Стратегія розвитку та підвищення конкурентоспроможності агропідприємств на основі концепції маркетингу

Проявом нормативного регулювання  є комплекс нормативно-правових актів  про конкуренцію, який включає два  великі блоки:

1. законодавство про захист економічної конкуренції

 Закон України «Про  захист економічної конкуренції»  - Державна політика у сфері розвитку економічної конкуренції та обмеження монополізму в господарській діяльності, здійснення заходів щодо демонополізації економіки, фінансової, матеріально-технічної,інформаційної, консультативної та іншої підтримки суб'єктів господарювання, які сприяють розвитку конкуренції, здійснюється органами державної влади, органами місцевого самоврядування та органами адміністративно-господарського управління та контролю.

Закон України "Про обмеження  монополізму та недопущення недобросовісної  конкуренції в підприємницькій  діяльності" - визначав правові основи обмеження і попередження монополізму, недопущення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності та здійснення державного контролю за додержанням норм антимонопольного законодавства.

Закон України «Про захист від недобросовісної конкуренції" - правові засади захисту господарюючих суб'єктів і споживачів від недобросовісної конкуренції.

Лише державна підтримка  конкуренції, застосовуючи законодавчі  та організаційні гарантії, дає можливість підприємцям вільно здійснювати  свою

економічну діяльність.

Для захисту конкуренції  розроблено антимонопольне законодавство  і створено Антимонопольний комітет України[5, c. 54-56].

Антимонопольний комітет  України спрямовує свою діяльність на захист саме конкуренції, а не осіб, які беруть у ній участь: виробників, покупців, продавців — юридичних  осіб чи споживачів-громадян.

Сучасний стан економіки  нашої країни вимагає створення  необхідних умов для забезпечення зростання  конкурентоспроможності всіх її сфер, зокрема, агропромислового виробництва, де виробляється 90 % продовольчої продукції, близько 35 % валового внутрішнього продукту [35, с. 72].

Чим вища конкурентоспроможність суб’єктів аграрного ринку, тим вища ефективність її господарської діяльності. Тому для забезпечення конкурентоспроможності підприємств аграрного сектору потрібно розробити ефективний організаційно - економічний механізм, який є відкритою системою організаційних та економічних заходів, форм і методів агропромислового виробництва,взаємовідносини між окремими її елементами з метою економічного зростання аграрної сфери.

При формуванні ефективного  організаційно-економічного механізму  підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств необхідно чітко  визначити сучасні проблеми розвитку аграрної сфери та чинники, які які  стримують процес розвитку конкурентоспроможності аграрних підприємств[3].

Важливим стримуючим фактором - є складність взаємовідносин у аграрній  сфері аграрних підприємств та держави. На нашу думку досягнення оптимальності в цих взаємовідносинах і є головним завданням побудови організаційно - економічного механізму підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств,так як підвищення конкурентоспроможності неможливе без посилення ролі держави в розвитку і регулюванні сільського господарства, без реальної фінансової підтримку з боку держави. Модель організаційно-економічного механізму забезпечення конкурентоспроможності аграрних підприємств повинна включати економічну та організаційно-правову підсистеми конкурентоспроможності аграрних підприємств. Для підвищення конкурентоспроможності аграрного сектору, держава повинна приймати активну участь в організаційно-правовому та економічному забезпеченні цього процесу.

Підвищення конкурентоспроможності аграрних підприємств значною мірою  залежить від ефективного збуту  їх продукції. Цьому сприятиме створення  єдиної інформаційної системи в  АПК, окремих регіонах і на підприємствах, яка дозволить вчасно отримувати, обробляти і розповсюджувати  дані про стан аграрного сектора, кон’юнктуру агропродовольчих ринків, комерційну і зовнішньоекономічну  діяльність. Варто створити інформаційну базу щодо цінового моніторингу в  мережі Інтернет, яка постійно поновлювалась  би з появою нової інформації, і  забезпечити доступ до неї товаровиробників.

Створення на аграрних підприємствах  маркетингових служб сприятиме  підвищенню їх конкурентоспроможності. Але спочатку за браком кваліфікованих спеціалістів маркетингові служби варто  створювати при регіональних аграрних біржах або управліннях сільського господарства. І лише тоді, коли кадровий потенціал й економічні умови  на підприємствах досягнуть необхідного  рівня, такі служби можна буде створювати в аграрних формуваннях [10,  c.50-53].

Таким чином, не дивлячись на різноманітні недоліки та переваги, конкуренція  є найважливішою умовою існування  ринку з моменту його виникнення і появи національних ринків, коли товарне виробництво почало охоплювати всю економіку, а товарно-грошові  відносини стали всезагальними. Тому в умовах конкурентної боротьби велика увага приділяється цілям  підприємства, а саме: задоволенню  потреб споживачів та рівню ефективності виробничо-господарської діяльності підприємства. Динаміка обох цілей  полягає у пошуку і реалізації конкурентних переваг, які забезпечують досягнення певних конкурентних позицій на ринку[9, c. 421-423].

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 2 Організаційно-економічна характеристика та оцінка рівня конкурентоспроможності підприємства

 

2.1 Ресурсне забезпечення,види  виробничої та комерційної діяльності  в Україні

ДП «ДГ « Таїровське» знаходиться в смт Таїрове, яке розташоване в Овідіопольському районі. Овідіопольський район на просторовій карті українського Причорномор'я і всієї Одещини за своїми контурами, між Дністровським лиманом і Чорним морем, нагадує серце або виноградну грону. Тут проживають люди різних національностей з усіх куточків України, працьовиті, закохані у свій край. Селища і села, сільськогосподарські угіддя і промислові підприємства, прекрасні пляжі курортів і мальовничі кручі, багатий рослинний і тваринний світ, різноманітні пам'ятки старовини: кургани, городища, залишки поселень і стоянок різних епох, оборонні споруди – все це зустрілося в просторі та часі. На економічний розвиток району позитивний вплив має безпосередня близькість з головним споживачем продукції, мільйонним містом Одесою. Овідіопольська дорога є частиною міжнародної автомагістралі, що з'єднує Одесу з державами Молдова, Румунія, Болгарія, Туреччина.

Овідіопольський район (його територія складає 829,5 квадратних кілометрів – 2,5 % території області) розташований в центрі Одеської області на південному заході нашої Батьківщини в пониззях Придністров’я. На північ від нього  лежить місто Одеса, на сході омивається водами Чорного моря, де і проходить  державний кордон України, на півдні – Дністровським лиманом, за яким знаходиться Білгород - Дністровський  район, на заході межує з Біляївським  районом.

Клімат району помірно - континентальний з недостатнім зволоженням, короткою м’якою зимою та довгим спекотним літом.  
Нестача вологи, суховії, що періодично повторюються, негативно впливають на рівень врожайності сільськогосподарських культур. За даними спостережень гідрометеообсерваторії середньорічна температура повітря складає +10 °С, при цьому найбільш холодним місяцем є січень, а самим теплим - липень (середньомісячна температура складає -25,5 °С). Останні весняні заморозки бувають з 27 квітня по 1 травня, а перші осінні -з 15 вересня по 1 листопада. Тривалість без морозного періоду складає 212-215 днів. Південному Степу України характерні значна сухість повітря та наявність суховіїв. При таких умовах домогтися високих та сталих урожаїв можна лише при дотриманні правильної системи обробки ґрунту та догляду за рослинами, що забезпечують накопичення, зберігання і витрат ґрунтової вологи, зрошування та внесення мінеральних та органічних добрив.  Площа сільськогосподарських угідь району складає 55333 га, з них: рілля – 47543 га, (85,9 %); багаторічні насадження – 4342 га, в тому числі сади – 1521 га, виноградники – 2821 га; сінокоси – 161 га; пасовища – 565 га. Площа зрошувальних земель складає 16,8 тис. га або 35 % ріллі, розвивається крапельне зрошення, яке займає біля 500 га. 
Станом на 1 січня 2012 року чисельність наявного населення Овідіопольського району складає 72097 осіб. Чисельність міського поселення складає складає 30721 особу, сільського – 41376, населення смт Овідіополь – 11855 чол., смт Авангард – 3044 чол., смт Великодолинське – 13149 чол., смт Таїрове – 2673 чол. 

Беручи до уваги специфіку  Овідіопольського району, найбільшу  питому вагу серед зайнятого населення  займають сільське господарство – 23,9 %, або 8590 чол., промисловість – 12,0 % або 4297 чол., будівництво – 3,7 % або 1325 чол., невиробнича сфера ( освіта, культура, мистецтво, інші галузі) – 60,4 % або 21676чол.

Підприємницька діяльність в Україні дуже різноманітна. Оскільки будь-який бізнес у тім чи іншому ступені зв'язаний з основними  фазами відтворювального циклу —  виробництвом продукції і послуг, обміном і розподілом товарів, їхнім  споживанням — можна виділити наступні види підприємницької діяльності:

• комерційна діяльність;
• виробнича діяльність; 
  

Найбільший розвиток у  перші роки переходу до ринку в  Україні одержала комерційна діяльність. Комерційна діяльність (підприємництво) – ініціативна, самостійна, здійснювана від свого імені, на свій ризик, під свою майнову відповідальність діяльність громадян, фізичних і юридичних осіб, спрямована на одержання доходу, прибутку від користування майном, продажу товарів, виконаних робіт, надання послуг. Вона характеризується операціями й угодами по купівлі і продажу товарів і послуг. Тут швидше можна одержати віддачу. Ця діяльність, багато в чому обмежена раніше, стала стрімко розвиватися головним чином як частка, індивідуальне підприємництво. Сюди направили свої зусилля багато енергійних, ініціативних людей. Нерідко серед них маються і ті, кого раніш відносили до так називаного «тіньовій» економіці. Якщо виробнича діяльність забезпечує, як правило, 10—12% рентабельності підприємства, фірми, то комерційна — 20—30%, а нерідко і вище.

Будучи відносно самостійними, види підприємницької діяльності взаємно  переплітаються, доповнюють один одного. При цьому пріоритет треба  віддати виробничому підприємництву, що визначає усі види підприємницької  діяльності і найбільш складному.

До виробничої діяльності відноситься: 
          • інноваційна; 
         • науково-технічна діяльність; 
         • безпосереднє виробництво товарів і послуг; 
         • виробниче споживання товарів і послуг; 
         • інформаційна діяльність у цих областях.

Будь-який підприємець, бажаючий зайнятися виробничою діяльністю, насамперед, повинний визначити, які конкретно товари він буде робити, які види послуг має намір робити. Далі цей підприємець приступає до маркетингової діяльності. Для виявлення потреби в товарі, попиту на нього він вступає в контакти з потенційними споживачами, покупцями товарів, з оптовими чи, оптово-роздрібними торговими організаціями. Формальним завершенням переговорів може служити контракт, укладений між підприємцем. І майбутніми покупцями товару. Такий контракт дозволяє звести до мінімуму підприємницький ризик. У противному випадку підприємець починає виробничу діяльність по випуску товару, маючи лише усну домовленість. В умовах сформованих ринкових відносин на Заході усна домовленість, як правило, є надійною гарантією й у наступному, при необхідності, може бути оформлена у виді контракту, угоди. Значно складніше положення в нашій країні. В умовах лише формуються ринкових відносин надійність усної домовленості дуже невелика, а ризик істотно високий. [14, c. 183]

 

Таблиця 2.1  

Основні показники розмірів сільськогосподарських угідь в Україні

Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2008 р. у % до 2010 р.
Сільськогосподарські угіддя,га	41626,0	41596,4	41576,0	99,9
з них: - рілля, га	32473,0	32478,4	32476,5	100,0
- пасовища	5501,8	5489,7	5481,9	99,6
Середньооблікова чисельність  працівників, зайнятих у с.-г. виробництві, осіб	783,0	699,0	665,0	84,9
Поголів'я великої рогатої  худоби,гол	5079,0	4826,7	4494,4	88,5
у т.ч. корів, голів	2856,3	2736,5	2631,2	92,1
Поголів'я свиней, голів	6526,0	7576,6	7960,4	122,0
Показники	2008р.	2009р.	2010р.	2008 р. у % до 2010 р.
Сільськогосподарські угіддя,га	41626,0	41596,4	41576,0	99,9
з них: - рілля, га	32473,0	32478,4	32476,5	100,0
- пасовища	5501,8	5489,7	5481,9	99,6
Середньооблікова чисельність  працівників, зайнятих у с.-г. виробництві, осіб	783,0	699,0	665,0	84,9
Поголів'я великої рогатої  худоби,гол	5079,0	4826,7	4494,4	88,5
у т.ч. корів, голів	2856,3	2736,5	2631,2	92,1
Поголів'я свиней, голів	6526,0	7576,6	7960,4	122,0