Завдання ВРЮ та її місце в судовій системі України

Отже, виходячи з повноважень Вищої ради юстиції можна сказати, що основним її призначенням і головним завданням є участь і контролювання процесу формування високопрофесійного суддівського корпусу, безпосереднє здійснення та контроль за застосуванням до суддів дисциплінарних заходів. При цьому ВРЮ покликана не тільки забезпечити добір кандидатів на посади суддів на якісно новому рівні, але й бути, відповідно до своєї компетенції, гарантом незалежності суддів при здійсненні правосуддя.

3. Структура ВРЮ

3.1. Склад і порядок  формування ВРЮ

Згідно з вимогами Закону України «Про Вищу раду юстиції» на посаду члена Вищої ради юстиції  може бути рекомендований громадянин України,  не молодший 35  років  і не старший шістдесяти п’яти  років, який проживає в Україні не менш як десять останніх років, володіє  державною мовою, має вищу юридичну освіту та стаж роботи в галузі права  не менше десяти років. Ці вимоги не поширюються на осіб, які входять  до складу Вищої ради юстиції за посадою.

Не можуть бути членами  Вищої ради юстиції особи,  визнані  судом недієздатними або обмежено дієздатними,  та особи,  які мають  незняту або непогашену судимість. [7, c.113]

Законом також встановлені  певні гарантії діяльності членів Вищої  ради юстиції.  Зокрема шестирічний  строк повноважень члена Ради  (крім членів Ради,  які входять  до її складу за посадою)  та заборона впливу на нього у будь-який спосіб.

Загальновідомо, що конституційний склад Вищої ради юстиції – 20 членів. Враховуючи специфічні повноваження та завдання Вищої ради юстиції,  її склад формується таким чином,  щоб представники жодної з частин державної влади не мали вирішального голосу під час прийняття рішення  щодо кандидата на посаду судді чи притягнення судді до відповідальності.  Верховна Рада України,  Президент  України,  з’їзд суддів України,  з’їзд адвокатів України,  з’їзд  представників юридичних вищих  навчальних закладів та наукових установ  призначають до Вищої ради юстиції  по три члени,  а Всеукраїнська  конференція працівників прокуратури  –  двох.  До складу Вищої ради юстиції входять за посадою Голова Верховного Суду України, Міністр юстиції  України, Генеральний прокурор України.

У зв’язку з цим варто  зазначити,  що у Висновку № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів щодо судової ради на службі суспільства, в якому під судовою  радою розуміються усі еквівалентні Вищій раді юстиції органи, зазначено  про неможливість навіть кандидатів у члени судової ради бути діючими  політиками, членами парламенту, працівниками виконавчої влади. Тобто для того, щоб наблизити спосіб формування Вищої ради юстиції до європейських стандартів,  необхідно у чинному  законодавстві,  насамперед в Основному  Законі України ,  визначити відповідні обмеження та застереження для суб’єктів  формування цього органу.

Тепер до наших реалій.  Члени Вищої ради юстиції призначаються  парламентом таємним голосуванням шляхом подання бюлетенів. Пропозиції щодо кандидатур на посади членів Вищої  ради юстиції вносяться депутатськими  групами та фракціями. Призначеним  на посаду члена Вищої ради юстиції  вважається той кандидат,  який за результатами таємного голосування  одержав більшість голосів від  конституційного складу Верховної  Ради України. Президент України  видає указ про призначення членів Вищої ради юстиції.

Кандидатури на посади членів Вищої ради юстиції з’їздом суддів України визначаються за пропозицією  делегатів з’їзду відкритим голосуванням більшістю голосів присутніх  делегатів з’їзду і включаються  в бюлетень для прийняття рішення  шляхом таємного голосування по кожній кандидатурі.

Призначеним на посаду члена  Вищої ради юстиції вважається кандидат,  який за результатами таємного голосування  отримав більшість голосів від  числа обраних делегатів з’їзду суддів України.  У разі якщо голосування  проводиться по кандидатурах,  кількість  яких перевищує квоту для призначення  на посади членів Вищої ради юстиції,  призначеними вважаються кандидати,  які набрали більшість голосів  щодо інших кандидатів.

Висування кандидатів і призначення  членів Вищої ради юстиції з’їздом  адвокатів України здійснюється у такому ж порядку,  як і з’їздом  суддів України.  Делегати на з’їзд  адвокатів України обираються на республіканській  (Автономної Республіки Крим),  обласних,  міських  (міст Києва і Севастополя)  конференціях адвокатів.  Участь у цих конференціях можуть брати не більше п’яти делегатів  від кожного району або міста  обласного підпорядкування,  які  обираються районними або міськими  (міст обласного підпорядкування) конференціями  адвокатів. [8, c.107]

Разом з тим, з дня набрання чинності Законом і до сьогодні  ні в цьому Законі, ні в Законі України  «Про адвокатуру» не з’явилися  положення,  які б визначали  порядок організації підготовки і проведення з’їзду адвокатів України. Не визначений і орган, до повноважень  якого належить скликання такого з’їзду. Зазначені обставини, як свідчить досвід скликання останнього з’їзду адвокатів України,  породжують певні  негативні тенденції у адвокатській спільноті щодо ініціювання проведення з’їзду для призначення членів Вищої  ради юстиції,  оскільки будь-які  ініціативні групи можуть скликати безліч з’їздів, в результаті чого квота від адвокатів у складі Вищої ради юстиції буде більшою,  ніж передбачено Основним Законом  України і визначитися з легітимністю тих чи інших членів Ради буде проблематично. 

З’їзд представників юридичних  вищих навчальних закладів та наукових установ скликається Радою юридичних  вищих навчальних закладів та наукових установ України.

Делегати на з’їзд обираються на республіканській (Автономної Республіки Крим),  обласних,  міських  (міст Києва і Севастополя)  конференціях працівників цих установ і  закладів.  Від вищих юридичних  закладів,  факультетів та наукових установ Автономної Республіки Крим,  областей, міст Києва і Севастополя  на з’їзд обираються по п’ять делегатів.

Положеннями Закону встановлено,  що висування кандидатів для призначення  членами Вищої ради юстиції і  голосування на всеукраїнській конференції  працівників прокуратури здійснюються у тому ж самому порядку. Проте  жодного нормативно-правового акту, що регулює порядок і строки скликання  такої конференції, немає. 

Кожний член Вищої ради юстиції перед вступом на посаду,  а отже, набуттям відповідних повноважень,  складає на засіданні Верховної  Ради України присягу такого змісту: «Присягаю сумлінно,  чесно і  неупереджено виконувати обов’язки  члена Вищої ради юстиції з  метою забезпечення формування корпусу  суддів із числа високопрофесійних  і чесних юристів і додержання закону та етики в діяльності суддів і прокурорів».

Прийняття присяги має  важливе правове значення,  оскільки Вища рада юстиції є повноважною  за умов призначення до складу не менше 15 членів Ради (3/4  складу)  та складення  ними присяги  (враховуючи тих осіб,  які входять до складу Ради за посадою).

Як встановлює Закон,  відмова скласти присягу має  наслідком втрату членства у Вищій  раді юстиції. Разом з тим, чинне  законодавство України не визначає, які саме дії чи бездіяльність  новопризначеного члена Ради свідчать про таку відмову. Лише у регламенті Верховної Ради України зазначено, що відмова має бути письмовою. [3]

Немає у Законі й положень,  що встановлюють обов’язковість чи необов’язковість складення присяги членами Вищої  ради юстиції, повторно призначеними на цю посаду, під час перебування  на посаді за попередньою каденцією, а отже, під присягою. 

З огляду на це,  виникає  питання про початок повноважень  таких членів Вищої ради юстиції. Логічно, що незалежно від часу складання  присяги після повторного призначення,  їх повноваження починаються лише після  закінчення попереднього шестирічного строку перебування на посаді. 

Гарантією незалежності як окремого члена Ради,  так і  всього конституційного органу є  виключний перелік підстав припинення повноважень члена Вищої ради юстиції.

Рішення про припинення повноважень  члена Вищої ради юстиції у  разі закінчення строку,  на який його призначено,  набрання законної сили обвинувальним    щодо нього  вироком суду,  втрати ним громадянства України,  визнання його безвісно відсутнім  або оголошення померлим,  подання  ним за власним бажанням заяви  про припинення повноважень,  неможливість виконувати свої обов’язки за станом здоров’я при наявності медичного  висновку, підтвердженого судом, приймає  Вища рада юстиції.

Якщо члена Вищої ради юстиції визнано судом недієздатним або обмежено дієздатним,  за наявності  у нього незнятої або непогашеної  судимості, а також у разі порушення  ним присяги або скоєння аморального  вчинку,  закон уповноважує припинити  повноваження такого члена Вищої  ради юстиції орган, що його призначив.

Особи, які входять до Вищої ради юстиції за посадою (Голова Верховного Суду України,  Міністр  юстиції України,  Генеральний  прокурор України), вибувають з її складу з дня звільнення з посади.   Проте порядку реалізації суб’єктами формування складу Ради права на звільнення призначених ними членів Ради у зв’язку  з порушенням присяги або скоєнням аморального вчинку чинне законодавство  не визначає.  Через таку неврегульованість  не лише у не передбачений законом  спосіб змінюється склад Вищої ради юстиції,  а й час від часу взагалі блокується робота конституційного  органу,  відповідального за формування висококваліфікованого суддівського корпусу. 

3.2. Повноваження  членів ВРЮ і голови ВРЮ

Член Вищої ради юстиції  має право:

— знайомитися з матеріалами, поданими на розгляд ради, брати  участь у їх з’ясуванні та перевірці, заявляти клопотання, наводити свої мотиви, подавати відповідні документи;

— звертатися до Вищої ради юстиції з пропозицією щодо внесення подання про звільнення суддів місцевих та апеляційних судів;

— звертатися до Вищої ради юстиції з поданням про відкриття  дисциплінарного провадження стосовно суддів Верховного Суду України і  суддів вищих спеціалізованих судів  України;

— при виконанні доручень Вищої ради юстиції, Голови та його заступника знайомитися з матеріалами  витребуваних судових справ, розгляд  яких закінчено, та безпосередньо в  судах знайомитися з матеріалами  судових справ, розгляд яких не закінчено;

— одержувати письмові пояснення  від суддів, прокурорів, скарги або  справи яких мають розглядатися Вищою  радою юстиції, а також письмову інформацію від посадових та службових  осіб, установ, організацій, підприємств, громадян та їх об’єднань з цих питань. [13, c.206]

За членом Ради може бути закріплений помічник з числа  працівників секретаріату Вищої  ради юстиції.

Щодо голови ВРЮ, то Повноваження Голови Вищої ради юстиції, то Голова Вищої ради юстиції обирається з  членів ради на три роки без права  переобрання на першому засіданні. Головою Вищої ради юстиції не може бути обрано членів, які входять  до її складу за посадою.

До повноважень Голови Вищої ради юстиції належать:

• організація роботи Вищої ради юстиції та головування на її засіданнях;
• координація роботи секцій і членів Вищої ради юстиції;
• призначення засідань Вищої ради юстиції;
• направлення подання Президентові України про призначення суддів і про звільнення їх з посади;
• загальне керівництво апаратом Вищої ради юстиції;
• розпорядження бюджетними асигнуваннями на утримання і забезпечення діяльності Вищої ради юстиції;
• здійснення інших повноважень, передбачених регламентом Вищої ради юстиції, зокрема: за згодою ВРЮ призначає та звільняє керівника секретаріату Вищої ради юстиції, призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів та інших працівників секретаріату, радників і помічників, координує діяльність членів Вищої ради юстиції щодо виконання доручень, вирішує або порушує питання про присво­єння рангів державного службовця працівникам секретаріату, представляє Вищу раду юстиції у зносинах з іншими органами та організаціями тощо. [12, c.166]

Голова Вищої ради юстиції  в межах своєї компетенції  видає розпорядження та накази, затверджує положення про структурні підрозділи секретаріату Вищої ради юстиції, посадові інструкції, порядок атестації працівників  секретаріату згідно з чинним законодавством.

Вища рада юстиції обирає заступника Голови Вищої ради юстиції, який виконує обов’язки Голови у  разі його відсутності, забезпечує підготовку справ до розгляду, організує проведення щорічного узагальнення роботи ВРЮ  щодо результатів розгляду звернень і подань, здійснює інші повноваження, передбачені Законом України  «Про Вищу раду юстиції» та регламентом  ВРЮ.

3.3. Секції ВРЮ

Організація роботи Вищої  ради юстиції будується за колегіально­секційним  принципом.

Колегіальний принцип  при прийнятті рішень є характерною  рисою діяльності Вищої ради юстиції. Це випливає як зі ст. 1 Закону України  «Про Вищу раду юстиції», що визначає даний  орган як колегіальний, так і з  регламенту ВРЮ. Розгляд на засіданнях Вищої ради юстиції матеріалів, звернень, справ, скарг відбувається колегіально. Цей принцип гарантує участь усіх членів ради у розгляді всіх матеріалів, що надходять, та інших документів, що дуже важливо з огляду на порядок  формування ради.

У структурі ради утворюються  дві секції:

• з питань підготовки подань для призначення суддів уперше та звільнення їх з посад;
• дисциплінарна секція для здійснення дисциплінарного провадження, розгляду скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності і прийняття рішення про порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності.

Перша секція розглядає матеріали  щодо осіб, які вперше рекомендуються на посаду судді, та про звільнення суддів з посад за загальними підставами, вивчає звернення щодо подання про  звільнення суддів з посад за особливих  обставин і вносить Голові пропозиції щодо їх підготовки на розгляд Вищої  ради юстиції.

Друга секція готує подання  щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих  судів, розглядає пропозиції стосовно порушення суддями і прокурорами  вимог щодо несумісності, вивчає скарги суддів та прокурорів на рішення про  притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, розглядає заяви суддів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих  судів про дострокове зняття дисциплінарного  стягнення, розглядає скарги громадян та юридичних осіб, а також повідомлення засобів масової інформації, в  яких містяться відомості про  порушення присяги та обов’язків суд­ді з боку суддів Верховного Суду України та вищих спеціалізованих  судів, заяви та скарги, в яких містяться  відомості про порушення суддями  та прокурорами вимог щодо несумісності, та за наявності підстав вносить  Голові або його заступнику пропозиції щодо організації їх перевірки.