Теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства

                                                 ВСТУП

 

  Одна з найважливіших задач розвитку підприємства і країни в цілому, нерозривно пов`язана з ефективністю виробництва, забезпечення випуску необхідної кількості сучасних виробів та покращення якості, досягнення конкурентоспроможності продукції на світовому ринку.

  Загострення конкурентної боротьби (за збут своєї продукції, за місце на ринку) поміж фірмами-виробниками змушує шукати їх нові засоби впливу на рішення покупців. Одним з таких шляхів є створення товарів покращеного рівня якості.

 Передовий закордонний досвід свідчить , що якість, безперечно, є найбільш вагомою складовою конкурентоспроможності, але разом з тим, можливості реалізації продукції, крім якості, визначаються значним числом параметрів і умов, більшість з яких розповсюджується не тільки на товар, але і на підприємство, фірму і навіть країну.

У теоретичній частині  даної роботи зроблена спроба узагальнити  параметри та умови, які впливають  на конкурентоспроможність підприємства та продукції.

Об’єктом  дослідження є сирзавод ЧП "Маргарян", яке як і інші підприємства країни в сучасних умовах, повинні вміти виробляти конкурентоспроможну продукцію і бути готовим до ефективної роботи в режимі ринкових відносин.

Предметом дослідження- є конкурентоспроможність кисломолочної продукції заводу.

 Завдання курсової роботи визначити рівень конкурентоспроможності продукції та намітити шляхи щодо її підвищення.

Особливість даної роботи полягає в тому, що:

• зроблені теоретичні і практичні розробки проблеми у тому аспекті, як вони поставлені сучасним розвитком нашої економіки.

 

• предмет розробки ( стики науки, виробництва, споживання, утилізації продукції, покращення якості продукції, зниження цін та ін.) має складний та суперечливий характер;
• комплексний (всеохоплюючий) підхід до вивчення діючого господарського механізму підприємства та його доопрацювання до рівня, який би забезпечив конкурентоспроможність персоналу, підприємства, і усіх видів його продукції на світовому рівні;

Мета роботи:

• зробити аналіз конкурентоспроможності основної продукції з оцінкою ринку збуту і конкурентів;
• зробити дослідження і визначити рівень конкурентоспроможності підприємства в контексті з навколишнім середовищем;
• намітити шляхи поліпшення конкурентоспроможності підприємст.

При виконанні дипломних  досліджень використовувались такі методи:

• статистичний, аналітичний, графічний, математичний, інші.

Інформаційну  базу дослідження складають: законодавчо-нормативна база; статистична звітність; бухгалтерська та фінансова звітність; літературні джерелаз досліджуваної теми.

Наукова новизна полягає в тому, що вперше запропоновано організаційно-економічний механізм підвищення конкурентоспроможності підприємства та його продукції, а також проект виробництва нового виду твердого сиру.

Практична значимість роботи полягає в тому, що після реалізації на даному об'єкті дослідження, може бути рекомендованим і в інших молокопереробних підприємствах.

        Робота складається з: вступу, двох основних розділів, чотирьох додаткових спеціальних розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.

 

 

                                            

 

 

 

 

 

 

                           

 

 

 

 

 

                                                     І РОЗДІЛ

 

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ  КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ, ЯК  ЗАПОРУКА ЕФЕКТИВНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

 

  1.2. Теоретичні основи конкурентоспроможності підприємства

 

Поняття конкурентоспроможності інтерпретується і аналізується в залежності від економічного об`єкту який розглядається. Безумовно, критерії, характеристики і фактори динаміки конкурентоспроможності на рівні товару, фірми, корпорації, галузі, національного  господарства, або нації мають  свою специфіку. Аналіз конкурентоспроможності може бути проведений для кожного  з рівнів, в залежності від цілей  дослідження.

Якщо говорити про поняття  конкурентоспроможності на макрорівні, то воно відображає позиції національної економіки в системі міжнародних  відносин, головним чином в сфері  міжнародної торгівлі, і одночасно  її здатність зміцнювати позиції. Це найбільш важливий, але не єдиний аспект поняття конкурентоспроможності нації. Слід враховувати здатність зберігати  і нарощувати темпи економічного зростання, зайнятості, реальні доходи громадян.

Конкурентоспроможність, як соціально-економічна категорія - це спроможність, вміння досягати законним шляхом найвищих економічних та соціальних переваг. З цього визначення виходить важливий практичний висновок про те, що конкурувати (досягати найвищих економічних та соціальних переваг) можливо:

а) самому з собою (у часі: результати досягнуті в попередній період діяльності та результативність за аналогічний останній період суттєво  відрізняються);

б) один з одним (суперництво  за досягнення будь-чого);

в) колектива з колективом;

г) продукції даного виду з аналогічною продукцією і таке інше.

Зрозуміло, що конкурентоспроможність виступає не сама по собі, не як самоціль, а як засіб для створення визначеного  товару (продукції), послуг різного  виду [1].

Визначення, аналіз та узагальнення існуючих в науковій та учбовій літературі основних категорій, щодо конкурентоспроможності дозволяє охарактеризувати поняття  наступним чином.

Конкурентоспроможність  підприємства слід розуміти як реальну  та потенційну спроможність, а також  наявні для цього можливості підприємства вивчати попит (ринок), проектувати, виготовляти та реалізувати товари, які по своїм параметрам у комплексі  більш для споживачів, ніж товари конкурентів.

Конкурентоспроможність  підприємства - можна розглядати також, як вміння виготовляти і реалізувати  швидко та дешево якісну продукцію  в достатній кількості.

Критерій конкурентоспроможності - важливий елемент апарату даної  категорії. Визначається стабільністю місця на своєму ринку підприємства і його продукції, а також рівнем продажі продукції підприємства на ринках [2].

Зразу треба звернути увагу  на одну з суттєвих помилок, які роблять  наші підприємства. Вона полягає в  тому, що ми зосереджуємо свої зусилля  на випуску окремих видів продукції, порівнюючи їх з закордонними аналогами, не завжди кращими,  стараємось перевершити  їх по деяких параметрах. А якщо вдалося  що-небудь продати за валюту - радість  на ґрунті самообману. Ми не враховуємо, не приймаємо до уваги головне, - що єдиний критерій конкурентоспроможності підприємства і його продукції, - стабільне  місце їх на світовому ринку, а  не разова, нехай навіть вдала угода.

         На рівень конкурентоспроможності підприємства впливає науково-технічний рівень і ступінь удосконалення технологій виробництва, використання новітніх винаходів та відкриттів, залучення сучасних засобів автоматизації виробництва.

Рівень конкурентоспроможності фірми залежить від того, якими  товарами вони торгують, де і як товари споживаються [5].

Конкурентні позиції фірми  на ринку залежать також від тієї підтримки, яку фірма отримує  з боку національних державних органів  і інших організацій шляхом надання  гарантій експортних кредитів, їх страхування, звільнення від податків, надання  експортних субсидій, забезпечення інформацією  про кон’юнктуру ринку та ін.

Як правило, конкурентоспроможним є  підприємство (фірма), що здатне довгий час залишатися прибутковим в  умовах відкритої ринкової економіки.

До кола показників, які  визначають конкурентоспроможність фірм, включаються:

• частка на внутрішньому і світовому ринках;
• чистий доход на одного зайнятого;
• чисельність зайнятих;
• кількість основних конкурентів.

Слід вважати, що закордонні дослідники класифікують і визначають для всіх рівнів цінову і структурну конкурентоспроможність. Остання, іноді, визначається як "конкурентоспроможність за обсягом", або "загальна конкурентоспроможність підприємств". Відділення цього типу конкурентоспроможності відображає той  об`єктивний процес, коли міжнародна конкуренція  переміщується із цінової сфери  в сферу, де конкурують національні  умови виробництва. Іншими словами, структура конкурентоспроможності являє собою інтегральне поняття, в якому відображається виробничий, технологічний, експортний потенціал  національної економіки.

Існує цілий ряд методик  оцінки конкурентоспроможності з урахуванням  як цінових, так і нецінових факторів. Особливу роль при аналізі конкурентоспроможності експортної продукції відіграє фактор часу. Приймається до уваги так  звана теорія "життєвого циклу" товару [3].

В практиці проведення оцінки конкурентоспроможності, в основному, аналізуються технічні параметри (наприклад  показники потужності, вантажопідйомність, надійність і тип), менше уваги  приділяється економічним показникам таким як ціна, витрати виробництва, вартість споживання, ефективність експорту, тощо. За однією з існуючих методик  рівень конкурентоспроможності товару визначається як співвідношення продажної  ціни товару до "еталонної ціни", або середньозваженої ціни аналогічного товару, який користується найбільшим попитом на даному ринку.

Звідси, для досягнення цього  критерію нам треба змінити акценти, перенести центр ваги нашої роботи при вирішенні даної проблеми на створення насамперед конкурентоспроможних персоналу та підприємства.

Поняття конкурентоспроможності підприємства  містить у собі великий комплекс економічних характеристик, визначаючих положення фірми  на галузевому ринку (національному  або світовому). Цей комплекс може містити характеристики товару, які  визначаються сферою виробництва, а  також фактори, формують у цілому економічні умови виробництва і  збуту товарів фірми.

Конкурентоспроможність  продукції і конкурентоспроможність фірми-виробника продукції відносяться  поміж собою як частина і ціле. Можливість компанії конкурувати на визначеному товарному ринку  безпосередньо залежить від конкурентоспроможності товару і сполуки економічних  засобів діяльності фірми, надаючи  перевагу в умовах конкурентної боротьби.

 

 

       

       

 

    1.2.  Теоретичні основи конкурентоспроможності продукції.

 

 

Маркетинговий аналіз спрямований  на виявлення параметрів товарів, які  становлять для покупців істотний інтерес. Такі параметри віддзеркалюють якість і корисність товару з урахуванням, з одного боку, соціальних, функціональних, ергономічних, естетичних, екологічних  та інших споживчих властивостей, а з іншого — витрат на його придбання та експлуатацію. Іншими словами, якісні та вартісні особливості товару, які враховуються покупцями, зумовлюють його конкурентоспроможність.             Конкурентоспроможність - це комплексна багатоаспектна характеристика товару, що визначає його переваги на ринку порівняно з аналогічними товарами — конкурентами як за ступенем відповідності конкретній потребі, так і за витратами на їх задоволення. Конкурентоспроможність повніше розкривається через систему якісних та економічних показників.

           1.Якісні показники конкурентоспроможності характеризують властивості товару, завдяки яким він задовольняє конкретну потребу. Вони розподіляються на класифікаційні й оцінювальні.

Класифікаційні характеризують належність товару до певної групи  і визначають призначення, галузь застосування та умови використання даного товару.

           2.Оцінювальні кількісно характеризують ті властивості, які створюють якість товарів. Використовуються для нормування вимог до якості і порівняння різних зразків товарів, віднесених до одного класу за класифікаційними показниками.

          Оцінювальні показники поділяються на: 1) регламентуючі (нормативні), які характеризують патентну чистоту товарів, вимоги їх сертифікації, відповідність міжнародним, національним і регіональним стандартам якості, екологічності, уніфікації, безпеки, захисту здоров’я, а також законодавству; 2) порівняльні, що характеризують функціональні особливості, надійність у споживанні, ергономічні й естетичні.

• Економічні показники конкурентоспроможності характеризують сумарні витрати споживачів на задоволення їх потреб даним товаром. Вони складаються з витрат на придбання (ціна продажу) і витрат, пов’язаних з експлуатацією виробу: ремонт, технологічне обслуговування, запасні частини, енергоспоживання. У цілому загальна сума цих витрат виступає для споживача як ціна задоволення потреби (ціна споживання).

Рівень ціни споживання для  покупця є складовою конкурентоспроможності товару і залежить насамперед від  споживчих властивостей конкретного  виробу.

За методикою проектування виробів починається з прогнозу його конкурентоспроможності. Загальні правила оцінювання конкурентоспроможності продукції такі: вибір і аналіз ринку для реалізації товару; вивчення конкурентів з виробництва і  реалізації аналогічного товару; вибір  та обґрунтування найбільш конкурентоспроможного  товару-аналога як бази порівняння; визначення необхідних груп параметрів, що підлягають оцінюванню; установлення набору одиничних показників за відповідними групами параметрів; вибір методик  розрахунку, визначення та аналіз зведених показників за товарними групами; розрахунок інтегрального показника конкурентоспроможності товару, що проектується; розроблення  заходів з підвищення конкурентоспроможності продукції та її оптимізація з  урахуванням витрат.                  Прогнозування конкурентоспроможності починається з двох груп показників: якісних та економічних, при цьому враховуються тільки ті, що становлять інтерес для споживачів.

 

Рис.1. Загальна схема оцінювання та підвищення 
конкурентоспроможності товару