Громадянське виховання молодших школярів на уроках курсу «Я у світі»

 

 

 

Міністерство освіти і науки України

Глухівський національний  державний університет ім. Олександра Довженка

 

 

 

 

 

 

Курсова робота з методики викладання предмету «Я у світі»

на тему:

«Громадянське виховання молодших школярів на уроках курсу «Я у світі» »

 

 

 

 

Студентки ІV курсу групи 14-24 П

напрямку підготовки

спеціальності

Долина С. В.

Керівник Непорада І. М.

Національна шкала_____________

Кількість балів:_____ Оцінка: ECTS______

Члени комісії___________ ________

______________ _________________

______________ _________________

 

м. Глухів – 2014рік

ЗМІСТ

 

ВСТУП……………………………………………………………………………3

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ  ШКОЛЯРІВ……………………………………………………..6

1.1. Сутність і  зміст громадянського виховання……………………………….6

1.2 Принципи виховання громадянина…………………………………………10

1.3 Шляхи громадянського  виховання, його реалізація……...……………….13

РОЗДІЛ 2. ПРОЦЕС І РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ  МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ НА УРОКАХ  «Я У СВІТІ» В 3-МУ КЛАСІ……………………19

2.1 Експериментальне дослідження  формування громадянської культури  молодших школярів………………………………………………………..……19

2.2 Дослідження процесу виховання особистості молодшого школяра в умовах традиційної системи навчання…………………………………………28

2.3 Дослідження емоційного відгукування молодших школярів………….…33

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………...…37

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ………………………………...…40

ДОДАТКИ………………………………………………………………..………44

 

 

ВСТУП

 

Як відомо, розбудова української держави, ставить на порядок денний надзвичайно важливе і невідкладне завдання – виховання справжнього громадянина і патріота рідної землі. Лише люди, безмежно віддані українській національній ідеї, здатні відстояти незалежність, соборність України, вивести її з тимчасових соціально – економічних труднощів на шлях прогресу і процвітання.

Нормативною базою даної роботи виступають: Закон України «Про освіту» від 26 червня 1991 року, який закріплює основні вимоги до працівників освіти та постановки і реалізації навчально-виховного процесу у галузі формування патріотично зорієнтованої особистості. Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ століття) від 18 серпня 1994 року, яка визначає основні пріоритетні напрямки реалізації концепції громадянської освіти в Україні.

Постанова Президії Верховної Ради України від 19 квітня 2000 Протокол № 1-7/4-49 «Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності», що розкриває сутність і зміст поняття громадянське виховання; визначає основні принципи та підходи до виховання громадянина; формулює мету і завдання даного процесу; пропонує форми громадянського виховання та визначає інститути, які його здійснюють.

Постанова Кабінету Міністрів України №1697 від 15 вересня 1999 р. “Про затвердження Національної програми патріотичного виховання населення, формування здорового способу життя, розвитку духовності та зміцнення моральних засад суспільства”, яка визначає основи патріотичного виховання.

Проблему громадянських цінностей обґрунтовано у працях                   М. Боришевського, Л. Крицької.

Основний зміст громадянського виховання дітей в школі, його національні ознаки та застосовані при цьому методи було охарактеризовано в педагогічній спадщині Г. Ващенка.

У працях П.Вербицької і П. Кендзьора обґрунтовано організаційно-педагогічні умови комплексної реалізації інноваційних форм громадянського виховання старшокласників у навчально-виховному процесі і в позакласній роботі. У цьому контексті О.В.Тягло визначено психолого-педагогічні умови ефективного здійснення громадянського виховання учнів 5-9 класів.          О.В. Стребна розглядає зміст, форми та методи даного типу виховання дітей початкової ланки освіти.

Побудова нового демократичного, гуманного суспільства, яке орієнтується на високі національні і загальнолюдські цінності, набуває, насамперед, виховного характеру. Особливо це стосується підростаючого покоління, якому в недалекому майбутньому відстоювати та примножувати здобутки нашої незалежності. Зараз, в умовах економічної кризи, відбувається інтенсивний процес соціальної і моральної деградації частини учнівської молоді, надмірного захоплення негативними формами комерційного бізнесу і низькопробною зарубіжною культурою. Відтак, притуплюються природні потреби в пізнанні, втрачається інтерес до чесної праці, знецінюються духовні ідеали.

З огляду на викладене, актуальним є наукове розроблення і практичне забезпечення, по суті нової системи громадянського виховання, мета якого сформувати в учнів комплекс громадянських якостей, потребу захищати інтереси України, реалізовувати свій особистісний потенціал на благо зміцнення Української Держави. Це й зумовило вибір теми курсового дослідження: «Громадянське  виховання молодших  школярів на уроках «Я у Світі».

Об’єктом дослідження – формування особистості молодшого школяра.

Предмет – форми і шляхи реалізації громадянського виховання молодших школярів.

Мета роботи – дослідити теоретичні питання громадянського виховання молодших школярів та досвід його здійснення у практиці сучасної школи.

У ході досягнення мети реалізуються такі завдання:

1. На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність поняття «громадянин», виявити комплекс особистих якостей і рис характеру, що є основою формування громадянина.

2. Теоретично обґрунтувати  необхідність використання основних  шляхів реалізації концепції громадянського виховання на основі принципів гуманізації та демократизації виховного процесу, самоактивності і саморегуляції, системності, безприривності, культурної відповідності, інтеркультурності.

3. Вивчити особистий громадянського виховання «Я у Світі».

У роботі використано методи: порівняльний – наводиться порівняльна таблиця принципів громадянського виховання; статистичний – використовуються дані загальноукраїнської статистики сформованості у старшокласників якості національної свідомості.

Теоретична та практична цінність курсової роботи полягає в тому, що в дослідженні комплексно проаналізований та узагальнений матеріал про сутність, структуру морального розвитку, визначені поняття моральної свідомості та самосвідомості. Проведено ряд досліджень, результати яких можуть бути використані в подальшій педагогічній практиці.

 

 

РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ  ШКОЛЯРІВ

 

1.1. Сутність  і зміст громадянського виховання

 

Громадянське виховання - це процес формування громадянськості як інтегрованої якості особистості, що надає людині можливість відчувати себе морально, соціальне, політичне, юридичне дієздатною та захищеною. Воно покликане виховувати особистість чутливою до свого оточення, долучати її до суспільного життя, в якому права людини виступають визначальними. Громадянське виховання об'єднує в собі суспільну й приватну сфери.

Звідси громадянськість - багатоаспектне поняття. Це фундаментальна духовно-моральна якість, світоглядна і психологічна характеристика особистості, що має культурологічні засади.

Такі характеристики громадянськості свідчать про визначальну роль світогляду особистості, на основі якого формується система її ціннісних орієнтацій, поглядів, переконань, усвідомлюється місце в суспільстві, визначаються обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною.

Громадянськість - це реальна можливість втілення в життя сукупності соціальних, політичних і громадянських перед особистості, її інтеграція в культурні й соціальні структури суспільства.

У педагогічному плані громадянськість містить в собі знання. переживання й вчинки. Ці складові знаходяться в певних зв'язках й взаємодії при переважанні на певних етапах розвитку індивіда емоційною компоненту, формування почуті свої сфери.

Важливе місце у громадянському вихованні посідає громадянська освіта - навчання, спрямоване на формування знань про права і обов'язки людини. Громадянська освіта тісно пов'язана з формуванням соціально-політичної компетентності особистості у суспільній сфері, яка передбачає перш за все політичну, правову й економічну освіченість й здатність керуватися відповідними знаннями в умовах кардинальної перебудови суспільства.

У процесі громадянського виховання провідне місце належить освітній складовій, яка доповнюється й розширюється вихованням в дусі громадянськості. Це поняття об'єднує в собі громадянську, політичну соціалізацію майбутнього громадянина та його здатність долучати до цього процесу моральні цінності.

На відміну від інших розвинутих країн, де громадянське виховання майже повністю базується на політичній та правовій сфері діяльності громадянського суспільства, в Україні на сучасному етапі її розвитку громадянське виховання, через відсутність відповідної правової та юридичної бази або її не діє спроможності, багато в чому базується на морально-етичних засадах, тобто морально-етичні імперативи й цінності виступають головним критерієм ефективності громадянського виховання.

Виховання громадянина має бути спрямованим передусім на розвиток патріотизму - любові до свого народу, до України. Важливою якістю українського патріотизму має бути турбота про благо народу, сприяння становленню і утвердженню України як правової, демократичної, соціальної держави, готовність відстояти незалежність Батьківщини.

З патріотизмом органічно поєднується національна самосвідомість громадян, яка базується на національній ідентифікації: вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє; волю до праці на користь народу; вміння осмислювати моральні та культурні цінності, історію, звичаї, обряди, символіку; систему вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, осмисленням відповідальності перед своєю нацією.

Одним з головних показників громадянської зрілості є збереження української мови, ґрунтовне володіння нею.

Важливе місце у змісті громадянського виховання посідає формування культури міжетнічних стосунків. Культура міжетнічних відносин - це реалізація взаємозалежних інтересів етносів, народностей у процесі економічного, політичного, соціального і духовного життя на принципах свободи, рівноправності, взаємодопомоги, миру, толерантності.

Культура міжетнічних стосунків має економічну, політичну, правову, духовну основи. Деформація цих основ призводить до конфліктних міжетнічних стосунків, проявів шовінізму та інших небезпечних для громадянського миру і злагоди ситуацій.

Громадянське виховання має стимулювати також розвиток планетарної свідомості. Вона включає відчуття єдності й унікальності життя Землі, повагу до всіх народів, їх прав, інтересів і цінностей; розуміння світу як єдності і різноманітності, системи держав, які мусять мирно співіснувати, співпрацювати в умовах свободи, на засадах моральних ідеалів, гуманізації міжнародних стосунків, визнання головним пріоритетом права людини, націй і народів, постійної уваги до світових проблем.

Визначальною характеристикою громадянської зрілості як результату громадянського виховання є розвинена правосвідомість - усвідомлення своїх прав, свобод, обов'язків, ставлення до Закону, до державної влади. Правосвідомість охоплює знання, почуття, волю, уяву, думку і сферу підсвідомого духовного досвіду особистості.

Основою правосвідомості особистості є усвідомлення, що головне завдання України як цивілізованої держави полягає в захисті соціальних інтересів, прав і свобод своїх громадян. Свобода і незалежність особистості є умовою безпеки і розквіту України. Тому ніхто не повинен бути поза системою захисту, турботи і сприяння. В той же час держава мусить гарантувати кожному реальну можливість працювати і творити за своєю вільною і творчою ініціативою. Права людини абсолютні, інтереси держави і суспільства відносні. Правова держава дотримується верховенства Закону, якому рівною мірою підкоряються всі його органи, а також громадські організації і окремі особи.

Для того, щоб захистити свої права, громадянин зобов'язаний добровільно дотримуватись чинних законів, знати не лише свої права, але й сприймати їх як свої обов'язки. У цьому діалектика взаємовідносин прав і обов'язків, головна суть виховання правосвідомості.

Правова демократична держава, якою прагне стати Україна. передбачає, що її громадяни не лише добровільно дотримуватимуться чинних законів, але й конституційними методами боротимуться за нові, кращі закони.

Важливою складовою змісту громадянського виховання є розвиток політичної культури. Вона включає належну політичну компетентність, знання про типи держав, політичне влаштування суспільства, політичні організації та інституції, принципи, процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему. Політична культура виявляється також у лояльному і водночас критично вимогливому ставленні людей до держави, її установ, органів влади, у здатності громадян брати участь у прийнятті рішень, які мають впливати на владу.