Майстер виробничого навчання - педагог професійної школи

Тема׃ Майстер виробничого навчання - педагог професійної  школи

 

ПЛАН

  1. Призначення педагога в суспільстві, історія розвитку педагогічної     професії.

  2. Вимоги до психолого- педагогічної підготовки майстра виробничого навчання.

  3. Кваліфікаційна характеристика майстра виробничого навчання. .

  4. Функції майстра виробничого навчання.

  5. Педагогічна майстерність, її рівні.

  6. Педагогічний авторитет і такт.

 

1) У першім сторіччі Нової ери, римський імператор і сенат ухвалили видавати зарплату першому штатному вчителеві ораторів Марку Фабію Квінтіліану. Чим зафіксували появу професії вчителя, близько 2 тисяч років тому. З тих пір у будь-якій державі при будь-якій соціальній системі було місце тому, хто виховує молодь. Поступово професія педагога набула популярності й престижності.

2) До вчителя пред'являється система вимог:

Властивості особистості  педагога діляться на: властивості суспільної спрямованості й професійно - педагогічної спрямованості

2.1 Суспільна спрямованість ׃

  - формування наукового світогляду;

  - загальнолюдські  моральні риси і якості;

  - ціннісні орієнтації;

  - усвідомлення громадянського  обов'язку;

  - суспільна активність  і поінформованість у подіях  світового характеру;

  - прагнення до  висот своєї професії.

2.2 Професійно – педагогічна спрямованість׃

  - інтерес і любов  до дітей;

  - захопленість педагогічною  діяльністю;

  - уміння здійснювати  психолого- педагогічне спостереження  за дітьми;

  - педагогічна уява;

  - почуття справедливості;

  - педагогічний такт;

  - організаторські здібності;

  - вимогливість до  себе і до дітей;

  - наполегливість, цілеспрямованість,  витриманість, урівноваженість, комуникативність, самооцінка й самокритичність;

  - педагогічна пильність;

  - висока професійна  працездатність.

Знання педагога ׃

  - методологічні основи  й категорії педагогічних наук;

  - закономірності  розвитку й формування особистості;

  - знання вікових,  анатомо- фізіологічних і психологічних  особливостей дітей;

  - знання сутності  виховання, форм, методів, демократизації  виховання;

  - знання теоретичних  основ і засобів гігієнічного  виховання.

Уміння педагога ׃

  - аналізувати педагогічну  ситуацію;

  - проектувати результат  і планувати систему педагогічних  впливів на колектив і особистість;

  - виявляти рівень  навченості й вихованості;

  - проектувати розвиток  особистості в колективі й  поза колективом;

  - виділяти й точно  формулювати педагогічні завдання;

  - планувати роботу  з керівництва навчальною й позанавчальною діяльністю учнів;

  - теоретично аргументовано  підбирати методи, засоби, організаційні форми навчально- виховної роботи;

  - ставитися до  своєї роботи як до сенсу  життя,обирати професію відповідно  до покликання;

  - використовувати  нові педагогічні технології, прагнути  до творчості в педагогічній  діяльності;

  - опікуватися про поповнення вчительських кадрів.

Відношення вчителя до учня ׃

  - ставитися до  учня як до особистості;

  - поважати й підтримувати  ціннісні якості й сприяти  їхньому розвитку;

  - прагнути до людських  відносин, бути уважним до кожного  учня, вивчати його внутрішній мир;

  - підходити до кожного учня з оптимістичною гіпотезою;

  - бути стриманим,  уміти терпляче вислухувати кожного  учня;

  - не принижувати  людську гідність і бути нетерпимим до подібних  дій колег;

Відношення  до учнівського колективу:

  - опиратися на учнівський  колектив у рішенні педагогічних  завдань;

  - сприяти формуванню й розвитку  колективу;

  - використовувати учнівський  колектив як важливий засіб  впливу на особистість;

  - враховувати етапи розвитку учнівського колективу для рішення внутрішніх справ   групи - бути непримиренним до фальшивих форм колективізму.

3) Кваліфікаційна характеристика – це державний документ, який визначає професійне призначення й сфери використання фахівця.

Основні види діяльності майстра виробничого навчання

  - організація виробничого навчання  відповідно до вимог кваліфікаційної  характеристики робочої професії;

  - здійснення діяльності по  всебічному розвитку й вихованню учнів;

  - навчання, учнів спеціальним прийомам і способам виконання навчально- виробничих робіт на основі НОП ( наукова організація праці);

  - ведення документації по  плануванню й контролю виробничого  навчання;

  - забезпечення матеріально-технічного й методичного оснащення навчально-виховного процесу з урахуванням вимог програми, ТБ і правил санітарії;

  - виготовлення зразків навчально-виробничих  робіт;

  - розробка програм і організація  всіх видів практик;

  - організація підготовки й  участі в роботі комісії із  присвоєння робочої професії;

  - організація професійної орієнтації  й комплектування навчальних груп;

  - забезпечення високого рівня  навчально-трудової дисципліни учнів;

  - розробка планів, графік ремонту устаткування.

4) Майстер виконує наступні функції׃ 

    1. Навчальна.

    2. Виховна.

    3. Методична.

    4. Звітно-контролююча.

   Професійні здібності майстра виробничого навчання.

- Гностична ( дослідницька, пізнавальна) – постійно вивчати учнів, педагогічний процес, уміти їх виявляти, формувати проблеми, ставити перед собою завдання й домагатися їхнього виконання.

- Проектувальна – передбачати результат своєї діяльності, визначати послідовність своїх дій при досягненні поставленої мети.

- Конструктивна – розробка технології кожної форми діяльності.

- Комунікативна – установлення зв'язку з учнями, батьками, колегами.

- Організаторська – уміння підключати учнів до різних видів діяльності, розподіляти свої сили й сили учнів, визначати відповідальність і вміння контролювати.

- Інформаційна – уміння опановувати знаннями й передавати їх, доступно доносити їх до учнів, володіння мистецтвом мови.

- Виховно-розвиваюча – уміння управляти розумовими, емоційно-вольовими процесами, формувати вміння: аналізувати, узагальнювати, робити висновки.

- Орієнтаційна – визначення й виховання певних цінностей учнів, мотивів поведінки, ідеалів.

- Мобілізаційна – здатність зібратися самому й активізувати учнів на виконання навчально-виховної діяльності.

У процесі своєї діяльності майстер вирішує педагогічні  завдання (перевід учнів з одного стану в інший (не знав – довідався, не вмів – навчився).

   Педагогічні завдання бувають׃

1.Стратегічні – всебічний  розвиток особистості.

2. Тактичні.

3. Оперативні ( вирішення виниклих негайних проблем)

          Етапи рішення педагогічних задач׃

   а) аналіз педагогічної  ситуації;

   б) проектування результату;

   в) планування  педагогічного впливу;

   г) конструювання  й реалізація навчально-виховного  процесу;

   д) регулювання  педагогічного процесу;

   е) визначення  нових педагогічних завдань.

5) Педагогічна майстерність – це ефективність і якість діяльності майстра, що виражається в здатності навчити того, чим володіє сам, на основі новітніх технологій в області своєї професії.

            Складові педагогічної майстерності ׃

1. Педагогічна ерудиція ( знання );

2. Педагогічні здібності;

3. Педагогічна техніка.

            Рівні педагогічної майстерності ׃

1. Репродуктивний – відтворення спостережуваних зразків роботи;

2. Адаптивний – використання  зразків, але з урахуванням вікових і індивідуальних особливостей учнів;

3. Локально-моделюючий – досягнення якості в окремих напрямках навчально-виховної роботи;

4. Системний – досягнення якості у всіх напрямках навчально-виховної діяльності, використання елемента творчості.

                           

Контрольні  питання:

1. Які вимоги пред'являються  до особистості педагога ?

2. Якими знаннями й  уміннями повинен володіти педагог  ?

3. Як повинен ставитися  вчитель до учня й учнівського колективу ?

4. Розкрийте основні функції майстра виробничого навчання.

5. Якими професійними  здібностями повинен володіти вчитель?

6. Які види педагогічних  завдань вирішує педагог і  етапи їх рішення ?

7. У чому сутність  педагогічної майстерності і її рівні ?

       

Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2003,-576с.
2. Галузинський В.М., Євтух М.Г. Педагогіка: теорія та історія – К.: Вища школа, 1995. – 237с.
3. Кузьминський А.И., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – Знання, 2008. -288с.
4. Кукушин В.С. Педагогические технологии. – М.: ИКЦ МарТ, Ростов н/д 2006.-336с.
5. Подласый И.П. Педагогика: Учебник. – М.: Высшее образование, 2006.- 540с.
6. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2006.-560с.
7. Харламов И.Ф. Педагогика, Учебное пособие – 4-є узд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 2004. – 520с.

 

Тема׃ Історичні та теоретико-методологічні основи процесу навчання

 

ПЛАН

1) Поняття про процес навчання.

2) Теоретико-методологічні  основи пізнання, його рушійні  сили.

3) Закономірності процесу  навчання, його завдання.

4) Функції процесу  навчання їх сутність.

5) Структура процесу  навчання.

6) Види навчання, ознаки.

7) Продукти навчання, рівні навченості.

 

 1. Процес навчання - цілеспрямований, організований процес взаємодії вчителя й учня, у ході якого реалізуються завдання навчання, виховання, розвитку.

2. Процес пізнання – це хід, просування, проходження, що відбиває закономірну послідовну, безперервну зміну наступних один за одним моментів. Навчальний процес, як різновид пізнавальної діяльності, здійснюється на основі загальних закономірностей наукового пізнання й проходить шлях „ від живого споглядання до абстрактного мислення й від нього до практики ”.

„Живе споглядання ” – це відчуття й сприйняття, що дає основу для мислення і узагальнень.

Абстрактне  мислення дозволяє встановити загальні істотні ознаки, зв'язки між ними й вивести закономірності.

Практика дозволяє переконатися в прояві того або іншого закону в його істинності.

Навчальний  процес протікає у своєрідній формі ׃

  - у навчальному  процесі не стоїть завдання відкриття істини, а потрібно її творче засвоєння;

  - пізнання відбувається  прискореним темпом під керівництвом педагога;

  - багато видів  знань здобуваються опосередкованим  шляхом (через книгу, описи);

  - процес навчання  будується з урахуванням вікових  особливостей, що впливає на зміст,  методи, форми організації.

 

   2.1 Рушійні сили процесу навчання – це боротьба внутрішніх протиріч між постійно зростаючими вимогами суспільства до процесу навчання й актуальним станом цього процесу, що потребує постійного удосконалення.

 

3. Закономірності процесу навчання:

   3.1 Процес навчання  обумовлений потребами суспільства у високоосвічених всебічно розвинених людях. Це проявляється в доборі змісту, методів, форм.

   3.2 У процесі  навчання освітня, розвиваюча, виховна функції виступають як єдине ціле.

   3.3 Процес навчання  залежить від реальних навчальних  і вікових можливостей учнів, від професіоналізму педагога.

   3.4 Процес навчання  закономірно залежить від матеріального забезпечення навчального закладу.