Правовое государство

                            

                             З м і с т 

  Вступ

РозділІ. Характеристика  правової  держави…………….3

              1.1Понятя правова  держава………………………6

              1.2Ознаки правової  держави……..……………..12

              1.3Правова  держава і громадянське суспільство: взаємозв’язок  інститутів…………………………………...16

 РозділІІ. Конституційне закріплення  принципів  правової держави………………………………………….....20

РозділІІІ.  Головні   напрямки  формування   правової  держави в Україні……………………………………………28 

Висновки

Література

Додатки 
 
 
 

  

                                    В с т у п

            Ми є свiдками й учасниками творення новiтньої Української держави. Більш   як тисячолiтнiй досвід суспiльної та полiтичної консолідації   українського   народу полягає в фундамент розбудови в нашiй країні  правової держави.

         Право покликане бути iнструментом духовного оздоровлення українського суспiльства. Оскільки саме iснування норм, якi гарантують  права особи,   родини (сiм’ї), нацiї, реалізації   цих норм у суспiльнiй практицi сприятимуть появi почуття безпеки, захищеностi, стимулюватимуть розвиток відчуття волі, свободи як окремої людини, так i всього українського народу. Водночас лише свобода особи   породжує   свободу        народу  , а  ця остання    дає змогу народу окремiй особi    вiдчувати себе рівними   серед  інших   людей і народiв.

       Актуальність теми:Кiнець другого тисячоліття характеризуэться iдеологiчним i духовним розкрiпаченням людства, здiйснюваний шляхом утвердження гiдностi кожної особи, нацiї, а також полiтичного плюралiзму їх найвищих суспiльних цiнностей.

       Останнiм часом  на рiзних рiвнях i з рiзних   приводiв часто вживають термiни “ демократична держава ” i “ правова держава ”   При цьому однi виходять з бажання пiдкреслити , що , проголосивши себе суверенною i незалежною , Україна стала й демократичною правовою державою, а iншi — з   прагнення довести, що   побудова     такої   держави    є справою бiльш віддаленої  перспективи.

        Саме тому, я обрала тему курсової  роботи „Правова держава” Адже  це питання є досить актуальним  і дискусійним  в наш час.Оскільки  в основу правової держави закладена рiвнiсть влади, громадянина, товариства i права, їхня правова рiвнiсть перед законом.

      Об’єкт : Правова держава, політична  система  суспільства.

      Предмет:Правова держава в Україні.

           Ми знаємо,що механізмом , який  повинен  реалiзувати   право , є держава.Але Сучасна Українська держава ще  далека  від досконалості ,   хоча вона й формується на   правильних  теоретичних   i правових засадах.

      Мета дослідження: прослідкувати чи створює правова держава умови для найбільш повного забезпечення реалізації  прав і свобод  людини і громадянина та переглянути правові засади на яких формується правова держава:

            •     вона вiддiлена вiд громадянського суспiльства;

            • пiдставою для функцiонування держави загалом i окремих  її  органiв є право;

            •    головними цiлями  її  є  захист прав особи, родини  (сім ї ) , нації.

            •    вона повинна бути демократичною;

            •  органи влади мають формуватися гласно та бути пiдконтрольнi народовi;

            •   свої повноваження держава  реалізує не лише через  примус , а й через силу громадської думки;

              • органом держави, який забезпечує справедливiсть i дає змогу захистити своє право, є гласний, високопрофесiйний, сформований демократичним шляхом суд;

         Вища влада в правовiй державi  - влада закону, якому рiвною мiрою пiдпорядковуються усi: вiд вищих посадових осiб держави, органiв державної влади до простих громадян. Людина як суб’єкт права вiльна розпоряджатися своїми силами, спроможностями, майном.

Право, будучи формою i мiрою свободи, покликане  максимально розсунути межi, що сковують особистiсть.  

          Оскільки наша держава, Україна , теж встала на цей тернистий шлях формування правової демократичної держави перед нею постає комплекс проблем пов’язаних iз необхiднiстю теоретичної розробки й практичного вирiшення невiдкладних завдань щодо формування суспiльства.

          Українська держава повинна синтезувати досвiд творення держави i права всiх минулих поколiнь протягом тисячолітньої  історії. Україна   прагне увійти в європейську i свiтову спiльноту. Обов’язковими умовами такого входження є економічна , полiтична i  культурна   iнтеграцiя. Проте без волі  і свободи для iндивiда i народу жодний з напрямiв iнтеграцiї є недоступний, а сама інтеграція  стає нездоланним бар’єром  теорії.

        Власна держава і право тому для українського народу є не лише головною метою, а й найвищою цiннiстю. Усвiдомлення й є запорукою вдосконаленняї та розвитку кожного зокрема i всiх  громадян України разом. 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

   І.   Характеристика  правової  держави.  

                                          У правовій  державі влад представлено певні цілі,                                                                                         

                                          які вона не повинна і не може  переступити.

                                         „Відмеження влади в правовій  державі створене

                                          визнанням  за  особою  невідємних,непорушних,

                                          недоторканих,невідчужуваних прав”. 

                                                                                                 Б. Кістяківський

           1.1  Поняття правова  держава

           Уявлення про державу як про органiзацiю, що здiйснює свою дiяльнiсть на основi закону, почали формуватися вже на раннiх етапах розвитку людської цивiлiзацiї. З iдеэю правової держави пов’язувалися пошуки бiльш досконалих i справедливих форм жипя. Останнiм часом у результатi реформ знову усi заговорили про правову державу. Це знайшло свiй вiдбиток у ст. 1 Конституцiї, де говориться, що “Україна є   демократична, правова держава...”.

         Для того, щоб зрозумiти глибинну суть правової держави, недостатньо обмежитися набором хоча i важливих, але усе ж зовнiшнiх характеристик (обмеженiсть держави правом, подiл влади, наявнiсть конституцi визначеною системою принципів, iнститутiв i норм.)

         Суть правової держави не в дотриманнi законiв, так само як i не в достатку законодавчих актiв, - i те й iнше э ознаки не правової, а полiцейської держави. Суть держави правової - саме в характерi законiв, їхнiй вiдповiдностi правовiй природi речей, спрямованостi на забезпечення суверенiтету особистостi. Ще Гегель пiдкреслював, що гарнi закони ведуть до процвiтання держави, а вiльна власнiсть є основною умовою блиску  його[16,с.32].

         У найбiльш розвинутому буржуазно-демократичному видi концепцiя правової держави є соцiальною цiннстю всього людства, вдалим сполученням загальнолюдських i класових iнтересiв. У основi правової  держави, по-перше, повинна лежати правова економiка, а не командна, приречена на деградацiю через вiдсутнiсть внутрiшнiх стимулiв до працi. А, по-друге, основою правового ладу служить розвинуте цивiльне суспiльство. Цивiльне суспiльство - система економiчних, духовних, культурних, моральних, релiгiйних та iнших вiдношень iндивiдiв, вiльно й добровільно обеднаних в спiлки, асоцiацiї корпорацiї для задоволення своїх духовних i матерiальних потреб та iнтересiв. Воно будується на принципi самоврядностi, захищено традицiями, звичаями, моральними нормами правом втручання держави. Держава - лише форма суспiльства. У антиправовій(тоталiтарний, моновладнiй) державi особистiсть, суспiльство i народ протипоставленi державi як полiтичному апарату влади, вiдчуженi вiд нього. Там немає громадян, є пiдданi. Цивiльне суспiльство припускає наявність численних незалежних спiлок, iнститутiв i органiзацiй, що служать барєром проти монополiзму i зазiхань державних органiв. Поняття цивiльного суспiльства має на увазi не тiльки ‘цiвiльнисть’, вiдомий ступiнь полiтично свободи, але i “буржуазність” тобто економічна незалежнiсть людини, можливiсть одержати прибуток не з рук держави.

       Розгортання всього комплексу iнститутiв держави в демократичному суспiльствi усуваеє домiнування полiтично влади, усуває або рiзко обмежує прояви її негативних сторiн. Серед великого комплексу iнститутiв, характерних для розвинутої держави в умовах демократiї, необхiдно зазначити, зокрема, на такi: мандат народу на здiйснення влади, насамперед шляхом формування представницьких органiв, що виконують законодавчi i контрольні функції, наявнiсть мунiципального самоврядування ; пiдпоряд-кованiсть усiх пiдроздiлiв влади закону; незалежне i сильне правосуддя; наявнiсть державної влади в окремих блоках, включаючи виконавчу владу.

       В основi правової економiки лежить принцип “вiд кожного по спроможностях - кожному по працi.” Це соцiально-правовий масштаб мiри регулювання працi i споживання. Щоб вiдновити правовi принципи в економiцi, варто вiдродити ряд свобод:

       1) вiдчинити простiр усiм видам власностi;

      2) замiнити адмiнiстративнi накази договорами, заснованими на рiвностi сторiн

       3) зробити чiльний принцип “дозволене усе, що не заборонено’,

      4) забезпечити еквiвалентний характер обмiну,

       5) затвердити рiвноправнiсть i сумлiннiсть у виборi партнера,

      6) не обмежувати iнiцiативу пiдприсмливiсть.

       Правова економiка i цивiльне суспiльство - перехiд вiд розподiльного суспiльства до ринкового, я вважаю,що саме це, і є глибиннi, сутнiснi передумови формування правовоi держави.

        Правова держава - це держава, що обслуговує потреби цивiльного суспiльства i правової економiки, призначення якого - забезпечити свободу i добробут. Вона підконтрольна цивiльному суспiльству i будується на еквiвалентностi обмiнюванних благ, на фактичному спiввiдношенні суспiльного попиту i провiдповiдальна за правопорядок, що гарантує людинi свободу i безпеку.Правова держава - це демократична держава, де забезпечусться панування права, верховенство закону, рiвнiсть усiх перед законом i незалежним судом, де признаються i гарантуються права i свободи людини i де в основу органiзацiї державної  влади покладений принцип подiлiв законоданчої, виконавчої i судової   влади[13,с.122].

Правова держава може бути  визначена як правова форма оргацiзацiї й дiяльностi державної влади та її взаємовiдносин з iндивiдами як субєктами права носiями прав i свобод людини й громадянина.

        До числа особливих ознак правової держави як мiнiмум вiдносяться: визнання i захист прав та свобод людини й громадянина, верховенство правового закону, органiзацiя і функцiонування суверенної державної влади на основi принципу подiлу влади та системи стримувавь i противаг.

Влада може    варiюватися   від стану повної анархії   до   найжорстокiшої диктатури. Такий суперечливий характер влади робить досягненая бiльш-менш прийнятного положення мiж цими двома крайнощами досить складною справою .Як свiдчить iсторичний досвід державностi, будь-якi анархiя, безпорядок, революцiя завершуються встановленяям самих крайкiх форм владного свавiлля.

       Якщо в сусвiльстві панує нетерпимiсть, анархiя, хаос, “вiйна всiх проти всiх”, то рано чи пiзно це завершується встановленням тією чи iнашою формою диктатури, яка, у свою чергу, веде до повного придушення всiх проявiв свободи.