Вища освіта України і Болонський процес

У модернізації системи вищої освіти в Україні є деякі спільні  ознаки з процесом, але за більшістю  напрямів вона йому не відповідає. Це пов'язано  з тим. що вихідні концепції такої  модернізації не були зорієнтовані на інтегрування національної системи  освіти в європейський простір. На сучасному  етапі, на думку першого заступника Міністра освіти і науки, концепцію  реформування вищої освіти треба  докорінно переглянули й створити програму її зближення з європейським освітнім і науковим простором.

У своєму виступі заступник  Міністра освіти і науки Михайло  Степко коротко проаналізував нинішній стан вищої освіти України і його відповідність завдання входження до Болонського процесу. Головний висновок - з формальної точки зору ми запровадили ідеї Болоньї, але найважливіше не формальна схема, а якісне наповнення кожної складової роботи.

Як ключову позицію  було обґрунтовано думку, що Болонські  вимоги це не уніфікація вищої освіти в Європі, а широкий доступ до багатоманітності освітніх і культурних надбань різних країн.

Кредитно-модульній системі, як невід'ємному атрибуту Болонської декларації, надаються дві основні функції.

Перша - сприяння мобільності студентів і викладачів та спрощення переходів з одного університету до іншого.

Друга - акумулююча. чітке визначення обсягів проведеної студентом роботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності. Сума кредитів визначає на що здатний студент, який навчається за тією чи іншою програмою.

Михайло Степко відзначив також  важливість запровадження кредитно-модульної  системи як фактора стимулювання до ефективної роботи викладача і  студента, збільшення часу їх безпосереднього індивідуального спілкування в процесі навчання. Систематизація роботи на протязі семестру становиться перепоною для негативних наслідків навчання за схемою вивчив чи визубрив - здав - забув. Відзначена зручність запровадження модульного навчання для вирішення проблем узгодження зміст освіти в ланцюжку середня освіта-вища школа-післядипломна освіта. Тобто полегшена реалізація ідеї створення умов для неперервного навчання протягом життя, що також цікавить Європейські країни.

Перелік необхідних умов для запровадження  кредитно-модульної системи організації  навчального процесу у навчальних закладах III – IV рівнів акредитації:

1. Наявність структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями.
2. Запровадження модульної системи організації навчального процесу, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів.
3. Організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів, що передбачає відхід від традиційної схеми «навчальний семестр - навчальний рік. навчальний курс».
4. Введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування.
5. Дозвіл Міністерства освіти і науки України на частковий відхід від галузевих стандартів вищої освіти (для напрямів і спеціальностей, для яких вони затверджені).
6. Розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
7. Зарахування на навчання до вищого навчального закладу здійснюється тільки за напрямами підготовки.
8. Наявність необхідного навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення кредитно-модульної системи організації навчального процесу.
9. Формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки.

10. Введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

Отже, сьогодні введення Булонської системи  вищої освіти в Україні не така вже необхідність, як це намагаються  подати. Українські фахівці завжди дуже високо цінились як в Україні, так і за її межами. В Європі і  світі головне – не те, що написано в дипломі, а на що реально здатний  фахівець. Європа не женеться за новими системами освіти, вона довго і  ретельно їх випробовує, тоді як в Україні  мов сніг на голову звалився експеримент  з Болонським процесом. Непогано було б, спираючись на європейський досвід, впроваджувати нові системи поступово та не кидатись на стару систему як на таку, що дискредитувала себе, а взяти найкраще від старого і поєднати з найкращим з новим. На жаль, поки що українській системі вищої освіти це поки що не притаманно.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Виша освіта в Європі. -2000.-№3.-Том XXV.

2. Довженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению.. . // Вестник высшей школы: Alma mater -2000. Ofe 6.

3. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность - цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. -2000. -№ 26. -С.13-18.

4. Мюллер  В.К. Англо-русский словарь: 70 000 слов  и выражений. Изд. 14-е. стереотип. - М.: «Советская энциклопедия». 1969. -912 с.

5.Реформа  высшего образования в Нидерландах  // Голландский институт в Санкт-Петербурге: http://www.holinst.spb.ra.

6. Вища  освіта України і Болонський  процес: Навч. Посіб. за ред.В.Г.Кременя.  – Тернопіль: Навчальна книга.  – Богдан, 2004. – 384 с.

7. Величко О.Г. Болонськии процес - це конкретні рішення і дії // Теория и практика металлургии. - Днепропетровск, 2004.- С.З-ІЗ.

8. Матеріали  науково-практичного семінару ,ДСредитно-модульна  система підготовки фахівців  у контексті Болонської декларації". Львів, 21-23 листопада 2003. -Львів: «Львівська  політехніка». -1II с.

9. Яблонський  В. Вища освіта України на  рубежі тисячоліть. Проблеми глобалізації  та інтернаціоналізації.-Київ, 1998. - 227 с.