Безробіття в Україні

Структурне безробіття відрізняється від фрикційного передусім тим, що працівники, які втратили роботу в одних секторах економіки, не можуть бути використані на тих робочих місцях, які пропонуються в інших секторах. Окрім того, структурне безробіття є тривалим і має, як правило, хронічний характер.

Причиною структурного безробіття є територіальна і  кваліфікаційна невідповідність між вільними робочими місцями і безробітними.

У структурному безробітті можна виокремити технологічне й  конверсійне безробіття.

Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нової техніки і технології, механізацією та автоматизацією виробництва, що супроводжується вивільненням робочої сили і найманням працівників принципово нових спеціальностей та кваліфікації.

Конверсійне безробіття спричиняється скороченням чисельності армії і зайнятих у галузях оборонної промисловості. Розміри цього безробіття можуть коливатися від незначних до великих.

Сезонне безробіття стосується тих видів виробництва, які мають сезонний характер і в яких протягом року відбуваються різкі коливання попиту на працю (сільське господарство, будівництво тощо).

Циклічне — це вид безробіття, яке постійно змінюється за своїми масштабами, тривалістю і складом, що пов'язано з циклом ділової кон'юнктури. Масштаби і тривалість циклічного безробіття досягають максимуму під час спаду (кризи) виробництва і мінімуму — під час піднесення. Отже, розміри ринку праці коливаються разом з коливаннями циклу ділової кон'юнктури. Найбільшою мірою від циклічного безробіття страждають молодь, жінки, люди похилого віку і некорінне населення.

Інституиіональне безробіття — це безробіття, яке породжується правовими нормами, що впливають на попит і пропозицію праці. Воно може бути, наприклад, спричинене введенням гарантованої мінімальної заробітної плати, недосконалою податковою системою (надмірні соціальні виплати знижують пропозицію праці. Високі ставки оподаткування, скорочуючи доходи, роблять їх порівнянними із сумами виплат за соціальними програмами. Це також знижує пропозицію робочої сили).

На ринку праці розрізняють  також застійне і хронічне безробіття.

Застійне безробіття охоплює найстійкіший контингент безробітних — бідних, бродяг, бомжів та ін.

Розвиток ринкової економіки  супроводжується виникненням і  розширенням масштабів хронічного безробіття. Це пов'язано з тим, що інвестиції у створення нових робочих місць відстають від темпів зростання чисельності найманих працівників. Безробіття стає масовим і постійним, вражаючи насамперед найменш розвинуті регіони. Серед безробітних переважають жінки, спеціалісти з вищою освітою. Щодо вікового складу домінує молодь.

Згідно із Законом  України "Про зайнятість населення" безробітними вважаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, тобто це особи, що справді шукають роботу та здатні приступити до праці.

  6. РИН0К ПРАЦІ 2009 – 2010 рр.

Основні тенденції, що були притаманні ринку праці 2009 року:

• збільшення рівня зайнятості населення у віці 15-70 років з 57,7 % до 58,4%;
• зменшення серед економічно активного населення працездатного віку: рівня безробіття (за методологією МОП) з 9,9% до 9,2%;
• рівня зареєстрованого безробіття з 4,1% до 2,4%;
• зменшення серед безробітних (за методологією МОП) частки вивільнених з економічних причин з 48,6% до 43,0%;
• збільшення кількості вільних робочих місць на 4,6%;
• зменшення навантаження незайнятого населення на 10 вільних робочих місць, вакантних посад з 88 до 52 осіб;
• зростання рівня працевлаштування незайнятого населення за допомогою державної служби зайнятості з 25,7% до 34,8%;
• зростання рівня прийому робочої сили з 10,8%) до 11,7% та зменшення рівня вибуття з 14,1%) до 12,3%) середньооблікової кількості штатних працівників;
• зменшення кількості працівників, які працювали у режимі неповного робочого дня (тижня) з економічних причин, з 16,5% до 12,3%;
• зростання середньомісячної номінальної заробітної плати на 18,7%;
• зміна тенденцій реальної заробітної плати зі зменшення (89,9% у І півріччі 2009р. відносно І півріччя 2008р.) на поступове зростання (108,6%) у І півріччі 2010р. відносно до І півріччя 2009р.);

збільшення суми заборгованості з виплати заробітної плати на 9,3%.

Рівень економічної  активності населення віком 15-70 років  зріс з 63,4% у І півріччі 2009р. до 63,8%) у відповідному періоді п.р., а для населення працездатного віку - з 71,7%) до 72,1% відповідно. Зростання цього показника відбулося за рахунок жителів міських поселень, в той час як у сільській місцевості він залишився без змін.

 Найвищий рівень  економічної активності був характерний  для осіб віком 30-49 кроків, а найнижчий - для молоді віком 15-24 років та осіб віком 60-70 років. Показники зайнятості. Кількість зайнятого населення віком 15-70 років у І півріччі 2010р., порівняно з відповідним періодом минулого року, збільшилась на 36,8 тис. осіб, або на 0,2% та становила 20,2 млн. осіб, з яких особи працездатного віку складали 18,4 млн., або 90,9%. Рівень зайнятості населення віком 15-70 років збільшився з 57,7%) у І півріччі 2009р. до 58,4% у І півріччі 2010р., а у населення працездатного віку відповідно з 64,6% до 65,4%, переважно за рахунок населення, що проживає у міських поселеннях.

Найвищий рівень зайнятості населення спостерігається у  осіб віком від ЗО - 49 років, а найнижчий - у молоді віком від 15-24 років  та осіб у віці 60 - 70 років.

Збільшення рівнів зайнятості населення спостерігалось в усіх регіонах країни. Найбільше зростання  зазначеного показника зафіксовано  у Чернігівській (1,1 в.п.) та Сумській (1,0 в.п) областях. Найвищий рівень зайнятості у І півріччі 2010р. був у м.Києві (63,6%), а найнижчий - у Івано- Франківській області (52,8%) (див. дод Б).

Серед зайнятого населення  віком 15-70 років, кожен п'ятий працював у сільському господарстві або промисловості, кожен шостий - у торгівлі; ремонту  автомобілів, побутових виробів  та предметів особистого вжитку. Найбільший приріст зайнятого населення спостерігався у торгівлі (на 22,6%), наданні комунальних та індивідуальних послуг; діяльності у сфері культури та спорту (4,0%) та державному управлінні (5,1%). При цьому значне скорочення кількості зайнятого населення відбулося у сільському господарстві (на 15,4 %), фінансовій діяльності (на 1,9 %) та промисловості (на 18,4%). Переважна більшість зайнятих працювала за наймом, а решта – у секторі самостійної зайнятості (див. дод В).

Кількість осіб, які самостійно забезпечували себе роботою зросла на 1,5 % та складала 3,8 млн. осіб (18,8%). Кількість найманих працівників порівняно з І півріччям 2009р. скоротилася на 0,1 % і становила у І півріччі 2010р. 16,4 млн. осіб або 81,2% всіх зайнятих у віці 15-70 років. Зростання обсягів зайнятості відбувалося за рахунок збільшення кількості працюючих у секторі самостійної зайнятості. Кількість зайнятих в неформальному секторі економіки у І півріччі 2010р. складала 4,5 млн. осіб, або 22,4% загальної кількості зайнятого населення віком 15-70 років, що на 3,5% більше, ніж у відповідному періоді минулого року. Серед сільських жителів кожна друга особа була зайнята у цьому секторі економіки. Переважаючим    видом діяльності неформального сектора економіки будо сільське господарство, в якому працювало 3,0 млн. осіб або 74,2% усіх зайнятих у зазначеному виді діяльності із загальної кількості зайнятих у неформальному секторі економіки 80,7% були у працездатному віці та проживали переважно у сільській місцевості (67,3%).

Найвищий рівень участі населення у неформальному секторі спостерігався серед молоді віком 15-24 років та пенсіонерів у віці 60-70 років . Показники безробітних (за методологією МОП) у віці 15-70 років у цілому по країні у півріччі 2010р., порівняно з відповідним періодом 2009р., зменшилася на 141,3 тис. осіб, або на 7,0% та становила 1,9 млн. осіб. Серед безробітних майже три чверті складали мешканці міських поселень (1,4 млн. осіб), решту - жителі сільської місцевості. Загальне зменшення безробіття населення віком 15-70 років відбулося в основному за рахунок осіб працездатного віку (на 139,7 тис. осіб, або на 7,0%). Рівень безробіття населення віком 15-70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2010р. порівняно з відповідним періодом минулого року у цілому по Україні знизився на 0,6 в.п. та становив 8,5%) економічно активного населення зазначеного віку та був нижчим, ніж відповідний показник по країнах Євросоюзу (9,8%).

Серед населення працездатного  віку рівень безробіття (за методологією

МОП) знизився на 0,7 в.п. та становив 9,2%).

Найвищий рівень безробіття (за методологією МОП) у і півріччі 2010р. спостерігався серед молоді віком 15-24 роки, а найнижчий - серед  осіб віком 50-70 років (див .дод. Г)

Слід відмітити що рівень безробіття населення працездатного віку (за методологією МОП) в 3,8 раза перевищував рівень зареєстрованого безробіття, розрахованого по відношенню до економічно активного населення працездатного віку (у жінок - у 2,9 раза, чоловіків - у 5,2 раза, міських поселеннях - у 4,6 раза, сільській місцевості - у 2,7 раза більше).

Рівень безробіття (за методологією МОП) серед населення  віком 15-70 років зменшився в усіх регіонах. Найбільше зменшення цього  показника відбулося у Рівненській (на 1,2 в.п.), Закарпатській (на 0,9 в.п.), Житомирській та Полтавській областях (на 0,8 в.п. у кожній). Слід зазначити, як і рік тому максимальне значення цього показника спостерігалось у Рівненській області (11,9%), а мінімальне-у м.Києві (6,1%) (див. дод.Д).

Основними причинами незайнятості безробітних віком 15-70 років (за методологією МОП) у І півріччі 2010р. було вивільнення з причин економічного характеру (43,0%>) та звільнення за власним бажанням (27,4%).

Для зареєстрованого  безробіття притаманна суттєва регіональна  диференціація. Найвищий рівень зареєстрованого безробіття, розрахований у відсотках до економічно активного населення працездатного віку, у І півріччі 2010р. спостерігався у Полтавській і Черкаській областях, а найнижчий -ум. Києві та м. Севастополі (див. дод Е).

За регіонами найбільше зростання потреби в працівниках на кінець червня 2010р., порівняно з відповідним періодом 2009р., відбулося у Запорізькій (на 30,5%) та Житомирській (на 27,3%) областях .

Зростання рівня працевлаштування населення у І півріччі 2010р. порівняно  з І півріччям 2009р., спостерігалося в усіх регіонах країни, крім м. Севастополя (див.дод.Є)

У І півріччі п. р. спостерігалося скорочення обсягів вимушеної неповної зайнятості. Так кількість працівників, які працювали в режимі скороченого робочого дня (тижня), становила 1316,9 тис. осіб, або 12,3% середньооблікової кількості штатних працівників, що на 4,2 в. п. менше, ніж у відповідному періоді попереднього року. Кількість працівників, які знаходилися у відпустках без збереження заробітної плати, складала 315,1 тис. осіб, або 2,9% середньооблікової кількості штатних працівників.

Приріст заробітної плати  зафіксовано в усіх сферах діяльності, як у виробничій сфері, зокрема, на підприємствах  з виробництва транспортних засобів  та устаткування (на 40,9%), текстильному виробництві, виробництві одягу, хутра та виробів з хутра (на 34,7%), лісовому господарстві (на 31,7%), виробництві машин та устаткування (на 30,8), так і в установах та організаціях, що фінансуються переважно за рахунок бюджетних коштів (на 16,0-24,1%)): освіти, діяльності у сфері культури та спорту, відпочинку та розваг, охорони здоров'я та соціальної допомоги.

Одним із важливих індикаторів стану  рівня життя населення є показник реальної заробітної плати. У І півріччі 2010р. індекс реальної заробітної плати  порівняно з відповідним періодом 2009р. становив 108,6%. Динаміка реальної заробітної плати у 2009- 2010рр. Збільшення реальної заробітної плати спостерігалося в усіх регіонах, найбільше - у Рівненській (на 12,9%), Волинській (на 12,7%), Полтавській (на 12,1%),Черкаській (на 12,0%), Дніпропетровській (на 11,7%) Луганській (на 11,4%), Кіровоградській (на 11,2%), Івано-Франківській та Чернівецькій (на 11,0%) областях.

Погіршення стану розрахунків  з найманими працівниками, що відмічалося у 2009р., також спостерігалось і у І півріччі 2010р. Заборгованість із виплати заробітної плати продовжувала зростати, але повільнішими темпами, ніж у відповідному періоді попереднього року. Загальна сума боргу за 6 місяців збільшилася на 21,6%, або 319 млн. грн. Для порівняння за відповідний період 2009 року збільшення показника становило 37,9%), або 451 млн. грн. Обсяг невиплаченої заробітної плати на 1 липня 2010р. становив 1792 млн. грн., або 6,9% фонду оплати праці, нарахованого за червень. Рік тому рівень такого співвідношення становив 7,6%).

7.  Проблеми зайнятості

В Україні спостерігається концентрація безробітних і збільшення безробіття в окремих регіонах,тому існують  труднощі з її державним регулюванням  і ліквідацією.

 З огляду на це, населення України повинно мати гарантії зайнятості під час реструктуризації підприємств і виробництв. Безперечною є необхідність проведення комплексу стратегічних і оперативних заходів щодо  державного регулювання зайнятості населення. При формуванні ринкових  відносин в економіці України варто враховувати демографічну ситуацію,що склалася останнім часом і загострила демографічний розвиток. А це не забезпечує навіть простого  відтворення  населення. Аналіз демографічних показників свідчить про поглиблення негативних тенденцій , які спостерігались впродовж останніх років. Таке явище характерне для усіх регіонів України, при цьому найбільші темпи скорочення чисельності населення були в Донецькій, Кіровоградській, Луганській, Чернігівській областях і м. Севастополі.

У соціальній структурі населення  України спостерігається постійна тенденція до скорочення сільського і міського населення, що є особливістю  зайнятості населення у перехідний до ринку період. Скорочення чисельності  населення України – негативне  явище не лише з погляду демографічного розвитку і зайнятості населення, а також з економічної  точки  зору, оскільки зміни в статево-віковий структурі населення впливають на соціально-економічний розвиток економіки України, її стабілізацію і збільшення обсягів виробництва. Зниження питомої ваги молодих кадрів і збільшення зайнятих  осіб старших від працездатного віку гальмує умови розвитку нових виробництв і прогресивних технологій.