Авіатранспортний маркетинг та аналіз кон'юнктури ринку повітряних перевезень

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І  НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇИ

Національний авіаційний університет

Інститут аеронавігації

Кафедра авіоніки

 

 

 

 

 

 

Курсова робота

З дисципліни: менеджмент експлуатації АТ

На тему: «Авіатранспортний маркетинг та аналіз кон'юнктури ринку повітряних перевезень»

 

 

 

 

 

Виконала: студентка ОС-512

Щербакова Г.Є.

Перевірив: Ситник О.Г.

 

 

 

 

Київ 2012

План:

1. Вступ

2. Концепція маркетингу в галузі повітряного транспорту

3. Визначення попиту на авіатранспортні послуги

4. Аналіз і прогнозування кон'юктури ринку

5. Висновок

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

     В останні роки широке поширення отримав новий метод управління діяльністю компаній і фірм, який отримав назву «маркетинг». Цей термін походить від англійського слова «market», що означає ринок, а саме слово «marketing» означає збувати продукцію на ринку. Цей термін отримав офіційне визнання в 1935 році, коли він вперше був введений Національною асоціацією викладачів економіки США. Надалі в цей термін став вкладатися все більш широкий зміст і від початкового ринкового походження цього терміна залишилося в основному одна назва.

 

КОНЦЕПЦІЯ МАРКЕТИНГУ В ГАЛУЗІ ПОВІТРЯНОГО ТРАНСПОРТУ

     Маркетинг як метод управління комерційною діяльністю авіакомпаній і метод дослідження ринку авіаційних перевезень з'явився порівняно недавно. Західні авіакомпанії стали застосовувати цей метод на початку 60-х років, однак поняття «маркетинг» на ринку авіаційних перевезень стало більш широким.

     Як відомо, в умовах світової системи господарства виробництво і споживання пов'язані між собою через складний механізм реалізації продукції - ринок. У міру загострення конкуренції ринковий механізм регулювання відносин між виробниками і споживачами набуває все більшого значення. Якщо раніше виробники працювали на невідомий ринок, то в сучасних умовах, коли боротьба за ринки загострилася, незнання компанією ринку неминуче веде до її руйнування. Компанія не стане виробляти і виходити на ринок з новою продукцією або послугами, поки не вивчить передбачуваний ринок і не визначить у кількісному вираженні потенційний попит на продукцію. У зв'язку з цим необхідність самого серйозного вивчення кон'юнктури ринку спричинила за собою різке збільшення витрат у сфері обігу, які включають в себе витрати на вивчення ринку і реалізацію продукції, так як в даний час проблема реалізації виробленої продукції стала ключовою проблемою відтворення.

     Пристосування виробництва до нових умов зажадало формулювання нової концепції бізнесу, покликаної оптимальним чином відрегулювати механізм ринкових відносин. Така концепція ринкового управління виробництвом і збутом продукції і стала відомою під назвою «маркетинг». Ця нова філософія бізнесу спрямована на підвищення прибутку від розширеної продажу продукту або послуг за рахунок більш повного задоволення попиту споживачів і стимулювання повторного попиту.

     У відповідності з цією концепцією вся система бізнесу повинна бути орієнтована на ринок або споживача. Щоб досягти успіху в проведенні в життя цієї концепції, компанія або фірма повинна визначити наявність потенційного ранка, вивчити його кон'юнктуру і виміряти в кількісному відношенні потенційні можливості ринку.

     Маркетинг слід розглядати як систему організаційно-технічних, фінансових та економічних функцій компанії, спрямованих на визначення, формування та задоволення попиту. У відповідності з цим визначенням маркетинг - це динамічний процес управління діяльністю компанії, що є інтегральним результатом взаємодії багатьох дій. Цей процес починається з моменту зародження ідеї про виробництво продукту (послуги), але не закінчується з продажем цього продукту (послуги) споживачеві, а продовжується до тих пір, поки потреби покупця не будуть повністю задоволені, що може мати місце через значний час після самого факту продажу.

     Завдання, що стоїть перед маркетингом - максимізувати прибуток від продажу товарів (послуг) при найменших витратах, причому не на разовій основі, а протягом тривалого часу. Концепція визнає запорукою успіху те, що споживач, задоволений компанією, буде мати справу з цією компанією і надалі.

     Таким чином, зі сказаного раніше можна зробити висновок, що концепція маркетингу - це ринкова концепція управління виробництвом і збутом, в основу якої покладено два основних принципи:

1) вся політика компанії, планування, виробництво і фінансово-економічна  діяльність повинні бути орієнтовані  на споживача;

2) метою компанії повинен  бути такий обсяг продажу, який  приносить прибуток.

     В даний час практично всі найбільші компанії і фірми взяли на озброєння ринкову концепцію управління, перебудувавши організаційну структуру виробництва, збуту і управління відповідно до концепції маркетингу. Концепцію маркетингу взяли в більшості своїй найбільші авіакомпанії світу.

     Маркетинг як система управління комерційною діяльністю авіакомпанії несе в собі певні елементи цінного і прогресивного, що може бути застосовано і до російських авіапідприємствам, так як по своїй концепції він спрямований на кінцеві результати - підвищення економічної ефективності суспільного виробництва і являє собою сукупність засобів і методів , що забезпечують найкращу взаємозв'язок виробництва товарів і послуг з задоволенням попиту споживачів.

     Маркетинг як ринкова концепція управління авіатранспортних виробництвом узятий на озброєння більшістю авіакомпаній світу.

     Досвід застосування маркетингу в ринковій діяльності зарубіжних авіакомпаній показує, що процес маркетингу включає в себе цілий ряд функцій, які можуть бути зведені до трьох основних:

1) визначення попиту;

2) формування попиту;

3) задоволення попиту.

     Кожна з цих функцій включає в себе цілий ряд підфункцій і напрямків для досягнення кінцевої мети - отримання прибутку від продажу авіатранспортної продукції або послуг і подальше розширення ринку.

 

ВИЗНАЧЕННЯ ПОПИТУ НА АВІАТРАНСПОРТНІ  ПОСЛУГИ

     Слід зазначити, що вивчення ринку авіакомпаніями приділяється найсерйозніша увага. При цьому переслідуються конкретні практичні цілі, основними з яких є:

1) визначення (виявлення)  ринку;

2) аналіз і прогнозування  кон'юнктури ринку;

3) вивчення потенційних  можливостей авіакомпаній-конкурентів;4) планування власних перевезень  відповідно до стану кон'юнктури  ринку.

     Визначення (виявлення) ринку є найбільш важливим моментом дослідження. Завданням вивчення ринку є визначення, де є попит на авіаперевезення, який цей потенційний попит і яка ступінь його задоволення існуючими регулярними і нерегулярними рейсами. Виявлення потенційного попиту на авіаперевезення повинно починатися з вивчення місцевого ринку, потім якісного і кількісного аналізу має бути підданий зовнішній ринок. Оцінка ємності цих ринків має дати відповідь на два практичних питання, важливих для авіакомпанії:

- Між якими парами пунктів  земної кулі доцільно встановити  повітряне сполучення;

- Яка повинна бути інтенсивність  руху літаків по даній повітряній  лінії.

     Крім місцевих і регіональних досліджується також світовий ринок. Вивчення світового ринку авіаційних перевезень будь авіакомпанією повинно проводитися з урахуванням того, що в даний час практично всі регіональні ринки поділені між найбільшими авіакомпаніями, і їй необхідно визначити, в якому географічному районі світу вона може успішно вступити в конкретну боротьбу за оволодіння часткою ринку авіаційних перевезень.

 

АНАЛІЗ І ПРОГНОЗУВАННЯ  КОН'ЮКТУРИ РИНКУ

     Аналіз та прогнозування кон'юнктури ринку є другою найважливішою метою і завданням вивчення попиту. Визначення кон'юнктури як економічної категорії досі не знайшло єдиного трактування. Ми пропонуємо таке визначення поняття кон'юнктури стосовно ринку світових авіаційних перевезень: сукупність факторів і умов, узята в їх взаємному зв'язку і дає уявлення про стан ринку авіаційних перевезень в даний момент часу.

          Кон'юнктура ринку формується під впливом багатьох факторів і умов, що визначають розвиток товарних ринків, узятих в їх діалектичній єдності. Основною рисою кон'юнктури світового ринку є наявність постійних коливань і дисгармоній, що викликаються як короткостроковими, так і довгостроковими чинниками.

     Кон'юнктура розділяється на загальногосподарську, коли визначається стан всього світового господарства, і товарну, або ринкову, кон'юнктуру, коли аналізується існуюче становище на товарних ринках, виділяються відповідно до галузевої класифікації. Відповідно до цієї класифікації кон'юнктура ринку авіаційних перевезень може бути віднесена до товарної, або ринкової, кон'юнктурі. Слід зазначити, що вивчення кон'юнктури ринку міжнародних авіаційних перевезень, як правило, ведуть окремі авіакомпанії, маючи вузьку практичну ув'язку з інтересами даної авіакомпанії. При цьому фахівці авіакомпаній в більшості випадків часто емпірично підходять до аналізу і прогнозу кон'юнктури, підміняючи якісні явища в дослідженні внутрішніх закономірностей кон'юнктури виявленням зовнішніх кількісних співвідношень для практичного використання. У процесі аналізу та прогнозування кон'юнктури ринку авіакомпанії враховують всі основні факти, що впливають на формування попиту на повітряні перевезення, - політичні, соціально-економічні, демографічні, науково-технічні, географічні і т.д.

     Аналіз кон'юнктури ринку проводиться як по окремим місцевим ринків, так і з регіональних ринків з тим, щоб виявити стан кон'юнктури у всіх цікавлять авіакомпанію географічних районах, а також у світовому масштабі в цілому. Оцінка стану кон'юнктури ринку повітряних перевезень видається у вигляді стану ринку на певний час, а також у вигляді короткострокових і довгострокових прогнозів.

     Вивчення потенційних можливостей авіакомпаній-конкурентів на ринках авіаперевезень проводиться з метою виявлення умов конкуренції, що визначаються стихійним характером взаємодії між авіакомпаніями, а також іншими видами транспорту, що діють на даному ринку. Вивчення діяльності і оцінка потенційних можливостей авіакомпаній-конкурентів на ринку проводиться різними способами, такими, як аналіз комерційної статистики перевезень різними транспортними компаніями і фірмами, виявлення фінансових і технічних можливостей компаній, їх кредитоспроможності, аналіз розширення транспортного виробництва в досліджуваному регіоні і т. д. Дані можуть бути: отримані з різних відкритих джерел, зокрема, статистичних збірників ІКАО; куплені у спеціальних фірм, які за певну плату можуть надати дані про будь-якої компанії. При цьому в практиці західних компаній не виключаються можливості і прямого економічного шпигунства для отримання цікавлять даних про діяльність конкурентів. Отримані такими способами дані заносять у спеціальні досьє, які ведуться на кожну транспортну компанію - конкурента на ринку.

     Відповідно до отриманих різними способами даними про потенційні можливості ринку, стані кон'юнктури і її прогнозах, а також даними про компаніях-конкурентах авіакомпанія може зробити висновки про ємності ринку і ступеня його освоєння і здійснити планування обсягів власних перевезень.

     На основі аналізу незадоволеного попиту за обсягом та видами перевезення, а також власних технічних та фінансових можливостей авіакомпанія розробляє план заходів щодо освоєння досліджуваного ринку авіаційних перевезень. Відповідно до прогнозованої місткістю ринку авіакомпанія планує необхідну для задоволення попиту частоту рейсів і розташовувані ємності літаків.

     Ринок міжнародних авіаційних перевезень являє собою складну багатофакторну динамічну систему. Під системою слід розуміти регулярно взаємодіючі і взаємозалежні окремі складові частини, що утворюють єдине ціле. Цими складовими частинами, взаємодіючими в ринковій системі, є; транспортна продукція, система цін, інфраструктура повітряного транспорту, система продажу, система залучення покупців і ін Ця система взаємодіє із середовищем, яка її оточує. Взаємодія між системою і середовищем здійснюється за допомогою їх зовнішніх зв'язків, які характеризують як вплив середовища на систему, так і вплив системи на середовище.

     З даного визначення ринку випливає, що ринок представляє діалектичну єдність двох систем - внутрішньої системи і зовнішнього оточення. Вони взаємодіють один з одним і роблять взаємний вплив. При цьому внутрішня система є повністю керованою з боку авіакомпанії. Зовнішня ж система, або зовнішнє оточення, складається як з елементів, на які авіакомпанія може надавати керуючий вплив, так і з некерованих з боку авіакомпанії елементів. При цьому зовнішнє середовище оточує внутрішню систему і обмежує її.

     До внутрішньої системи належать керовані елементи, складові ядро ​​ринкової системи авіакомпанії. Основними з цих керованих авіакомпанією елементів є:

1) авіатранспортна продукція;

2) система стимулювання  і формування попиту;

3) система продажу;

4) власна інфраструктура  авіакомпанії.

     До внутрішньої системи належать також керовані авіакомпанією елементи, що не входять в ядро ​​ринкової системи і спрямовані на оволодіння часткою ринку. Це людські, матеріальні та фінансові ресурси авіакомпанії, які визначають положення будь-якої авіакомпанії на ринку. До них відносяться, по-перше, фінансове становище авіакомпанії, її кредитоспроможність і довіру до неї з боку банківських організацій; по-друге, літакомоторний парк з такою кількістю наявних літакових крісел, яке здатне задовольнити ринковий попит; по-третє, підготовлений персонал авіакомпанії , здатний вести ефективну комерційну роботу і, по-четверте, компетентний керівний склад авіакомпанії, що розуміє цілі та завдання ринкової діяльності авіакомпанії.