Система організації та її складові підсистеми

Також пропонують як синтезуючий підхід використовувати таку систему внутрішніх змінних:

• ресурси (об'єктивні — фінансові, інформаційні, техніко-технологічні, організаційні; суб'єктивні — здібності персоналу, культура організації, її імідж);

• процес трансформації (об'єктивні — стратегії, структура, завдання, технології; суб'єктивні — стиль управління, владні відносини);

• результати (об'єктивні — місія, цілі; суб'єктивні — соціальні цінності організації).

Взаємопов'язані внутрішні змінні, які становлять тільки частину сукупності чинників, що впливають на організацію, називають соціотехнічними підсистемами. Вони отримали цю назву, оскільки мають соціальний компонент (людей) та технічний компонент (інші внутрішні змінні). Зміна в одній з них певною мірою впливає на всі інші. Вдосконалення однієї змінної, наприклад технологій, необов'язково може привести до підвищення продуктивності праці, якщо ці зміни позначаються негативно на іншій змінній — людях.

Враховуючи вищевикладене, можемо стверджувати, що внутрішнє середовище організації — це все те, що знаходиться всередині організації, сформоване матеріально-технологічною, фінансово-економічною та соціально-психологічною підсистемами. Інтегруючу та спрямовуючу роль у процесі їх функціонування та розвитку відіграє управлінська підсистема.[Додаток№3]

Матеріально-технологічна підсистема організації також є системою. її доцільно поділити на матеріально-технічну, інформаційно-комунікативну та організаційно-управлінську підсистеми. Організаційно-управлінська підсистема, використовуючи певні управлінські важелі справляє безпосередній вплив  на матеріально-технічну та інформаційно-комунікативну  підсистеми. До складових матеріально-технічної  підсистеми організації можна віднести: основні фонди організації; малоцінні  швидкозношувані предмети; водо-, тепло- та енергозабезпечення; тару для зберігання товарно-матеріальних цінностей на складах або для здійснення технологічних процесів. До складу інформаційно-комунікативної підсистеми потрібно включити такі складові: комунікаційні мережі; інформаційні технології (технології обробки, передачі та зберігання інформації, програмне забезпечення); інформаційні системи; діловодство та документообіг. Основу інформаційно-комунікативної підсистеми становить управлінська інформація та комунікації, що виникають під час її надходження, обробки та зберігання. Організаційно-управлінська складова матеріально-технологічної підсистеми включає: організаційне, комунікативне та нормативно-правове забезпечення процесу управління матеріально-технічною та інформаційно-комунікативною підсистемами організації.

Важливе місце у функціонуванні будь-якої організації, особливо державної, займає фінансово-економічна підсистема, яка є комплексом економічних  відносин всередині організації, що опосередковують рух фінансових ресурсів, спрямованих на реалізацію функцій і завдань організаційної системи в умовах нестабільності та мінливості зовнішнього середовища. Особливістю фінансово-економічної підсистеми державної організації є те, що її формування і межі чітко регламентовані законодавством та регулюються державою. Фінансово-економічна підсистема організації характеризує систему фінансово-економічних відносин щодо надходження, формування, розподілу і використання фінансово-економічних ресурсів для забезпечення ефективного функціонування організації в цілому. Систему фінансово-економічних відносин організації насамперед, слід поділяти на зовнішні і внутрішні (які формуються в системі самої організації). У свою чергу, в системі зовнішніх фінансово-економічних відносин організації варто виділяти фінансово-економічні відносини з державою (державними органами) та фінансово-економічні відносини з іншими суб'єктами господарювання.

Соціально-психологічна підсистема організації включає колектив, формальні  та неформальні групи, організаційну  культуру" соціально-психологічний  клімат та імідж організації.[1]

Внутрішнє середовище організації  залежить від зовнішнього, будучи його органічною складовою, отримуючи від  нього все необхідне для реалізації своєї місії та передаючи йому результати своїх трансформаційних зусиль.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СПИСОК ВИКОРИСТАННОЇ  ЛІТЕРАТУРИ

 

1. Глухов В.В. Менеджмент: Посібник. — СПб: Спец. література, 1999.
2. Дафт Р.Л. Менеджмент. — СПб: Пітер, 2002.
3. Стадник В.В., Йохна М.А., Менеджмент: Посібник.-К.:Академічне видавництво,2003.
4. Стадник В.В., Йохна М.А., Менеджмент: Посібник.-К.:Академічне видавництво,2003.
5. Скібіцький О.М. Стратегічний менеджмент. — К.: Центр навчальної літератури, 2006.
6. Хміль Ф.І. Менеджмент. — К., Вища шк., 1995

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 1 Процес функціонування організації як відкритої системи.

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 2 Групування чинників внутрішнього середовища організації.

 

Критерії класифікації	Найменування  чинника
Наявність загальних цілей	цілі, спільні цінності
Перетворення ресурсів	Персонал, технологія, фінансова система, бізнес-процес
Розподіл праці	Навички персоналу, завдання
Утворення підрозділів	Структура
Залежність організації  від зовнішнього середовища	Стиль організації, стратегія
Необхідність і наявність  органу, що управляє	Влада
Інші	Культура організації

 

 

 

Додаток № 3 «Діамант» Г. Лівітта

 

 

 

 

 

 

 

 

Додаток № 4 Підсистеми внутрішнього середовища організації.