«Искусство делегирования» - Борис Мастеров

 

«Искусство делегирования» - Борис Мастеров.

У статті автор розглядає проблему делегування повноважень. Він стверджує, що гарний спеціаліст не обов’язково буде таким само гарним керівником, а скоріш за все це буде невдалим рішенням. Автор виділяє дві сторони делегування: влада та відповідальність. Передаючи відповідальність своєму підлеглому ви водночас передаєте йому владу для виконання завдання, самі ви втрачаєте цю частину влади, а відповідальність все одно залишається на вас.

Автор розглядає випадки, коли необхідно використовувати делегування:

1. Підлеглий здатний виконати цю роботу краще;
2. Надмірна зайнятість керівника;
3. Можливість зайнятися більш критичними справами керівнику.

Також автор виділяє основні помилки:

1. Нездатність чітко пояснити завдання;
2. Відсутність зворотного контролю;
3. Неконструктивна критика;

Автор наголошує на необхідності повного розуміння очікуваних результатів від діяльності підлеглого, визначення форм і методів контролю.

На мою думку, твердження, що не доцільно призначати керівником найкращого працівника, цілком доцільне. Оскільки бути гарним керівником це не лише здатність виконувати роботу своїх підлеглих, а й здатність організувати їх працю. У цьому важливим інструментом є делегування повноважень.

Мені сподобалося виділення автором двох сторін делегування – влади та відповідальності; наведення прикладів та доволі прямих порад; визначення делегування як невід’ємної частини керівництва.

В той же час, можливо було виділити більшу кількість помилок при делегування, визначити перелік сприятливих та позитивних практик при делегуванні, більше уваги приділити методиці вибору підлеглого для делегування, методи мотивації та преміювання за виконання делегованих обов’язків.

 

«Эффективное делегирование полномочий» - Николаева М.А.

Автор розглядає процес делегування повноважень як одну з найважливіших функцій управління. Визначає якості та параметри виконавця делегованих повноважень. Визначає критерії необхідні для успішної постановки задачі:

• Конкретність
• Вимірність
• Виконуваність
• Строк виконання
• Доцільність

Автор стверджує необхідність наявності зрозумілої та цінної в очах виконавця винагороди. Визначає необхідність контролю, але не перетворенням його на мікроменеджмент. Визначає цінність конструктивної критики, але стверджує, що вона має на меті оцінити конкретні дії та результат працівника, а не особисто його та недопустимість неконструктивної критики. В той же час конструктивна похвала має бути націленою і на працівника як особистість.

На мою думку, автор доволі широко та повно розглянув процес делегування повноважень. Визначив конкретного виконавця делегованих повноважень, критерії постановки успішного завдання делегування , і методи та форми критики та заохочення. Автор наводить приклад, який проходить через всю статтю та є цілком наочним та доцільним.

Хоча також було б доцільним розглянути коло завдань, які можна делегувати, а які ні. Хотілося би побачити більше прикладів основних помилок при делегуванні повноважень та порівняти їх з вдалими концепціями. Не було розглянуто співвідношення отримуваних повноважень та відповідальності виконавцем під час делегування повноважень.

 

«Делегирование полномочий как инструмент эффективного менеджера» Шоул Джон

Автор визначає дві крайності неефективного менеджменту: виконання всіх обов’язків безпосередньо керівником та відсутність повноважень у працівників і як наслідок безініціативність, інертність та неможливість творчого підходу до праці. Стверджує, що делегування є запорукою успішного ведення бізнесу. Визначає, що делегування складається з надання повноважень та можливості діяти самостійно. Визначив деякі перепони до делегування:

• Страх працівників втратити роботу
• Недовіра менеджерів до працівників
• Мікроменеджмент
• Відсутність зворотного зв’язку

Стверджує, що співробітники отримують і відповідальність, що є важливим для багатьох осіб, і дає змогу підвищити їх самооцінку та покращити якість обслуговування клієнтів. Важливим є наявність повноважень у тих осіб, що безпосередньо працюють з клієнтами, це дає змогу значно покращити розв’язання конфліктних ситуації. Визначає якості персоналу, що дозволить ефективно делегувати повноваження. Стверджує необхідність демократичної корпоративної культури.

Мені сподобалося, що автор розглядав делегування повноважень в розрізі роботи з клієнтом, а саме поліпшення вирішення проблемних ситуацій  з клієнтами. Обґрунтував необхідність делегування повноважень. Було розглянуто необхідні якості персоналу. Визначив перепони до делегування.

З іншого боку, на мою думку, було наведено недостатньо прикладів делегування повноважень, проблем при делегуванні, їх вирішення. Також доцільним було б визначити вимоги до форми делегування повноважень, висвітлення мотивації та контролю.

 

Висновки

В ході аналізу публікацій було виявлено однорідне ставлення авторів до проблеми делегування повноважень. Усі автори визначають делегування повноважень як важливий інструмент успішного керівника. У статтях було висвітлено можливі передумови, вимоги до підлеглих, вимоги до формування завдання, основні помилки та невдалі практики при делегуванні повноважень. В усіх статтях було наведено приклади, що покращують розуміння матеріалу.

Порівняння статей:

Порівняння статей «Искусство делегирования» - Бориса Мастерова та «Эффективное делегирование полномочий» - Николаева М.А.

У першій статті було розглянуто необхідність делегування повноважень, делегування було розкрито з позиції влади та відповідальності, ситуації, коли необхідно використовувати делегування, основні помилки, необхідність чіткого визначення завдання та обов’язків, а також форми контролю.

Натомість, у другій статті автор визначає якості виконавця делегованих повноважень, ознаки ефективної постановки задачі, розглядає необхідність мотивації, її форми. Було наведено чудовий приклад, що пронизує усю статтю. В той же час делегування не було розглянуто с точки зору влади та повноважень, не було визначено поширені помилки та коло повноважень, які можна делегувати.

Порівняння статей «Эффективное делегирование полномочий» - Николаева М.А. та «Делегирование полномочий как инструмент эффективного менеджера» Шоул Джон.

У першій статті автор визначає якості виконавця делегованих повноважень, ознаки ефективної постановки задачі, розглядає необхідність мотивації, її форми. Було наведено чудовий приклад, що пронизує усю статтю. В той же час делегування не було розглянуто с точки зору влади та повноважень, не було визначено поширені помилки та коло повноважень, які можна делегувати.

У другій статті було розглянуто наслідки від невикористання делегування повноважень, визначив перепони до делегування, мотиваційний ефект від делегування, необхідність достатніх повноважень у осіб, що безпосередньо працюють з клієнтом для ефективного вирішення проблемних ситуацій. Але не було розглянуто проблеми при делегуванні, а також мотивації та контролю за виконавцями.

Порівняння статей «Искусство делегирования» - Бориса Мастерова та «Делегирование полномочий как инструмент эффективного менеджера» Шоул Джон.

У першій статті було розглянуто необхідність делегування повноважень, делегування було розкрито з позиції влади та відповідальності, ситуації, коли необхідно використовувати делегування, основні помилки, необхідність чіткого визначення завдання та обов’язків, а також форми контролю. Але не було висвітлено мотивацію виконавців.

У другій статті було розглянуто наслідки від невикористання делегування повноважень, визначив перепони до делегування, мотиваційний ефект від делегування, необхідність достатніх повноважень у осіб, що безпосередньо працюють з клієнтом для ефективного вирішення проблемних ситуацій. Але не було розглянуто проблеми при делегуванні, а також мотивації та контролю за виконавцями.