Глобалізація як передумова міжнародного менеджменту

Об’єктом інноваційної політики виступають не лише і не стільки  окремі наукові чи виробничі підприємства, але також налагодженість та стабільність їхнього взаємозв’язку, системність  взаємодії в процесі створення  інновацій. Досвід західних країн показав, що при інтенсивному освоєнні інновацій  більшість учасників інноваційного  циклу перебувають, здебільшого, у  відносинах організаційної спорідненості.

Таким чином посилюється  необхідність цілеспрямованого, системного управління цим процесом, узгодженої взаємодії науковців та спеціалістів різних галузей знань для пошуку і розробки необхідних технологічних  процесів, визначення оптимальних режимів  роботи, створення устаткування.

Одним з пріоритетів зовнішньоекономічної політики був вступ України до СОТ у 2008 році, на даному етапі це є євроінтеграція, що розглядається як системний фактор розвитку національної економіки, лібералізації зовнішньої торгівлі і залучення іноземних інвестицій.

Також пропонується, щоб  перейти до стану економічного зростання, звичайно, потрібні інвестиції, в тому числі і іноземні, але, як показано в працях вчених, виконання саме умов МВФ спричиняє в Україні  таке соціально-економічне середовище, яке відлякує приватних інвесторів.

Ще одним із шляхів вирішення  проблеми є зміна реформ в Україні. Як міняти курс реформ, що потрібно робити, щоб відродити своє виробництво, як перейти від падіння виробництва  до економічного зростання та зростання  добробуту народу України, на це дає відповідь економічна наука і, зокрема, розробки вітчизняних науковців.

 На думку вчених, перш  за все необхідно розробити  свою, без участі іноземців (радників  МВФ чи СБ) програму виходу  з кризи та економічного зростання  України. За основу можна було  б взяти українську "Національну  програму відродження України", яка розроблена за ініціативою  і під керівництвом Ткаченка  О. М. без залучення іноземних  фахівців. Також потрібно звернути  увагу на сукупність економічних  теорій, серед яких провідними  мали б бути українська інноваційна,  що започаткована М. Туган-Барановським та Кейнсом. Адже використання однієї монетаристської економічної теорії як базової - це шлях до національної катастрофи, бо вона здатна погасити інфляцію, але завжди викликає падіння виробництва.

З огляду на майбутній демографічний  вибух ґлобальним природним ресурсом України і далі залишаються українські чорноземи. Це той практично невідтворюваний і майже незнищенний ресурс, на якому можна будувати національну стратегію України.

Очевидним ресурсом є і  стратегічне розташування України. Збіґнєв Бжезінський визначає Україну як "світову вісь" - державу від самого існування якої та її стану залежить конфігурація світової політичної ситуації. [3]

Однак, на сьогодні Україна  не використала цих своїх можливостей. Недолугі спроби шантажу ґеополітичним становищем, аби вижебрати у Заходу фінансову допомогу чи кредити, що їх негайно розтягують, вивели Україну у лідери з-поміж країн, де процвітає корупція.

Земельна реформа тільки-но розпочалася, тому земельний ресурс поки що лежить перелогом.

Також у нашій державі, на думку вчених, необхідно змінити  банківську систему таким чином, щоб із нестійкої економічної  системи, як це має місце сьогодні, вона формувала стійку економічну систему. Тільки сформувавши стійку економічну систему, можна забезпечити її якість через справедливу та ефективну  податкову систему.

Тому пропонуємо підпорядкувати банківську систему інтересам власного виробництва.

 

 

ВИСНОВКИ

 

За результатами проведених досліджень можна зробити наступні висновки:

1. Глобалізація - всеохопний процес трансформації світового співтовариства у відкриту цілісну систему інформаційно-технологічних, фінансово-економічних, суспільно-політичних, соціально-культурних взаємозв'язків і взаємозалежностей.

2. Глобалізація пов’язана з переходом від індустральної до постіндустріальної стадії економічного розвитку.

3. Глобалізація означає  якісно новий етап поглиблення  взаємозв'язків в економічній, політичній, культурній сферах на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідей у світовому масштабі.

4. Глобалізація втілюється  у зростаючій взаємозалежності  країн світу в результаті інтенсифікації  міжнародних переміщень товарів,  послуг, капіталів, швидкої і широкої  дифузії технологій тощо.

5. Глобалізація потребує  спільних зусиль урядів держав  і міжнародних організацій, регулювання  на світовому рівні.

6. Процес глобалізації розвивається під впливом сукупності техніко-технологічних, соціально-економічних, політичних, морально-етичних і культурних факторів.

7. Глобалізація є багаторівневим, багатовимірним, нерівномірним, складним і суперечливим процесом, який відіграє системоутворювальну роль у формуванні спільного загальнопланетарного господарства.

8. Глобальні проблеми - проблеми, пов'язані з природними, природно-антропогенними, суто антропогенними (у т. ч. економічними, соціальними) явищами, що виникли в процесі розвитку сучасної цивілізації та мають загально-планетарний характер як за масштабами та значенням, так і за способами вирішення, а тому потребують координації зусиль усього світового співтовариства.

9. Головна передумова успішного вирішення глобальних проблем - розгляд їх у взаємопов'язаній цілісності, тісному переплетенні економічних, політичних, соціальних, культурних, технологічних, екологічних, психологічних та інших процесів.

Вплив глобалізаційного процесу був розглянутий і проаналізований на прикладі України, як результат, було зроблено наступні висновки:

1. Україна поступово інтегрується: до міжнародних фінансових ринків і наслідки глобалізаційних процесів стають дедалі відчутнішими для української фінансової системи. Позитивний чи негативний вектор змін від глобалізації залежить від рівня розвитку національної економічної та фінансової систем країни. Зважаючи на той факт, що чим могутніша фінансова система країни, тим більше позитивних результатів вона може отримати від процесу глобалізації, в Україні слід виробити політику, що здатна протистояти викликам фінансової глобалізації, запобігти негативним наслідкам цього процесу. Насамперед з метою збереження стабільності на національню фінансових ринках необхідна чітка система впливу держави на рух фінансових потоків у країні та приплив іноземного капіталу. Як уже зазначалося, Україна не може уникнути втягнення у глобалізаційні процеси, тому фінансову політику держави треба формувати відповідно до факторів розвитку глобалізації, аби знешкодити можливі негативні наслідки та максимізувати вигоди від процесу фінансової глобалізації.

2. Головна проблема України полягає у політичній невизначеності, що уже призвело до марґіналізації нашої держави чи не в усіх аспектах ґлобальних процесів - економічному, політичному, інформаційній революції.

Були запропоновані наступні шляхи вирішення проблеми глобалізації в Україні:

1. Застосувати високоефективну  інноваційну та зовнішньоекономічну  політику: євроінтеграція.

2. Залучення іноземних  інвестицій, щоб перейти до стану економічного зростання

3. Зміна реформ в Україні.  Зокрема банківської реформи,  аби підпорядкувати банківську  систему інтересам власного виробництва.

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Указ Президента України «Стратегія економічного та соціального розвитку України «Шляхом європейської інтеграції» на 2004-2015 роки» від 28 квітня 2004 року № 493/2004 – Офіційний сайт ВРУ – http://zakon.rada.gov.ua.

2. "Нова карта світу" за Джефрі Саксом // Дзеркало тижня. - #33. - 2000.

3. Бжезінський З. Велика шахівниця.- Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 2000.

4. Варналій З. Регіональний розвиток України: проблеми та пріоритети//Економіст – 2005. – № 6. – С. 24-26

5. Войтович Р.В. Блог «Відкриті очі»/ Інтернет джерело/ http://www.vidkryti-ochi.org.ua/2013/06/blog-post.html

6. Дахно І.І., Навч. посіб. — 2-ге вид., випр. і допов. — К.: МАУП, 2006. — 248 с

7. Економічна теорія: Політекономія.  Підручник/ За ред. В.Д.Базилевича- 7 видання. – К.: Знання, 2008.- 719с.

8. Занько В.Глобалізація та інноваційний процес: їхній взаємовплив // Економіка України. – 2006. - №2. – с.84-89.

9. Зянько В. Глобалізація та інноваційний процес: їхній взаємовплив / В. Зянько  // Економіка України. – 2008. – № 2. – С. 148–160.

10. Кривобок В. Ю. Економічні проблеми розвитку України за умов глобалізації / В. Ю. Кривобок // Управління розвитком, 2006. – № 5. – С. 11.

11. Макуха С. М. Україна в міжнародних економічних відносинах в умовах глобалізації / С. М. Макуха. – Харків : Легас, 2003. – 352 с.

12. Малащук Д.В. Вплив інтеграційних зв’язків на конкурентоспроможність Української економіки // Формування ринкових відносин в Україні. – 2005. - №3. – с.32-38.

13. Михайлова Л.І., Турчіна С.Г. Данько Ю.І. Міжнародний бізнес  // Навчальний посібник, Суми:  Вид-во “Козацький вал” ВАТ “Сумська обласна друкарня”, 2009

14. Стукало Н. В. Деякі аспекти формування фінансової політики України в умовах глобалізації / Н. В. Стукало // Фінанси України. – 2007. – № 1. – С. 30–32.

15. Україна в глобалізованому світі :  зб. наук. праць / НАН України. Ін-т світової економіки і міжнародних відносин; Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського. – К., 2007. – 176 с.

16. Чепінога В. Г. Основи економічної теорії: Навч. посіб. — К.: Юрінком Інтер, 2003. — 456 с.

17. Чувардинський О.Г. Зовнішня політика України в умовах Світової Економічної інтеграції й глобалізації // Економіка та держава. – 2006. - №2. – с.36-39.