Дослідження фармацевтичної компанії «Дарниця»

Науково - технічний прогрес, технологічні зміни справляють значний вплив на спосіб життя, поведінку, потреби та переваги споживача. Вони впливають на всі елементи маркетингового комплексу, але більш за все проявляється в аспекті інноваційної діяльності. [2,3]

Наслідки впливу науково-технічного прогресу на елементи маркетингового комплексу:

• розроблення нового товару, модифікація товару, пристосування до споживчих потреб, що змінюються;
• зниження витрат виробництва, можливість зіставлення цін, можливість контролю за цінами;
• підвищення швидкості збуту, зростання обсягів збуту, оптимізація контролю за збутом;
• підвищення комунікаційних можливостей, скорочення строків просування, оптимізація планування просування.

На фармацевтичну  компанію «Дарниця» науково-технічний прогрес впливає добре, хоча обладнання й дороге, але воно окуповує витрачені кошти, за певний час роботи машин, до чого й прагне.

Визначення  загального впливу макросередовища

Таблиця 2

Таблиця зовнішніх  можливостей та загроз компанії «Дарниця»

 

Фактори зовнішнього  середовища	Вага фактору	Значення фактору	Рівень впливу фактору
1	2	3	4
Економічні	5	20	100
Політичні	2	-20	-40
Технологічні	4	30	120
Правові	2	-10	-20
Демографічні	5	30	150
Соціальні та культурні	1	0	0

 

За результатами дослідження:

1.Такі фактори як  демографічні, технологічні, економічні, рівень впливу яких 50 і вище, то  дані фактори є можливістю  для компанії.Найбільш важливим  є демографічний фактор.

2.Такі фактори як політичні,правові, рівень впливу яких -50 і менше – становлять загрозу.

3. Соціальні та культурні  фактори = 0, отже ці фактори   не здійснюють ніякого впливу  на діяльність компанії.

 

 

1.2. Аналіз маркетингового мікросередовища

Мікросередовище - середовище прямого впливу на підприємство. Представлене силами, які мають безпосереднє відношення до підприємства, так звані, контрольовані чинники, на які фірма може впливати. [3]

Від раціональної організації  видів і служб мікросередовища  залежать успіхи або невдачі на шляху економічних ринкових реформувань.

До нього належать постачальники, посередники, конкуренти, споживачі  та контактні аудиторії.

Таблиця 3

Аналіз зовнішнього  мікросередовища з використанням  моделі Портера

 

Вплив постачаль-ників	Вплив споживачів	Загроза з боку входу  нових учасників	Загроза з боку продуктів-замінників	Рівень конкуренції  всередині галузі
кількість постачаль-ників можливість заміни постачаль-ника витрати на перехід від одного постачаль-ника до іншого	кількість споживачів можливість заміни споживачів витрати на перехід від одного споживача до іншого	висота вхідних бар’єрів інвести-ційні витрати на початок бізнесу ступінь корумпо-ваності ступінь кримі-нальності висота вихідних бар’єрів	наявність на ринку цінова еластичність попиту умови переходу	кількість учасників концентрація учасників виробничі потужності обсяги імпорту та експорту розподіл ринку серед учасників існування лідера ринку частки ринку основних гравців обсяги споживання темпи зростання/ скорочення обсягів ринку
визначити рівень впливу	визначити рівень впливу	чи існує загроза і наскільки суттєва	чи існує загроза і наскільки суттєва	визначити рівень конкуренції

 

Рівень конкуренції  всередині галузі

Період 2010р. характеризувався тим що іноземні виробники в Україні працювали в набагато більш складних умовах ніж українські. Прямим доказом цього служать показники концентрації в іноземному і українському сегментах. Так наприклад, на частку 3 найбільших українських виробників приходилося 28% українського виробництва тоді як в іноземному сегменті - 13%. більш конкурентних умовах змусила іноземних виробників приймати більш цілеспрямовані зусилля, чим раніш у плані просування своїх препаратів. Саме цим фактом і пояснюється ріст частки рекламного бюджету до 5% від загального обсягу пропозиції в порівнянні з 3% у 2009р.[23]

Структура імпорту по країнах виробникам не перетерпіла  істотних змін, хоча виробники з  країн Західної Європи, США, Японії і Канади збільшили свою частку в  загальному обсязі імпорту до 60,6%. Це можна пояснити і тим фактом, що наприкінці  2009р. обсяг складських запасів і відповідно кредиторській заборгованості у великих виробників країн Східної Європи був набагато більше чим у всіх інших.

Як показує проведений компанією RMBC аналіз даних по імпорту  лікарських засобів за 2009 рік, Gedeon Rіchter, як і раніше є самим великим виробником на іноземному сегменті вітчизняного фармацевтичного ринку. Препарати його, дешеві, добре відомі споживачу і добре просуваються компанією.

Rhone-Poulenc Rorer і Hoechst Marіon Roussel зайняли 2-ю і 3-ю лідируючі позиції. Аналіз даних "Роздрібного аудита" по м. Києву за 2009 рік дозволив виявити розходження в структурі рейтингу іноземних виробників, хоча три перші компанії лише помінялися місцями.

Ці закономірності можна  пояснити більш високим рівнем платоспроможного попиту в Києві, ніж у середньому по Україні. Так, Hoechst Marіon Roussel зайняв перше місце по обсягу продажів у київській роздрібній мережі; основні препарати, що дозволили досягти такого показника, - Баралгин, Клафоран, Когитум, Проктоседил, Софрадекс, Таривид, Трентал, Рулид, Фестал і т.д. Rhone-Poulenc Rorer став другим найбільшим виробником; найбільший обсяг продажів мають такі препарати, як Бронхикум, Имован, Маалокс, Ровамицин, Таксотер, Тайлед, Эссенциале і т.д. Gedeon Rіchter із препаратами, як Кавинтон, Бутадион, Гідрокортизон, Декарис, Клион-Д, Микозолон, Норколут, Панангин, Фторокорт, Эднит і т.д. досяг третього рядка рейтингу.[13]

У 2010р. вітчизняні виробники підвищили свою активність. Фармацевтична фірма „Дарниця”  стала першою в рейтингу українських компаній по обсягу виробництва і по обсягу продажів у київській роздрібній мережі. Фірма впровадила агресивну імпортозамінну програму. Досить популярна продукція Борщагівського хімфармзаводу, ВАТ „Фармак” (Київ), ДКП „Кіровоградська фармацевтична фабрика”, ВАТ „Тернопільська фармацевтична фабрика”, ВАТ „Фармацевтична фірма „Здоров’я”” (м.Харків).

Так, у фармацевтичної фірми „Дарниця” найбільший обсяг  складають розчин Новокаїну, Цитрамон, Пирацетам, Аскорбінової кислоти і таблетки Аскорбінової кислоти з Глюкозою, у Борщагівського хімфармзаводу - розчин Гентамицина сульфату, Лінкоміціна г/хл і таблетки Теофедрин-Н та Нітросорбіду. Єдиний завод, що кардинально відрізняється по номенклатурі ВАТ „Фармацевтична фірма „Здоров’я”” (м.Харків) -, у якого лідирують Капотен, Капозід, Аміналон і Аспаркам у формі таблеток.

Загроза з боку входу  нових учасників

Загроза появи на ринку  нових фірм – конкурентів, які  б забезпечували повний цикл виробництва продукції не дуже висока . Тому, що галузь потребує високих капіталовкладень і висококваліфікованого персоналу. Що на даний момент досить проблематично.[9]

Загроза з боку продуктів-замінників

Ця проблема досить таки актуальна, тому що на будь – яку  фармацевтичну продукцію існує певний набір інших товарів, які за своїми характеристиками можуть бути замінниками випускаємої продукції. Поява товарів – субститутів обмежовує можливості отримання прибутку в галузі,  встановлюючи верхню межу цін, які можуть запросити компанії без зниження норм свого прибутку.

Вплив постачальників

З огляду на, те що вітчизняне виробництво субстанцій знаходиться  в даний час у критичному стані, виробники лікарських засобів змушені  були перейти на використання імпортних  субстанцій.[15]

Якщо розглядати період з 2009 по 2010 роки, то спостерігалося значне зниження обсягу імпорту фармацевтичних субстанцій. Серед підприємств-виробників, що закуповують імпортні субстанції в першу двадцятку входять найбільші українські виробники лікарських засобів - Фармацевтична фірма „Дарниця”, Борщагівського хімфармзаводу, ВАТ „Фармак” (Київ), ДКП „Кіровоградська фармацевтична фабрика” і т.д.

Вплив споживачів

Одним з головних суб'єктів  ринку і головних активаторів  попиту на фармацевтичному ринку  є населення. Вплив населення  на конкурентну обстановку на українському фармацевтичному ринку йде переважно по двох каналах, а саме, населення виступає, як сукупність пацієнтів і як сукупність покупців.[3,4,8]

Населення, як сукупність пацієнтів, характеризується, по-перше, чисельністю, динамікою росту і статево-віковою структурою, по-друге, обсягом і структурою захворюваності в країні. Населення визначає об'єктивну потребу в лікарських засобах і задає потенційний обсяг і структуру усього фармацевтичного ринку.

Загальний потенціал  купівельної спроможності українського населення в середньому в 2009 р. складав у розрахунку на душу населення близько 30 доларів США на місяць.

Найбільш сильною зміною положення населення, як сукупності споживачів у 2008 – 2010 році, стало значне скорочення реальних доходів.У цілому динаміка грошових доходів населення в розглянутий період характеризувалася наступними основними тенденціями:

- падіння рівня практично  усіх видів доходів у реальному  обчисленні за період 2009 – 2010 років (позначились наслідки російської кризи);

- підвищення величини  реальних доходів, починаючи з  ІІ кварталу 2007 р. і наступна їхня стабілізація на рівні нижче передкризового;

- посилення диференціації  доходів, наслідком якої стали,  по-перше, практичне зубожіння  населення, основним доходом яких є пенсія.

З 2006 по 2010 р. ціни на медикаменти в постійному режимі росли швидше, ніж усі ціни на споживчі товари і послуги. У 2010 р. серед основних груп непродовольчих товарів ціни на медикаменти також росли найбільше швидко (виключення складає лише ще більш швидке подорожчання бензину, спровоковане світовим ростом нафтових цін). Таким чином, як у відношенні довгострокової динаміки, так і з погляду  структури зміни цін по товарних групах, інфляційні процеси на фармацевтичному ринку відбувалися швидше, ніж в інших сферах економіки. Нарешті, і в порівнянні з ростом курсу долара фармацевтичні ціни до 2010 р. росли більш швидкими темпами, хоча загальний індекс споживчих цін по всіх галузях економіки від нього відставав. Однієї з найважливіших причин подібного процесу - випереджальний ріст доларових цін на продукцію українських виробників.

 

 

2.Дослідження слабких та сильних сторін компанії «Дарниця»

2.1.Аналіз можливостей та загроз

      SWOT – аналіз є основою процесу стратегічного планування. За його результатами та, виходячи з визначеної місії, компанія формулює свої стратегічні цілі, стратегії та програми, за допомогою яких ці цілі будуть досягнуті. 

      SWOT – аналіз передбачає визначення факторів зовнішнього бізнес середовища, яке складається з макро- та мікросередовища, аналіз впливу (загроза чи можливість) факторів на діяльність компаніїї; визначення слабких та сильних сторін самої компанії. За результатами аналізу компанія може відповісти на запитання: як досягти більшого успіху, використовуючи свої власні сильні сторони та можливості, які надає зовнішнє бізнес середовище, а також визначити свою бізнес стратегію.[16]

Під SWOT-аналізом розуміються дослідження, спрямовані на визначення й оцінку сильних і слабких сторін підприємства, оцінку його можливостей і потенційних погроз.

Можливості визначаються як щось, що дає фірмі шанс зробити  щось нове: випустити новий продукт, завоювати нових клієнтів, упровадити нову технологію, перешикувати бізнес-процеси  і т.п.