Загальна характеристика системи оподаткування в Україні

Ставка податку становить 5 відсотків бази оподаткування щодо доходу, нарахованого як:

• процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок;
• процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
• процент на вклад (депозит) члена кредитної спілки у кредитній спілці;
• дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту спільного інвестування, на розміщені активи відповідно до закону;
• дохід за іпотечними цінними паперами (іпотечними облігаціями та сертифікатами) відповідно до закону;
• дохід у вигляді відсотків (дисконту), отриманий власником облігації від їх емітента відповідно до закону;
• дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю та дохід, отриманий платником податку внаслідок викупу (погашення) управителем сертифікатів фонду операцій з нерухомістю в порядку, визначеному в проспекті емісії сертифікатів;
• доходи у вигляді дивідендів;
• доходи в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього розділу [50, с.138].

Також, при сплаті податку  на доходи фізичних осіб застосовуються соціальні пільги, перелік яких визначений Податковим кодексом України.

Обов'язок щодо подання  податкової звітності є невід'ємним  елементом змісту податкового обов'язку платника податків. Формою податкової звітності є річна декларація про майновий стан і доходи —  податкова декларація. Податкова  декларація подається платником податку, який зобов'язаний подавати таку декларацію відповідно до законодавства, або має право подати таку декларацію для отримання податкового кредиту. Обов'язок платника податку з подання декларації вважається виконаним, якщо він отримував доходи виключно від податкових агентів, зобов'язаних подавати звітність з цього податку у встановленому порядку [48, с.36].

Отже, основною метою  введення податку з доходів фізичних осіб є забезпечення бюджетних надходжень та створення рівно напруженого податкового тиску на основі прямого визначення доходів платника податків.

Також, доцільно перейти  до характеристики податків на власність. Одним із суттєвих прямих податків є плата за землю. Плата за землю  відноситься до загальнодержавних  податків та справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Що стосується земельного податку, то таким є обов'язковий  платіж, що справляється з власників  земельних ділянок та земельних  часток (паїв), а також постійних землекористувачів. В свою чергу, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності теж є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та безпосередньо землекористувачі, а орендної плати - орендарі земельних ділянок.

Об’єктом оподаткування  є земельні ділянки, що знаходяться  у власності або користуванні чи земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Базою оподаткування  є нормативна грошова оцінка земельних  ділянок з урахуванням відповідного коефіцієнта індексації (за умови, що таку оцінку проведено), або площа  земельних ділянок, якщо нормативну грошову оцінку не проведено [42, с.142].

Ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, складає 1% від їх нормативної грошової, за винятком:

• с/г угідь;
•   земельних ділянок, наданих на землях лісогосподарського призначення;
• земельних ділянок, щодо яких запроваджено особливості в їх встановленні;
• земельних ділянок, наданих підприємствам промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони, розташованих за межами населених пунктів.

Ставки податку за земельні ділянки  сільськогосподарських угідь  
(незалежно від місцезнаходження) за один гектар сільськогосподарських угідь встановлюються у відсотках від їх нормативної грошової оцінки у таких розмірах:

• для ріллі, сіножатей та пасовищ - 0,1;
• для багаторічних насаджень - 0,03 [6].

Також, законодавством України встановлені ставки за земельні ділянки розташовані в межах населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено і їх розмір становить від 0,24 грн. за кв. метр до 3,36 грн.

Податковим кодексом також, передбачено пільги щодо сплати земельного податку для фізичних та юридичних осіб.

Від сплати податку звільняються:

• інваліди першої і другої групи;
• фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
• пенсіонери (за віком);
• ветерани війни та особи, на яких пошир<span class="StyleZakonu__Char" style=" font-size: 12pt; text-decorat