Аналіз ризиків при проведенні валютних операцій

Торгівлю іноземною валютою  на міжбанківському валютному ринку  України, на міжнародному валютному  ринку дозволяється здійснювати  виключно Національному банку та суб'єктам ринку (або з такими суб'єктами).

Суб'єкти ринку мають право  здійснювати обмін іноземної  валюти на міжнародному валютному ринку  відповідно до правил, які діють  на цьому ринку, з урахуванням  обмежень, установлених цим Положенням та іншими нормативно-правовими актами Національного банку.

Суб'єкти ринку зобов'язані  здійснювати торгівлю іноземною  валютою на умовах «тод», «том» або «спот», крім наступних випадків:

1. Уповноважені банки  мають право здійснювати валютні  операції на умовах «форвард»  для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1ї групи Класифікатора.

Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право здійснювати  валютні операції на умовах «форвард»  для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо іншої іноземної валюти за зовнішньоекономічним договором за умови, що обидві валюти є іноземними валютами 1ї групи Класифікатора.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої  валютної позиції уповноваженого банку.

2. Уповноважені банки  мають право на міжбанківському  валютному ринку України здійснювати  валютні операції за гривні  з іноземною валютою 1ї групи  Класифікатора на умовах «форвард»  для хеджування ризиків зміни курсу іноземної валюти щодо гривні.

Резиденти - суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право на міжбанківському  валютному ринку України здійснювати  валютні операції за гривні з іноземною  валютою 1ї групи Класифікатора  на умовах «форвард» для хеджування ризику зміни курсу іноземної валюти щодо гривні за зовнішньоекономічним договором.

Ці операції здійснюються в межах лімітів відкритої  валютної позиції уповноваженого банку  за умови, що довга (коротка) позиція  банку за такими операціями становить  не більше 10% регулятивного капіталу банку.

Валютні операції, зазначені  в пунктах 1 і 2 виконуються в строк, що не перевищує один календарний  рік.

Суб'єкти ринку не мають  права проводити операції з валютними  деривативами.

Суб'єкти ринку не мають  права здійснювати обмін іноземної  валюти 1ї групи Класифікатора  на іноземну валюту 3ї групи Класифікатора.

Суб'єкти ринку не мають  права здійснювати обмін іноземної  валюти 3ї групи Класифікатора  на іноземну валюту 1ї групи Класифікатора  на міжбанківському валютному ринку  України.

Суб'єкти ринку мають право  здійснювати для фізичних осіб обмін  готівкової іноземної валюти 1ї групи  Класифікатора на безготівкову іноземну валюту цієї самої групи Класифікатора. Обмін готівкової іноземної валюти іншої групи Класифікатора на безготівкову іноземну валюту не здійснюється.

Національний банк має  право:

- змінювати час проведення Торговельної сесії та/або термін подання заявки на участь у Торговельній сесії, попередивши про це суб'єктів ринку не пізніше ніж за два робочих дні до часу зміни;

- наділяти уповноважену особу правом призупиняти Торговельну сесію з об'явленням технічної перерви;

- установлювати для суб'єктів ринку граничні межі продажу готівкової іноземної валюти фізичним особам - резидентам;

- установлювати граничний розмір маржі, на яку курс купівлі та продажу іноземної валюти може відхилятися від офіційного курсу гривні до іноземної валюти, що встановлюється Національним банком, з метою недопущення безпідставних фінансових втрат населення та суб'єктів ринку, якщо події на міжнародному валютному ринку або інші негативно впливатимуть на міжбанківський валютний ринок України.

Заяви про продаж іноземної  валюти або банківських металів  обов'язково мають містити такі реквізити:

- найменування та місцезнаходження уповноваженого банку, що обслуговує клієнта;

- код заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів відповідно до Державного класифікатора управлінської документації, затвердженого наказом Держстандарту України від 31.12.98 №1024;

- назву документа - «Заява про продаж іноземної валюти» або «Заява про продаж іноземної валюти або банківських металів»;

- дату складання заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (число - цифрами, місяць - цифрами або словами, рік - цифрами);

- повну або скорочену назву клієнта, що збігається з назвою, яка заявлена ним у картці зі зразками підписів і відбитком печатки, місцезнаходження, номер телефону / факсу (для фізичної особи - прізвище, ім'я та по батькові);

- номер рахунку в іноземній валюті або банківських металах, з якого клієнт доручає здійснити продаж іноземної валюти або банківських металів, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговує, у якому відкрито цей рахунок (для фізичної особи, яка не займається підприємницькою діяльністю, цей реквізит може не заповнюватися);

- назву іноземної валюти або виду банківського металу, що продається, словами та цифровий або літерний код іноземної валюти або банківського металу відповідно до Класифікатора;

- суму продажу іноземної валюти цифрами у разі продажу банківських металів зазначається маса банківських металів у тройських унціях цифрами (ціла частина числа відокремлюється комою);

- мінімальний курс продажу (можливе зазначення «за курсом уповноваженого банку»);

- гривневий еквівалент іноземної валюти або банківських металів, що доручається продати відповідно до встановленого в заяві курсу (не заповнюється під час продажу іноземної валюти або банківських металів за курсом уповноваженого банку, що обслуговує клієнта);

- номер поточного рахунку в гривнях, на який потрібно зарахувати гривневий еквівалент проданої іноземної валюти або банківських металів, найменування і код уповноваженого банку, у якому відкрито цей рахунок;

- відбиток печатки та підписи відповідальних осіб клієнта, які заявлені ним у картці зі зразками підписів та відбитком печатки (для фізичної особи, яка її не має, проставляється лише її підпис).

Додатково в заяві про  продаж іноземної валюти або банківських  металів можуть зазначатися такі реквізити:

- номер заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів (може містити цифри та літери);

- строк дії заяви про продаж іноземної валюти або банківських металів;

- прізвище, ім'я та по батькові працівника, уповноваженого вирішувати питання за угодою про продаж іноземної валюти або банківських металів, номер його телефону, зразок підпису;

- номер рахунку уповноваженого банку, на який потрібно перерахувати іноземну валюту або банківські метали для продажу;

- сума продажу іноземної валюти або маса банківських металів словами;

- дата валютування для зарахування коштів у гривнях (якщо це передбачено тарифами уповноваженого банку).

У заяві про продаж іноземної  валюти або банківських металів  клієнт має зазначити про те, що він доручає уповноваженому банку, що його обслуговує, утримати комісійну  винагороду в гривнях з коштів, отриманих від продажу іноземної  валюти або банківських металів  без зарахування на поточний рахунок  клієнта в національній валюті, за умови, якщо цей поточний рахунок  в національній валюті відкрито в  іншому банку.

Валютні операції з негайним постачанням є самим мобільним  елементом валютної позиції й  несуть в собі визначений ризик. Роблячи  угоди з негайним постачанням, банки  дають доручення банкам-кореспондентам на переказ проданої валюти з їхніх  коррахунків і на використання купленої валюти, не чекаючи одержання письмового підтвердження від контрагентів. При великих оборотах валютних операцій ризик зустрічного непереказу валюти може досягати величезних розмірів, і ліміти незавершених угод для контрагентів здобувають велике значення. У зв'язку з цим банки встановлюють для своїх банківських клієнтів на ринку ліміти незавершених операцій, тобто загальну суму валютних операцій, по яких ще немає даних про зустрічний переказ валюти покриття.

Термінові валютні операції (форвардні та ф'ючерсні) - це валютні  операції, при яких сторони домовляються про постачання обумовленої суми іноземної валюти через визначений термін після заключення угоди за курсом, зафіксованим в момент її заключення. З цього випливають дві особливості термінових валютних операцій:

1) Існує інтервал за  часом між моментом заключення і виконання угоди. У сучасних умовах термін виконання угоди, тобто постачання валюти, визначається як кінець періоду від дати заключення угоди чи інший будь-який період у межах терміну.

2) Курс валют по терміновій валютній  операції фіксується в момент  заключення угоди, хоча вона виконується через визначений період.

Першим  кроком до управління валютними ризиками всередині структури банку є  встановлення лімітів на валютні  операції. Так, наприклад, дуже поширені такі види лімітів:

- ліміти на іноземні держави (встановлюються максимально можливі суми для операцій на протязі дня з клієнтами і контр-партнерами в сумі з кожної конкретної країни);

- ліміти на операції з контр-партнерами і клієнтами (встановлюється максимально можлива сума для операцій на кожного контр-партнера, клієнта або групу клієнтів);

- ліміт інструментарію (встановлення обмежень по використовуваних інструментах і валютам із визначенням списку можливих до торгівлі валют і інструментів торгівлі);

- ліміт збитків (встановлюється максимально можливий розмір збитків, після досягнення якого всі відкриті позиції повинні бути закриті зі збитками). У деяких банках такий ліміт встановлюється на кожний робочий день або окремий період часу (один місяць), у деяких банках він підрозділяється на окремі види інструментів, а в інших може також встановлюватися на окремих дилерів.

Крім лімітів у світовій практиці застосовуються такі методи зниження валютних ризиків:

- взаємний залік купівлі-продажу валюти по активу і пасиву, так званий метод «метчінг», де за допомогою відрахування надходження валюти з розміру її відтоку банк має можливість впливати на їхній розмір і відповідно на свої ризики.

- використання методу «неттінга», що полягає в максимальному скороченні кількості валютних операцій за допомогою їх укрупнення. З цією метою банки створюють підрозділи, що координують надходження заявок на купівлю-продаж іноземної валюти.

- придбання додаткової інформації шляхом придбання інформаційних продуктів спеціалізованих фірм у режимі реального часу валютних курсів, що відображають зміни і останню інформацію.

- ретельне вивчення й аналіз валютних ринків.

Ще одним методом управління валютним ризиком є аналіз змін курсів валют. Такий аналіз буває фундаментальним  і технічним.

Фундаментальний аналіз зміни  курсів валют заснований на припущенні, що основні зміни курсів відбуваються під дією макроекономічних чинників розвитку економік країн-емітентів  валюти. Аналітики, що прираховують себе до фундаменталістів, уважно відслідковують базові показники макроекономічного  розвитку окремих країн і прогнозують  зміни курсів валют у довгостроковій перспективі.

Технічний аналіз заснований на положенні про те, що макроекономічні  показники в короткостроковій і  середньостроковій перспективі  мало відбиваються на змінах курсів валют. Більше того, курси валют можна  з винятковою точністю прогнозувати тільки за допомогою методу технічного аналізу, основою якого є математична  система. Технічний аналіз простежує  тенденцію коливань курсів валют  і дає сигнали до купівлі та продажу.

В Україні згідно з «Положенням  про встановлення офіційного курсу  гривні до іноземних валют та курсу банківських металів» Національний банк України визначає порядок установлення і використання офіційного курсу гривні до іноземних валют та банківських металів:

1. Національний банк України  (далі - Національний банк) установлює  офіційний курс гривні до іноземних  валют, міжнародних рахункових  та тирчасових грошових одиниць, а також офіційний (обліковий) курс банківських металів (далі - офіційний курс гривні до іноземних валют та банківських металів).

2. Офіційний курс гривні  до іноземних валют та банківських  металів установлюється:

- щоденно - для вільно конвертованих валют (1-а група Класифікатора іноземних валют та банківських металів), для іноземних валют інших країн, які є головними зовнішньоекономічними партнерами України, і для банківських металів;

- один раз на місяць - для інших іноземних валют;

- один раз на місяць повторно - для спеціальних прав запозичення (далі - СПЗ).

3. Офіційний курс гривні  до іноземних валют та банківських  металів розраховується:

а) до долара США - на підставі котирування валюти на міжбанківському  валютному ринку та з урахуванням  інформації про діючий офіційний  курс Національного банку і про  проведені ним операції з купівлі-продажу  іноземних валют 1ї групи Класифікатора, а також відомостей про курсові  та цінові зміни на світових фінансових та товарних ринках, інших показників, зміна яких може впливати на валютний ринок України;

б) до таких валют: австралійський долар, англійський фунт стерлінгів, датська крона, естонська крона, ісландська крона, канадський долар, латвійський  лат, литовський літ, норвезька крона, польський злотий, сінгапурський  долар, словацька крона, турецька ліра, угорський форинт, чеська крона, шведська крона, швейцарський франк, юань женьміньбі (Китай), японська єна, євро, лев (Болгарія), вон Республіки Корея, долар Гонконгу, кіпрський фунт, мальтійська ліра, новозеландський долар, румунський лей, словенський толар, хорватська куна - на підставі інформації про курс гривні до долара США, установлений згідно з підпунктом «а» цього пункту, та про щоденний фіксинг курсів валют до євро Європейського центрального банку;