Функції та принципи менеджменту Зед

Метою створення об'єднань фізичних, юридичних, а також фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами, є спільна діяльність; координація дій; захист своїх прав; обстоювання спільних інтересів в інших організаціях, установах.

Структурно об'єднання складається з головної особи і учасників об'єднання. Головною особою об'єднання є суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності, який виробляє кінцеву продукцію, здійснює її збут, сплачує податки та офіційно представляє інтереси об'єднання, що не є юридичною особою. Учасниками об'єднання є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що входять до складу об'єднання, виробляють проміжну продукцію об'єднання, або надають транспортно-експедиційні, банківські та інші послуги учасникам і головній особі об'єднання і мають на меті отримання прибутку.

Структурні одиниці іноземних суб'єктів господарської діяльності - філії, відділення тощо, які мають постійне місцезнаходження на території іноземної держави. Такими структурними одиницями іноземних суб'єктів господарювання на території України є представництва іноземних суб'єктів господарювання, які виступають від імені і за дорученням своєї головної фірми, а відтак не є юридичними особами.

За місцем перебування та здійснення зовнішньоекономічної діяльності суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікують на:

• резиденти України;

• нерезиденти України.

Резидентами України є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, зареєстровані в Україні, які мають постійне місце знаходження або постійне місце проживання на території України. Для юридичної особи статус „резидент" визначають на підставі утворення, реєстрації, місцезнаходження „центру управління" та ін. Фізична особа розглядається як резидент певної країни, якщо вона проживає в ній не менше 6 місяців у податковому році або відповідає іншому критерію, визначеному внутрішнім законодавством країни.

Нерезидентами України є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, що мають постійне місцезнаходження або постійне місце проживання за межами України, а здійснюють зовнішньоекономічну діяльність на території України.

Резидентами та нерезидентами України можуть бути фізичні особи, юридичні особи, об'єднання фізичних і юридичних осіб.

За належністю капіталу суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності класифікують на:

• національні;

• іноземні;

• змішані.

Національними є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, в статутному фонді яких капітал суб'єктів господарювання

України становить 100%, які зареєстровані в Україні та мають постійне місцезнаходження на її території. Національні підприємства в Україні мають право здійснювати зовнішньоекономічну діяльність відповідно до своїх статутних документів з моменту набуття ними статусу юридичної особи за умов, що в розділі "Види діяльності" статуту буде внесено як вид діяльності зовнішньоекономічна діяльність.

Іноземними є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, в статутному фонді яких капітал суб'єктів господарювання іноземної держави становить 100%, і які зареєстровані як такі в іноземній державі та мають постійне місцезнаходження на її території.

Змішаними є суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності, ^ статутний фонд яких становить національний та іноземний капітали. У випадку, коли мова йде про юридичні особи, такі 001 підприємства називають підприємствами з іноземними інвестиціями або спільними підприємствами. Набуття права на виконання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється шляхом державної реєстрації суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності України та його обліку в місцевих органах державної влади. Процедура державної реєстрації залежить від юридичного статусу суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності:

• фізичні особи отримують зазначене право, якщо вони зареєстровані як підприємці;

• юридичні особи отримують зазначене право з моменту набуття ними статусу юридичної особи;

• об'єднання фізичних, юридичних, а також фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами, отримують зазначене право, якщо їх головні фізичні особи або юридичні особи, які діють від імені об'єднання, зареєстровані в органах державної влади;

• структурні підрозділи іноземних суб'єктів господарювання мають зазначене право, якщо вони зареєстровані в

Україні як представництва іноземних суб'єктів господарювання.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки і пропозиції

Менеджмент ЗЕД пов'язаний із застосуванням загальних ідей і концепцій менеджменту у всіх формах зовнішньоекономічної діяльності. Сутність менеджменту зовнішньоекономічної діяльності полягає в комплексному дослідженні та моделюванні міжнародного середовища в поєднанні з налагодженою взаємодією всіх підрозділів і посадових осіб організації в інтересах продуктивного досягнення визначених стратегій.

Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності тісно пов'язаний із міжнародним менеджментом. Управлінська діяльність завжди базується на основних правилах, яких дотримуються керівники і спеціалісти апарату управління в процесі прийняття тих або інших рішень. Ці правила можуть бути декларовані в спеціальних документах або ж бути своєрідною традицією, нормою, звичаєм. Частіше усього має місце поєднання і того й іншого.

Виходячи на міжнародні ринки, кожному підприємству необхідно насамперед вибрати найбільш придатний вид зовнішньоекономічної діяльності.

Існують різноманітні класифікації видів зовнішньоекономічної діяльності, оскільки в різних випадках можуть використовуватися різноманітні критерії. Основою регулювання діяльності підприємств України на зовнішніх ринках є Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність" [1]. Крім того, у відповідних сферах регулюючу роль відіграють й інші Закони України.

Вищим законодавчим органом державного регулювання ЗЕД є Верховна Рада України.

Кожна організація, що бере участь у міжнародному бізнесі, може проводити різноманітну кількість операцій. При невеликому їхньому масштабі і малій номенклатурі, як правило, на початковому етапі, не потрібно створювати додаткові структурні підрозділи, а тим більше засновувати зовнішньоторговельну фірму або ж купувати офшорну компанію. На початковому етапі виходу на міжнародні ринки лише деякі компанії готові витрачати значну частину ресурсів на міжнародні операції; фірми можуть просто не мати у своєму розпорядженні коштів, достатніх для швидкого розгортання діяльності за кордоном. Як наслідок, такі фірми нарощують свою участь у міжнародному бізнесі поетапно.

В Україні можливість використання менеджменту, в тому числі у зовнішній сфері, з'явилася в роки перебудови, на початку переходу країни до ринкової економіки. Виділяють три етапи розвитку даного процесу. В ході встановлення менеджменту ЗЕД вивчається досвід західних країн в галузі організації управління міжнародною діяльністю фірм. Для наших підприємств, менеджерів ЗЕД, інших спеціалістів, що здійснюють ЗЕД, цей досвід має неоціниме значення. Знання даного досвіду дає можливість виявити загальні тенденції і закономірності в розвитку менеджменту ЗЕД, особливості його здійснення в окремих країнах, порівняти вітчизняну практику по організації управління ЗЕД з іноземною.

Список використаних джерел

1. Закон України "Про зовнішньоекономічну  діяльність" від 16.04.91 р. // ВВР УРСР. — 1991. — № 29.

2. Кириченко О. А. Менеджмент зовнішньоекономічної  діяльності: Навч. посіб. — К.: Знання — Прес, 2002. — 384 с.

3. Дроздова Г. М. Менеджмент зовнішньоекономічної  діяльності підприємства: Навч. посіб. — К.: ЦУЛ, 2002. — 172 с.

4. Зовнішньоекономічна діяльність  підприємства: Підручник для вузів. / І. В. Багрова і ін. — К.: ЦНЛ, 2004. — 580 с.

5. Зовнішньоекономічна діяльність  підприємств: Навч. посіб. — К.: ЦНЛ, 2006. — 792 с.

6. Дідківський М. І. Зовнішньоекономічна  діяльність підприємства: Навч. посіб. — К.: Знання, 2006. — 462 с.

7. Внешнеэкономическая деятельность  предприятия: Учеб. для вузов. / Под ред. Л. Е. Стровского. — М.: ЮНИТИ, 2003. — 847 с.

8. Макогон Ю. В. и др. Внешнеэкономическая  деятельность. — Донецк: Регион, 1998. — 342 с.

9. Новицький В. Є. Міжнародна економічна  діяльність України: Підручник. —  К.: КНЕУ, 2003. — 948 с.

10. Рокоча В. В. Міжнародна економіка: Навч. посіб. — К.: Таксон, 2002. — 320 с.

11. Управління зовнішньоекономічною  діяльністю. / За ред. А. І. Кредісова. — К.: ВІРА — Р, 2003. — 448 с.

12. Внешнеэкономическая деятельность  предприятия: Учеб. для вузов. / Под ред. Р. И. Хасбулатова и др. — М.: Международные отношения. 2001. — 544 с.

13. Вічевич А. М. Аналіз зовнішньоекономічної  діяльності. — Львів: Афіна, 2004. — 140 с.

14. Гіл Ч. Міжнародний бізнес. —  К.: Основи, 2001. — 856 с.

15. Зовнішньоекономічна діяльність. / За ред. Ю. Г. Козака. — Одеса: Астропринт, 2001. — 200 с.

16. Киреев А. П. Международные отношения. — М.: Международные отношения, 1998. — 416 с.