Особливості розподілу дохідних повноважень між рівнями бюджетної системи України

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………………………………5

РОЗДІЛ 1 Бюджетна система  і бюджетний процес……………………………7

1. Методи формування та джерела доходів…………………………………..7
2. Класифікація дохідної частини державного бюджету…………………….13
3. Рівні бюджетної системи України, та їх характеристика…………………16

РОЗДІЛ 2 Особливості розподілу  дохідних повноважень між рівнями бюджетної системи України………………………………………………………20

2.1 Аналіз дохідних повноважень  між рівнями бюджетної системи  України…20

2.2 Методи розмежування  дохідних статей бюджету……………………………23

2.3 Вплив розмежування  доходів на фінансування бюджету…………………...29

РОЗДІЛ 3 Вдосконалення дохідних повноважень між рівнями бюджетної  системи……………………………………………………………………………..35

3.1 Державні позики та  емісійні доходи………………………………………….35

3.2 Податкова система та  її роль у формуванні доходів  бюджету……………...39

3.3 Охарактеризуйте основні напрямки вдосконалення дохідних повноважень між рівнями бюджетної системи………………………………………………….41

 

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………..46

ЛІТЕРАТУРА………………………………………………………………………47

 ДОДАТКИ …………………………………………………………………………48

А Доходи державного бюджету України на 2011 рік (тис. Грн.)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Вступ

       Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

       В умовах ринкових  відносин і особливо в перехідний  період до ринку бюджетна система  є найважливішим економічним  регулятором. Від того, наскільки  правильно побудовано бюджетну  систему залежить ефективне функціонування  всього народного господарства  країни, зовнішніх відносин.

       Кожна країна  має свою бюджетну систему,  що відображає її економічну, соціальну, зовнішньоекономічну  політику. Важливість питання побудови  ефективної бюджетної системи  полягає у тому, що через бюджетну  систему, зокрема, через її  ланки перерозподіляється частина  національного доходу, що обумовлено  необхідністю створення централізованого  фонду грошових коштів для  забезпечення суспільних потреб  та повного виконання державою  своїх функції.

       Актуальність  теми посилюється тим, що бюджетна  система нашої країни на сьогоднішній  день є фактичною копією бюджетної  системи колишнього СРСР. На пострадянському  і постсоціалістичному європейському  просторі вже усі держави, крім  України та Білорусії, реформували  або розпочали реформувати свої  бюджетні системи. І це стало  дієвим фактором суттєвих економічних  зрушень в цих державах, виходу  із стадії соціально-економічної  кризи.

       Стало очевидно, що бюджетна система потребує вдосконалення: форм та методів планування бюджетів різних рівнів, ефективного використання бюджетних коштів, міжбюджетних стосунків.

 

 

       За останній  час тема становлення, розвитку  та проблем бюджетної системи  висвітлювалась у наукових роботах  зарубіжних і вітчизняних вчених–економістів, таких як: В.Федосов, В.І.Кравченко,  С.А.Буковинський, С.Хегрут.

       Метою курсової роботи є розгляд, аналіз дохідних повноважень між рівнями бюджетної системи України.

       Об'єктом дослідження є дохідні повноваження та їх розподіл між рівнями бюджетної системи. Предмет дослідження – економічні відносини, що виникають з приводу формування та використання централізованого фонду коштів на державному та на місцевому рівні.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ 1

БЮДЖЕТНА СИСТЕМА І  БЮДЖЕТНИЙ ПРОЦЕС

1. Методи формування та джерела доходів

 

 

Державні доходи – це економічні відносини, що виникають  внаслідок формування централізованих  фондів грошових ресурсів і охоплюють усі податкові та інші надходження на безповоротній основі, залучення яких передбачено законодавством країни. В Україні існують такі методи формування державних доходів:від продуктивної діяльності(державні послуги та підприємницька діяльність державного сектору національної економіки); від майна, майнових прав, а також внаслідок використання державних ресурсів та угідь; податкові надходження до бюджетів різних рівнів управління; позичені державою кошти через систему державного кредиту; емісійний дохід держави. Основним джерелом формування доходів є ВВП, а також в окремих випадках – зовнішні надходження і національне багатство. Відповідно до методів формування доходів держави,можна виокремити види державних доходів(рис.1)               

 Рис. 1. Види державних доходів

Проведений аналіз доходів держави свідчить, що провідна роль серед методів фінансового перерозподілу належить податковій формі одержавлення ВВП. Тому необхідною є побудова оптимальної податкової системи, яка за визначенням вітчизняних економістів, є "своєрідним компромісом між наукою та реаліями, … як прийнятного для суспільства поєднання теоретичних ідеалів і наукових принципів оподаткування з реальними умовами під впливом інтересів домінуючих економічних сил і соціальних груп".

В умовах поширення ринкових відносин податкова система виступає дієвим елементом фінансового механізму перерозподілу створеної вартості. Тому кількість податків, зборів та інших обов'язкових платежів у яких більше втілені регулювальні властивості, порівняно з фіскальними, має бути незначною, а механізми їх справляння – прозорими, науково обґрунтованими відповідно до фінансової доктрини суспільства.

Варто зазначити, що в ринковій економіці механізм формування державних доходів ґрунтується на розподілі створеного в суспільстві національного продукту, який поділяється на первинний фінансовий розподіл і перерозподіл. Первинний розподіл охоплює процес розподілу заново створеної вартості та в ньому беруть участь лише ті суб'єкти, які безпосередньо зайняті у створенні ВВП і при цьому формуються їх первинні доходи: у фізичних осіб – заробітна плата та прирівняні до неї виплати; у суб'єктів підприємницької діяльності

• прибуток та амортизація; у держави – надходження від плати за надані державні послуги, використання державних ресурсів, непрямі податки. Перерозподіл полягає у створенні та використанні вторинних доходів шляхом сплати податків, обов'язкових платежів, інших форм використання первинних доходів. Його необхідність пов'язується з утриманням невиробничої сфери і забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій.

Механізм розподілу та перерозподілу ВВП наведено на рис. 2.

Методика розподілу ВВП  ґрунтується на відносинах власності та є вирішальним чинником бюджетоформувальної функції податків. В умовах планово-директивної економіки, національний дохід як новостворена вартість вилучався із розподільчих відносин. Держава у командному режимі встановлювала співвідношення між коштами, що спрямовуються на нагромадження, та коштами, що використовуються на споживання. Під час домінування державної власності на засоби виробництва, частина грошових нагромаджень державних підприємств істотно переважала індивідуальні доходи приватних і колективних власників і, як наслідок, податкова форма одержавлення національного доходу замінювалася так званими державними доходами, які формувалися внаслідок складних розподільчих процедур (рис. 3). Практика господарювання підтвердила, що така система організації фіску є не лише нераціональною, а й безперспективною.

Рис. 2. Механізм розподілу  та перерозподілу ВВП: 1 – формування первинних доходів, суб'єктів, зайнятих у виробництві ВВП; 2.1 – перша стадія перерозподілу, тобто формування бюджету і цільових державних фондів; 2.2 – друга стадія перерозподілу, тобто використання централізованих фондів

Рис. 3. Схема розподілу  національного доходу в умовах планової економіки

Натомість у країнах з  ринковою економікою процес розподілу національного доходу є зрозумілим, прозорим і відкритим. Спочатку суб'єкти підприємництва, які безпосередньо зайняті у створенні товарів і послуг, отримують свої первинні доходи, а потім сплачують за них податки на законних підставах, знаючи наперед процедуру та еквівалент продажу (рис. 4).

Рис. 4. Схема розподілу  національного доходу в умовах ринкової економіки:

а, б – оподаткування  заробітної плати окремих працівників;

А, Б – оподаткування  прибутку підприємств

Варто зазначити, що в Україні  з грудня 2010 р. набув чинності Податковий кодекс. Головне його призначення – це вдосконалення системи оподаткування, механізмів та принципів її формування. Однак розвиток економіки України ще не досяг рівня, адекватного сучасним формам оподаткування і, як наслідок, окремі нові податки залишаються наповненими старим змістом.

Для забезпечення виконання  державою покладених на неї функцій необхідні державні доходи, які формуються завдяки податковим та іншим надходженням, що визначені законодавством України на безповоротній основі. Основними методами формування доходів держави є продуктивна діяльність, доходи від державного майна та ресурсів, податкові надходження, позичені державою кошти та емісійний дохід. Різновидами державних доходів є: частина прибутку державних підприємств, компенсаційні доходи (відрахування на геологорозвідувальні, дорожні роботи тощо), доходи від приватизації, орендна плата, доходи від корпоративних прав, платежі за ресурси, концесії, податки, зовнішні та внутрішні позики, емісійний дохід. Основними джерелами формування доходів є ВВП, зовнішні надходження і національне багатство. Застосування державою різноманітних методів та інструментів формування й мобілізації державних доходів сприятиме становленню та розвитку ефективної податкової системи ринкового типу.

Огляд законодавчої регулюючої бази:

№	Повна назва законодавчого  нормативного акту	Основні питання, що регламентуються (регулюються)
1	Конституцією України	Кодекс уперше визначає суть міжбюджетних відносин як відносин між  державою та органами місцевого самоврядування щодо забезпечення ресурсами, необхідними  для виконання ними функцій, передбачених Конституцією України та законодавством
2	Бюджетний кодексом України	Основним завданням Бюджетного Кодексу є впорядкування бюджетного устрою відповідно до чинних законодавчих положень про закріплення бюджетної  самостійності за органами місцевого  самоврядування
3	Законом України „ Про  місцеве самоврядування ”	Цей Закон  відповідно  до  Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування  в  Україні,   засади    організації   та   діяльності,   правового   статусу   і   відповідальності   органів    та    посадових    осіб    місцевого   самоврядування
4	Законом України „ Про  державний бюджет України на 2012 рік  ”	Визначити доходи Державного бюджету України на 2012 рік у  сумі 373.960.236,2 тис. гривень, у тому числі  доходи загального фонду Державного бюджету України - у сумі 322.226.831,8 тис. гривень та доходи спеціального фонду Державного бюджету України - у сумі 51.733.404,4 тис. гривень, згідно з цього Закону

 

 

2. Класифікація дохідної частини державного бюджету

 

 

У БК України містяться  визначення трьох із зазначених груп доходів, за винятком операцій з капіталом. Визначивши в частині першій складові класифікації доходів бюджету, у  наступних частинах (по логіці законодавця) здійснюється їх тезове визначення, що і входить у зміст частин 2 - 4 статті 9 Кодексу, але з'ясувавши, що такі податкові надходження, неподаткові  надходження, трансферти, незрозуміло  з змісту статті, належить до доходів  від операцій з капіталом.

У частині 2 статті 9 Кодексу  визначено, що податковими надходженнями  визнаються встановлені податковими  законами України загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі) та місцеві подати і збори (обов'язкові платежі). Треба враховувати, що поняття "податкових надходжень" не характерно податковому законодавству (де використовуються категорії "податкова система", "система оподаткування", "податки", "збори" та ін) і застосовується виключно в Бюджетному кодексі.

Згідно з розділом I бюджетної  класифікації "Класифікація доходів  бюджету" в податкових надходжень віднесені:

а) податки на доходи, прибуток, збільшення ринкової вартості (прибутковий  податок з громадян, податок на прибуток підприємств);

б) податки на власність (періодичні податки на чисту вартість майна, податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин  і механізмів);

в) збори за спеціальне використання природних ресурсів (збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду, збір за спеціальне використання водних ресурсів; платежі за користування надрами, збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, плата за землю; плата за використання інших природних ресурсів);

г) внутрішні податки на товари та послуги (податок на додану вартість; акцизний збір з вироблених в Україні товарів; акцизний збір із ввезених на територію України  товарів; податки на окремі категорії  послуг, плата за ліцензії на окремі види господарської діяльності, плата  за торговий патент )

д) податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції (ввізне і вивізне мито, кошти, отримані за вчинення консульських дій, інші надходження);

е) інші податки (місцеві  податки і збори, плата за надання  послуг з оформлення документів на право виїзду за кордон податки, не віднесені до інших категорій; фіксований сільськогосподарський податок; єдиний податок для суб'єктів малого підприємництва збір на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства).