Завдання ВРЮ та її місце в судовій системі України

Міністерство освіти та науки  України

Національний університет  Юридична академія України

імені Ярослава Мудрого

 

 

 

 

Курсова робота

з дисципліни: Організація судових та правоохоронних органів

на тему:

Вища Рада Юстиції

 

 

Виконала: студентка групи  №10

факультету №1

Біленко М. В.

Перевірив:  Шевердін М. М.

 

 

 

Харків 2012

Зміст

 

І. Вступ………………………………………………………………………………..3 
ІІ. Основна частина…………………………………………………………………..5 
1. Завдання ВРЮ та її місце в судовій системі України…………………………..5 
2. Повноваження ВРЮ………………………………………………………………8 
3. Структура ВРЮ………………………………………………………………….11 
3.1. Склад і порядок формування ВРЮ…………………………………………...11 
3.2. Повноваження членів ВРЮ і голови ВРЮ…………………………………..16 
3.3. Секції ВРЮ…………………………………………………………………….18 
4. Основні засади організації роботи ВРЮ……………………………………….19 
ІІІ. Висновок……………………………………………………………………...…23 
ІV. Список використаної літератури...……………………………………………25

 

 

 

 

 

 

 

 

 

І. Вступ

Згідно із Основним Законом України – Конституцією України,  в якій стаття 6 визначає, що державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову.

Органи законодавчої,  виконавчої та судової влади  здійснюють свої   повноваження  у  встановлених  цією  Конституцією  межах  і  відповідно до законів України.

Принцип поділу влад зумовлений недопущенням узурпації влади однією з гілок.

У незалежному судочинстві суддям відводиться особлива роль, адже, на відміну від інших видів державної влади, судова влада надається судді особисто. У зв'язку з цим, до наявних проблем добору та формування суддівських кадрів потрібні прогресивні підходи. Судова влада зможе належним чином виконувати свої функції, якщо посади суддів поступово обійматимуть правознавці нової генерації, з високою професійною підготовкою та відповідними моральними якостями. Для цього Конституція України та Закон України «Про Вищу раду юстиції» заклали правові основи, нові підходи до формування суддівського корпусу.

В Основному Законі України  закладені конституційні основи створення і діяльності нового інституту  в системі правосуддя, який раніше був невідомий вітчизняній практиці судоустрою, - Вищої ради юстиції.

Тобто актуальність дослідження  даного питання обумовлюється потребою удосконалення кадрового забезпечення функціонування системи судів загальної юрисдикції у контексті діяльності Вищої ради юстиції. Питання формування якісного суддівського корпусу України є надзвичайно важливим для нашої держави. Від якості кадрового забезпечення системи судів загальної юрисдикції залежить якість відправлення правосуддя, а прийняття справедливих судових рішень сприяє утвердженню авторитету державної влади.

Різні аспекти функціонування Вищої ради юстиції досліджували такі вчені, як С.Ф. Василюк, В.В. Долежан, В.О. Євдокимов, С.В. Ківалов, М.І. Мельник, В.Ф. Погорілко, С.В. Подкопаєв, А.О. Селіванов, В.І. Шишкін, М. Запорожець, А. Стрижак, О.Ф. Скакун, Ю.П. Битяк та ін.

Метою даної роботи є  охарактеризувати правовий статус та  повноваження Вищої ради юстиції, основні завдання, склад і порядок формування, дослідити доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ІІ. Основна частина

1. Завдання ВРЮ  та її місце в судовій системі  України

Конституція України закріпила  положення, що регулюють організаційні  і функціональні засади існування  Вищої ради юстиції у розділі VIII „Правосуддя”. Віднесення конституційних норм, що регулюють основи організації  і діяльності Вищої ради юстиції  до розділу Конституції України, який регулюює функціонування судової  системи, є опосередкованим свідченням „тісних” правових зв’язків, що існують  між Вищою радою юстиції і  судовою системою України. [4, c.13]

Але питання місцезнаходження даного органу в системі державних  органів влади на сьогодні залишається  відкритим. На мою думку, для того щоб правильно визначити можливе  позиціювання Вищої ради юстиції  у системі владних координат, необхідно взяти до увагу природу  повноважень, якими вона наділена, а  також з’ясувати, чи існує будь-який інший державний орган влади  із подібним комплексом повноважень, місцезнаходження якого стосовно інших органів  державної влади є визначеним, та застосувати принцип аналогії. У цьому розділі питання повноважень  ми розглянемо досить коротко, оскільки далі буде цілий розділ присвячений  даному питанню.

Ч. 1 ст. 1 Закону України „Про вищу раду юстиції” визначає її як: колегіальний, незалежний орган, що відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. [3]

Ст. 3 Закону України „Про вищу раду юстиції” встановлює такі повноваження цього органу:

1) вносить подання Президенту  України про призначення суддів  на посади або про звільнення  їх з посад;

2) розглядає справи і  приймає рішення стосовно порушення  суддями і прокурорами вимог  щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне  провадження стосовно суддів  Верховного Суду України і  суддів вищих спеціалізованих  судів;

4) розглядає скарги на  рішення про притягнення до  дисциплінарної відповідальності  суддів апеляційних і місцевих  судів, а також прокурорів. [3]

На виконання наданих  їй повноважень відповідно до ст. 27 Закону України „Про вищу раду юстиції” цей державний орган має право видавати наступні акти:

1) подання про призначення  суддів;

2) подання про звільнення  суддів з посади;

3) рішення про порушення  вимог щодо несумісності;

4) рішення про дисциплінарну  відповідальність;

5) рішення по скарзі  на рішення про притягнення  до дисциплінарної відповідальності;

6) рішення про звільнення  члена Вищої ради юстиції тощо.

Таким чином, повноваження Вищої  ради юстиції зводяться до двох основних блоків:

а) повноваження Вищої ради юстиції щодо формування суддівського корпусу України;

б) повноваження Вищої ради юстиції щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів.

Виходячи з аналізу  повноважень Вищої ради юстиції, більшість учених прямо чи неопосредковано  вказують на її адміністративно-правовий статус.  Зокрема, О. Ф. Скакун визначає Вищу раду юстиції як вищий наглядовий орган (за адміністративною і дисциплінарною стороною діяльності суддів і прокурорів) [5, c. 134].

М. Запорожець пов’язує діяльність Вищої ради юстиції з реалізацією функції організаційного забезпечення системи судів загальної юрисдикції [6, c. 74].

Ю. Битяк і А. Стрижак розглядають Вищу раду юстиції як своєрідний управлінський орган у сфері забезпечення функціонування системи судів загальної юрисдикції [7, c. 506; 8, с. 40].

У свою чергу, І. В. Назаров виділяє функції Вищої ради юстиції, які переважно за своєю правовою природою є адміністративно-правовими:

1) функція формування  суддівського корпусу – кадрова;

2) функція забезпечення  незалежності суддів і правової  захищеності прокурорів;

3) дисциплінарна функція;

4) представницька функція;

5) організаційно-управлінська  функція [3, с. 32, 33].

Зважаючи на зазначене, пропонуємо визначити Вищу раду юстиції як державний, колегіальний, незалежний орган виконавчої влади із спеціальним статусом, у  системі судоустрою, що відповідає за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатний кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також  приймати рішення стосовно порушень суддями і прокурорами вимог  несумісності та у межах своєї  компетенції про їх дисциплінарну  відповідальність.

2. Повноваження  ВРЮ

В попередньому розділі ми вже трохи розгляну повноваження Вищої ради юстиції, але тепер  вважаю за необхідно повністю дослідити  дане питання, оскільки воно відбиває суть органу.

Як правильно зазначають представники науки теорії держави  і права, „Наявність владних повноважень  є найсуттєвішою ознакою державного органу, це поєднання юридичного обов’язку  органу з його правом. У державного органу не існує прав у чистому  вигляді, це не якісь його привілеї; вони виникають лише у зв’язку  з необхідністю для цього органу виконувати покладені на нього обов’язки. Практичне вираження державно-владні повноваження отримують у виданні  державними органами від імені держави  юридично обов’язкових нормативних  і індивідуальних актів, у здійсненні ними контролю за суворим додержанням  вимог, що містяться в цих актах, у їх забезпеченні й захисті від  порушень шляхом вжиття виховних, переконливих, роз’яснювальних й заохочувальних, а в окремих випадках і примусових заходів [4, c. 207].

Ст. 3 Закону України „Про вищу раду юстиції” встановлює такі повноваження цього органу:

До основних повноважень  належать такі.

1. Внесення подання Президентові  України про призначення суддів  на посади або про звільнення  їх з посад. Такі подання  вносяться за рекомендаціями  кваліфікаційних комісій суддів  при призначенні вперше на  п’ятирічний термін. Подання про  звільнення можуть вноситися  Вищою радою юстиції у випадках, передбачених Законом України  «Про Вищу раду юстиції», як  за рекомендацією кваліфікаційної комісії, так і за власною ініціативою.

На практиці ці повноваження ВРЮ викликали низку питань. Зокрема, було порушене питання, чи має право  Вища рада юстиції, з огляду на норми  Конституції України, вносити подання  до Верховної Ради України про  обрання суддів безстроково, а також  про призначення суддів на посади голів судів загальної юрисдикції, їх заступників і про звільнення останніх із цих посад. Це питання  стало предметом розгляду Конституційного  Суду України, який Рішенням від 16 жовтня 2001 р. постановив, що Вища рада юстиції  вносить подання Президентові України  тільки про перше призначення  на посаду професійного судді строком  на п’ять років. Повноваження щодо внесення подання Верховній Раді України про обрання суддів безстроково  і призначення суддів на адміністративні  посади в судах загальної юрисдикції на Вищу раду юстиції не поширюється.

При вирішенні питання  про дачу подання про призначення  судді вперше на засіданні ВРЮ  вивчаються передбачені Законом  України «Про Вищу раду юстиції» матеріали  кандидата на посаду судді, а також  персонально розглядається сама кандидатура (ст. 29 Закону України «Про Вищу раду юстиції»). Під час персонального  розгляду кандидатури ВРЮ повинна  переконатися не лише у наявності  професійних знань для кваліфікованого  відправлення правосуддя, але і в  наявності необхідних моральних  і ділових якостей, які б забезпечили  здійснення правосуддя цим кандидатом сумлінно і неупереджено.

Саме тут Вища рада юстиції  починає виконувати функцію контролюючого  органу, оскільки перевіряє не тільки документи, що свідчать про проходження  кандидатом у судді кваліфікаційного іспиту, але й відповідність підготовки і знань кандидата висновкам  кваліфікаційної комісії на обов’язковій співбесіді.

2. Розгляд справ і прийняття  рішень стосовно порушення суддями  і прокурорами вимог щодо несумісності. При встановленні фактів порушення  правил несумісності з посадою  судді чи прокурора Вища рада  юстиції може прийняти рішення  з рекомендацією у визначений  термін вирішити питання про  продовження роботи на посаді  судді чи прокурора без сумісництва  з даною діяльністю або прийняти  рішення про направлення подання  відповідним органам про звільнення  судді чи прокурора з посади.

3. Здійснення дисциплінарного  провадження щодо суддів Верховного  Суду України і суддів вищих  спеціалізованих судів. Вища рада  юстиції є єдиним органом, до  повноважень якого належить розгляд  питань про дисциплінарну відповідальність  Голови, заступника Голови і суддів  Верховного Суду України, голови, заступників голови і суддів  вищих спеціалізованих судів. За наявності підстав можливе прийняття рішення про накладення на зазначених суддів стягнення у вигляді догани, пониження кваліфікаційного класу або направлення до органу, що призначив або обрав суддю, рішення про невідповідність судді займаній посаді разом з поданням про звільнення такого судді з посади.

4. Розгляд скарг на  рішення про притягнення до  дисциплінарної відповідальності  суддів апеляційних і місцевих  судів, а також прокурорів. Судді  спеціалізованих, апеляційних і місцевих судів, а також прокурори можуть подавати скарги до Вищої ради юстиції про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності. За результатами розгляду скарги може бути прийняте наступне рішення:

а) скарга може бути задоволена, рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності скасовано, дисциплінарне провадження закрито;

б) скарга може бути задоволена цілком або частково зі зміною рішення  органу, що наклав дисциплінарне стягнення;

в) скарга може бути залишена без задоволення, а рішення про  притягнення до дисциплінарної відповідальності — без зміни. [11, c.433]

Таким чином, повноваження Вищої  ради юстиції зводяться до двох основних блоків:

а) повноваження Вищої ради юстиції щодо формування суддівського корпусу України;

б) повноваження Вищої ради юстиції щодо дисциплінарної відповідальності суддів і прокурорів.