Автор работы: Пользователь скрыл имя, 09 Октября 2014 в 17:38, курсовая работа
Методологічною основою дослідження сутності науково-технічного прогресу може бути такий підхід до розвитку науки і техніки, коли в процесі аналізу їхньої ролі та значення у виробництві і взагалі в житті суспільства в центрі уваги ставитися трудова людська діяльність. При цьому розвиток техніки слід розглядати не як самостійний, сам по собі, а через призму людської активності, тобто як процес послідовної передачі виробничих функцій від виробника до техніки, як “заміну природніх виробничих інструментів" штучними.
Вступ………………………………………………………..1-2
РОЗДІЛ 1. Основні напрямки розвитку науково-технічного прогресу
1.1.Механізація виробництва……………………………………3-4
1.2. Автоматизація виробництва………………………………..4-7
1.3. Комп’ютеризація виробництва…………………………..7–11
РОЗДІЛ 2. Економічна ефективність автоматизації керування
2.1. Необхідність економічного обґрунтування ефективності автоматизації керування……………………………………12–13
2.2. Критерії ефективності……………………………………13–14
2.3.Методики визначення економічної ефективності АСУ……………………………………………………………...14–15
РОЗДІЛ 3. Автоматизація підприємства: учора, сьогодні, завтра
3.1.Автоматизація учора…………………………………………16
3.2.Автоматизація сьогодні………………………………….16–18
3.3.Автоматизація завтра……………………………………18–19
ВИСНОВКИ……………………………………………………20
Список використаних джерел……………………………21 – 22
Обчислювальна техніка все більш широко використовується не тільки для автоматизації виробництва, але і в самих різних його сферах. Подібне залучення обчислювальної і мікроелектронної техніки в діяльності різних виробничих систем називається комп'ютеризацією виробництва.
Комп'ютеризація це основа технічного переозброєння виробництва, необхідна умова підвищення його ефективності. На базі електронної обчислювальної машини і мікропроцесорів створюються технологічні комплекси, машини і обладнання, вимірювальні, регулюючі і інформаційні системи, ведуться проектно-конструкторські роботи і наукові дослідження, здійснюється інформаційне обслуговування, навчання і багато іншого, що забезпечує підвищення суспільної і індивідуальної продуктивності праці, створення умов для всебічного і гармонійного розвитку особистості.
Водночас дедалі більшу роль у житті суспільства відіграє інформатика. Термін, що поєднав у собі два слова “інформація" і “автоматики". Тому сучасний етап науково-технічного прогресу можна назвати комп'ютерно-інформаційним.
Комп'ютеризація має статі звичайним, повсякденним явищем: персональна електронно-обчислювальна машина ввійде у побут та на виробництво, подібно до холодильника, пральної машини, телефону у побуті. Це стає можливим завдяки мініатюризації обчислювальних пристроїв, коли, наприклад у сучасному мікропроцесорі центральний обчислювальної системи розміщується на одному кристалі кремнію розміром кілька міліметрів. Подібній мікропроцесор виконує 40 тисяч операцій за секунду, що можна порівняти з продуктивністю величезних електро-обчислювальних машин 60-х років, а ціна його на світовому ринку становить лише кілька доларів. За прогнозами, протягом найближчих 5-6 років світовий випуск персональної електронно-обчислювальної машини досягне 35 млн. штук на рік.
Революційні зміни найважливіших параметрів електро-обчислювальної техніки за останні десятиріччя призвели до кардинальних змін у галузі інформаційної техніки та технології, які можна визначити як перехід до так званої без паперової інформації.
Інформатики в житті сучасного суспільства починає набувати виняткового значення. Зокрема, вона може здійснювати серйозний вплив на інтенсифікацію економіки, насамперед шляхом забезпечення оптимальних зв'язків між галузями промисловості, окремими підприємствами, а також шляхом вдосконалення управління, що спирається на інформатику. Від чітко поставленої оперативної інформації значною мірою залежить дотримання виробничої дисципліни.
Звичайно, у суспільстві все ще існує так звана паперова інформація, але головним носієм інформації все більше стає пам'ять комп'ютера, тобто без паперова інформація.
Хоч навіть і у використанні персонального комп'ютера у виробництві комп'ютерні виробники убачили недоліки. Саме в персональному комп'ютері убачили розробники його сильні і слабкі сторони. Робота з персональним комп’ютером передбачає постійне прийняття різних по складності рішень: регулярне архівування даних, антивірусний контроль, встановлення даних після збоїв, захист від несанкціонованого доступу та інших, що вимагає належної кваліфікації знань. У цьому відношенні мережевий комп'ютер для виробництва просто незамінний, оскільки він володіє безперечними перевагами для організації з великою кількістю співробітників, які потребують обчислювальні машин: економія коштів починається з моменту купівлі пари мережевих комп'ютерів замість персональних і продовжується в ході їх експлуатації, як наслідок простоти обслуговування, так і через відсутність необхідності ліквідувати наслідки безграмотного або необережного використання. З іншого боку виникає необхідність в наявності висококваліфікованих мережевих адміністраторів, здатних підтримувати локальну і зовнішню мережу в зразковому стані.
Яке б враження не складалося, насправді мережевий комп'ютер - щось більше, ніж просто засіб зв'язку і інформаційного доступу. Мережевий комп'ютер був задуманий як пристрій з великою обчислювальною потужністю, і все-таки його основними функціями повинні були стати саме зв'язок і інформаційний доступ: електронна пошта, відео-конференції, організація виробництва через використання бази даних зовнішніх серверів, моделювання структурних схем. Для нормального розвитку і функціонування складного народногосподарського механізму необхідні постійний обмін інформацією між його ланками, сучасна обробка великого обсягу даних на різних рівнях управління, що також неможливо без використання електронно-обчислювальної машини. Тому від рівня комп'ютеризації значною мірою залежить розвиток економіки.
Повертаючись до ідеї, що знаходиться в основі створення мережевого комп'ютера, Ларі Еллісон провів паралель між комп'ютерними і будь-якими іншими мережами, якими ми щодня користуємося. Практично всі вони розроблені за наступним принципом: складна технічна інфраструктура з виключно простими кінцевими пристроями, які призначені для експлуатації споживачами цієї мережі. Самими простими прикладами таких мереж можуть бути телефонна мережа і телерадіо-сповіщання. Безліч обладнання і висококваліфікованого персоналу щогодини виконують свої функції для підтримки працездатності системи і надання послуг кінцевим користувачам. У умовах зростаючої, нехай навіть і повільно, інформатизації виробництва мережевий комп'ютер був задуманий як засіб максимально простої і ефективної взаємодії між користувачами і інформаційними ресурсами.
З точки зору апаратного забезпечення - мережевий комп'ютер являє собою материнську плату з інтегрованими відео-, мережевою і звуковою картами, контролерами і багато чим іншим. У ході розвитку комп'ютеризації має бути створені національні та міжнаціональні комунікаційно-обчислювальні мережі, бази даних, нове покоління супутникових систем космічного зв'язку, що дозволить полегшити доступ до інформаційних ресурсів.
Насправді, сучасному виробництву ще довго не іменуватися виробництвом тотальних інформаційних технологій, що підкреслюють повне злиття комп'ютерної техніки і комунікації.
Підприємств-користувачів системою Інтернет у виробничих цілях не так уже і багато, хоча ця система дає практично необмежені можливості у вільному обміні даними, або використанні бази даних мережевого сервера, для обміну технологій. Використання комп'ютерних мереж дозволить виробникам знизити транс-акційні, поштові, часові витрати. Нові технології, що зберігаються в базі даних серверів, стають доступні для простого виробника, що володіє хоча б одним мережевим комп'ютером.
Потрібно відмітити і такий важливий елемент комп'ютеризації виробництва, як широке поширення власне мікропроцесорів, кожний з яких орієнтований на виконання однієї або декількох спеціальних задач. Будування таких мікропроцесорів у вузли промислового обладнання дозволяє забезпечити рішення поставлених задач з мінімальними витратами і в оптимальному вигляді. Використання мікропроцесорної техніки для збору інформації, реєстрації даних або локального управління значно розширює функціональні можливості промислового обладнання.
Розвиток комп'ютеризації викликає потребу в розробці і створенні нових засобів обчислювальної техніки. Їх характерними особливостями є: формування елементної бази на сверхвеликих інтегральних схемах; забезпечення продуктивності до 10 мільярдів операцій в секунду; наявність штучного інтелекту, що значно розширює можливості електронної обчислювальної машини в обробці поступальної інформації; можливість спілкування людини з електронною обчислювальною машиною на природній мові шляхом мовного і графічного обміну інформацією.
Информация о работе Особливості процесу автоматизації виробництва на підприємствах у сучасних умовах