Майстер виробничого навчання - педагог професійної школи

    Завдання процесу навчання:

  а) організація  пізнавальної діяльності по оволодінню  науковими знаннями, вміннями, навичками.

  б) розвиток мислення, творчих  здібностей і дарувань.

  в) вироблення наукового  світогляду й морально-естетичної  культури.

  г) стимулювання й мотивація  навчально-пізнавальної активності учнів.

  д) вдосконалення навчальних умінь і навичок.

4. Функції процесу навчання:

  а) освітня – припускає засвоєння наукових знань, формування загальнонавчальних і спеціальних умінь і навичок;

  б) виховна – припускає формування наукового світогляду, моральних, естетичних знань і переконань, систему потреб, цінностей, ідеалів і відповідної поведінки;

   в) розвиваюча – передбачає спеціальні заходи щодо розвитку пізнавальних психологічних процесів, логічних прийомів і операцій, пізнавальної активності, емоційного й вольового середовища .

 

5.                                 Структура процесу навчання. 

 

викладач                        ↓    викладання             ↓     планування             ↓      організація  діяльності вчителя             ↓      організація  діяльності учнів               ↓      активація      розумової      діяльності      учнів               ↓     поточний контроль               ↓     аналіз результатів

←    процес навчання →                     ↓                 цілі                   ↓         стимулююче -       мотиваційний                   ↓               зміст                   ↓          операційно-          діяльний                    ↓           контрольно-          регулювальний                    ↓           оцінювально-           результативний

учень              ↓         навчання              ↓       відчуття  й       сприйняття              ↓            уява              ↓       осмислення              ↓       розуміння              ↓       узагальнення              ↓        закріплення              ↓        застосування на        практиці

 

6. Види навчання ׃

    1. Пояснювально-ілюстративне.

    2. Проблемне.

    3. Програмоване.

    4. Блочно-модульне  навчання.

    5. Ігрове.

    6. Комп'ютерне.

    7. Дистанційне.

 

7. Ознаки процесу навчання:

 процес навчання : цілеспрямований, планомірний, динамічний, циклічний, двосторонній, організований, проблемний, доцільний, пермонентный (безперервний ).

 

Продукти навчання

Сформованість розвитку особистості, вихованості, знань,    умінь,  навичок
Світопізнання	Кругозір, ерудиція	Якості розуму	Прийоми навчальної роботи	Навички самонавчання	Розвиток інтересу  й актив - ності	Працездатність	Професійна орієнтація

 

 

 

Рівні навченості:

  1. Знання-дізнавання (знайомства) – розрізняти, розпізнавати об'єкти в ряді інших подібних (такі, ні, або).

  2. Знання-репродукції (копії) – опис дії з об'єктом вивчення .

  3. Знання-уміння (повноцінні знання) – застосування засвоєної інформації для рішення деякого класу завдань.

  4. Знання-трансформації (конструктивні) – рішення завдань різного класу, шляхом переносу засвоєних знань, умінь, навичок.

 

Контрольні  питання:

1. Розкрийте особливості протікання процесу навчання.

2. Визначити основні завдання процесу навчання.

3. Охарактеризувати функції процесу навчання.

4. Що є продуктами  навчання ?

5. Назвіть рівні навченості .

                                                     

 

 Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2003,-576с.
2. Галузинський В.М., Євтух М.Г. Педагогіка: теорія та історія – К.: Вища школа, 1995. – 237с.
3. Кузьминський А.И., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – Знання, 2008. -288с.
4. Кукушин В.С. Педагогические технологии. – М.: ИКЦ МарТ, Ростов н/д 2006.-336с.
5. Подласый И.П. Педагогика: Учебник. – М.: Высшее образование, 2006.- 540с.
6. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2006.-560с.
7. Харламов И.Ф. Педагогика, Учебное пособие – 4-є узд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 2004. – 520с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема׃ Теоретичні основи цілісного педагогічного процесу

 

ПЛАН

1) Педагогічний процес  як система.

2) Закономірності педагогічного процесу.

3) Етапи протікання  педагогічного процесу.

4) Інтенсифікація й  оптимізація педагогічного процесу.

 

Ι. Педагогічний процес – взаємодія, що розвивається між вихователем й учнем, спрямований на досягнення мети, яка й призводить до заздалегідь наміченого стану якостей учня.

Педагогічний процес містить у собі безліч підсистем  впроваджених одна в іншу й об'єднаних  безліччю типів зв'язків.

Педагогічний  процес – це головне об'єднуюче всі системи . У ній злиті процеси : навчання з методами їх протікання, виховання, формування, розвиток.

Структура педагогічного процесу - (будова) розташування елементів у системі:

   - система умов  протікання процесу

   - система форм  і методів реалізації

   - сам процес  навчання, виховання, розвитку

   - процес співробітництва  вчителя й учня

Педагогічний  процес підкоряється певним закономірностям ׃

   1. Підпорядкування  всіх складових єдиній меті.

   2. Цілісність.

   3. Спільність.

   4. Єдність.

У певних умовах можуть виділяться домінуючі функції процесу: навчання-навчання, розвиток-розвиток, але кожний із цих процесів виконує й супутню функцію.

Виховна – не тільки виховання, але й розвиток й навчання. Навчання немислиме без супутнього виховання й розвитку.

 

ІІ. Закономірності педагогічного процесу ׃

  1. Педагогічний процес  динамічний (величина всіх останніх  змін залежить від величини  зміни на попередньому етапі), зміни мають східчастий характер, чим вище проміжний результат,  тем вище результат кінцевий.

  2. Розвиток особистості  в педагогічному процесі залежить від спадковості, навчального середовища, включення в навчально-виховну діяльність і від застосовуваних засобів і способів педагогічного впливу.

  3. Керування педагогічним  процесом більш ефективно при  інтенсивних зворотніх зв'язках.

  4. Продуктивність педагогічного процесу залежить від внутрішніх стимулів, мотивів, єдності почуттєвого, логічного й практики.

  5. Педагогічний процес  обумовлюється потребами суспільства,  особистості й умовами його  протікання.

 

ІІІ. Етапи протікання педагогічного процесу׃

  1. Підготовчий – створюються умови протікання педагогічного процесу у заданій спрямованості, постанова цілей, діагностика умов, прогнозування досягнень, проектування й планування розвитку педагогічного процесу.

2. Основний – роз'яснення мети й завдань майбутньої діяльності, взаємодія педагога й учнів, використання намічених методів і форм педагогічного процесу, створення сприятливих умов, здійснення різноманітних заходів стимулювання учнів, забезпечення зв'язку педагогічного процесу з іншими процесами, оперативний контроль.

3. Заключний – аналіз досягнутих результатів, щоб не повторити помилок навіть у добре організованому педагогічному процесі.

 

ΙV. Інтенсифікація – посилення, збільшення напруженості навчальної праці, його продуктивності й дієвості (новітні педагогічні технології, форми організації, методи навчання, комп'ютеризація навчання).

 

Ступінь інтенсифікації залежить від׃

- продуктивності використання  кожної хвилини навчання, майстерності  вчителя, підготовки учнів, організації групи, наявності устаткування й раціонального його розміщення;

- чередування різних прийомів навчання, праці, відпочинку;

- кабінетної організації  навчання.

Оптимізація – вибір найкращого з можливих варіантів для даної конкретної ситуації, тобто, коли досягається вищий рівень знань, оволодіння різними способами творчої діяльності для даної особистості в реальних умовах. Шляхи оптимізації розробив Ю.К.Бабанський. Суть її в тому, що вчитель опираючись на власну методику затрачає менше часу на рішення навчальних завдань, але одержує високий позитивний результат.

Q = V/t,

Q – робочий час,

V – обсяг виконаних  робіт,

 t – час витрачений учнем.

Ця формула дає можливість визначити реальну насиченість  уроку.

Демократизація – це надання закладу, учням і педагогам достатніх прав для успішного здійснення педагогічного процесу.

 Реалізація включає ׃

- достатнє матеріально-технічне забезпечення педагогічного процесу й підвищення його мобільності;

- досить висока правова  забезпеченість, захист прав педагога  й учнів;

- високе інформаційне  забезпечення;

- наявність допомоги  й контролю з боку громадськості;

- наявність розвиненого самоврядування й самоосвіти;

- гуманного й правового  стилю відносин учнів і педагога.

Гуманізація – це орієнтація всього навчально-виховного процесу на особистість учня й педагога, їх розвиток, розуміння як активного суб'єкта учня, виховних відносин, врахування пріоритету потреб, бажань, схильностей учнів, екологізацію виховання, звернену до культури людини.

Гуманітаризація – передбачає оптимальне співвідношення предметів математичного й технічного циклів із предметами гуманітарного циклу.

 

Контрольні питання:

1. Які процеси входять  у систему педагогічного процесу  ?

2. Розкрийте структуру  педагогічного процесу 

3. Які закономірності  властиві педагогічному процесу  ?

4. Основні етапи педагогічного  процесу 

5. У чому сутність  інтенсифікації педагогічного процесу, його оптимізації, демократизації й гуманізації ?

 

 

       Література:

1. Волкова Н.П. Педагогіка. – К.: Академія, 2003,-576с.
2. Галузинський В.М., Євтух М.Г. Педагогіка: теорія та історія – К.: Вища школа, 1995. – 237с.
3. Кузьминський А.И., Омельяненко В.Л. Педагогіка: Підручник. – Знання, 2008. -288с.
4. Кукушин В.С. Педагогические технологии. – М.: ИКЦ МарТ, Ростов н/д 2006.-336с.
5. Подласый И.П. Педагогика: Учебник. – М.: Высшее образование, 2006.- 540с.
6. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академвидав, 2006.-560с.
7. Харламов И.Ф. Педагогика, Учебное пособие – 4-є узд., перераб. и доп. – М.: Гардарики, 2004. – 520с.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тема׃ Поняття про дидактику, її історичний розвиток і сучасний стан

 

ПЛАН

1) Сутність дидактики,  її об'єкт, предмет.

2) Виникнення дидактики.

3) Основні категорії  дидактики.

4) Принципи дидактики.

5) Сучасні дидактичні  теорії й технології.

 

1. Дидактика – від грецького дидактикос (вивчаюче, навчаюче)- галузь педагогіки, що розробляє проблеми навчання й освіти тобто це педагогічна дисципліна, що досліджує навчання на теоретичному рівні.

 

2. Вперше це слово з'явилося у творах німецького педагога Вольфгана Ратке Ратихія (1571- 1635) для позначення мистецтва навчання. Однак наукову теорію розробив Я.А. Коменський (1592-1670). В  його праці „Велика дидактика ” (1657 рік) – „універсальне мистецтво навчання всіх усьому ”. У цій праці обґрунтована структура класно-урочної системи й системи предметного навчання, визначені програми, розроблені принципи навчання, запропоновані іспити з переводом або залишенням на другий рік; розроблена концепція професіоналізму вчителя, способи активізації учнів і свідомого оволодіння ними знаннями. Я.А.Коменський вважав дидактику не тільки мистецтвом навчання, але й виховання. Таке поняття дидактики збереглося до початку 19 століття. Німецький педагог Йоган Фрідріх Гербарт (1776-1841) зміцнив статус виховуючого чого навчання і позицію ׃ дидактика повинна аналізувати дії вчителя спрямовані на ознайомлення учня з новим матеріалом. Таке розуміння дидактики не влаштовувало представників нового виховання. Американський вчений Джон Дьюі (1859-1952) відводив учням більш активну роль. Він відкинув теорію передачі знань на основі пам'яті, висунув вимоги формування й розвитку здібностей до інтелектуальної діяльності, а також навичок до практичної діяльності, тобто передбачався не аналіз дій вчителя, а аналіз дій учня, тому стали вважати, що дидактика - це галузь педагогіки, що досліджує процес навчання і його закономірності, а також способи їх здійснення.