Експериментальне вивчення процесу розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя

Автор работы: Пользователь скрыл имя, 11 Декабря 2013 в 18:35, курсовая работа

Краткое описание

Мета дослідження: теоретично і експериментально перевірити процес розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя
Об’єкт дослідження: процес розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя
Предмет дослідження: засоби розвиток творчої уяви у дітей 5 року життя
Гіпотеза дослідження: розвиток творчої уяви у дітей 5 року життя відбуватиметься успішно за умов:
систематичного проведення вправ та ігор на розвитку творчої уяви у дітей
урахування індивідуальних особливостей дітей
єдність впливу на розвиток творчої уяви у дітей з боку ДНЗ та сім’ї
забезпечення необхідною матеріальною базою групи

Содержание

Вступ ………………………………………………………………………………….. 3
Розділ 1. Психолого-теоретичні основи розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя ………………………………………………………………………………………. 6
Загальне поняття про уяву дітей дошкільного віку………………………….. 6
Закономірності розвитку уяви в дитячому віці……………………………... 14
Особливості розвитку творчої уяви в малюнках дітей 5 року життя…….... 18
Розділ 2. Експериментальне вивчення процесу розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя ……………………………………………………………………………… 24
2.1. Аналіз методики виявлення рівня творчої уяви у дітей 5 року життя………. 24
2.2. Виявлення рівня творчої уяви у дітей 5 року життя………………………….. 28
2.3. Система роботи з розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя……………… 32
Висновок ……………………………………………………………………………... 45
Рекомендації …………………………………………………………………………. 47
Список використаної літератури …………………………………………………… 49

Вложенные файлы: 1 файл

КУРСОВА Розвиток творчої уяви.docx

— 3.19 Мб (Скачать файл)

Найчастіше на етапі створення  малюнка жодних труднощів не виникає. А якщо малюкові нічого смішного на думку не спадає, запропонуйте йому пригадати, коли він востаннє сміявся і над чим. Потім попросіть це зобразити.

Дещо складніше буває  вибрати найсмішніший малюнок, оскільки уявлення дітей про це дуже суб'єктивні. Окрім того, їхні навички зображувальної діяльності ще дуже далекі від досконалості. І тому навіть найсмішнішу ідею, на жаль, не завжди можуть побачити інші. Зрештою, це не важливо. Головне —  процес... і позитивні емоції.

Пантоміма

 

Інструкція: дорослий розповідає дітям, що можна рухами тіла, рук, голови, очей та ін., показувати різні дії, і пропонує пограти в пантоміму.

Завдання

1. Чиї дії я зараз виконую? (Дорослий показує зразки дій регулювальника дорожнього руху, маляра, тесляра, скрипаля, боксера, водія автобуса; матері, яка гойдає дитину.)

2. Покажи, що ти відчуваєш,  коли:

  • тобі в автобусі наступили на ногу;
  • ти пішов із мамою в магазин і загубився;
  • на вулиці дуже холодно;
  • у тебе болить живіт;
  • яскраве сонце світить тобі в очі.

3. Покажи руками або  пальцями:

  • команду «Стій на місці!» команду «Іди зі мною»
  • як ти свариш малюка-пустуна;
  • як ти стукаєш у двері;
  • як ти прощаєшся;
  • як ти затягаєш нитку в голку;
  • як ти надуваєш повітряну кульку;
  • як ти чистиш зуби;
  • як ти розчісуєшся;
  • як ти посилаєш рукою поцілунок.

 

Веселі перевертні

 

Матеріал: набір запитань для моделювання протилежностей (добре — погано).

1. Цукерки: добре чи  погано? (Добре: вони смачні. Погано: якщо з'їсти багато, можуть заболіти  зуби, і їх доведеться лікувати.)

2. Ліки: добре чи погано? (Добре: вони допомагають вилікуватися  від хвороби. Погано: багато пігулок  — отрута.)

3. Музика: добре чи погано? (Добре: можна під неї співати  і танцювати. Погано: якщо працюєш,  вона заважає; від дуже гучної музики можуть заболіти вуха та голова.)

4. Вітер: добре чи погано? (Добре: у спеку освіжає, несе  прохолоду. Погано: у мороз при вітрі стає ще холодніше; сильний вітер може повалити дерева, зірвати дахи з будинків.)

5. Дощ: добре чи погано? (Добре: допомагає рости врожаю. Погано: якщо сильно вимокнеш, можеш  застудитися і захворіти.)

6. Кішка: добре чи погано? (Добре: ласкава, м'яка, приємно  муркоче, з нею можна гратися.  Погано: може боляче подряпати.)

 

Казки по новому

 

Інструкція: дорослий розпитує дітей, які казки вони знають і  люблять. Усі разом обирають одну з казок, і дорослий пропонує її переробити, по черзі розповідаючи її і замінюючи в кожній фразі відоме на протилежне або нове. Діти розповідають казку по черзі по колу, починає дорослий. Ось, наприклад, у що може перетворитися відома казка про Червону Шапочку: «Жив-був хлопчик, якого звали Жовтий Беретик. Покликав його якось тато і говорить: "Сходи, синку, до дідуся й віднеси йому книги та газети". Пішов Жовтий Беретик, а назустріч йому ведмідь...» тощо. Дорослий нарівні з дітьми бере участь у переробленні казки і повинен стежити, щоб у всіх ключових моментах казка була перероблена, але в цілому вийшла б якась нова історія, яка моделює ситуацію, що більш-менш логічно розвивається.

У Додатку Б подано кольорову  вкладку із завданнями, що допоможуть розвинути творчу уяву у дошкільнят.

При систематичному використанні подібних розвивальних ігор та вправ показники розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя значно підвищились.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Висновки

В наш час спостерігається  підвищений інтерес до творчих здібностей дошкільників. До виявлення, навчання і розвитку творчої уяви у дітей. А також до професійної і особистісної підготовки вихователів, психологів і керівників освіти.

У нашій курсовій роботі ми проаналізували історію дослідження  феномену творчої уяви у дітей 5 року життя. У той же час провівши експериментальне дослідження, ми все-таки довели на практиці нашу гіпотезу, що розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя сприятимуть : вправи спрямовані на розвиток творчої уяви, відповідне матеріальне забезпечення, індивідуальний підхід до кожної дитини та єдність роботи з боку ДНЗ та родини.

Для цього ми провели дослідницьку роботу з дітьми 5 року життя дошкільного навчального закладу "Журавка" м. Глухова Сумської області. (Див. Додаток А)

Відповідно до проведеної нами роботи та отриманих результатів  дослідження, нами були розроблені рекомендації для батьків та вихователів, щодо розвитку творчої уяви дошкільників.

Зрештою можна сказати, що отримані результати проведеного нами дослідження і сформовані на їх основі висновки, а також матеріали курсової роботи загалом можуть бути використані вихователями ДНЗ та батьками що зацікавлені розвитком творчої уяви.

Слід також зазначити, що достатній рівень розвитку творчої уяви зустрічається рідко. Для її розвитку необхідні спеціальні умови : матеріальна забезпеченість, нові враження, психологічна підтримка та інші чинники.

 Ми побачили, яка важлива  ця функція для загального  розвитку дитини, для становлення її особи, для формування життєвого досвіду. Через важливість і значущість уяви для дитини необхідно всіляко допомагати його розвитку і, одночасно, використовувати його оптимізації учбової діяльності.

Формування уяви в ранньому та дошкільному віці відбувається як зміна природженій активності дитини в активність що перетворює. Важливим фактором при цьому є потреба  в нових враженнях і спілкування із дорослим, що відкривають способи отримання вражень.

Розвиток уяви не є результатом  прямого навчання. Воно обумовлено перетворюючою активністю дитини, що росте, і механізмами саморозвитку уяви: протилежною спрямованістю варіювання і моделювання елементів досвіду, схематизації і деталізації образів.

Отже, розвиваючи уяву з раннього дитинства, ми не тільки удосконалюємо  пізнавальні процеси і здібність  до творчості, але і формуємо особу  дитини.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рекомендації для батьків і вихователів

Які ж умови слід створити для оптимального розвитку творчих  здібностей дитини? Однозначної відповіді на це питання психологи ще не дали. Існують різні підходи і рекомендації.

Навчання творчості буде можливим, якщо забезпечити наступні умови:

1) фізичні, тобто наявність матеріалів для творчості і можливість будь-якої хвилини скористатися ними;

2) соціально-економічні, за яких дитина відчуває зовнішню безпеку, тобто знає, що її творчі вияви не отримають негативної оцінки з боку дорослих;

3) психологічні, зміст яких полягає в тому, що в дитини формується відчуття внутрішньої безпеки, розкутості і свободи завдяки підтримці дорослими її творчих починань. Однак роль дорослих не обмежується лише забезпеченням перелічених умов — вони повинні активно допомагати малюкові в розвитку його творчої уяви, а саме:

1. Створіть затишну і  безпечну психологічну базу для  творчих пошуків малюка, до якої  він міг би повертатися, коли  буде наляканий власними відкриттями.

2.   Підтримуйте прагнення малюка до творчості і виявляйте співчуття в разі невдачі. Уникайте несхвальних оцінок його творчих ідей.

3. Будьте толерантними, поважайте  допитливість дитини. Намагайтеся  відповідати на всі запитання, навіть якщо вони здаються вам абсурдними. Пояснюйте, що на багато її запитань не можна відповісти однозначно. Для цього потрібні час, терпіння. Дитина повинна навчитися жити в інтелектуальній напрузі.

4.  Давайте дошкільняті можливість побути на самоті і дозволяйте самостійно займатися власними справами, бо надмірна опіка може пригальмувати творчість. Бажання і цілі дітей належать їм самим, а батьківська допомога може інколи сприйматися як "порушення кордонів" особистості.

5.   Допомагайте дитині будувати власну систему цінностей, щоб вона могла поважати себе і свої ідеї поряд з іншими ідеями та їх носіями. Тоді й інші її цінуватимуть.

6. Дайте дитині відчуття безпеки, любові, поваги, бо інакше вона буде невпевненою і їй важче буде досягти висот самовираження.

7.   Виявляйте симпатію до перших незграбних спроб дитини висловлювати свою уяву, щоб донести її до оточуючих.

8.   Знаходьте слова підтримки для нових творчих уявлень дитини, не критикуйте перші спроби, якими б невдалими вони не були, — адже малюк прагне творити не лише для себе, а й для тих, кого любить.

9.  Допомагайте дитині стати "розумним авантюристом", тобто інколи покладатися на ризик та інтуїцію, — найвірогідніше, саме це допоможе їй зробити справжнє відкриття.

10. Підтримуйте необхідну для творчості атмосферу, допомагаючи дитині уникнути суспільного несхвалення, зменшити соціальні тертя і подолати негативну реакцію однолітків. Чим більше ви надаєте можливостей для конструктивної творчості,  тим щільніше закриваються клапани деструктивної поведінки. Адже дитина, позбавлена позитивного творчого виходу, може спрямувати свою творчу енергію у небажаному напрямку.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Література

  1. Павелків Р. В Дитяча психологія [Текст] : навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів / Р. В. Павелків, О. П. Цигипало. – К. : Академвидав, 2008. – 432с.
  2. Карпенко З. С. Вивчення і розвиток уяви в дитячому віці [Текст] : навчально-методичний посібник для студентів вузів, учнів пед. училищ і коледжів, які навчаються за спеціальністю «Дошкільне виховання», вихователів і практичних психологів ДНЗ / З. С. Карпенко, З. Я. Савчин. – Коломия : Вік, 1996. – 48с.
  3. Брташнікова І. А. Розвиток уяви та творчих здібностей у дітей 5-6 років [Текст] : навчальний посібник / І. А. Брташнікова, О. О. Барташніков. – 2-ге вид., перероб. – Тернопіль : Навчальна книга – Богдан, 2010. – 64с.
  4. І. Карабаєва Психологам про уяву дошкільників [Текст] : навчальний посібник / Ірина Карабаєва. – К. : Шкільний світ, 2009. – 120с.
  5. О. О. Барташніков Інтелектуальна ігротека. Тренування інтелектуальних і творих здібностей дітей 5-6 років [Текст] : методичний посібник / О. О. Барташніков, І. А. Барташнікова. –Львів : Оскарт, 1996. – 76с.
  6. Выготский Л. С. Воображение и творчество в детском возрасте [Текст] : Психологический очерк. Книга для учителя / Л. С. Выготский. – М. : Просвещение, 1997. – 397с
  7. Карпенко Н. В. Діагностика психічного розвитку дитини в роботі педагога [Текст] : навчальний посібник / Н. В. Карпенко. – К. : Шкільний світ, 2008. – 192с.
  8. Люблінська Г. І. Дитяча психологія [Текст] : навчальний посібник / Г. І. Люблінська. – М. : Просвіта, 1921. – 456с.
  9. Мухина А. В. Детская психология [Текст] : научное пособие / А. В. Мухина. – М. : Просвещение, 1985. – 378с.
  10. Смирнова А. Д. Детская психология [Текст] : научное пособие / А. Д. Смирнова. – СПб. : Радуга, 2000. – 45с.
  11. Фадєєва Т. Розвиток уяви дитини – умова її продуктивного учіння / Тетяна Фадєєва // Дошкільне виховання № 2, - 2005. – с. 5-8
  12. Карабаєва І. Уява народжується в грі / Ірина Карабаєва, Світлана Ладивір // Дошкільне виховання № 10, - 2007. – с. 4-7
  13. Карабаєва І. Взаємозв’язок уяви, гри та навчання в дошкільному віці / І. Карабаєва, К. Карасьова // Обдарована дитина № 10, - 2008. – с. 51-55
  14. Костюк Г. С. Принцип развития в психологии [Текст] : избранные психологические труды / Г. С. Костюк. – М: Педагогика, 1984. – с. 99-131
  15. Кравцова Е. Е. Психологические новообразования дошкольного возрата / Е. Е. Кравцова // Вопросы психологи № 6, - 1996. – с. 65-76
  16. Смірнова Я. С. Розвивамо уяву / Я. С. Смірнова // Зростаємо разом № 6, - 2009. – с. 22-25
  17. Петрова К. Ігри для розвитку уяви / Катерина Петрова // Зростаємо разом № 4, - 2010. – с. 20-23
  18. Лукаш О. В. Витоки творчості дошкільнят / О. В. Лукаш // Обдарована дитина №8. – 2010. – с. 48-53
  19. Новосьолова С. Л. Про нову класифікацію дитячих ігор / С. Л. Новосьолова // Дошкільне виховання №3. – 1997. – с. 6-8
  20. Дьяченко О. М. Проблема индивидуальных различий в интеллектуальном развитии ребенка / О. М. Дьяченко // Вопросы психологии №4. – 1997.- с. 13-14

 

 

 

 

 

 

 

 


Информация о работе Експериментальне вивчення процесу розвитку творчої уяви у дітей 5 року життя