Маркетингові дослідження та планування збуту продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

2.2.  Розрахунок і оцінка показників  фінансової стійкості підприємства

За допомогою  горизонтального аналізу можна  одержати цінну інформацію щодо фінансового стану підприємства. Він передбачає порівняння показників одного року з показниками іншого. Горизонтальний аналіз дозволяє виявити тенденції змін окремих статей або їх груп, що входять у склад бухгалтерської звітності.

Проведемо аналіз структури  і динаміки статей балансу на основі порівняльного горизонтального балансу, побудованого на основі даних балансу, наведеного в додатку А, Б.

Загальна вартість майна  підприємства дорівнює підсумку балансу. На початок 2010 року загальна вартість майна складає 880 , 1 тис. грн., на кінець 2010 року – 307 , 4 тис. грн.

Вартість необоротних  засобів на початок 2010 року складає – 64 ,4 тис. грн., на кінець 2010 року – 69 , 7 тис. грн.

Вартість оборотних засобів  на початок 2010 року складає – 815 , 7 тис. грн., на кінець 2010 року – 237 , 7 тис. грн., тобто спостерігається зменшення оборотних засобів на 578 тис. грн. (29 , 14 %).

Однією з  найважливіших характеристик фінансового  стану підприємства є стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов’язана передусім із загальною фінансовою структурою підприємства, мірою його залежності від кредиторів та інвесторів.

Показники оцінки оптимальності співвідношення власного та запозиченого капіталу підприємства можна розподілити на два блоки:

- коефіцієнти капіталізації, що характеризують фінансовий стан підприємства з позицій структури джерел засобів;

- коефіцієнти покриття, що  характеризують фінансову стійкість  з позицій видатків, пов’язаних  з обслуговуванням зовнішніх  джерел запозичених коштів.

Серед коефіцієнтів капіталізації треба розглянути такі:

1) Коефіцієнт фінансової автономії (незалежності) характеризує долю власних коштів підприємства (власного капіталу) у загальній сумі коштів, що були авансовані в його діяльність.

к_авт =                                           (2.1)

к_{авт. поч.} = ;

к_{авт. кін.} = .

Чим вище значення цього коефіцієнту, тим більш  стійке фінансово, стабільне й незалежне  від зовнішніх кредиторів підприємство. Вважається, що джерела фінансування підприємства повинні бути хоча б наполовину сформовані за рахунок власних коштів.

Як можна  побачити із розрахунків, на початок 2010 року підприємство залежало від зовнішніх кредиторів (24 % від усіх коштів складав власний капітал). На кінець 2010 року ситуація змінилася в кращий бік , і у загальній сумі капіталу на кінець 2010 року стало трохи більше власних коштів – 58 %.

2) Коефіцієнт фінансового ризику показує співвідношення запозичених коштів і власного капіталу і розраховується по формулі:

К_ф.р =

=                                      (2.2)

К_{ф.р.поч.} =

К_{ф.р.кін.}.=

Цей коефіцієнт дає найбільш узагальнену оцінку фінансової стійкості. Він показує, скільки одиниць притягнутих коштів приходиться на кожну одиницю власних. Збільшення показника в динаміці свідчить про посилення залежності підприємства від зовнішніх інвесторів та кредиторів, тобто про зниження фінансової стійкості, і навпаки. Розрахунок цього коефіцієнту на початок року свідчить про несильну залежність підприємства від зовнішніх інвесторів, а на кінець року цей коефіцієнт ще зменшився і показує, що на 1 гривню власних коштів приходиться 0 ,7 грн. запозичених.

3) Коефіцієнт маневреності власного капіталу, що показує, яка частина власного оборотного капіталу знаходиться в обороті, тобто в тій формі, яка дозволяє вільно маневрувати цими коштами, а яка капіталізована.

Коефіцієнт  має бути достатньо високим, щоб  забезпечити гнучкість у використанні власних коштів підприємства. Він розраховується по формулі:

К_ман =                                                                      (2.3)

Значення величини власних оборотних засобів можна розрахувати:

К_в.об = І П – І А = ряд. 380 ф. 1 – ряд. 080 ф. 1 (2.4)

К_{в.об.поч.} = 215 , 8 – 64 ,4 = 151 , 4 ;

К_{в.об.кін} = 180 , 4 – 69 , 7 = 110 , 7 ;

К_{ман.поч.} =

К_{ман. кін} =

Цей показник може значно коливатися в залежності від  структури капіталу й галузевої належності підприємства. Нормальною вважається ситуація, коли коефіцієнт маневреності в динаміці незначно збільшується. В даному випадку коефіцієнт збільшується в динаміці. Якщо його значення наближається до одиниці, це значить, що власники повністю фінансують своє підприємство. В нашому випадку таке значення є позитивною тенднцією.

Розрахунок  коефіцієнтів капіталізації для  нашого підприємства можна представити у вигляді таблиці.

Розрахунок  коефіцієнтів капіталізації

                                                                                                                 Таблиця 2.2

Показники	Рівень показника			Нормативне значення
	На початок  року	На кінець року	Зміни
Коефіцієнт  фінансової автономії	0 ,24	0 ,58	0,34	0,5
Коефіцієнт фінансового ризику	3 ,07	0 ,70	- 2,37	1,0
Коефіцієнт  маневровості власного капіталу	1,37	0 , 73	- 0 ,64	0,5

 

Загалом , чим  вище рівень першого показника і  нижче другого, тим більш стійке фінансове становище підприємства. В нашому випадку протягом звітного періоду коефіцієнт фінансової автономії підприємства збільшився та приблизився до нормативного значення. На кінець року він складає 0 ,58 . А фінансового ризику зменшилися і його значення трохи більше нормативного. Така динаміка показників фінансової автономії та фінансового ризику в даному випадку є позитивною тенденцією .

2.3.  Управління маркетинговою стратегією  і збутом продукції на                       підприємстві ТОВ "Тера"

 

З метою проведення планування на підприємстві здійснимо  аналіз зовнішнього та внутрішнього середовища підприємства і побудуємо на основі цього swot-таблицю, та визначимо корпоративну стратегію підприємства ТОВ "Тера".

Матриця SWOT ТОВ "Тера"

                                                                                                        Таблиця 2.3

	Можливості	Бали	Загрози	Бали
Сильні сторони	1. Високий рівень прибутку та  зростання попиту у населення 2. Задовільний стан основних  фондів та збільшення об’ємів  закупок 3. Значна доля ринку та  зменшення імпорту продукції 4. Широта асортименту товарів та попит на кондитерські вироби	13,0   9,6   7,0	1. Зниження попиту  у населення та високий рівень прибутку 2. Зниження попиту  у населення та задовільний  стан основних засобів 3. Низький фінансовий  стан покупця та широта асортименту 4. Подорожчання сировини, що постачається та значна доля ринку	11,0   8,0   6,0   5,2
Слабкі сторони	1. Низький рівень прибутку та  зростання попиту у населення 2. Незадовільний стан основних  фондів та збільшення об’ємів  закупок 3. Надмірна широта асортименту  та зменшення імпорту продукції 4. Погано налагоджена система  збуту та попит на кондитерські  вироби	9,0 7,2   5,4   4,0	1. Низький рівень прибутку та зниження попиту у населення 2. Незадовільний стан  основних фондів та низький  фінансовий стан покупця 3. Надмірна широта  асортименту та подорожчання  сировини, що постачається 4. Погано налагоджена  система збуту та зростання  конкуренції	7,0   6,8   5,6   3,6

 

Отже, за допомогою  матриці SWOT-аналізу було визначено корпоративну стратегію фірми. Це стратегія, яка використовує сильні сторони фірми для реалізації зовнішніх можливостей (стратегія «Максі-Максі»), оскільки це поле отримало найбільшу кількість балів – 37,2.

У цій ситуації фірма повинна вживати активні  дії для зміцнення своєї позиції на ринку шляхом збільшення своєї частки, диверсифікації продуктів, виведення на ринок товарів-новинок. Сприятлива фінансова ситуація дозволяє виділяти додаткові кошти на науково-дослідні роботи, збільшувати фінансовий портфель, поглинати дрібних конкурентів тощо.

Розглянемо процес сегментації  на прикладі ринку кондитерських  виробів в м. Тернополі. Для якісної  оцінки в даному випадку потрібно використовувати множинну сегментацію. Проаналізуємо специфіку споживацьких запитів за такими факторами:

Географічний фактор:

- регіон, в якому  працює фірма, – м. Тернопіль;

- чисельність  населення – 14000 чоловік;

- щільність  населення – 987 чоловік на км2 (середня);

- кліматичний  пояс – помірний.

Демографічний фактор:

- вік – необмежений;

- стать –  не впливає на вибір товару;

- сімейний стан - не впливає на вибір товару;

- рівень доходів  – малозабезпечені та забезпечені;

- професія –  не впливає на вибір при  придбанні товару для споживання;

- освіта –  не впливає на вибір товару.

Аналіз запитів  споживачів кондитерських виробів

                                                                                                       Таблиця 2.4

Параметри продукції	Групи покупців (за віком і рівнем доходів)
	Діти(від 3-17 років	Молодь (18-25 років)		Споживачі середнього віку (26-45 років)		Зрілі (46-60 років)
		Забезпечені	Малозабезпечені	Забезпечені	Малозабезпечені	Забезпечені	Малозабезпечені
Ціна	1	1	3	3	2	2	1
Дизайн упаковки	3	2	2	3	2	3	2
Смак	3	2	3	2	2	3	2
Термін зберігання	1	2	2	2	2	2	1
Вигляд і  форма	3	2	2	3	1	3	2
Запах	3	2	2	2	2	3	3
Споживчі властивості	1	2	2	2	2	3	3
Доступність	3	3	3	3	2	3	2
Торгова марка	3	3	3	2	3	3	3
Загальна оцінка	21	19	22	22	18	25	19

 

 

Пояснення до таблиці:

де: 3 – відіграє важливу роль при виборі товару споживачами;

2 – враховується  споживачами серед інших чинників;

1 – практично  не враховується

Отже, як видно  з таблиці 2.4, найбільш вибагливими при виборі кондитерських виробів є зрілі забезпечені люди, діти, малозабезпечена молодь, забезпечені особи середнього віку. Найменш вибагливими при покупці кондитерських виробів є малозабезпечені споживачі середнього віку.

Організацією маркетингової та збутової діяльності на підприємстві ТОВ "Тера" займається відділ постачання та збуту. У разі необхідності, до його обов’язків входять маркетингові дослідження та реклама. Але ці функції не є для нього основними.

Основними завданнями відділу постачання та збуту на ТОВ "Тера" є наступні:

1) організація збуту продукції - участь у підготовці прогнозів, проектів перспективних і поточних планів виробництва і реалізації продукції, у проведенні маркетингових досліджень по вивченню попиту на продукцію підприємства, перспектив розвитку ринків збуту; узгодження умов постачань; виконання плану реалізації продукції; постійне відстеження ринку своєї продукції, покупка зразків продукції, вироблених підприємствами-конкурентами.

2) формування  збутової мережі - підготовка і  висновок договорів на реалізацію  продукції; планування постачань продукції відповідно до укладених договорів; створення і підтримка інформаційної бази даних про:

• кількість покупців кожного виду продукції;
• покупців (організаційно-правові форми; реквізити; номери телефонів; прізвища керівників і провідних спеціалістів покупців; умови виробництва, ціни на продукцію, аналогічну виробленій підприємством ін.).
• конкурентів (найменування підприємств, їх географічне положення; відомості про випуск аналогічної (замінної) продукції, географію й обсяги продажів; ціни, упакування, види відвантажень; перспективи розширення продажів конкурентами; їхню рекламу).

3) організація  оптової торгівлі - уживання заходів  по забезпеченню своєчасної оплати  поставленої продукції; облік  виконання замовлень і договорів,  відвантаження і залишків нереалізованої готової продукції; вивчення вимог покупців до якості, упакування й асортименту продукції.

4) облік відвантаженої  продукції - приймання готової  продукції на склади, сортування, комплектація; визначення потреби  в транспортних засобах, механізованих навантажувальних засобах, тарі і робочій силі для відвантаження продукції; розробка інструкцій про знижки, терміни й умови платежів; підготовка звітів про причини прострочення передачі готової продукції виробничими підрозділами і транспортним відділом.