Цивілізаційний підхід до типології держав

 Цивілізаційний підхід до типології держав.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                  ПЛАН

ВСТУП ………………………………………………………………………3

Розділ   І. Методологічні   засади  визначення  критеріїв  типології  держав

1. 1. Типологія держав: поняття та значення ……………………………….6

1. 2. Критерії типології держав та характеристика типів держави ……….12

Розділ ІІ.   Цивілізаційний     тип   держави:  критерії  класифікації

2. 1.  Сутність   цивілізаційного   підході  типології  держави  ……………17

2.2. Класифікації держав по цивілізаційного підходу……………………..22   

2.3. Переваги і недоліки цивілізаційного підходу…………………………26

2.4. Співвідношення формаційного і цивілізаційного підходів у сучасному світі……………………………………………………………………………28

ВИСНОВКИ ……………………………………………………………….30

  СПИСОК   ВИКОРИСТАНОЇ   ЛІТЕРАТУРИ……………………….32 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

                                      Вступ

Актуальність  теми.  Категорія «тип держави» посідає самостійне місце в теорії держави і права, тому що дає можливість більш повного відображення сутності держави, яка змінюється, особливостей її виникнення й еволюції, можливість побачити в цілому історичний прогрес державноорганiзованого суспільства. Визначившись з основними критеріями типології держав, необхідно визначитися також з поняттям типу держави. Тип держави - це не будь-яка окремо існуюча держава, це  - наукова категорія, збірний образ реально існуючих на даному історичному відтинку часу держав, яка складається із сукупності найбільш важливих, спільних для всіх цих держав ознак. Держава являє собою знаряддя за допомогою якого пануючий клас зміцнює своє панування. Тому кожній формі експлуатації відповідає визначений тип держави і права: рабовласницький, феодальний, буржуазний. Поняття “цивілізація” затвердилося в європейській науці в епоху Просвітництва і з тих пір набуло такої ж багатозначності, як і поняття “культура”. В загальному розумінні поняття “цивілізація” можна визначити як певну соціокультурну систему високорозвиненого суспільства, що підтримує його єдність за допомогою духовно-моральних і культурних факторів суспільного розвитку. Кожна окрема держава зазнає впливу як матеріально-виробничого, так і культурно-духовного, цивілізаційного чинників. Саме з цим пов'язані альтернативність і багатоваріантність їх розвитку. Це дозволяє зробити висновок про необхідність використання обох підходів: формаційного і цивілізаційного. Цивілізаційний підхід не слід протиставляти формаційному. В сучасній науці більшість вчених віддає перевагу формаційному підходу як базовому, основному. При цьому цивілізаційний підхід не протиставляється йому, а служить його доповненням, творчо його розвиває [1, с.   19 - 20].

Проблема типології  держави довгий час є актуальною в рамках теорії держави та права. Типологія держави нерозривно пов'язана з навчанням про форму держави, але не співпадає з нею.

Теоретичною основою дослідження проблеми типології,   а   саме     цивілізаційному    типу держави стали праці відомих учених як давнини, так і сьогодення. Вагомий внесок у розроблення цих проблем зробили С. Алексєєв, С. Бонно, Є. Васьковський, А. Венгеров, Ю. Власов, Л. Воєводін, М. Вопленко, В. Денисенко, В. Елькінд, А. Заєць, О. Зайчук, Д. Керімов, С. Кечек'ян, С. Комаров, В. Копєйчиков, О. Копиленко, М. Коркунов, В. Котюк, В. Лазарєв, П. Люблінський, М. Марченко, І. Михайлівський, Д. Михайлович, А. Міцкевич, В. Нагребельний, П. Недбайло, М. Онищук, Н. Оніщенко, К. Опаленко, А. Піголкін, П. Рабінович, Ю. Тихомиров, Ю. Тодика, Є. Трубецька, В. Хропанюк, О. Черданцев, Ю. Шемшученко, Г. Шершеневич та ін.

  Мета  курсової  роботи : якнайглибше дослідити цивілізаційний підхід до типології держав.

  Задача  курсової  роботи:

- проаналізувати існуючі підходи, ідеї, точки зору щодо поділу держав на відповідні типи;

-  дати  аналіз    сутності   цивілізаційного  підході  типології  держави;

-   дати  характеристику класифікації держав по цивілізаційного підходу;

-   з’ясувати   переваги і недоліки цивілізаційного підходу;

- проаналізувати співвідношення формаційного і цивілізаційного підходів у сучасному світі.

Предметом дослідження є   суспільно - правові   відносини які регулюють   цивілізаційний підхід до типології держав.

  Об'єктом моєї курсової роботи - є цивілізаційний підхід до типології держав.

  

Методи дослідження. Методологічною основою курсової є сукупність філософських, загальнонаукових та спеціальних принципів, підходів і методів пізнання державно-правових явищ і процесів. Проблематика типології діяльності складна й багатогранна, має міждисциплінарний характер, а тому у своєму вивченні передбачає використання діалектичного (вивчення   виникнення  різних типів держави як явища, яке, по-перше, визначається умовами функціонування норм  права життя і розвитку суспільства, по-друге, пов'язане з іншими явищами суспільного і державного життя, пронизує сферу економічних, культурних, політичних та інших видів суспільних відносин, по-третє, зазнає постійних змін, розвивається), історичного (дослідження ґенези розвитку   типів держави), об'єктивного (вимагає необхідності розгляду конкретних явищ у всій багатогранності, складності та суперечливості, виходячи із сукупності позитивних і негативних моментів незалежно від їх суб'єктивного сприйняття та оцінки, виявлення тенденцій і закономірностей розвитку   типологізації держави), системного (дослідження сутності, змісту, функцій, завдань видів   критеріїв типологізації держави як системного явища.

Із спеціальних методів  автор застосував: формально-догматичний (юридико-технічний), який дозволив дослідить   розвиток  правової  думки  щодо  типології  держави  суто з правового погляду поза сферою економіки, політики тощо; порівняльно-правовий - був використаний при зіставленні деяких елементів правової  системи України

Структура роботи.  Структура курсової роботи зумовлена завданнями та логікою дослідження. Роботи складається із вступу,   двох   розділів,     шести підрозділів.  Висновків та списку використаної літератури   (26 найменувань).   Повний  обсяг курсової роботи  становить     34 сторінок, з яких  основний  зміст 30.    

 

 

 

Розділ   І. Методологічні   засади  визначення  критеріїв  типології  держав

1. 1. Типологія держав: поняття та значення

В процесі вивчення такого складного та комплексного поняття  як держава, вагомим аспектом є необхідність дослідження процесу поділу держав на типи та критеріїв, які впливають на цей процес.

Процес класифікації держав на певні  типи тобто визначення їх ти пологій,   є більш комплексним поняття, що передбачає дослідження самого поняття тип держави. Разом з тим дослідження понять типу держави та її типології є особливо актуальним для України, яка перебуває в процесі активного державотворення, у зв'язку з чим питання, що розглядаються в межах даної статті, мають не тільки теоретичне, а і практичне значення.

У науковій літературі існує багато точок зору щодо визначення поняття тип держави оскільки, в ідеалі, воно повинно містити в собі визначення основних критеріїв, завдяки яким держави можливо класифікувати на типи. Проте, у будь-якому разі, спільним для більшості визначень, особливо в тих випадках, коли мова йде про формаційний підхід до типології держав є: по-перше, визнання важливості та необхідності визначення поняття тип держави; по-друге, визнання того, що тип - це не будь-яка окремо існуюча держава, а наукова категорія, певний збірний образ реально існуючих держав на певному історичному етапі їх розвитку; по-третє, те, що дана категорія складається із сукупності найбільш важливих, загальних для всіх держав ознак та рис; і по-четверте, що в основі визначення типу держави покладено не формально-юридичні, а перш за все важливі та змістовні ознаки та риси певної держави.

У зв'язку з цим, В.В. Лазарєв запропонував таке визначення типу держави, згідно з яким тип держави розглядається  як сукупність загальних, найважливіших рис, що властиві державам певної суспільно-економічної формації та відображають їх соціально-класову сутність, зміст та соціально-класове значення[2, с. 45]. Таке визначення є найбільш узагальненим, оскільки вміщує в собі майже всі найпоширеніші критерії типології держав.

Разом з тим необхідно зазначити, що в процесі розвитку цього поняття  велика кількість наукових підходів, що стосується розуміння поняття типу держави була розроблена на підставі якогось одного критерію, до якого був прихильний той чи інший автор на певному історичному етапі. Наприклад, Аристотель, вважав, що головна відмінність між державами полягає в тому, якою мірою держава забезпечує свободу та інтереси кожного індивіда. На думку ж Полібія, розвиток держави, зміна її типів (різновидів) - це нормальний процес, що визначається природою. Держава розвивається по безперервному колу, яке включає в себе фази зародження, становлення, занепаду та зникнення. Ці фази переходять одна в одну, і цикл знову повторюється. За основу зміни циклів в розвитку держави Полібій брав зміни в співвідношенні державної влади та людини[3,  с.67].

Черговим прикладом визначення типу держави, яке також випливає не з об'єктивних, а з суб'єктивних вподобань його автора може слугувати  визначення типу держави, наведене О.І. Денисовим, який визначив поняття «тип держави» як суттєві риси, що перебувають в постійному розвитку. Вказані риси обумовлені характером економічного підґрунтя, яким певна держава відрізняється від інших держав, що засновані на іншому економічному підґрунті[5,  с. 234]. З вищезазначеного випливає, що основним критерієм поділу держав на типи є економічний критерій, проте таке твердження не є достатньо об'єктивним.

Проаналізувавши наведені вище визначення, можна дійти висновку, що в процесі розробки поняття «тип держави» визначальними є критерії класифікації держав на певні типи, які здебільшого і стають основою для наповнення поняття «тип».

У зв'язку з цим, з метою комплексного дослідження зазначеного поняття  необхідно виокремити основні критерії типології за допомогою яких встановлюються та розкриваються реальні зв'язки, що існують між державою та правом з одного боку, та економічною і соціальною структурою суспільства з іншого, виявляються рушійні сили процесу природно-історичного розвитку, розкриваються його закономірності та зміни одних історичних типів держави іншими.

У науковій літературі існують різні  точки зору з приводу визначення як типології держав, так і критеріїв, на основі яких здійснюється класифікація держав на певні типи[5,  с. 29].

Разом з тим, теорія держави і права обов'язково повинна виокремлювати питання критеріїв типології держав, що мають об'єктивний характер, всебічно та адекватно відображають досліджуваний предмет, тобто безпосередньо саму державу.

Очевидно, що поняття «об'єктивний», так само як і сприйняття цього поняття, мають неоднозначний характер, у зв'язку з чим в якості «об'єктивного» критерію для класифікації досить часто використовують географічні та кліматичні фактори, ступінь складності держав, характер зв'язку держави з релігією, ступінь свободи та незалежності людини по відношенню до держави, рівень розвитку загальної культури та світогляду людей, спосіб виробництва матеріальних та духовних благ та характер їх розподілу тощо [6, 45].

Прикладом застосування одного з таких «об'єктивних» критеріїв є визначення, запропоноване французьким філософом Жаном Боденом, який розподіляв всі народи, що проживають на земній кулі, а відповідно і всі держави світу, на три категорії за географічним принципом (критерієм) - південні, північні та середні. Південні народи, на думку філософа, перевершують всі інші народи силою розуму. Північні народи відрізняються фізичною силою. А середні народи перевершують північні за розумом, але поступаються в силі, а південні народи перевершують у силі, проте поступаються в хитрощах та витонченості[7,  с. 743]

Разом з тим Г. Еллінек відстоював так звану дуалістичну теорію держави, що поєднала юридичну концепцію  держави з соціологічними напрямами у її вивченні. Г. Еллінек відкидав об'єктивний характер держави, а відповідно і об'єктивність критеріїв її типізації. На думку вченого, держава належить до сфери суб'єктивного пізнання та розуміння, виходячи з чого Г.Еллінек виокремлює ідеальний та емпіричний тип держави.

Ідеальний тип держави - Це не той тип держави, який існує в дійсності, а той тип, який повинен існувати. Він є точкою відліку і оцінки держав тих типів, які фактично існують. Тобто даний тип держави є моделлю держави, до якої необхідно прагнути. Те що відповідає цьому ідеалу «має право на виникнення та існування, а те що не відповідає йому - має бути відкинуто[8,  с. 34]. На відміну ж від ідеального типу держави, емпіричний тип не є якоюсь моделлю, а є результатом порівняння держав, що існують в певний історичний період.

Поряд з ідеальним та емпіричним типами держави Г. Еллінек вирізняє також типи розвитку та існування державно-правових явищ або, так звані динамічний та статичний типи держави. Основним критерієм для такого виокремлення є ступінь динамізму та розвитку держави.

Разом з тим, у сучасній літературі частіше використовується інші критерії типології держав, зокрема принцип, або «ідея політичної свободи», запропонований Г. Кельзеном. Відповідно до такого критерію автор виділяє два типи держав: демократичні та автократичні. Вказані типи було виокремлено враховуючи те, яку учать в політичному та соціальному житті має індивід. У такому випадку, якщо індивід активно впливає на процеси, що відбуваються в державі, така держава належить до демократичного типу. І навпаки, у випадку, якщо індивід не прийма: жодної участі в житті держави, держава належить до автократичного типу. Самі тому, у даному випадку критерієм типології виступає політичний режим.

Також в сучасній літературі існує класифікація держав в межах розподілу інших більш ширших суспільно-політичних явищ та інститутів, таких наприклад, як політична система суспільства, в якій держава існує та функціонує. Процес класифікації політичних систем, у такому випадку, розглядається одночасно і як процес класифікації їх складових елементів, центральним з яких і виступає держава.