Концептуально-правові засади співробітництва між Росією та Китаєм

 

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………………..2

РОЗДІЛ 1. Концептуально-правові засади співробітництва між Росією та Китаєм

1. Договірно-правова база двосторонніх відносин Росії та Китаю……………5
2. Еволюція співробітництва в постбіполярний період………………………...12

РОЗДІЛ 2. Особливості галузевої співпраці

2.1 Політичний діалог Москви та Китаю………………………….……………...20

2.2 Торгово-економічна  взаємодія …………………………..………………........27

2.2.1 Співробітництро Росії та Китаю в нафтогазовій сфері………………….…32

2.3 Гуманітарний  вимір співпраці………………………….…..…………………35

2.4 Військо-стратегічне співробітництво ………………..……………................38

РОЗДІЛ 3. Перспективи розвитку співробітництва Росії та Китаю

3.1 Виклики та  загрози розвитку сучасної російсько-китайської взаємодії…42

3.2 Можливості подальшого розвитку співпраці Китаю та Російської Федерації…………………………………………………………………………...48

ВИСНОВКИ..…………………………………………………………….………...56

ДОДАТКИ………………………………………………………………………….59

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….62 
Вступ:

 

Актуальність  бакалаврської роботи: Росія та Китай – одні з найбільших та наймогутніших держав світу, які здавна мають великий вплив на міжнародну обстановку. Вивчення історії їх взаємовідносин завжди було важливою темою для наукових досліджень. Причинами цього, перш за все є те, що Росія та Китай – це країни, які представляють собою два різні цивілізаційні типи (слов’янсько-православний і конфуціанський). Зв’язки і контакти Китаю з іншими країнами світу становлять значний інтерес через традиційний радикальний егоцентризм всіх сфер соціально-політичного розвитку даної держави. Також, Росія і Китай мають вкрай довгий кордон, протягом тривалого часу розмитий не освоєнням прикордонних територій. Крім того, будучи великими регіональними військовими державами, Китай та Росія завжди мали сильні дипломатичні школи.

Так, з розпадом СРСР і  закінченням «холодної війни» була позначена нова віха російсько-китайських відносин. Необхідність формування принципово нового кордону Російської Федерації  і Китайської Народної Республіки, та необхідність становлення добросусідських відносин привело уряди країн за стіл переговорів.

Новий етап розвитку взаємин  з Китаєм є важливим не тільки для Росії, зацікавленої в Китаї як в економічному партнері, але й для інших країн, тому що можна з упевненістю сказати, що міжнародники приділяють особливу увагу російсько-китайським відносинам, оскільки від їх характеру значною мірою залежить структура всього світо порядку (прихильники біполярності вважають, що саме союз Китай-Росія стаен реальною противагою Заходу на чолі з США).

Враховуюючи вище зазначені особливості, доцільно рахувати дану тему актуальною та вартою для розгляду і аналізу особливостей російсько-китайських відносин.

Зараз союз Росія-Китай відіграє значну роль і міжнародних справах. У сучасному світі розвиток їх взаємин дуже впливає на політичну структуру. Корисний не тільки аналіз процесу мінародних відносин, але й аналіз процесу становлення самих відносин між сторонами в науково-історичному аспекті, початковим головним пунктом яких було формування спільного кордону між двома держевами. Для того, щоб зробити правильні, раціональні висновки про світові процеси, що відбуваються в наш час, важливо проаналізувати історичні аспекти відносин між державами.

Необхідно зазначити, що з  даної проблеми існує достатня кількість літератури, яскравим прикладом є книги, написані доктором історичних наук, професором Галеновічем Ю.М. «Росія і Китай в ХХ столітті: кордон» та доктором політичних наук Воскресенським А.Д. «Російсько-китайські стратегічні взаємовідносини і світова політика», які були використані автором в якості базової допомоги для написання даної роботи.

Метою бакалаврської роботи є дослідження змін у відносинах між Росією і Китаєм й простеження основних перспектив співпраці. Відповідно до мети, завданнями роботи є:

1. З’ясувати основні факти та виявити особливості еволюції основних напрямів російсько-китайських відносин в пострадянський період та до сьогодення.  
2. Визначити фактори, що сприяють зближенню країн і виділенню ключових напрямків взаємодії.

3. Проаналізувати і охарактеризувати сам феномен російсько-китайського стратегічного партнерства, як історичного явища в різних його сферах.

4. Розкрити можливі перспективи розвитку відносин між Росією і Китаєм в контексті заявлених в обох країнах довгострокових програм розвитку.

Об’єктом дослідження є російсько-китайські відносини.

Предметом дослідження є особливості співробітництва між РФ та КНР, його тенденції та перспективи розвитку.

Методологічною  основою дослідження є використання наступних методів: порівняльного аналізу, узагальнення, системного підходу, а також науково-історичних методів: описово-розповідний та порівняльно-історичний методи. Основним методом використаним в роботі є порівняльно-аналітичний метод, який застосовувався для дослідження різних напрямів співпраці Росії та Китаю. Описово-розповідний використовувався для розгляду процесів, які відбувалися під час еволюції російсько-китайських відносин. При розгляді конкретних наукових проблем використовувалися методи політологічного, історичного і структурно-функціонального аналізу, опису та інші. При цьому провідним методом у вирішенні наукової задачі виступав політологічний аналіз.

Хронологічні  рамки бакалаврської роботи охоплюють проміжок часу від другої половини ХХ століття і до сьогодення.

Джерельну базу бакалаврської роботи склали основоположні документи російсько-китайських відносин, а саме Російсько-китайський договір про добросусідство, дружбу і співробітництво підписаний 16 липня 2001 року в Москві Президентом Росії Володимиром Путіним і головою КНР Цзян Цземінем та підписана 10 листопада 1997 року Угода між Урядом Російської Федерації та Урядом Китайської Народної Республіки про принципи співробітництва між урядами суб'єктів Російської Федерації і місцевими урядами Китайської Народної Республіки.

В якості базової допомоги були використані праці написані доктором історичних наук, професором Галеновічем Ю.М. «Росія і Китай в ХХ столітті: кордон» та доктором політичних наук Воскресенським А.Д. «Російсько-китайські стратегічні взаємовідносини і світова політика».

Також, при підготовці роботи використовувались статті політичного аналізу соціально-політичних явищ такі як: «Незалежна газета». Зона співробітництва чи потенційного конфлікту? Далекосхідний кордон в минулому, теперішньому та майбутньому. – 3 червня 2003року та політичний спецвипуск Російсько-китайський форум на вищому рівні. 6-7 листопада 2007року. Також автор спирався на матеріали інтернет-сайтів органів державної влади, Міністерства оборони Росії, засобів масової комунікації, Архіву зовнішньої політики Російской Федерації, Російського Центру зберігання і вивчення документів з новітньої історії та монографії: Петровського В. Е. Азійсько-Тихоокеанські режими безпеки після «холодної війни»: еволюція та перспективи. – 2004 рік.

Структура бакалаврської роботи відповідає поставленим цілям та задачам дослідженя. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списоку використаних джерел та літератури. Перший розділ присвячений аналізу концептуально-правових засад співробітництва між РФ та КНР. В другому розділі висвітлені особливості співпраці двох держав, що дозволяє зрозуміти ступінь розробленості основних напрямків, які пізніше здобули статус стратегічних. В третьому розділі представлений огляд та аналіз перспектив подальшого розвитку двосторонніх  відносин. У висновку підводяться підсумки дослідження, викладаються перспективи розвитку та поглиблення відносин двох країн. Обсяг роботи 65 сторінок.

 

Розділ 1. Концептуально-правові засади співробітництва між Росією та Китаєм

 

1. Договірно-правова база двосторонніх відносин

 
          16 липня 2001 року глави Китаю та Росії підписали китайсько-російський Договір про добросусідство, дружбу і співробітництво. Було опубліковано спільну заяву глав Китаю та Росії, яке в юридичній формі закріпило мирну ідеологію, основним змістом якої є дружба, що передається з покоління в покоління, і відмова від ворожнечі на всі часи.

Документ, який є основоположним для російсько-китайських відносин, охоплює всі основні  сфери і напрямки двостороннього співробітництва. Договір укладено на 20 років з можливістю автоматичного продовження на наступні п'ятирічні періоди.

Відповідно  до Договору сторони зобов'язалися  на довгостроковій основі розвивати  відносини добросусідства, дружби, співробітництва, рівноправного довірчого  партнерства і стратегічної взаємодії відповідно до норм міжнародного права, не застосовувати в своїх взаєминах силу або загрозу силою, поважати вибір шляху розвитку одне одного, підтримувати один одного в питаннях захисту державного єдності та територіальної цілісності.

У Договорі підкреслюється, що Росія і Китай розвиватимуть  довіру у військовій галузі, сприяти  зміцненню безпеки один одного, зміцненню  регіональної та міжнародної стабільності. У разі виникнення загрози миру або загрози агресії Москва і Пекін негайно вступають в контакт і проводять консультації з метою усунення виниклої загрози. При цьому сторони домовилися не брати участь в союзах і блоках, не робити дій, що завдають шкоди суверенітету, безпеки і територіальної цілісності один одного. Договір також передбачає спільні зусилля сторін по підтриманню глобального стратегічного балансу і координацію дій на міжнародній арені у запобіганні та врегулюванні конфліктів.

Згідно з  цим документом, Росія і Китай  розвивають взаємовигідне співробітництво  в торговельно-економічній, військово-технічної, науково-технічній, енергетичній, транспортній та інших областях, стимулюють прикордонне та міжрегіональне співробітництво, сприяють культурним обмінам між собою. Вони активно взаємодіють у боротьбі з тероризмом, сепаратизмом, екстремізмом, організованою злочинністю, наркобізнесом і нелегальною міграцією. Окремо виділена також важливість розвитку контактів між органами законодавчої, виконавчої та судової влади двох держав.

Здійснення договору будується відповідно до затверджених главами держав чотирирічними Планами дій. Перший такий План був розрахований на 2005-2008 рр. Зараз реалізується План дій на 2009-2012 рр.

Принципово  важливим моментом було те, що в статті 6 Договору зафіксовано відсутність  у сторін взаємних територіальних претензій.

За 11 років завдяки  Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво відносини  між Китаєм і Росією досягли небувалого розвитку, що приносить величезну  вигоду і користь народам двох країн і є важливим фактором забезпечення міжнародного стратегічного балансу, стабільності і просування здорового розвитку міжнародної обстановки.

Лише в 2011 році глави двох країн провели 6 зустрічей. Зокрема, Д. Медведєв здійснив у вересні 2010 року державний візит в КНР, сторони підписали Спільну заяву про всебічний поглибленні китайсько-російських відносин партнерства та стратегічної взаємодії і Спільну заяву у зв'язку з 65-річчям закінчення Другої світової війни, що визначило подальший шлях розвитку міждержавних відносин та продемонструвало рішучу позицію двох сторін щодо забезпечення миру та стабільності на планеті.

Китай і Росія  створили механізм проведення регулярних зустрічей глав двох держав та їх урядів. Поряд з розширенням співробітництва  в різних сферах дві сторони також  встановили механізм організації зустрічей керівників парламентів обох країн. В рамках останнього, діє Комісія з підготовки регулярних зустрічей глав урядів Китаю та Росії і Комісія з двостороннього гуманітарного співробітництва, проходять зустрічі представників двох країн на переговорах з енергетичних питань. Механізм регулярних зустрічей глав урядів Китаю та Росії сприяв всебічному здоровому розвитку китайсько-російських відносин партнерства та стратегічної взаємодії, зміцнював і буде зміцнювати добросусідство, дружбу і взаємне співробітництво між двома країнами.

У питаннях, які  зачіпають ключові інтереси, обидві сторони надають один одному рішучу підтримку. Китайська сторона надає  підтримку Росії в боротьбі проти  тероризму і сепаратизму, а Росія  чинить свою рішучу підтримку КНР в питаннях, пов'язаних з Тайванем, Тибетом і Сіньцзяні. У вересні 2011 року сторони підписали угоду про співробітництво в боротьбі з тероризмом, сепаратизмом і екстремізмом, що заклало міцну основу для успішної відповіді на вищевказані загрози.

Економічна взаємодія між двома країнами зміцнюється на стабільній основі, в останні роки торгівля між Китаєм і Росією розвивається швидкими темпами. Посол Китаю в Росії Лі Хуей зазначив, що в період з 2000 року по 2008 рік загальний обсяг двосторонньої торгівлі між Китаєм і Росією збільшився з 8 млрд доларів США до 56 млрд доларів. У 2009 році під впливом міжнародної кризи він впав вперше після десятирічного зростання, проте обидві країни підтримують сприятливі тенденції торгово-економічного співробітництва, взаємні капіталовкладення збільшуються. У 2010 році загальний обсяг торгівлі між двома країнами перевищив 55 млрд доларів. Китай став найбільшим за величиною торговим партнером Росії.

Так, 14 жовтня 2009 року в ході зустрічі прем'єр-міністрів  Володимира Путіна і Веня Цзябао були підписані торгові угоду та Угоду про охорону інвестицій між Китаєм і Росією. Інвестиційні проекти реалізуються в таких сферах, як освоєння ресурсів, будівництво інфраструктурних об'єктів, розвиток сільського господарства, логістика і т.д.