові помилки:

- некоректна кореспонденція рахунків бухгалтерського обліку;

- недостовірність аналітичного обліку[42,136].

Перераховані вище недоліки не були виявлені на ДП ДГ «Олександрівське» на даній ділянці облікової роботи, що характеризує достовірність бухгалтерських записів за рахункоми 4 класу  «Власний капітал та забезпечення зобовязань».

Також слід зазначити, що в  розглянутій документації відхилень  в області їх заповнення та відображення на їх основі інформації в обліку виявлено не було.

На основі проведеного аудиторського контролю пасивів підприємства на ДП ДГ «Олександрівське» і складеного на основі його аудиторського висновку, слід зазначити, що на досліджуваному підприємстві не виявлено порушень у веденні обліку пасивів підприємства. Усі первинні документи оформлені належним чином і відображаються в оборотно-сальдових відомостях, журналах-ордерах та Головній книзі, на основі яких формуються форми звітності[28,119].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки і  пропозиції

Аудиторський контроль пасивів  підприємства є невід’ємною складовою  фінансової звітності, яка виникає  у процесі здійснення виробничої та комерційної діяльності підприємства.

Курсова робота присвячена розкриттю теоретичних основ аудиторського контролю пасивів підприємства. На підставі цього, можна зробити ряд висновків.

Дослідженню теоретичних  аспектів активів підприємства в  цілому присвячено багато праць науковців. Огляд літератури говорить про те, що не існує єдиної думки щодо визначення сутності контролю пасивів підприємства.        А також зобов’язання  пасивів підприємства ДП ДГ «Олександрівське» є одним з головних джерел формування фінансових ресурсів . Аналіз проводиться за даними балансу підприємства та форм статистичної звітності в динаміці й структурі як в цілому, так і по групах зобов’язань . Результати аналізу дають можливість оцінити роботу підприємства ДП ДГ «Олександрівське» по залученню нових джерел коштів, їх строковості та витратності. При формуванні зобов’язань підприємство має дуже обережно підходити до різноманітних джерел залучення та запозичення, які є платними та відрізняються термінами залучення та вартістю, зокрема не переобтяжувати себе міжбанківськими кредитами, що є найдорожчим ресурсом і повинні нарощувати базу строкових депозитів найбільш надійну з метою ефективного вкладення цих коштів в кредитну діяльність. Також значне перевищення залучених ресурсів над кредитними вкладеннями може призвести до збитковості кредитних операцій підприємства. Аналіз зобов’язань підприємства починається з визначення їх питомої ваги в загальній структурі пасивів підприємства. Далі досліджується структура зобов’язань підприємства та вивчаються структурні зрушення, що відбулися протягом аналізованого періоду. Виділяють показники що характеризують стабільність ресурсів та вивчається ефективність формування ресурсної бази підприємства. Також відбувається контроль за дотриманням підприємством ДП ДГ «Олександрівське» нормативів обов’язкового резервування коштів за пасивними операціями банку. На основі попередньо проведених розрахунків розробляється заходи щодо оптимізації ресурсної бази підприємства фінансово-аналітичною службою[53,150] .