Історія зародження елементів СУЯ в Україні

УКООПСПІЛКА

Львівська Комерційна Академія

 

 

 

 

 

 

 

 

Реферат на тему:

«Історія зародження елементів СУЯ в Україні»

 

 

 

 

Виконала: студентка 5211 групи

Рачківська В. О.

Перевірив: доц. Шестопал Г. С.

 

 

 

 

 

 

 

Львів – 2012

 

План

1. Характеристика вітчизняних систем управління якістю
2. Принципи КАНАРСПІ
3. Комплексні системи управління якістю продукції

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Характеристика вітчизняних систем управління якістю

Назва системи	Основна суть системи	Критерії  управління	Об’єкт управління	Область застосування
1. Саратовська  система бездефектного виготовлення  продукції (БВП, 1955р.)	Суворе виконання технологічних операцій	Відповідність рівня якості вимогам НТД; максимальний процент здачі продукції з першого пред’явлення	Якість праці як окремого виконавця, так і колективу через якість окремих виконавців	Виробництво
2. Львівська система  бездефектної праці (СБП 1961р.)	Високий рівень якості виконання операцій усіма робітниками	Відповідність рівня якості праці встановленим вимогам; визначення коефіцієнту якості праці	Якість індивідуального  виконавця і колективу через якість праці окремих виконавців	Будь-яка стадія життєвого  циклу продукції
3. Горьковская  “Качество, надежность, ресурс с  первых изделий” (КАНАРСПИ, 1958р.)	Високий рівень конструкції  і технологічної підготовки виробництва	Відповідність рівня якості нових промислових виробів встановленим вимогам	Якість виробу та якість праці колективу	Проектування, технологічна підготовка виробництва,  виробництво
4. Ярославська  система наукової організації  праці  по підвищенню моторесурсу  (НОРМ,  1964р.)	Підвищення технічного рівня  та якості виробу	Відповідність досягнутого рівня моторесурсу запланованому при ступеневому плануванні	Якість виробу та якість праці колективу	Весь життєвий цикл продукції
5. Комплексна  систем управління якістю продукції  (КСУЯП, 1975р.)	Управління якістю на базі стандартизації	Відповідність рівня якості продукції кращим досягненням науки і техніки	Якість виробу та якість праці колективу	Весь життєвий цикл продукції

 

Порівняльна характеристика підходів до управління якістю

Західний підхід	Східний підхід
Якість заснована на прагненні  до постійного зниження рівня витрат   Головна ціль – прибуток. Якість – умова його отримання.   Отримання згоди постачальника  на виконання вимог до якості з  боку споживача.   Загальні ідеї в сфері  якості.	Якість заснована на низькому рівні дефектів.   Головна ціль – якість. Прибуток – слідство високої  якості.   Отримання згоди з вимогами споживачів до якості.   Сувора політика якості до усіх процесів.

 

Львівський варіант саратовській системи - система бездефектного  праці (СБТ) вперше розроблена і впроваджена  на Львівському заводі телеграфної  апаратури та деяких інших підприємствах  м. Львова на початку 60-х років.

 Мета системи - забезпечити  випуск продукції відмінної якості, високої надійності і довговічності  шляхом підвищення відповідальності  і стимулювання кожного працівника  підприємства і виробничих колективів  за результати їх праці. 

Основним критерієм, що характеризує якість праці і визначає розмір матеріального  заохочення, є коефіцієнт якості праці, що обчислюється для кожного працівника підприємства, кожного колективу  за встановлений проміжок часу (тиждень, місяць, квартал) шляхом обліку кількості  та значущості допущених виробничих порушень.  В системі встановлюється класифікатор основних видів виробничих порушень: кожному дефекту відповідає певний коефіцієнт зниження.  Максимальна  оцінка якості праці і максимальний розмір премії встановлюються тим працівникам  і колективам, які за звітний період не мали жодного порушення.

 Впровадження СБТ дозволило: 

 кількісно оцінити  якість праці кожного працівника, кожного колективу 

 підвищити зацікавленість  і відповідальність кожного працівника, кожного колективу за якість  своєї праці 

 підвищити трудову  і виробничу дисципліну всіх  працівників підприємства 

 залучати до змагання  за підвищення якості продукції  всіх працівників підприємства 

 скоротити втрати від  браку і рекламації, підвищити  продуктивність праці 

 Львівська СБТ, так  само як і саратовська система  БИП, полягала в тому, що вона  поширювалася головним чином  на стадію виготовлення продукції.  Відомі спроби застосування принципів  бездефектного праці в науково-дослідних  і проектно-конструкторських організаціях, проте широке застосування СБТ отримала на промислових підприємствах для оцінки і стимулювання якості виконавського (не творчого) праці.

 БІП і СБТ усували  негативні суб'єктивні причини;  усунення об'єктивних причин розпочалося  зі наступних модифікацій систем.

  Система КАНАРСПІ (якість, надійність, ресурс з перших виробів) вперше розроблена і впроваджена на машинобудівних підприємствах м. Горького (Нижнього Новгорода) в 1957 - 1958 рр..

 У цій системі був  зроблений наголос на підвищення  надійності виробів за рахунок  зміцнення технічної підготовки  роботи КБ і технологів виробництва,  на частку яких припадало 60 - 85% дефектів, що виявляються в  експлуатації.  Створювалися дослідні  зразки вузлів, деталей, систем  та вироби в цілому і проводилися  їх дослідні випробування.  Значний  розвиток отримало дослідне виробництво,  стандартизація та уніфікація, загально-технічні системи стандартів, такі, як Єдина система конструкторської документації (ЄСКД), Єдина система технологічної підготовки виробництва (ЕСТПП).

Характерним для системи  КАНАРСПІ є те, що вона виходить за рамки  стадії виготовлення продукції і  охоплює багато видів робіт на стадії дослідження і проектування і на стадії експлуатації.

 На стадії дослідження  і проектування при виготовленні  дослідного зразка велика увага  приділяється виявленню причин  відмов та їх усунення в  довиробничі період.

 Рішення цієї задачі  здійснюється за рахунок розвитку  дослідницької та експериментальної  бази, підвищення коефіцієнта уніфікації, широкого застосування методів  макетування та моделювання, прискорених  випробувань, а також конструкторсько-технологічної  відпрацювання виробів в процесі  технологічної підготовки виробництва.  Результати експлуатації виробів  розглядаються в системі як  зворотний зв'язок і використовуються  для вдосконалення конструкції  виробу і технології його виготовлення.

 У КАНАРСПІ широко  використовуються принципи бездефектного  праці та бездефектного виготовлення  продукції. 

 Впровадження системи  КАНАРСПІ на ряді підприємств  Горьковської області дозволило: 

 скоротити терміни  доведення нових виробів до  заданого рівня якості в 2 - 3 рази 

 підвищити надійність  виробів, що випускаються в  1,5 - 2 рази, збільшити ресурс в  2 рази 

 знизити трудомісткість  і цикл монтажно-складальних робіт  в 1,3 - 2 рази 

 Планування поліпшення  якості продукції та управління  якості продукції за цим критерієм,  а також поширення уваги до  якості по всьому життєвому  циклу продукції дістали розвиток  у системі НОРМ.

  Система НОРМ (наукова організація праці по збільшенню моторесурсу) вперше розроблена і впроваджена на Ярославському моторному заводі в 1963 - 1964 рр..  Мета системи - збільшення надійності і довговічності випускаються двигунів.

 В основу системи  НОРМ покладено принцип послідовного  і систематичного контролю рівня  моторесурсу та періодичного  його збільшення на базі підвищення  надійності та довговічності  деталей і вузлів, що лімітують  моторесурс, основним показником  в системі є ресурс двигуна  до першого капітального ремонту,  виражений в мотогодинах.  Зростання  цього показника в системі  планується.

 Організація робіт  у системі побудована за принципом  циклічності.  Кожен новий цикл  по підвищенню моторесурсу починається  після досягнення у виробництві  раніше запланованого рівня моторесурсу  і передбачає:

 визначення його фактичного рівня

 виявлення деталей  і вузлів, що лімітують моторесурс 

 планування оптимального  рівня збільшення моторесурсу 

 розробку та перевірку  інженерних рекомендацій щодо  забезпечення планованого рівня  моторесурсу 

 розробку комплексного  плану конструкторсько-технологічних  заходів щодо освоєння двигуна  з новим ресурсом у виробництві 

 проведення комплексу  конструкторсько-технологічних заходів  і дослідно-дослідних робіт 

 закріплення досягнутого  ресурсу у виробництві 

 підтримка досягнутого  рівня в експлуатації 

На стадії виробництва  система НОРМ включає в себе положення  системи БИП і СБТ, на стадії проектування - основні положення системи КАНАРСПІ.

Впровадження системи  НОРМ дозволило збільшити ресурс ярославських двигунів до першого капітального ремонту з 4 тис. до 10 тис. годин, збільшити  гарантійний термін на двигуні на 70%, знизити потребу в запасних частинах більш ніж на 20%.

 Досягнення запланованого  рівня якості стало можливим  за рахунок комплексного підходу  до управління якістю продукції  шляхом узагальнення досвіду  попередніх систем по всіх  стадіях життєвого циклу продукції. 

 У 1975 році па передових  підприємствах Львівської області  з'явилися комплексні системи  управління якістю продукції  (КСУКП).

Метою КСУКП було створення  продукції, відповідної кращим світовим аналогам і досягнень науки і  техніки.  З 1978 року Держстандартом була розроблена і затверджена система  основних функцій УКП.  У зв'язку з впровадженням на підприємствах  КСУКП:

 отримали розвиток  метрологічне забезпечення виробництва  (МОП) 

 багатоступінчастий аналіз  дефектів 

 статистичний контроль  якості 

 створені групи якості 

 стали розроблятися  програми якості 

 вводилася атестація  продукції 

 отримала широкого  розвитку мережа головних і  базових організацій та мережа  установ по підвищенню кваліфікації  фахівців у галузі УКП, в  вузах були введені в програми  навчання курси по стандартизації та УКП.

 У 1985 р. зазначалося,  що за десятиліття з допомогою  КСУКП: вдалося створити і успішно  реалізувати конкурентоспроможну  продукцію, підвищити питому вагу продукції вищої категорії якості в 2 - 3 рази, значно скоротити втрати від браку і рекламацій, зменшити в 1,5 - 2 рази строки розробки та освоєння нової продукції.

 

 Разом з тим зазначалося,  що на багатьох підприємствах  при створенні систем управління  якістю (СУЯ) порушувалися основні  принципи комплексного системного  підходу, що призвело до формалізму  в цій роботі і, по суті, до  відсутності системи.  Основні  причини цього - економічна незацікавленість  підприємств у поліпшенні КП, а отже, і в системі управління  якістю, впровадження СУЯ на підприємствах  зайво адміністративними методами.  Це породило у багатьох думка,  що СУК себе не виправдали  і ними не слід займатися. 

 При перебудові економіки  і переході на господарський  розрахунок стало ясно, що якість  продукції стає основною умовою  життєздатності підприємств, особливо  на зовнішньому ринку. 

 Подальший розвиток  СУК йшло в складі систем  управління більш високого рівня:  галузевих і територіальних аж  до державної на базі розробки  програм "якість" і включення  їх в народногосподарські плани.  Таким чином, організовувалася  зовнішнє середовище систем управління  КП.  У 1978 році були розроблені  та затверджені Держстандартом  Основні принципи Єдиної системи  державного управління якістю  продукції (ЕСГУКП).