Развитие речи

1. Читання або розповідання  одного оповідання.

2. Читання декількох творів, поєднаних однією тематикою або  єдністю образів. Можна об’єднувати  твори одного жанру або декількох  жанрів. На таких заняттях поєднують  новий та вже відомий матеріал.

3. Об’єднання творів, які  належать до різних видів мистецтва:

- читання літературних  творів та розглядання репродукцій  картин відомих художників;

- читання в поєднанні  з музикою.

На подібних заняттях враховується сила впливу твору на емоції дитини. У добірці матеріалу має бути логіка – посилення емоційної насиченості під кінець заняття. У той же час враховуються особливості поведінки дітей, культура сприйняття, емоційне відшукування.

4. Читання та розповідання  з використанням наочного матеріалу:

- читання і розповідання  з іграшками;

- настільний театр;

- ляльковий і тіньовий  театр, фланелеграф;

- діафільми, діапозитиви, кінофільми, телепередачі;

5. Читання як частина  заняття з розвитку мовлення:

- воно може бути логічно  пов’язане із змістом заняття;

- читання може бути  самостійною частиною заняття  [4, с. 199].

Підготовка дошкільників до сприйняття нової казки відбувається за таким алгоритмом:

1. Вихователь виставляє нову книгу в читацькому кутку, якщо є можливість розміщує малюнки художників до цієї казки. Діти, розглядаючи ілюстрації, намагаються з’ясувати, що за книга та про що вона. На початку заняття вихователь розпитує дітей про їхні здогади і лише тоді називає твір.
2. Вихователь демонструє іграшки та предмети, які мають відношення до цієї казки. Розповідає про призначення цих предметів, їх застосування.
3. Вихователь проводить спеціальні мовні вправи, допомагає дітям оволодівати новими словами.

У старшій віковій групі необхідно частіше використовувати приказки, особливо в тих випадках, коли не проводиться підготовча робота до заняття. Бажано, щоб приказка була пов’язана з твором. Практика показує, що в другому півріччі діти, навчившись вслухатися у приказку, часто правильно здогадуються, про що буде йти мова. Приказку необхідно промовляти двічі.

Рекомендовані приказки для дітей : Язик до Києва доведе. Не хвались, а вчись. Хату руки держать. Не ясла до коней ходять, а коні до ясел. Син мій, а розум у нього свій.  Чий корінь, того й плід. Ліпше пташині голодом у лісі, як при цукрі у багатій стрісі. Ті ж самі приказки можна використовувати й під час занять зі звукової культури мовлення. Це допоможе дітям запам’ятати приказки й самостійно використовувати їх у іграх, драматизація, спектаклях, збагатить мовлення дошкільників.

Після читання вихователь проводить бесіду, яка допомагає дітям краще зрозуміти казку, правильно оцінити деякі її епізоди; повторити найбільш вдалі порівняння, описи, звороти мови. Така бесіда є необхідною. Відомий психолог Б. Теплов відмічав, що витвір мистецтва виступає для дитини як естетичний об’єкт не з самого початку, а лише тоді, коли дитина починає його розуміти [Цит. за 1, с. 347]. Цей вислів стосується і творів художньої літератури. Але не слід забувати, що казка, насамперед, – це засіб виховання почуттів дитини. Дитина має не розмислювати, а насолоджуватись почутим. Але це твердження стає справедливим, коли він хоча б частково запам’ятовує текст. Таким чином, бесіда повинна не заслоняти щойно почуту казку, а «висвітлювати» її, а потім ще раз показати її цілком.

Розглянемо найбільш ефективні прийоми роботи з казкою. Умовно їх можна поділити на прийоми, які допомагають краще розібратися із змістом казки та прийоми, які допомагають проникнути в образний стрій казки.

Прийоми першої групи:

1. Запитання. Вони мають бути різноманітними за своїм змістом. Одні запитання допомагають краще охарактеризувати героя казки. Запропонувавши питання, вихователь може звернути увагу на якусь фразу чи вчинок героя. Інші питання мають допомогти дитині зрозуміти основну ідею казки.
2. Розглядання ілюстрацій та накопичення уявлень у дошкільника про те, як малюнок художника допомагає зрозуміти казку. Демонструється малюнок. За допомогою цього прийому діти навчаються краще вслухатися та запам’ятовувати описи.
3. Словесні замальовки. Дітям пропонують уявити себе художниками, подумати та розповісти, щоб вони намалювали до цієї казки. Вислуховуючи розповіді дітей вихователь задає питання, які допоможуть дитині уточнити різні деталі. У вільний від занять час дітям пропонують намалювати те, що вони замислили.

Прийоми другої групи:

1. Повторне читання уривків з твору на прохання дітей. За допомогою такого читання дитина краще сприймає всі переваги твору, помічає порівняння, епітети та інші засоби виразності.
2. За проханням вихователя діти пригадують та розповідають найсмішніші, найсумніші та найстрашніші епізоди; переказують описи природи, вчинки героя, котрі їм особливо запам’ятались.
3. Вихователь нагадує про один із епізодів та просить розповісти про нього докладніше. Зачитує відповідні уривки, при цьому діти домовляють окремі слова.
4. Драматизація уривків, найбільш цікавіших в сенсі словникового збагачення.
5. Обов’язковий прийом, який забезпечує повноцінне сприйняття твору – пояснення незнайомих слів. Необхідно пояснювати значення тих слів, без розуміння яких стає неможливим розуміння усього тексту, характер образів, вчинки персонажів. Варіанти пояснення різноманітні: підстановка іншого слова під час читання, використання синонімів; використання цих слів вихователем до читання або під час розглядання картинки; запитати ти дітей про значення цього слова.

Отже, при опрацюванні казок вихователю слід враховувати алгоритмом підготовки дошкільників до сприйняття нової казки, прийоми роботи з казкою, удосконалити власне мовлення, продумати шляхи удосконалення мовлення дітей.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

РОЗДІЛ ІІ. ПРАКТИКА РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ У ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБОМ НАРОДНиХ КАЗоК

У теоретичному розділі нашого дослідження ми висвітлили основні положення розвитку зв’язного мовлення дітей дошкільного віку засобом народної казки. Нижче подаємо розробки занять, у яких реалізуються зазначені положення з розвитку зв’язного мовлення дошкільників.

Тема: «Знайомтеся, Пан Коцький»

 Мета. Вчити дітей правильно називати предмети. Формувати вміння відповідати на запитання. Сприяти розвитку пам'яті, уваги. Виховувати дружні стосунки.

Обладнання. Казкові герої: лисичка, зайчик, котик, ведмідь, вовк; капуста, морква; іграшки.

Хід заняття

1. Організація дітей. Вітання з групою.

2.Підготовка дітей до сприймання казки «Пан Коцький».

– Діти, сьогодні до нас на заняття прийшов казковий герой. Але зайде він у групу лише тоді, коли ви відгадаєте загадку.

В темнім лісі проживає,

Довгий хвіст пухнастий має,

Їй на місці не сидиться,

А зовуть її ...(Лисиця)

(Заходить Лисичка).

– Добрий день, дітки! Я чула, що ви полюбляєте відгадувати загадки. А мої відгадаєте? (Лисичка загадує загадки).

Влітку сіренький,

а взимку біленький,

Довгі вуха має,

швидко в лісі стрибає (Заєць.)

Хто з хвостиком і вушками?

У кого лапки з подушками? (Кіт)

По полю та лісу гасає,

Овечок хапає та всіх лякає (Вовк).

Сидить дівчина в коморі,

А коса її надворі (Морква).

Сидить баба серед літа,

В сто сорочок одіта(Капуста).

(Вихователь виставляє на стіл іграшки - відгадки до загадок).

– А ще я принесла книжечку, в якій розповідається про мене і моїх друзів. Давайте всі разом послухаємо цю казочку, а ви будьте уважні, чи не зустрінуться в ній наші знайомі.

3. Читання казки «Пан Коцький» вихователем та обговорення її.

– Діти, сподобалась вам ця казочка?

– Хто з дітей знайомий з цією казочкою?

– Хто жив у чоловіка?

– Хто побачив кота в лісі?

– Хто із звірят міг принести капусту?

– А що приніс ведмідь?

4.Переказ казки за серією картинок.

5. Практичне ознайомлення із словами-назвами істот і неживих предметів.

– Діти, виберіть звіряток, про яких розповідалось в казці (діти підбирають, називають їх і ставлять запитання хто?).

– А що принесли звірята Пану Коцькому на обід? (Діти групують овочі,

називають кожен окремо і ставлять запитання що?).

6. Фізкультхвилинка.

«Весела мандрівка», активізувати дітей, розвивати координацію рухів.

7. Закріплення вивченого. Гра «Будь уважним».

У дітей на столах і у вихователя на столі лежать малюнки з різними предметами.

– Діти, погляньте на картинку. У кого з вас є такий предмет. Підніміть руку. Що це? (Хто це?)

Аналогічно вихователь робить з кожним предметним малюнком. Вихователь показує предмети, що відповідають на питання «що це?» на першу дошку, «хто це?»на другу дошку.

Їжак Олівець

Півень Книжка

Дівчинка Яблуко

8. Підсумок заняття.

 

 

Тема: «Мандрівка українською казкою»

Мета: Готувати дітей до театралізованої діяльності; навчити виявляти художньо-творчі здібності; формувати зв’язне мовлення дітей, навички мовленнєвого спілкування; розвивати фонематичний і ритмічний слух; формувати засоби емоційної виразності: інтонації, міміку, жести, характерні рухи, позу, ходу, пластичну фантазію; виховувати почуття взаємної приязні, дружби; викликати радісний настрій, позитивні емоції.

Підготовча робота на попередніх заняттях:

1. Читання українських народних казок: «Рукавичка», «Івасик-Телесик», «Пан Коцький», «Лисичка-сестричка та Вовк Панібрат».

2. Бесіди за змістом казок, розгляд ілюстрацій, переказ, складання діалогів за сюжетом казок.

3. Знайомство з інсценівкою за мотивами казки «Рукавичка».

4. Інсценівка уривків казки «Рукавичка».

5. Робота з формування емоційної виразності (етюди, вправи, ігри ).

Обладнання: торбинка, дидактичні вправи «Виклади букви», «Чарівна книжка», ілюстрація з казки «Івасик-Телесик», корекційна гра «Збери з частин», ляльки настільного театру «Пан Коцький», декорації лісу, бутафорська рукавичка, маски героїв казки «Рукавичка».

Хід заняття

Вихователь:

– Ось послухайте, діти, мою приказку:

По лісочку бігла мишка,

У торбинці несла книжку,

Об пеньок зачепилась –

І торбинка загубилась.

Я ж торбинку ту знайшла,

Вам , малята, принесла.

Діти розглядають торбинку.

Вихователь:

– Але її не можна відкрити – дуже складний замочок. Може ми усі разом подолаємо його.

Дидактична вправа «Виклади букви по – порядку» (діти читають викладене слово – «казка»)

Діти разом з вихователем відкривають торбинку і виймають «чарівну» книжку казок.

Вихователь:

– Подивіться, яка гарна книжка. А хочете дізнатися, які казки в ній живуть? (відкривають книжку). Але тут немає ніяких казок, а тільки записочка: «Допоможіть, будь ласка, зібрати мої казочки. Для цього треба вирушити у мандрівку: знайти, впізнати та зібрати українські народні казки».

Вихователь:

– Допоможемо «чарівній» книжці?

– Нумо, рушаймо (діти крокують під музичний супровід і виконують різні рухи відповідно до слів):

По звивистих доріжках

Крокують наші ніжки.

По звивистих стежинках

Прямують рівні спинки.

Враз доріжки розійшлися

І ми також розбрелися.

У дві колонки стали,

У колах закружляли.

Пострибали по доріжці,

Часто змінюючи ніжки.

І побігли, як лисички,

Петляючи по травичці.

Присіли за кущами,

Устали й знов сховались.

Підвелися, роззирнулись,

Кругом себе обернулись.

Вихователь:

– Подивіться, що я тут знайшла? Який цікавий малюнок. Угадайте, з якої казки епізод тут зображений.

Діти описують епізод, зображений на малюнку із казки «Івасик-Телесик».

Пластичний балет «Гуси - лебеді»

Вихователь:

– Раз і два: із дітей перетворимось в гусей. Уявіть, що ваші руки – то крила. Випробуйте, які вони легкі, гнучкі і водночас сильні. 

Гуси потягуються крилами, грудьми, хвостом, тягнуться до гілок дерев, щоб дістати росу, вище, ще вище – хто дострибне до найвищої гілки. Граються краплинками роси, пересипаючи їх з крила на крило. Зрештою змахують крилами й злітають у ранкове небо, кружляють, танцюють, а потім спускаються на поверхню озера. Граціозно тримаючи поставу , пливуть по озеру. Раз, два: із гусенят перетворимось в малят.

Вихователь: