З методики трудового навчання в початкових класах на тему: «Шляхи реалізації основних завдань національного виховання на уроках трудовог

Реалізація основних завдань  національного виховання  відбувається на уроках трудового навчання та у  позакласній діяльності. Згідно програмі діти виготовляють  вироби які тим, чи іншим чином пов’язані з  народністю  та з національними  символами.

 Учні знайомляться  з ручною технікою обробки  матеріалів , з технічною творчістю  та декоративно-ужитковим мистецтвом. За допомогою цих видів робіт   учні ближче знайомляться з  традиціями та обрядами українського  народу, опановують техніку виготовлення  оберегів, національних іграшок   та інших видів прикладної  праці. Окрім звичайних уроків  проводяться позакласні заходи  такі як: виставка, тематичні вечори, гурткова робота, подорожі у минуле,погляд  у майбутнє. Такими видами роботи вчитель розвиває інтерес до вивчення своєї культури, бажання її вивчати і пізнавати, дає змогу проявити свою фантазію і уяву. Можна приводити тематичні вечори, або проекти які готують учні 3-4 класів. Тим самим у дітей збільшується досвід  і вони можуть використати вже набуті знання на практиці.

Усі завдання реалізується за допомогою інтеграції методів, принципів  і засобів виховання. Знання, які  учні набули на предметах: Українська мова,Я і Україна , Людина і Світ  тісно переплітаються з уроками  трудового навчання.

На вище перекислених уроках молодші школярі вивчають походження української  культури та її розвиток протягом років, ознайомлюються з традиціями які були набуті протягом еволюції, а на уроках трудового навчання вони реалізують ці ремесла (ліплення, вишивання, писанкарство, рукоділля) у життя, що надає більш глибоке закріплення  матеріалу національного походження.

Виготовлення писанки  надає уявлення про художньо-трудові  традиції та ремесла на території  України,  про свята та їх найпростішу  атрибутику.

Виготовлення народної іграшки (ляльки) активізує дитячу уяву та образне  мислення, а також знайомить з  історією її виникнення та її призначенням у побуті наших предків.

Виконання державної символіки  у виді аплікації з паперу , тим  самим закріплюється знання національних символів держави.

На основі українських  традицій (щедрий вечір, український  Великдень ,весняний цикл) проводити  позакласні заходи на різні тематики, та покладати наочну підготовку  на учнів. Це дасть захопленість українськими святами, та більш детальне ознайомлення з їх проведенням та з їх символами.

На уроках трудового навчання закріплюється техніка безпеки  під час роботи, що мотивує свідомо  дотримуватись безпечних прийомів та правил користування робочим матеріалом для уникнення ушкоджень.

3.1Виготовлення української  писанки 

На сучасному етапі  розвитку освіти діти дійсно навчаються завдяки тому, що можуть повністю себе реалізувати. Вони не бояться висловити  свою думку, критику, не бояться бути почутими. На таких уроках учитель повинен стати невидимим диригентом, який вміє вчасно почути, помітити, підтримати кожного учня. Коли діти працюють разом, вони формують навички, необхідні для самостійного життя:

-          розв’язувати конфлікти;

-          активно слухати;

-          критикувати думку, а не того, хто її висловив;

-          аналізувати;

-          приймати рішення.

Саме на уроках  трудового  навчання та в позакласній роботі вчитель вміє керувати учнівською аудиторією і дає змогу втілити усі  поставлені задавання. Саме  Через  працю діти пізнають  себе та навколишній  світ, свої можливості  і знання з  певної техніки.  Окрім отримання  необхідних для життя рис, вони знайомляться із звичаями, традиціями рідного краю та  взаголом нації.

З даної теми «Виготовлення  української писанки» ми можемо втілити  ряд поставлених пріоритетів  та ціле, не лише трудового, а  й національного  характеру. Тобто на уроках трудового  навчання втілювати національний вплив  можна через призму вироба та стиль  його декорування. У наш час існує  багате різномаїття методів та технологій, тому зробити це стає легше. Існують  такі техніки  оздоблення яєць :

- обплетення яйця бісером.

- Оздоблення яйця аплікацією  з соломки.

- Нетрадиційна крапанка.

- Яйце, апліковане текстильним  матеріалом.

-  Оздоблення яйця аплікацією  з кольорового паперу.

-  Розпис фарбами.

Користуючись цими техніками  оздоблення ми розвиваємо творчість, охайність, фантазію, вміння інтегрувати  підходи  та поєднувати різні за походженням  матеріали.

Усі запропоновані нетрадиційні техніки оздоблення можуть містити  у собі національний характер, якщо орнамент буде виконаний у народному стилі, а мозаїкою будуть зображені квіти які проростають на території Батьківщини.

За традицією, писанки  пишуть перед Великоднем, під час  Великого посту. На Україні писанки  починали писати за три - чотири тижні  до Великодня. На Наддніпрянщині - Поділля, Київщина, Полтавщина, Чернігівщина, Харківщина, Херсонщина, Катеринославщина -писали в основному матері в кожній родині, а дівчата при них вчилися  і допомагали. На Україні в давні часи писати писанки вважалося великою святинею, подібної релігійному ритуалу. Перед цим не можна було "ні лаятися, ні сваритися, ні про що погане не думати". Таким чином, перебуваючи в гарному, "благоговійно-молитовному" стані, господиня розводила невеликий вогонь (запалювала свічку, витягувала жар із печі) ставила на нього горня з бджолиним воском, що б він розтопився. Сама, помолившись, сідала біля вогню, брала біле яйце, перед цим добре вимите і висохле, набирала в писачок віск і починала його розписувати.

Усі запропоновані нетрадиційні техніки оздоблення можуть містити  у собі національний характер, якщо орнамент буде виконаний у народному  стилі, а мозаїкою будуть зображені  квіти які проростають на території  Батьківщини.

Нажаль, в початкових класах творчий потенціал мистецтва писанкарства реалізується досить обмежено. На уроках використовують переважно нетрадиційні техніки, наприклад, оздоблення яйця аплікацією з паперу, тканини чи соломки, а також такі види традиційної писанки, як дряпанка, крашанка. Ці способи, оздоблення яєць найбільш легкі і доступні для дітей, але і через такі прості технології можна вкласти глибокий смисл національного духу. Виготовлення писанки традиційним способом, а також складніші нетрадиційні техніки. Використовується переважно в гуртковій роботів, бо їх виготовлення займає більше часу. Але і з допомогою таких простих технологій ми можемо вкласти в них національний характер.

3.2Виготовлення української  ляльки- мотанка

 Лялька мотанка/вузликова лялька - здавен була оберегом в українській родині. Кожна матір робила для своєї дитини ляльку, щоб та гралась.

Вона  буває різної форми – великою й маленькою. Обличчя як такого у ляльки немає, воно досить символічне. Вважається, що лялька-мотанка повинна бути безлика, а та, яка служить берегинею – ще й з хрестом замість обличчя. Не можна малювати обличчя ляльці, вона не повинна ні на кого бути подібна, щоб не завдати шкоду. За визначенням В. Даля «       Лялька - зроблене з ганчір'я, шкіри, битого паперу, дерева і ін. подібність людини, а іноді і тварини». Лялька повинна бути одягнена у світлу вишиту сорочечку, під’юпник (або нижня спідничка т.з. галька) і запаску – підібрано все в традиціях Подільського краю. Всі елементи одягу є оберегами: спідниця символізує землю, сорочка позначає три часи – минулий, теперішній і майбутній; обов’язковими атрибутами є вишиванка та намисто, які уособлюють достаток. Також повинен бути головний убір – очіпок, стрічка чи хустка – що символізує зв’язок з небом. Символічним є те, що лялька-мотанка не шиється, а робиться лише за допомогою ниток, стрічок, шляхом намотування.

Лялька не народжується сама: створює її чоловік. Будучи частиною культури, лялька зберігає в своєму образі риси народу, що створює її. Тоді можна сказати, що мотанка має у собі глибинний смисл усього українського народу. Талісман та символ зв’язку між поколінням , буття люду які жили на Україні усе це- Лялька –Мотанка.

Метою створення даного виробу є забезпечення умов для збагачення індивідуального досвіду про  українську народну іграшку та виготовлення ляльок. Спонукати до відтворення  та узагальнення своєї пошуково-дослідницької  роботи з даної теми. Розвивати  пізнавальну активність, допитливість, естетичні смаки. Виховувати любов  до рідного краю, його традицій, промислів, бажання вивчати минуле, берегти  та примножувати традиції українського народу.

Під час виготовлення національного  оберегу  діти вчаться комбінувати  тканину та засвоюють основні  навики обробки матеріалу, також  вони ближче знайомляться з декоративно- ужитковим мистецтвом та його місцем у житті українця.

3.3Виготовлення державних  символів України з паперу

Вивчення технології виготовлення аплікації починається ще с першого  класу. В цей час учень  має  поняття, що таке аплікація в цілому, може  назвати її види, розкриває  послідовність дій виготовлення виробу.

Так до аплікації належить витинанка, але вона вивчається у  другому класі. Витинанка є видом  народних ремесел України. Учень  має загальні поняття про техніку  виготовлення виробу, розкриває послідовність  дій. Даний вид діяльності спрямований на розвиток моторики пальців, вміння працювати з папером та вирізаючи ми інструментами.

Народні символи України  — це святині українського народу. Тризуб символізує ту ж саму трійцю життєтворчих енергій, що й хрест та шестикутна зірка, тобто Мудрість, Знання і Любов (або Вогонь, Воду й Життя). Прапор включає жовто-сині барви, що означають небо і поле. Гімн "Ще не вмерла Україна", написаний у 1862 році Павлом Чубинським і покладений на музику Михайла Вербицького. 15 січня 1992 музична редакція Державного гімну була затверджена Верховною Радою України, що знайшло своє відображання у Конституції України

Преш ніж учні приступлять  до виконання державної символіки, вчитель повинен розповісти про  її виникнення та значення.

Прапор виготовляється  у вигляді плоскої аплікації, яка складається із синьо-жовтого  кольору. Герб виконується у технології витинанка. Вирізаючи кожен елемент. Сам герб виконується у жовтому  кольорі, а розміщується на синьому  полотні.

Знання державної символіки  та осмислення її значення сприяє більш  глибокому осмисленню національної свідомості.

Отже, за допомогою уроків трудового навчання та позакласної  роботи, відбувається безпосередній, інтегрований вплив на учня зі сторони праці  та з народознавства.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Розділ 4. Сучасні підходи  до національного виховання на уроках трудового навчання та у позакласній  роботі

На розвиток  учнів  та на їх свідомості впливає безліч чинників, а саме такі, як зміст уроку, майстерність вчителя, методи і прийоми  навчання, уміла організація уроку, правильний вибір виробу і т.д. Сучасні  підходи до національного виховання  на уроках трудового навчання та у  позакласній роботі відбувається за допомогою різних методів і прийомів, які вчитель вміло використовує на своїх уроках. 

На початку начального року, з першого класу і по четвертий, педагог має можливість запустити  проект, який нестиме у собі національний зміст. Це буде поетапне поглиблення  у національне виховання на уроках трудового навчання. Кожен етап може припадати на різний період часу, але  за ним має бути закріплена своя тема. Наприклад: перший етап - Український  костюм; другий етап – Рушник, та багато інших тем, які пов’язані саме з трудовим навчанням. Де може буде втілено основні аспекти національного  виховання на уроках трудового навчання і у позакласній роботі.

Вчитель створює гуртики, фольклорно-етнографічні групи, кутки  народознавства, що ще більше виховують  національні почуття та повагу до своїх традицій.

Уроки прикладної праці повинні  супроводжуватись інноваційними комунікативними  технологіями тому, що за вимогами державного стандарту початкової освіти вчитель  повинен володіти новітніми технологіями, щоб урок був більш цікавим  та захоплюючим . Вчитель за допомогою  презентацій може детально пояснити виконання виробу, технологічний  процес, та паралельно продемонструвати його використання і цікаві історичні  факти про нього. Це може бути озвучка  чи жива розповідь вчителя у ході мультимедійного проекту.

Для того, щоб засвоїти  вигляд, або якусь іншу ознаку,того чи іншого побутового предмета, який є  в плані програми і діти його будуть виготовляти, вчитель пропонує використати  інтерактивний метод  - мікрофон. Діти по-черзі , по-реченню скажуть  про дану річ певну інформацію. Цей метод дає змогу більше активізувати всіх учасників класу, та налаштувати на робочий лад. 

Метод фантазування – це створення виробів не по шаблонно, а за своєю уяво. На основі цього, національні ремесла можна усучаснити за допомогою цього методу, та надати свіжого погляду на стару річ.

Фокальний метод поєднує  неможливе з можливим. Тобто, можна  поєднати візерунки вишивки з  пасхальним візерунком.

Метод мозкового штурму дай  змогу створити групи учнів які  генерують ідеї і втілюють їх у  життя. Це забезпечу гарний результат  роботи на уроці та у позакласній  роботі. Робота в групах, також дає  плідний результат. Клас ділиться на групи які об’єднані певною темою. Кожна команда виготовляє свій виріб  пов'язаний з Україною, та надає короткі  відомості про свою роботу. Такий  прийом згуртовує дітей, об’єднує однією ціллю та формує товариську атмосферу  серед однокласників.

До позаурочної роботи можна залучати майстринь з великим  досвідом ручної, народної праці. Вони поділяться не лише своїми технологіями виготовлення, а й з цікавими фактами  своєї діяльності, які саме пов’язані  з народознавством та національними  традиціями.