Помилки й ускладнення, що виникають під час препарування каріозної порожнини

 

Кислотне протравлювання (кондиціювання) дентину в разі недотримання правил його проведення може бути причиною подразнення пульпи. Останнім часом для кондиціювання застосовують слабкі розчини кислот, скорочений час цієї процедури — до 15 —20 с Подальше застосування адгезивів, що створюють гібридну зону, практично запобігає несприятливому впливу кислот на пульпу. Якщо ж не застосовуються ці адге-зивні системи, то перед протравлюванням пульпа повинна бути надійно ізольована прокладками і звичайно в таких випадках протравлювання дентину не рекомендується інструкцією заводу — виробника даного композиту.

 

Недостатня полімеризація матеріалу  призводить до появи в його товщі  надлишку неполімеризованих мономерів. Уникнути цього ускладнення можна, лише точно виконуючи рекомендований виробником режим полімеризації. Однією з причин недостатньо якісної полімеризації композиту може бути застосування ізолювальних прокладок із непроникних для світла матеріалів, наприклад цинк-фосфатного цементу. Досить важко уникнути наявності надлишку мономерів у разі застосування композитів хімічної полімеризації, тому що вони потребують обов'язкового накладання ізолювальної прокладки.

 

Скорочення (усадка) матеріалу під  час полімеризації є однією з  особливостей композитів, уникнути якої можна лише правильним застосуванням  сучасних адгезивних систем, пошаровим  накладанням і полімеризацією шарів матеріалу товщиною не більше за 1—2 мм, правильним напрямком променів світла полімеризаційної лампи. У композитах хімічного твердіння полімеризація відбувається в усій товщі матеріалу, починаючись біля стінок порожнини. У цьому випадку усадка матеріалу відбувається головним чином на його поверхні й легко компенсується подальшими порціями матеріалу, внесеними в по­рожнину з деяким надлишком.

 

Утворення мікропідтікань, порожнин, порушення герметизації порожнин виникає  в разі неправильного нанесення адгезивної системи з наступним її розривом під час полімеризації основного матеріалу. Частою причиною такого ускладнення може бути неправильний напрямок променя світла (перпендикулярно до поверхні порції матеріалу) полімеризаційної лампи. При цьому виникає полімеризаційна усадка на склеюваній поверхні, яка розриває адгезивну систему і відриває матеріал від стінок порожнини. Дефекти всередині матеріалу можуть виникнути в разі неправильного проведення пластичного оброблення порції композиту, коли в її середині залишаються пухирці повітря. Часто виникає відрив фотокомпозиту від ізолювальної прокладки із матеріалу хімічного твердіння, що не встигає до моменту полімеризації даної порції композиту досить міцно приклеїтися до твердих тканин (дентину) зуба. Уникнути цього можна, застосовуючи для прокладок матеріали світлового твердіння (склоіономерні цементи, компомери тощо), які міцно приєднуються до дентину безпосередньо після дії світла фотополімеризатора.

 

Неправильне, грубо проведене без  необхідного охолодження остаточне оброблення і полірування пломби (реставрації) можуть призводити до перегріву пульпи і розвитку її запалення. Тому оброблення потрібно проводити, дотримуючись усіх правил, бажано з постійним охолодженням водою (із системи охолодження бора або водяного пістолета стоматустановки).

 

Післяопераційна чутливість реставрованого зуба є досить поширеним ускладненням, і якщо вона виражена не дуже сильно, життєздатність пульпи при ЕОД у  межах норми, то вона досить швидко ліквідується самовільно. У разі розвитку тих або інших симптомів пульпіту виникає неприємна необхідність наступного відповідного його лікування.

 

Можливе виникнення або загострення  хронічного гінгівіту в крайових яснах, що прилягають до шийки реставрованого зуба або реставрації. Це може бути пов'язане з наявністю в ясенній борозні не видаленого під час оброблення затверділого адгезиву або часточок композиту, наслідком травми при остаточному обробленні та поліруванні реставрації, утворенням "сходинки" в місці переходу композиту в цемент.

 

Приховані недоліки проведених реставрацій  зубів можуть проявитись як у найближчі, так і у віддалені терміни. Це призводить до того, що гарантійні зобов'язання лікаря-стоматолога на проведену  ним роботу повинні поширюватися як мінімум на декілька років. На практиці можна зустріти, коли безпосередня гарантія дається пацієнту на 3 роки з виконанням у межах цього терміну всіх корекцій реставрації за рахунок лікаря або стоматологічного закладу. У деяких випадках гарантія подовжується на триваліший термін, але тоді виправлення виявлених недоліків реставрації проводиться вже за рахунок пацієнта.

 

У будь-якому випадку після виконання  реставрації пацієнту рекомендують ретельний догляд за порожниною рота з дотриманням усіх його гігієнічних  правил. Особливу увагу слід звертати на саму реставрацію, яку регулярно ретельно очищають зубною щіткою і зубними нитками (дентальними флосами). Стоматологу рекомендується проводити контроль стану реставрації і дотримання пацієнтом гігієни порожнини рота кожні півроку. Під час відвідувань обов'язково проводять професійне чищення зубів і видаляють зубні відкладення, а за необхідності — полірують і коригують реставрацію. Особливо важливим є перший такий огляд, тому що саме в перші 6 міс існування реставрації виявляють більшість наявних у ній прихованих дефектів.

 

 

 

 

 

 

ПЛАН

 

 

1.  ПОМИЛКИ Й УСКЛАДНЕННЯ,  ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІД ЧАС

     ПРЕПАРУВАННЯ  ТА ПЛОМБУВАННЯ

     КАРІОЗНОЇ  ПОРОЖНИНИ

 

2.  ПОМИЛКИ Й УСКЛАДНЕННЯ,  ЩО ВИНИКАЮТЬ ПІСЛЯ

    ЛІКУВАННЯ  КАРІЄСУ

 

3. ПОМИЛКИ ТА УСКЛАДНЕННЯ, ЩО ВИНИКАЮТЬ У РАЗІ ВИКОРИСТАННЯ  

    КОМПОЗИЦІЙНИХ  МАТЕРІАЛІВ

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Актуальність теми

 

Під час лікування карієсу зубів  лікар виконує низку різноманітних  маніпуляцій, не дуже ретельне або неправильне  виконання яких може призвести до ускладнень. Ці помилки можуть виникнути як під час власне оперативного оброблення, препарування і пломбування каріозної порожнини, так і в різні терміни після пломбування. Тому доцільно їх розділяти на ускладнення, що виникають під час препарування і пломбування каріозної порожнини, і ускладнення, що виникають після проведеного лікування карієсу.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використана література:

 

1. Е.В. Боровський «Терапевтична  стоматологія», 1998 рік, Москва.

 

2. Л.М. Лукиних «Карієс зубів», 1999 рік, Нижній Новгород.

 

3. В.Н. Тризубів і соавт. «Довідник лікаря-стоматолога по лекарст-венозних препаратах», 1999 рік, Санкт-Петербург.

 

4. Лекційний матеріал (СГМУ, г Архангельськ, кафедра терапевтіче-ськой стоматології).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

Помилки і ускладнення які під час і після лікування карієсу досить численні і, на жаль, зустрічаються часто.

 

1. Найчастіше лікування  зводиться до препаруваннякариозной  порожнини не враховуючи гігієнічного  стану ротовій порожнині, характеру  та режиму харчування. В усіх пацієнтів мають визначити ІГ і проведено контроль якості чистки зубів, дано рекомендації за заданим режимом харчування. Не дотримання цієї правила призводить до низької технологічної ефективності лікування.

 

2. Діагностичні помилки  відбуваються у слідство недостатнього з'ясування скарг, і об'єктивної оцінки стану пульпи.

 

2.1 При скаргах на  болю від подразників ставиться  діагноз глибокого карієсу не  враховуючи їх тривалості і  строку давнини виникнення. Накладення  пломби і з лікувальної прокладанням призводить до появи болю. Іноді з'являються ниючі тривалі болю від подразників, що вирізняло хронічногопульпита. Діагнозпульпит то, можливо підтвердженоЭОД.

 

2.2 За відсутності скарг  на біль і наявність порожнини  «середніх» розмірів з розм'якшеним  дентином, зазвичай, ставиться діагноз середнього карієсу. Але й при некрозі пульпи скарги відсутні, а зондування безболісно. Вирішальними критеріями мали бути зацікавленимиЭОД, рентгенографія, препарування без знеболювання. Після пломбування зуба з некрозом пульпи з'являються вони постійно боліли, болю принакусивании, болючість при пальпації і перкусії.

 

3. Випадкове розтин  порожнини зуба під час препарування. Відбувається часто внаслідок  недостатнього розширеннякариозной  порожнини і поганого знання  товщини стінок зуба. Причиною може статися використання турбіни для препарування дна глибокоїкариозной порожнини.Удалении ушкодженого дентину рекомендується проводити екскаватором чи кулястим бором великого розміру з допомогою машинного наконечника. Лікування зводиться до видалення пульпи (за наявності багатоюкровоточивости) чи його збереженню.

 

4.Очаговое препарування (неповне висічення змінених тканин) прифиссурном карієс, що супроводжується  поразкою фісури чи появою  вторинного карієсу. Лікування  зводиться доиссечению тканинфиссур і необхідність ранньої накладеної пломбою з наступним пломбуванням.

 

5.Неполное видалення  зміненого дентину під час  препаруваннякариозной порожнини.Размягченний  дентин іноді залишається дно  якоїкариозной порожнини через  побоювання лікаря розкрити порожнину зуба, але часто це є і при недостатньому розкриттікариозной порожнини. Клінічно виявляється появою поруч із пломбою нормального крайовому їїприлегании, зміненого в кольорі ділянки, який збільшується у вигляді. Лікування зводиться до видалення пломби, нависаючого краю емалі, зміненого дентину з наступним пломбуванням.

 

6. Ушкодження емалі  сусіднього зуба (медіальної,дистальной  поверхні під час розтину порожнини  II класу). Зазначена помилка –  слідство те, що препарування  розпочато змежзубного проміжку, а чи не із жувальною поверхні. Рекомендується провести пломбування з поновленням контактного пункту.

 

7.Скол емалі може  статися, якщо емаль немає доситьдентинной  основи. Присколе не більше емалі  дефект то, можливо відновлено  текучимкомпозитом. Якщо ж відкол сягає дентину, то виробляють препарування з видаленням раніше накладеної пломби з наступною повною її відновленням.

 

8. Вторинний карі –  виникненнякариозного поразки поруч  із раніше накладеної пломбою.  Це може випливати з недостатнього  препарування чи неякісного пломбування. Найчастіше що потрібно повністю прибирати раніше накладену пломбу і відновлювати реставрацію (пломбу). 

 

9. Відсутність контактного  пункту. Зазвичай пацієнт скаржиться  потрапити і затримування їжі  між зубами, болючість, кровоточивість. Під час огляду виявляєтьсящелевидниймежзубной проміжок, скупчення їжі між зубами.Кровоточивость і запаленнядесневогососочка. Лікування зводиться до видалення раніше накладеної пломби і пломбуванню з допомогою контурній матриці, що забезпечує створення контактного пункту лише на рівні екватора.

 

10.Нависающий край  пломби. Це помилка часто зустрічається  при неправильному накладення  матриці, якщо клин не щільно  притискає її до зуба чи  взагалі використовується для  фіксації матриці.

 

11. Випадання пломби відразу чи кілька днів після його накладення. Це може випливати з ряду факторів: порушення принципів препарування, неправильного виборупломбировочного матеріалу, порушення технології пломбування. Одною з найбільш ймовірних причин – недостатнє висушування чи неповна полімеризація матеріалу.

 

12. Больові відчуття  після пломбування можуть бути  за низкою причин. Передусім, це  може випливати з препарування  без водяного охолодження. Больові  відчуття можливі й у випадку  становища ізолюючої прокладки  зСИЦ і пломбування той самий денькомпозитом. Це різним терміном полімеризаціїСИЦ (протягом 24 годин) і композита.

 

13.Некроз пульпи після  пломбування. Нині мало застосовуютьсяпломбировочние  матеріали (>евикрол,консайз), які  мають дражливе дію на пульпу. З іншого боку некроз пульпи може бути внаслідок препарування порожнини без охолодження.

 

14. Надлишкове виведення  композита вдесневой жолобок  супроводжується виникненням запалення  – гіперемією ікровоточивостью. З іншого боку, це є одній  з причин часткової повного  випадання пломби.

 

15. Стабільність кольору  зуба після реставрації (пломбування). Виготовлені нині композити мало  змінюють кольору. Тому зміна  кольору реставрації свідчить  помилки при пломбуванні. Це  було пов'язано насамперед:

 

1. З неправильним вибором  колірної гамипломбировочного матеріалу чи невикористаннямопака.

 

2. Можливо виділення  контурів запломбованої порожнини.  Це відбувається за відсутностіскоса  емалі, що ні забезпечує поступового  переходу кольору зуба в колір  реставрації.

 

16. Пломбуванняпремоляров імоляров без формування бугрів іфиссур жувальної поверхні. Внаслідок цього то, можливо зміна прикусу. І тут рекомендується проводити нову реставрацію.