Досвід роботи місцевого міськрайцентру зайнятості в організації підприємницької діяльності

КУРСОВА РОБОТА

 

на тему:

 

Досвід роботи місцевого міськрайцентру зайнятості в організації підприємницької діяльності

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

 

 

 

Вступ

 

1       Проблеми  місцевого ринку праці та шляхи  їх розв'язань.

 

2       Досвід  роботи з організації підприємницької  діяльності в Вознесенському  міськрайцентрі зайнятості.

 

2.1 Профорієнтація та профнавчання  безробітних як спосіб залучення  їх до підприємницької діяльності.

 

2.2 Започаткування безробітними  власної справи – важливий  чинник створення додаткових  робочих місць.

 

3       Досвід  роботи з організації підприємницької   діяльності в Вознесенському  міськрайцентрі зайнятості.

 

Висновки

 

Список використаної літератури

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ВСТУП

 

 

 

Складні процеси переходу від централізованої системи господарювання до ринкової економіки, конверсія, роздержавлення й приватизація негативно відбивається на рівні та структурі зайнятості населення. Адже різні регіони  істотно відрізняються за соціально-економічним розвитком, стартовими умовами входження до ринкового середовища, рівнем зовнішньоекономічних зв'язків, ресурсним потенціалом, наявністю транспортних комунікацій та інше, що прискорює  чи гальмує процес вивільнення працівників.

 

Збільшення чисельності вивільнених працівників та осіб, звільнених за власним бажанням, супроводжується зменшенням кількості вільних робочих місць на підприємствах та в установах міста.

 

Не маючи змоги працевлаштуватися, незайняті громадяни, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, змушені отримувати дуже мізерну допомогу по безробіттю.

 

За допомогою у працевлаштуванні, консультаціями з питань трудового законодавства про зайнятість тощо, крім незайнятого населення, до центру зайнятості звертаються громадяни, що перебувають у вимущених відпустках з ініціативи адміністрації або працюють у режимі скороченого робочого дня, працівники підприємств, яким тривалий час не виплачується заробітна плата, учні, студенти, що бажають працювати у вільний час.

 

Необхідність прискореного формування повноцінного ринкового середовища вимагає реалізації заходів з матеріальної підтримки безробітних та їх перекваліфікації, створення механізму сприяння розвиткові малого підприємництва. Саме малі підприємства, не   потребуючи   великого   стартового   капіталу,    спроможні  швидко,

 

ефективно    розв'язувати   проблеми   створення   нових  робочих місць.

 

Окрім цього, потрібно активізувати фінансову підтримку вже існуючих підприємств, що створюють додаткові робочі місця, передбачивши надання для них низки податкових пільг.

 

Бажано здійснювати реальну підтримку незайнятих громадян в реалізації самостійної зайнятості. Адже більшість відвідувачів центру зайнятості зорієнтована на пасивну поведінку в пошуку роботи, обираючи лише отримання допомоги по безробіттю.

 

І, звичайно, соціально-економічна ситуація в місті кардинально зміниться на краще лише за умови подолання економічної кризи, яка охопила переважну більшість новороздільських підприємств.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1 ПРОБЛЕМИ МІСЦЕВОГО РИНКУ  ПРАЦІ ТА ШЛЯХИ ЇХ РОЗВ'ЯЗАННЯ

 

 

 

        Становлення  ринкової економіки неминуче  викликає зростання безробіття. За цих умов велику роль  відіграють принципи державної  політики зайнятості населення, забезпечення всім громадянам  рівних можливостей в реалізації  права на вільний вибір виду  діяльності відповідно до здібностей  та професійної підготовки з  урахуванням особистих інтересів  і суспільних потреб. Цей принцип  безпосередньо реалізується в  процесі практичної діяльності  Вознесенського міськрайцентру  зайнятості.

 

Так, з початку 2003 року Вознесенським міськрайцентром зайнятості було проведено обстеження майже 100 підприємств промисловості, сфери послуг, установ освіти та охорони здоров'я щодо динаміки попиту на робочу силу, створення нових робочих місць під впливом змін в економіці міста. Обстеження проводилось шляхом анкетування з метою уточнення прогнозних обсягів реєстрованого ринку праці та обсягів витрат на надання соціальних послуг і матеріальне забезпечення безробітних на 2004 рік.

 

Використовуючи різні джерела статистичних даних, центр зайнятості систематизує інформацію, щоб всебічно, своєчасно, доступно й об'єктивно подати цілісну картину функціонування ринку праці.

 

За 4 місяці 2004 року до центру зайнятості звернулось 4487 осіб, з них 1050 осіб – молодь у віці до 28 років.

 

На підприємствах м. Вознесенська та району за 3 місяці 2004 року спостерігався зріст обсягів виробництва в порівнянні до показників минулого року відповідного періоду на 123,7% по місту, в районі зменшення – на 82,1% (по даним статистики).

 

На підприємствах регіону спостерігається "приховане безробіття', за 2003 рік у відпустці без збереження заробітної плати перебували 2193 особи, також працювали по неповному робочому тижню 2688 особи (по даним статистики).

 

Має місце заборгованість у виплаті заробітної плати на 8 підприємствах міста і району. Заборгованість складає 111,4 тис. грн.

 

Спостерігається зменшення середньомісячної заробітної   плати  на підприємствах   міста з 422,4 грн. на 01.01.2004 року до 404,9 грн. на 01.03.2004 року та по району зріст – з 261,21 грн. на 01.01.2004 року до 261,59 грн. на 01.03.2004 року.

 

На підприємствах регіону потрібні кваліфіковані спеціалісти (електрики, елктрогазозварники, слюсарі, швачки, мулярі, трактористи, машиніст преса, апаратник приготування замісів та інші).

 

Спостерігається невідповідність попиту та пропозиції робочої сили по професіям та розрядам, місцю проживання.

 

Швачки, які перебувають на обліку в центрі зайнятості, мають професійні захворювання та в зв'язку з інтенсивністю виробництва на підприємствах, відмовляються працювати швачкою, дають згоду піти на іншу роботу, що не потребує кваліфікації.

 

Шляхом навчання, перенавчання безробітних професіям, які користуються попитом на ринку праці та впровадження стажування на підприємствах міста та району, нададуть можливість зменшити таку невідповідність серед безробітних.

 

Основні причини вивільнення працівників:

 

-                            ліквідація підприємства (ПСП "Дружба', військові частини А-1478, А-4287);

 

-                            зменшення об'ємів виробництва (ВАТ "Ювілейний').

 

Центр зайнятості щомісячно інформує місцеві органи влади про очікуване та фактичне вивільнення працівників з підприємств міста та району.

 

Проведено 8 семінарів з відповідальними особами відділів кадрів та бухгалтерами підприємств регіону, присутні 72 особи, де попереджено відповідальних осіб про умови, пільги та штрафи при вивільнені.

 

Інформування населення та відповідальних осіб в "Інформаційному бюлетені', газетах "День за Днем' та "Вісті Вознесенщини' про статистику та умови вивільнення працівників.

 

Середня тривалість перебування на обліку безробітних – 7 місяців. Більше всього перебувало на обліку громадян тривалістю від 3 до 6 місяців – 822 особи, що складає 24,33% від загальної чисельності, які перебували на обліку. Станом на 1 квітня 2004 року понад 2 роки перебуває на обліку 21 особа.

 

Причини довготривалого безробіття:

 

-                            відсутність роботи для мешканців  села;

 

-                            відмова роботодавців у працевлаштуванні  осіб передпенсійного віку, які  перебувають на обліку (177 осіб), встановлюючи  вік особи на вакансії 40-45 років;

 

-                            стан здоров'я безробітних;

 

-                            надання державної соціальної  допомоги та субсидій на комунальні  платежі управліннями праці та  соціального захисту населення, це притягує громадян до центру  зайнятості;

 

-                            платники аліментів на дітей.

 

Спеціалісти на прийомі ведуть роз'яснювальну роботу по активізації власних зусиль безробітних, щодо влаштування своєї зайнятості, допомогають в складанні плану самостійного пошуку роботи.

 

Cпеціалісти центру зайнятості  проводять:

 

-перевірку     об'яв   "терміново   потрібні',   "потрібні',  які знаходимо в

 

 засобах масової інформації (газети "День за Днем', "Вісті  Вознесенщини', з телерадіокомпанії  Імідж-ТV) шляхом телефонних зв'язків  з роботодавцями;

 

-щоденні телефонні запити  і бесіди з роботодавцями міста  та району, про наявність потреби  в працівниках на даний період;

 

-співбесіди з роботодавцями  при безпосередньому відвідуванні  центру зайнятості;

 

-надання послуг у підборі  кадрів з бази даних безробітних  відповідно до кваліфікації безробітних, освіти, стажу роботи для працевлаштування  та по залученню безробітних  до оплачуваних громадських робіт;

 

-щотижневі семінари-наради  з відповідальними особами за  кадри підприємств міста та  району про працевлаштування  безробітних, 100% виконання квоти, організація  та проведення оплачуваних громадських  робіт (8 семінарів – присутні  – 72 особи);

 

-проведення  "Круглих  столів' з головами сільських  рад за участю голови райдержадміністрації  та голови районної ради;

 

-проведення обласного  семінару-практикуму спеціалістів  базових центрів зайнятості за  темою "Практика залучення клієнтів  до підприємницької діяльності  та громадських робіт Вознесенським  базовим центром зайнятості';

 

-інформування роботодавців  про склад безробітних через  засоби масової інформації, випуск "Інформаційного бюлетеня Вознесенського  міськрайцентру зайнятості';

 

-працевлаштування за сприянням  центру зайнятості;

 

-надання дотацій роботодавцям  з метою працевлаштування безробітних  на створені додаткові робочі  місця;

 

-працевлаштування на заброньовані  робочі місця;

 

-сприяння самозайнятості;

 

-розширення профінформаційних  та профорієнтаційних послуг;

 

-професійне навчання;

 

-організація та фінансування  оплачуваних громадських робіт  для всіх категорій населення;

 

-організація та проведення  сезонних робіт.

 

З метою забезпечення працевлаштувння соціально-незахищеного населення рішенням міськвиконкому заброньовано 220 робочих місць, в тому числі для випускників шкіл – 114, молодь, яка закінчила ПТУ –57, дітей-сиріт – 17. Фактично протягом 3 місяців 2004 року працевлаштовано 38 осіб по квоті, в тому числі жінки, які мають дітей до 6 років – 20 осіб, особи після Армії – 6. Діти-сироти до центру зайнятості не звертались.

 

Направлено на профпідготовку та перепідготовку по професіях оператор   комп'ютерного  набору,   секретар-друкарка, бармен, перукар,

 

продавець з лотка, основи комп'ютерної грамотності, основи організації підприємницької діяльності та інші. Надано профінформаційних послуг за звітний період всього 2795 особам, в тому числі надано послуг молоді 1229, охоплено послугами 796 молодих осіб.

 

12 осіб з числа молоді  до 28 років, залучені до підприємницької  діяльності шляхом надання одноразової  допомоги по безробіттю для  організації підприємницької діяльності.

 

Всього 10 осіб молоді віком до 28 років приймали участь в оплачуваних громадських роботах.

 

Проблемами в укладені договорів на оплачувані громадські роботи для школярів є:

 

-роботодавці відмовляються  заключати такі договори, а в  подальшому приймати школярів  та студентів на ці роботи, так як за ними повинна бути  закріплена роботодавцем відповідальна  особа, яка відповідає за цих  дітей, а не вчителі шкіл;

 

-обіг  при оформленні  роботодавцями цих категорій  громадян на роботу, а  також  обов'язкова наявність згоди батьків  на роботу їх дітей в період  літніх канікул;

 

-наявність ідентифікаційного  коду школярів, який має молодь  після 16 років;

 

-відсутність житла (гуртожитків) на підприємствах міста для  працевлаштування сільського населення, особливо молоді.

 

В зв'язку з реорганізацією сільськогосподарського виробництва, сезонним виконанням робіт, зменшення надходжень вакансій від роботодавців для постійного працевлаштування жінок, звільнення з підприємств за власним бажанням, угодою сторін та іншими причинами звільнення – збільшилось звернень жінок до центру зайнятості для отримання соціальної допомоги і субсидій на оплату комунальних платежів від управлінь праці та соціального захисту населення.