Отчет по практике в ГП «Гринявское лесное хозяйство»

Суть методу прямого розрахунку полягає в тому, що розрахунки планової потреби матеріальних ресурсів проводяться шляхом множення норми витрат на відповідний обсяг виробництва чи роботи у плановому періоді. Методом прямого розрахунку визначається потреба в сировині і матеріалах для випуску готової продукції при встановлених нормах їх витрат.

Потреба в паливі визначається шляхом множення обсягу роботи в плановому періоді на норму його витрат, при цьому норми витрат різних видів палива встановлюються в одиницях умовного палива.

Потреба в енергії для опалення будівель залежить від об'єму і теплової характеристики будівлі, температури всередині приміщення і зовні, тривалості опалювального періоду і різниці між тепловмістом пари і конденсату.

Потреба в енергії  на технологічні цілі визначається виходячи з норм її витрат на одиницю продукції та планового обсягу її виробництва в натуральному або грошовому виразі.

Складовою частиною річної потреби Держлісгоспу в матеріальних ресурсах є їх потреба на утворення  виробничих запасів сировини і матеріалів. Створення необхідних запасів повинно забезпечувати безперервну роботу даного підприємства і прискорення оборотності оборотних засобів.

Створення та зберігання запасів потребують значних витрат, і щорічна їх сума перевищує чверть вартості самих запасів. Тому важливо керувати запасами, щоб зазначені витрати були мінімальними, і щоб забезпечувався той рівень обслуговування та задоволення запитів, який сприяє економічному розвитку Держлісгоспу.

Виробничі запаси - це продукція виробничо-технічного призначення, яка є на підприємствах, що вже вступила в сферу виробництва, але ще не використовується безпосередньо у виробничому процесі. Отже, це предмети праці, що надійшли до споживача різного рівня, але ще не використовувалися і не піддавалися переробці.

Поточний запас призначений для безперервного забезпечення виробництва в період між двома поставками матеріалів. Він є величиною змінною: досягає максимуму в момент надходження партії матеріалів, поступово зменшується внаслідок їх використання і стає мінімальним безпосередньо перед черговим постачанням. Величина виробничого запасу обґрунтовується його нормою, що являє собою середній, на час планового періоду, запас матеріалу в днях його середньодобового споживання, який буде на кінець планового періоду як перехідний. Планування матеріального-технічного забезпечення відбувається виходячи із запланованого обсягу заготівлі лісоматеріалів. Розглянемо план матеріально-технічного забезпечення на дану кількість продукції.

 

 

 

Таблиця 3.1

Розрахунок  нормативного залишку виробничих запасів на підприємстві

Показники	на окремий  об’єкт господарської діяльності		на загальний  обсяг господарської діяльності в асортименті готової продукції
	одиниці виміру	розмір показника	одиниці виміру	розмір показника
1. Обсяг господарської діяльності	м3	6000	тис. грн.	2465,4
2.Норма витрачання певного найменування виробничих запасів	м3, на 1 м3 лісо-матеріалів	0,15	коп, на 1 грн. обсягів  господарської діяльності	17,2
3.Середньодобове споживання вир.запасів (п1хп2:365)	м3	2,47	Грн.	1161,78
4. Норма запасу  в днях:
а) транспортного	–	1	–	1
б) поточного	–	20	–	20
в) резервного (страхового)	–	8	–	8
г) технологічного	–	2	–	2
д) підготовчого	–	1	–	1
Разом	–	32	–	32
5. Норматив виробничих запасів лісоматеріалів, (п3 х п4)	м3	79	тис. грн.	37,2

 

Відтак нормативний  залишок лісоматеріалів на підприємстві для забезпечення безперебійної  його роботи визначений на окремий  об’єкт господарської діяльності в  кількості 79 м3, а в цілому на загальний асортимент 37,2 тис.грн. При умові, що ціна 1 м3 дощок 200 грн. їх кількості складає 186 м3 (37200:200).

Сукупний норматив залишків виробничих запасів для  підприємства визначається підсумовуванням  нормативів за кожним їх найменуванням.

ДП «Гринявський держлісгосп» не планує залишків готової продукції, оскільки в більшості випадків працює згідно з укладеними контрактами. Залишки лісопродукції, якщо такі виникають(наприклад при порушенні умов договору покупцем) підприємство виставляє на торги, державні тендери або ж залишає для власного використання.

Значення матеріально-технічного постачання для підприємства дуже велике. Від його правильної організації  багато в чому залежить положення  справ на підприємстві. Іншими словами, правильна організація матеріально-технічного забезпечення підприємства забезпечує нормальну роботу підприємства, що сприяє його розвитку в цілому.

Діяльність  підприємства складається з багатьох взаємозв'язаних процесів. Це означає, що надзвичайно важливими є ефективність і оптимальність кожного з них. Так, поряд з виробничими, збутовими, маркетинговими та іншими процесами надзвичайно великий вплив на ефективність діяльності виробничого підприємства справляє матеріально-технічне забезпечення (МТЗ) підприємства.

Важко уявити собі процес виробництва без наявності необхідних для цього як предметів, так і засобів праці. Саме тому організація оптимального процесу матеріально-технічного постачання є одним з першорядних завдань, що потребують вирішення на сучасних виробничих підприємствах.

Від правильної організації цього процесу прямо залежать результати виробництва, відповідність запланованих показників фактичним і загальна ефективність функціонування підприємства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ IV. Управління персоналом підприємства

 

4.1 Організація трудових процесів та робочих місць

Трудовий  процес — це сукупність методів  і засобів впливу на предмет праці  за допомогою знарядь праці або  впливів контрольованого (керованого) людиною знаряддя праці на предмет  праці з метою випуску матеріального  або нематеріального продукту, що здійснюються в певних природних або штучних умовах.

Найбільш  важливим елементом потенціалу підприємства є його персонал або кадри.

Персонал  підприємства - це сукупність постійних працівників, які отримали необхідну професійну підготовку та мають досвід практичної діяльності; забезпечують господарську діяльність суб'єкта господарювання [27, c.140].

У діяльності Держлісгоспу, крім постійних працівників  часто беруть участь інші працездатні  особи, які працюють на підприємстві тимчасово на підставі трудового договору.

В залежності від функцій, які виконують працівники на підприємстві, вони поділяються на дві групи: персонал основної діяльності та персонал неосновної діяльності. Так у промисловості до першої групи  відносять працівників основних, допоміжних та обслуговуючих виробництв, складів, охорони - тобто всіх зайнятих у виробництві або його безпосередньому обслуговуванні. До другої групи персоналу відносять працівників структур, які належать підприємству, але не пов'язані безпосередньо із процесами промислового виробництва тощо.

Залежно від  характеру функцій, що виконуються, персонал Держлісгоспу поділяється  на наступні категорії: робітники, керівники, спеціалісти, службовці, охорона.

Керівники - це працівники, що займають керівні посади на підприємствах та їх структурних підрозділах, а також їх заступники.

До спеціалістів відносяться працівники, що виконують спеціальні інженерно-технічні, економічні та інші роботи, зокрема: інженери, економісти, бухгалтери, інспектори, техніки, нормувальники.

Службовці - це працівники, що виконують суто технічну роботу і займаються діловодством, обліком, контролем, господарським і технічним обслуговуванням.

До складу охорони включаються працівники сторожової служби Держлісгоспу. Робітники - це категорія персоналу, яка безпосередньо зайнята у процесі створення матеріальних цінностей, виконання робіт та надання послуг. До робітників відносяться також прибиральниці, охоронці.

При здійсненні господарської діяльності важливе  значення має розподіл персоналу підприємства за професіями та спеціальностями.

За рівнем кваліфікації робітники виконують  різні за складністю роботи і мають  неоднакову професійну підготовку та поділяються на чотири групи:

• висококваліфіковані - робітники, які виконують особливо складні та відповідальні роботи і мають великий практичний досвід;
• кваліфіковані - робітники, що виконують складні роботи, і мають значний досвід роботи;
• малокваліфіковані - робітники, що виконують нескладні роботи  і мають певний досвід роботи;
• некваліфіковані - робітники, які виконують допоміжні та обслуговуючі роботи і не потребують спеціальної підготовки. Конкретний рівень кваліфікації робітників визначається за допомогою тарифно-кваліфікаційних довідників.

Конкретний  рівень кваліфікації робітників визначається розрядами, які їм присвоюються в залежності від теоретичної та практичної підготовки. На Держлісгоспі годинно-тарифні ставки, тобто розряди, поділяють для робітників які зайняті у виробництві та положення про преміювання робітників (Додатки Д-Р)

Кваліфікація  керівників, спеціалістів та службовців залежить від характеру і рівня  спеціальної підготовки, а також  від практичного досвіду роботи. Окремому працівникові надається відповідна посада згідно штатного розпису.

Штатний розпис - це внутрішній нормативний документ підприємства, в якому зазначається перелік посад, що є на даному підприємстві, чисельність працівників і розміри їх місячних посадових окладів.

Положення про  виплату премій (Додатки Д-П)

Важливу роль на підприємстві необхідно приділяти кадровій політиці.

Кадрова політика - це сукупність соціально-правових, організаційно-економічних і психологічних заходів держави з формування, використання і відтворення трудового потенціалу. Під кадровою політикою розуміють систему теоретичних поглядів, ідей, принципів, які визначають основні напрями роботи з персоналом, її форми і методи. Вона розробляється власниками підприємства, вищим керівництвом, кадровими службами для визначення генерального напряму і засад роботи з кадрами, загальних і специфічних вимог до них.

Кадрова політика має за головну мету забезпечення сьогодні та у майбутньому кожної посади і робочого місця персоналом належної кваліфікації. Задля досягнення цієї мети треба професійно здійснювати  набір, підготовку та оцінку персоналу, мотивацію ефективної праці, соціальні функції Основними завданнями кадрової політики є:

• своєчасне забезпечення Держлісгоспу персоналом необхідної якості та у достатній кількості;
• забезпечення умов реалізації передбачених трудовим законодавством прав і обов'язків громадян;
• раціональне використання трудового потенціалу;
• формування і підтримання ефективної роботи трудових колективів.

Серед чинників, що зумовлюють динамізм економіки, важливе  місце посідає цілеспрямована підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації персоналу підприємства. Професійна підготовка кадрів є одним із найважливіших чинників підвищення продуктивності праці, забезпечення випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції. При моделюванні напрямків розвитку підприємства необхідно визначити оптимальну загальну чисельність персоналу для виконання виробничої програми, а також його чисельність за окремими категоріями. Мета планування чисельності працівників - формування високопрофесійного, оптимального за чисельністю складу персоналу для ефективної господарської діяльності і стабільного цивілізованого соціально-економічного розвитку трудового колективу підприємства.