Завдання ВРЮ та її місце в судовій системі України

Рішення про створення  секцій Вищої ради юстиції та про  їх персональний склад приймається  на першому засіданні новоутвореної  ради. Організація роботи секції здійснюється секретарем секції, який обирається відкритим  голосуванням з кандидатур, запропонованих членами Ради, крім тих, які входять  до Ради за посадою.

4. Основні засади  організації роботи ВРЮ

Отже, Вища рада юстиції України організовує свою діяльність за колегіально-секційним принципом. У структурі ВРЮ діють дві секції: а) з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад; б) дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності й прийняття рішення про порушення суддями та прокурорами вимог щодо несумісності. Координує роботу ВРЮ Голова, а за його відсутності - заступник Голови Вищої ради юстиції. На постійній основі у ВРЮ працюють лише Голова, заступник Голови, секретарі секцій. [14, c.96]

Осіб, яких призначено до складу ВРЮ (крім народних депутатів), прикомандировують  до неї.

Вища рада юстиції приймає  такі акти: подання, рішення й ухвали. Подання приймають із питань призначення  суддів і про звільнення суддів з  посади. Рішення приймають стосовно порушення вимоги щодо несумісності, про дисциплінарну відповідальність, за скаргою на рішення про притягнення  до дисциплінарної відповідальності. Ухвали - процедурний акт, його приймають  під час відкриття дисциплінарного  провадження та під час відкриття  провадження щодо вимог законодавства  про несумісність. За відмови в  поданні про призначення на посаду також приймають рішення, а не ухвалу. За невиконання або несвоєчасне  виконання актів Вищої ради юстиції, а також за ухилення від подання  або порушення строків подання  витребуваних матеріалів або документів посадові особи несуть відповідальність за законом.

Як і будь-який інший  орган держави, ВРЮ має свій апарат (секретаріат), функції якого полягають  у забезпеченні діяльності Вищої  ради юстиції, яка є похідною (організаційно  залежною) інституцією щодо носіїв судової влади - судів і суддів, без яких її наявність неможлива. Отже, діяльність ВРЮ мають забезпечувати  кваліфікаційні комісії суддів, кадрові  підрозділи органів прокуратури, суди, підприємства, установи й організації  громадян та їхніх об'єднань.

Колегіальні засідання ВРЮ  вважають правомочними за присутності  не менш як двох третин від її конституційного  складу. Засідання є відкритими; їх документують протоколом, рішення  приймають простою більшістю  від конституційного складу. Під  час розгляду справ ВРЮ може витребувати  необхідну інформацію, в тому числі  судові справи.

Засідання секції ВРЮ вважають правомочним, якщо на ньому присутні не менш як три чверті від її складу. Члени ВРЮ мають право знайомитися  з матеріалами, поданими на розгляд  Ради, брати участь у їхньому з'ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи.

Відвід члена ВРЮ здійснюють у разі, якщо він особисто є родичем  особи, стосовно якої розглядають питання, або є сумніви щодо його упередженості. Відвід може бути заявлено в будь-який час до прийняття ВРЮ рішення. Відвід має бути вмотивований, викладений у письмовій формі до початку  розгляду питання.

Існує спеціальний порядок  розгляду матеріалів у ВРЮ. Контрольні питання організації діяльності ВРЮ відображено в Регламенті ВРЮ (від 7 листопада 2001 р.), згідно з  яким до її розгляду приймають:

- матеріали про призначення  громадянина України на посаду  судді вперше;

- звернення про звільнення  суддів з посади;

- матеріали стосовно порушення  суддями та прокурорами вимог  щодо несумісності, а також порушення  суддями вимог присяги;

- подання про відкриття  дисциплінарного провадження щодо  керівників судових органів;

- скарги на рішення  про притягнення до дисциплінарної  відповідальності суддів апеляційних  і місцевих судів, а також  прокурорів. [14, c.69]

За особливих обставин суб'єкт звернення (народний депутат  України, Уповноважений ВРУ з  прав людини, член ВРЮ) може звернутися з пропозицією про звільнення судді з посади. Цей суб'єкт  має довести ґрунтовність і правомірність  звернення.

На засіданні секції щодо кожного матеріалу (кожної персони) дають висновок по суті порушених  питань. За дорученням секції ВРЮ її секретар доповідає матеріали на засіданні ВРЮ.

Усі члени Вищої ради юстиції  користуються рівними правами під  час розгляду матеріалів, звернень, справ, скарг. Під час засідання  кожен із них має право: заявляти клопотання, викладати свої міркування, подавати відповідні документи, вносити  пропозиції щодо прийняття рішення.

Головуючий на засіданні  не має права обмежувати членів Вищої  ради юстиції у можливості ставити  запитання доповідачеві та особам, які беруть участь у засіданні, знімати  запитання, коментувати висловлювання  й запитання членів Вищої ради юстиції та осіб, які беруть участь у засіданні.

Для забезпечення цілеспрямованої  роботи засідання, головуючий може запропонувати  членам Вищої ради юстиції зняти  з обговорення питання, що не стосується предмета розгляду.

Рішення про зняття питання  з обговорення приймають більшістю  від конституційного складу Вищої  ради юстиції.

Розгляд матеріалів, звернень, подань, справ, скарг на засіданні  Вищої ради юстиції, здебільшого, проводять  за участю запрошених осіб, стосовно яких вирішують питання, їх виклик є обов'язковим, крім осіб, що перебувають під вартою або відбувають покарання у вигляді  арешту, позбавлення волі.

На засідання Вищої  ради юстиції запрошують переважно  суб'єктів подань, звернень та інших  осіб, коли необхідно заслухати їх по суті внесених подань, звернень, прийнятих  до її розгляду.

У разі неявки судді чи прокурора  на засідання без поважних причин розгляд дисциплінарної справи проводять  за їх відсутності за ухвалою Ради.

Закрите засідання проводять  за рішенням більшості від конституційного  складу Вищої ради юстиції у разі, коли розгляд звернень, подань, справ, скарг може зумовити до розголошення державної чи іншої таємниці, що охороняється законом, або особистого чи сімейного життя осіб, щодо яких вирішують питання, та з інших  поважних причин.

 

 

III. Висновок

Отже, охарактеризувавши правовий статус та  повноваження Вищої ради юстиції, основні завдання,склад і порядок формування, дослідити доцільність роботи даного органу, висвітлити ряд проблематичних питань, які стосуються цього спеціального інституту, ми повністю висвітли суть, місце даного органу в державній владі, а особливо в судовій гільці влади.

Даний орган здійснює такі основні повноваження :

1) вносить подання Президенту  України про призначення суддів  на посади або про звільнення  їх з посад;

2) розглядає справи і  приймає рішення стосовно порушення  суддями і прокурорами вимог  щодо несумісності;

3) здійснює дисциплінарне  провадження стосовно суддів  Верховного Суду України і  суддів вищих спеціалізованих  судів;

4) розглядає скарги на  рішення про притягнення до  дисциплінарної відповідальності  суддів апеляційних і місцевих  судів, а також прокурорів.

ВРЮ носить колегіально-секційний  характер, поділяється на дві секціі. А до складу ВРЮ входять найбільш різноманітні та важливі посади у  державі, задля винесення правильного, справедливого, неупереджене рішення.

Можна сказати, що Вища рада юстиції є важливою і необхідною ланкою механізму демократичного суспільства забезпечення відбору кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні. У той же час це інструмент руйнування елементів корпоративності при вирішенні питань формування суддівського корпусу.

 

 

 

ІV. Список використаної літератури

1. Конституція України  (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1996, № 30, ст. 141)

2. Закон України Про судоустрій і статус суддів ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 41-42, N 43, N 44-45, ст.529 )

3. Закон України «Про Вищу раду юстиції» ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 1998, N 25, ст.146 )

4. Назаров І. В. Правовий статус Вищої ради юстиції : дис. …канд. юрид. наук : 12.00.10 / Іван Володимирович Назаров. – Харків, 2005. – 200 с.

5. Теория государства и права : учебник / [под ред. М. Н. Марченко]. – 3-е изд., расшир. и доп. – М. : ЗЕРЦАЛО-М, 2001. – 624 с.

6. Скакун О. Ф. Теорія держави і права : підручник / Скакун О. Ф.; пер. з рос. – Х. : Консум, 2001. – 656 с.

7. Запорожець М. Система органів організаційного забезпечення діяльності судів України / М. Запорожець // Право України. – 2004. – № 2. – С. 72–75.

8. Адміністративне право України : підруч. для юрид. вузів і фак. / [за ред. Битяка Ю. П.]. – Х. : Право, 2000. – 520 с.

9. Стрижак А. Адміністративно-правові відносини у галузі правосуддя : особливості та види / А. Стрижак // Право України. – 2004. – № 1. – С. 37–41.

10. Рекомендація № R (94) 12 Комітету міністрів державам-членам щодо незалежності, дієвості та ролі суддів // Вісник Верховного Суду України. – 1997. – № 4 – С. 10, 11.

11. Назаров І.В. Правовий статус Вищої ради юстиції: моногр. [Текст] / В.І. Назаров. – Х.: Вид-во Фінн, 2006. – 208 с. 

12. Буренко В. “Вища рада юстиції – не судовий орган України” // Урядовий кур’єр. – 1999. – 12 травня.

13. Бондаренко І. Судова система України та її реформування в сучасних умовах // Право України. – 2002. - №8. – с. 37-39.

14. Бойко В. Ф. Перебудову роботи судової системи необхідно здійснити у напрямі посилення захисту прав та інтересів громадян // Вісник Верховного Суду України. – 2001. - №3. – С.2-4.

15. Судові та правоохоронні  органи України: Навч. посіб. для  студ. вищ. навч. закл. / А. П. Гель, Г. С. Семаков, С. П. Кондракова. — К.: МАУП, 2004. — 272 с. — Бібліогр.: с. 261–264

16. Організація судових  та правоохоронних органів: підручник  для студентів юрид. спеціальностей  вищих навч. закладів / І. Є. Марочкін, Н. В. Сібільова, В. П. Тихий  та ін. За ред. І. Є. Марочкіна,  Н. В. Сібільової. — Х.: ТОВ «Одіссей», 2007. — 528 с.