Переваги та недоліки Болонського процесу

Загальновизнаним фактом є те, що вітчизняна освіта завжди вирізнялася  фундаментальною глибиною знань, які  вона надавала і зараз надає учнівській та студентській молоді, на відміну  від більш вузькоспеціалізованого профілювання освіти на Заході. Ці традиції вітчизняної освіти багато в чому відповідають новій для європейських університетів тенденції до багатодисциплінарного навчання, визначеній в рамках Болонського процесу реформування. Водночас запропоновані цією реформою нові напрямки освітньої діяльності представляють для української освіти значний інтерес.

По-перше, це нові принципи органічного  поєднання навчання і науково-дослідної  роботи в університетських закладах. Очікуване посилення пошукової, творчої діяльності викладачів і  студентів сприятиме постійному оновленню освіти, яка адаптуватиметься до останніх досягнень науки, а також  активному включенню студентів  до самостійної професійно орієнтованої діяльності в рамках розробки індивідуального  проекту під керівництвом викладача-дослідника. Запроваджену реформою систему навчальних кредитів також пристосовано до постійного оновлення змістового наповнення та форм навчання. Крім того, європейською реформою передбачено встановлення більш тісної взаємодії між навчальним закладом та роботодавцем на різних етапах підготовки майбутнього фахівця.

По-друге, необхідність більш гнучкої  освітньої системи, яка б могла, з одного боку, швидко реагувати  на нові потреби суспільства, а з  іншого - надавати людині не лише потрібні в сучасному світі знання та навички, необхідні для успішної професійної  діяльності, але й навчити її швидко адаптуватися до нових умов у майбутньому.

Тобто необхідно впроваджувати  гнучку взаємодію теоретичних, прикладних та практичних аспектів навчання, а  це стосується не тільки університетської, але й шкільної освіти. Особливо важливим видається показати дитині з перших років її навчання, а  потім і молодій людині, яка  прагне здобути вищу освіту, тісний зв'язок навчання з життям і в  практичних, конкретних, і в загальних аспектах.

Активізація такого навчання сприяла  б розвитку вміння застосовувати  загальні знання до конкретної життєвої ситуації, встановлюючи для цього  необхідні міждисциплінарні зв'язки. Таким чином, у майбутнього фахівця формується відповідальність за навколишнє середовище, культурну спадщину, виховання активної життєвої позиції.

Практичне здійснення навчального  процесу за положеннями Болонської конвенції дало можливість з’ясувати  переваги та недоліки цієї системи, які  є більш-менш загальними для багатьох навчальних закладів України. До переваг  зараховують: мобільність, тобто можливість членів освітянського простору продовжувати навчання в інших країнах, можливість завдяки стандартизації дипломів працевлаштовуватись  в інших країнах; вільний вибір  предметів студентами; збільшення ролі студентського самоврядування; переорієнтацію на роботу студента протягом всього семестру, а не на іспитовій сесії. Своєю чергою, недоліками називають те, що практично неможливо реалізувати принцип мобільності, відсутня фактична можливість вільного вибору студентами предметів, студентам важко перевірити кількість отриманих балів протягом семестру, важко отримати необхідну навчальну літературу та матеріали для самопідготовки, зменшується доступність освіти, спостерігається погіршення її якості, значно збільшується навантаження на викладачів.

Висновки

XXI століття  відкрило нову сторінку в історії  розвитку освітньої діяльності. Сучасні процеси глобалізації, які  охопили усі сфери життя суспільства,  зумовили необхідність розробити  нову систему освіти, яка б  об’єднала системи освіти країн Європи. Згодом це призвело б до утворення єдиної зони вищої освіти. Саме ці положення і були покладені за мету при розробці Болонської декларації, яка бере початок від 19 червня 1999 року.

Болонська конвенція – це угода щодо стандартизації підходів до організації навчального  процесу і функціонування вищої  школи в Європейському Союзі. Приєднання до Болонського процесу  України 19 травня 2005 року викликало  неоднозначні думки не тільки серед  працівників освіти, а й серед  студентів вищих навчальних закладів. Тому вивчення позитивних та негативних сторін цього явища є дуже актуальними на даний момент. Не дивлячись на те, що Україна лише нещодавно приєдналася до цього процесу, вже можна виділити плюси та мінуси підписання цієї декларації.

До позитивних моментів можна віднести:

• уніфікація систем освіти країн Європи, що дасть змогу випускати кваліфікованих спеціалістів, які зможуть конкурувати на міжнародному ринку праці;
• управління університетами здійснюється на основі принципів демократії;
• самостійне здійснення університетом контролю над своєю повсякденною діяльністю та навчальними програмами;
• мобільність студентів та викладацького складу, що дозволить перевірити власні знання та вміння та вдосконалити їх.

Негативними моментами Болонського процесу є:

• замість підготовки інтелектуально розвиненої, креативно мислячої людини, формується робітник, який може ефективно виконувати лише обмежене коло операцій;
• недостатнє забезпечення літературою, що значно ускладнює процес самонавчання;
• проблема зі стандартизацією назв навчальних предметів.
• невиконання положень Болонської конвенції на практиці (рішення щодо зарахувань іноземних студентів, які бажають продовжити навчання за кордоном, приймається екзаменаційною комісією, яка не впевнена у якості отриманої попередньої освіти)

Список використаної літератури

1. Болонський процес : тенденції, проблеми, перспективи / Укл. В. П. Бех, Ю. Л.Маліновський : за ред. академіка В. П. Андрущенка. – К. : НПУ   імені М. П. Драгоманова, 2004. – 221 с
2. Сутність Болонського процесу та деякі його недоліки [електронний ресурс]: http://firstedu.org.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=221:2011-01-25-12-57-00&catid=7:osv&Itemid=31
3. Притика Ю. Проблеми впровадження стандартів Болонського процесу [електронний ресурс]: http://www.legalweekly.com.ua/article/?uid=1146.
4. Калюжна Н. Л. Приєднання України до Болонської конвенції, її переваги та недоліки [електронний ресурс]: http://www.rusnauka.com/1_NIO_2008/Pedagogica/ 25782.doc.htm.
5. Вища освіта України і Болонський процес. Конспект лекцій для магістрів денної і заочної форм навчання / Укл.: В.О. Товарниченко. – Запоріжжя: Вид-во ЗДІА, 2007 – 78 с.