Етапи розвитку світового менеджменту

 

4.Етап. Активне застосування кількісних (економіко-математичних)

методів як важливих напрямів формалізації методів  менеджменту і

трансформації їх в управлінські рішення (середина 20 ст. — до наших

днів). Особливість етапу полягає в широкому застосуванні в менеджменті

математики. У той період в Англії сформувалася школа науки управління(кількісного підходу). До цього спонукав пошук під час Другої світовоївійни шляхів і методів боротьби з німецькими масовими повітрянимиударами, підводним німецьким флотом, а також висадка союзників уЄвропі. Основою школи є дослідження моделей (форм відображенняреальності) й операцій. Після створення моделей змінним величинамнадаються кількісні значення. Особливу роль при цьому відведенотехнічному та програмному забезпеченню.

 Представники цієї  школи розглядають управління  як логічний процес, що може  бути виражений в математичній  формі. Розроблення концепцій  управління ґрунтується на застосуванні  математичного апарату, з допомо  гою якого досягається інтеграція  математичного аналізу та суб'єктивних  рішень менеджера. Формалізація  управлінських функцій зумовила  необхідність перегляду структурних  елементів організації (служб  обліку, маркетингу, планування тощо). З'явилися такі елементи внутріфірмового  планування, як імітаційні моделі  рішень, методи аналізу в умовах  невизначеності, математичне забезпечення  оцінки багатоцільових управлінських  рішень тощо.

 Представники цієї  школи Джеймс Марч (1928 р. н.), Герберт  Саймон (1916 р. н.), Стаффорд Бір  (1926 р. н.), М. Месарович, Рассел  Акофф (1919 р. н.), Уест Чеечмен  (1913 р. н.) та інші, сформувавши  основні положення кількісного  підходу, вперше почали розглядати  організацію як відкриту систему,  що зумовило появу системного  підходу

 

 

 

5. Етап .Формування системних і ситуаційних підходів у мендж.

Розпочався цей етап з  розглядом організації як системи, діяльність якої постійно залежить від  різноманітних обставин, що змінюються. В основі системного підходу —  використання теорії систем, яка у  менеджменті сформульована наприкінці 50-х років XX ст.

 Система — сукупність  взаємопов'язаних та взаємодіючих  елементів, яка має на меті  досягнення певних цілей і  ґрунтується на принципах самоорганізації,  синергії і розвитку.

 Усі організації (об'єкти управління) є системами як складаються з таких елементів: структура, завдання, технологія, люди, цілі, ресурси. За способом організації системи бувають закритими (мають фіксовані жорсткі умови, не залежать від навколишнього середовища) і відкритими(взаємодіють із зовнішнім середовищем). Усі організації є відкритими системами.

Найвагоміший внесок у  розвиток системного підходу належить Честеру Бернарду (1886—1961), який розглядав  організацію як соціальну систему; Пітеру Друкеру (1909 р. н.), який зосереджував виняткову увагу на ролі професіоналізму  менеджера, самоуправлінні, організаційній спрямованості тощо; авторам моделі Мак-Кінзі «7-8» — Томасу Пітерсу (1942 р. н.) і Роберту Уотерману.

Сформований у 60-ті роки XX ст. ситуаційний підхід спрямований  на підбір прийомів менеджменту для  розв'язання конкретних управлінських  ситуацій з метою найефективнішого досягнення цілей організації. При  цьому менеджер повинен:

 — знати процес управління, особливості індле'дуальної та групової поведінки, процедури системного аналізу, методи планування, мотивування і контролювання, кількісні методи прийняття рішень;

 — вміти оцінювати переваги і недоліки; правильно оцінювати фактори, які відіграють найважливішу роль у конкретній ситуації, та ефект від змінних величин;

_обирати прийоми менеджменту, застосування яких матиме негативний ефект.

6.Етап.Комп'ютеризація  управлінських процесів (з 80-х років 20 ст.).

 

          Передумова формування цього етапу — розвиток інформаційних і

комп'ютерних систем, інформаційних  технологій. Характерною особливістю  використання сучасних засобів обчислювальної техніки є застосування мережного  оброблення даних, що забезпечує ефективне  колективне використання обчислювальних та інформаційних ресурсів, поліпшення комунікацій, обміну інформацією; створює  умови для функціонування розподілених систем оброблення даних. У межах  компанії, фірми, підприємства функціонують локальні мережі, які забезпечують інформаційний обмін між працівниками організації. Регіональні (територіальні) мережі утворюються на регіональному  або державному рівні й призначені для надання в режимі реального  часу інформаційно-обчислювальних ресурсів значно віддаленим один від одного абонентам. В Україні послуги  телекомунікаційних мереж надають  інформаційні мережі: ВІККІ, СВІТ (Система  віртуальних інформаційних технологій), «Ділова інформація», що підтримують  різноманітні бази даних, багато з яких можна використовувати в маркетинговій  діяльності.

 Нині у світі зареєстровано  понад 200 глобальних мереж, з  них 54 у США, 16-у Японії. Найпоширеніша  глобальна мережа Іnternet, користувачі  якої отримують інформацію з  усього світу, мають доступ  до звітів різних корпорацій  та фірм, можуть користуватися  статистичними даними більшості  країн світу, регіонів, працювати  з бібліотечними фондами та  звітами науково-дослідних інститутів  тощо. В інформаційних системах  маркетингу можна використовувати  мережу Кеісот (для держав СНД), а також спеціалізоване програмне  забезпечення для комп'ютеризованого  управління виробничо-господарськими  та маркетинговими процесами.  Найпоширенішими спеціалізованими  програмами є : «Marketing Ехрегt І.І» (інструментальний засіб для розроблення  стратегічного й тактичного планів  маркетингу, розв'язання задач з  аудиту і планування маркетингу); система «Галактика» (середовище управління бізнесом у промисловості та торгівлі з реалізацією повного ринкового циклу: аналіз ринку, макропланування, бізнес-планування, планування операцій, виконання господарських операцій, відображення діяльності у бухгалтерському обліку та звітності, аналіз господарської та фінансової діяльності); система автоматизації менеджменту Delo Рго v 1.5 (комплексна програма, призначена для управління закупівлями, продажем, автоматизації складського обліку, аналізу руху грошей і товарів); SCALA 5 (програмне забезпечення для управління комерційними підприємствами); система MIRACLE (інтегрована система бухгалтерського обліку, фінансового аналізе і управління підприємством); OFFІСЕ 2000 для Windows (пакет програм для автоматизації роботи підприємства); програма «Project management» (призначена для бізнес-планування інвестиційних проектів).

 Розвиток менеджменту  як науки був зумовлений об'єктивними  перетвореннями в усіх сферах  суспільства. Поява великого машинного  виробництва, розвиток техніки  і технології, нарощення масштабів  виробничо-господарської діяльності  сприяли формуванню науково обґрунтованих  підходів до планування, організовування,  стимулювання, контролювання і регулювання  діяльності організацій, до інформаційного  забезпечення, прийняття управлінських  рішень.

 

3.Розвиток управлінської науки в Україні.

Управлінська наука розвивалася  в межах підходів які планувалися  в колишньому радянському союзі, хоча науково пошукові дослідження  спрямовувались в решті решт на удосконалення  адміністративно-командної системи, певний досвід в галузі управління все ж таки був накопичений.

Можна виділити 7 періодів розвитку управлінської науки в радянський і пострадянський періоди:

Перший період (жовтень 1917р. - березень 1921р) Розроблялись форми  І методи державною централізованого у правління виробництвом, обґрунтовувались принципи централізму, організаційні методи управління, адміністрування та Державне регулювання.

Другий період (1921-1928 рр.) Здійснювалось подальше вдосконалення  адміністративного управління виробництвом, були зроблені спроби застосування госпрозрахунку як основи економічних методів управління, з’явились трести І синдикати, а  також формально вивчались можливості участі працівників в управлінні.

Третій період (1929-1945 рр.). Пов'язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва: увагу  приділяли удосконаленню структур управління, методів підбору і  підготовки кадрів, планування і організації  виробництва.

Четвертий період (1946-1965 рр.) Характеризується пошуком нових  форм функціонування І взаємодії  державних органів управління, спробою  переходу до територіальної і територіально-галузевої  системи управління, що врешті-решт призвела до, поглиблення адміністрування.

П'ятий період (1965-1975 рр.). Була здійснена спроба проведення господарської  реформи шляхом посилення ропі економічних  методів управління. Цей етап довів  неефективність реформ, які проводяться  в межах адміністративно-командної  системи.

Шостий період (1975-1988 рр.) Характеризується зростаючим усвідомленням  неможливості реформування адміністративно-командної  системи, яка складалась в економіці  СРСР. Він довів необхідність радикальної  зміни економічних відносин, до корінних економічних реформ.

Сьомий період (1985р і  до наших часів). Проведення економічних  реформ. Цей період можна поділиш  на п'ять під етапів:

а) робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою на нормативному розподілу  прибутку.

б) застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої  на нормативному розподілі доходу, розвиток орендних відносин,

в) впровадження прогресивних форм організації праці, посилення  кооперативного руху, збільшення економічної  свободи,

г) впровадження територіального  госпрозрахунку на всіх рівнях управління;

д) початок та розвиток ринкових реформ (реалізація цього під етапу  здійснюються вже в умовах незалежної національної економіки України).

Біля витоків української  управлінської науки стоїть всесвітньо відомий економіст М.Туган-Барановський. який опублікував низку праць, де розкрив зміст людських інтересів. Задовго до формування школи людських стосунків та поведінських наук (1930- 1950 р) М.Туган-Барановський сформулював  групи потреб, які змушують людей  діяти гак, л не інакше. Іншими основами потреби слугують мотивами до дій  для досягнення мети. Найважливішим  стимулюючим мотивом нагромадження  капіталу вчений називав честолюбство. Таким чином, М.Туган-Барановський. а не американський вчений Маслоу започаткував механізм стимулювання людей  до діяльності через змістовні теорії на підставі "піраміди потреб".

 

 

Висновок

 

Отже, можна сказати, що теорія і практика менеджменту перебувають  у постійному пошуку для створення  ефективної системи управління організаціями, яка б відповідала сучасним умовам розвитку економіки і суспільства. Можна з впевненістю сказати, що розвиток ефективних методів управління продовжуватиметься і надалі, в тому числі і в Україні, і збагачуватиметься  все новими і новими концепціями, які відповідатимуть потребам часу.

 

 

 

 

Список використаної літератури

1.Ансофф І. Стратегічне управління: Пер. з анг.,науч. ред. і ред.предисл.Л.И.Евенко. – М.: Економіка, 1999.

2. ВершигораЕ.Е. Менеджмент:Учеб. посібник. – М.:ИНФРА-М, 2008.

3.Веснин В.Р. Основи менеджменту:  Підручник. – 2-ге вид. –  М.: Тріада, ЛТД, 2007.

4.ВиханскийО.С., Наумов А.І. Менеджмент: Підручник для вузів поекон. спец. і замова. – 3-тє вид. – М.:Гардарика, 2000.

5. Основи менеджментуvuzer.info/load/menedjment_upravlenie/1/21-1-0-3317