Автор работы: Пользователь скрыл имя, 07 Декабря 2014 в 15:32, курсовая работа
Гіпотеза дослідження – розвиток зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку буде ефективним, якщо:
цілеспрямовано використовувати народні казки у виховному процесі в ДНЗ;
враховувати вплив народних казок на розвиток зв’язного мовлення в старших дошкільників;
визначити систему занять, виховних заходів на основі використання народних казок в освітньо-виховному процесі в ДНЗ.
Вступ 3
Розділ І. Психолого-педагогічні основи розвитку зв’язного мовлення в дітей дошкільного віку 6
1.1. Поняття зв’язного мовлення та його значення для розвитку особистості дитини 6
1.2. Особливості зв’язного мовлення в дітей дошкільного віку 9
1.3. Казка як засіб розвитку зв’язного мовлення старших дошкільників 15
1.4. Методика навчання розповідання казок старших дошкільників 16
Розділ ІІ. ПРАКТИКА РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ в ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ЗАСОБОМ НАРОДНОї КАЗКИ 23
Висновки 31
Далі нам немає ходу:
На шляху є перешкоди.
І тепер ми не малята,
А звірята – ведмежата.
Ніжки вище піднімаємо,
Всі пеньочки обминаємо.
Виконавши відповідні рухи, діти прикладають долоні до щік і промовляють разом з вихователем чистомовку:
Н – н – на галявинці, де йшов,
М – м – мед в дуплі ведм – м – мідь зн – н – найшов,
Ведм – м – межатам м – м – мед прин – н – ніс,
Хоч покусан – н – ний весь н - н – ніс.
Вихователь:
- Раз і два: з ведмежат перетворимось в малят. Подивіться, діти, що це? (звертає увагу дітей на корекційну гру «Збери з частин»)
- Щоб розпізнати героїв наступної казки, треба зібрати їх зображення з частин. (Дві команди збирають героїв казки «Лисичка – сестричка та Вовк – Панібрат» та називають героїв та казку.)
Гімнастика для рук «Вовк та Лисиця»:
Сірий вовк біжить по сліду,
А за ним біжить ліса.
Піднялись у них трубою
Два пухнастеньких хвоста.
Вихователь:
– Діти, а як ви гадаєте, як Вовчик з Лисичкою привітались би під час зустрічі?
Діалоги дітей в парах «Зустріч Вовка і Лисиці»
Вихователь:
– Молодці діти! Рушаємо за наступною казкою.
Ми йдемо все далі й далі,
Зовсім ще не зморені,
Руки вгору піднімаєм,
Опускаєм долу.
Щоб нікого не злякати,
Будемо ось так ступати.
Ох, натомилися!
Вихователь звертає увагу дітей на розташованих на столі ляльок настільного театру з казки «Пан Коцький».
Вихователь:
– З якої казки ці герої? А давайте пограємось.
Етюди – загадки в рухах «Хто я?»
Вихователь:
– Молодці, діти, гарно ви звіряток зображували. Але треба далі вирушати.
Психогімнастична вправа «Сніжинки»
Вихователь:
– Подивіться, між ялинок якась дивна хатинка. Ви впізнали її, діти?
(вихователь звертає увагу дітей на декорації лісу та бутафорську рукавичку).
– Давайте розіграємо цю казочку разом з вами!
Драматизація уривка казки «Рукавичка»
Вихователь:
– Діти, як ви гадаєте, чому вчить ця казка?
– Так, дружбі, повазі одне до одного, доброті, взаємовиручці, любові, співчуттю.
Психогімнастика «Дружна родина»:
– Давайте і ми з вами назавжди залишимось дружною родиною! Посміхніться один одному, потисніть дружньо один одному долоні, обіймімось один з одним. Будемо завжди дружити і любити один одного!
Отже, сплановані нами заняття формують уміння досить послідовно і чітко складати описові та сюжетні розповіді на запропоновану тему, збагачують активний словник дитини, сприяють розвитку зв’язного мовлення; допомагають підтримувати дружні стосунки в групі.
ВИСНОВКИ
Успішність навчання дітей у школі багато в чому залежить від рівня оволодіння ними зв'язного мовлення: адекватне сприйняття і відтворення текстових навчальних матеріалів, уміння давати розгорнуті відповіді на питання, самостійно викладати свої судження – всі ці та інші навчальні дії вимагають достатнього рівня розвитку зв'язного мовлення.
Зв’язне мовлення – це таке мовлення, яке відображає всі суттєві сторони свого предметного змісту, головна функція якого – комунікативна, що здійснюється у двох основних формах: діалозі й монолозі.
Головною особливістю діалогу є чергування мовлення одного співрозмовника з прослуховуванням і послідовне мовлення другого. Для діалогу характерно: розмовна лексика й фразеологія; недоговореність; прості та складні безсполучникові речення; короткочасне обдумування. Усне діалогічне мовлення проходить у конкретній ситуації та супроводжується мімікою та жестами, інтонацією. Мова в ньому може бути неповною, іноді, навіть, фрагментарною. Для діалогу є характерним використання шаблонів, сталих фраз, стереотипів, стійких формул спілкування.
Монологічне мовлення – зв’язне, логічно послідовне висловлення, яке проходить відносно довго у часі, не розраховане на негайну реакцію слухачів; висловлення має більш повне формулювання інформації, більш розгорнуте. Для монологу характерно: літературна лексика, розгорнутість висловлення, логічне завершення; синтаксична оформленість; зв’язність монологу забезпечується одним промовцем
Найефективнішим засобом розвитку діалогічного й монологічного мовлення дошкільників є народна казка. Діти не тільки засвоюють суть казки, а й запам'ятовують повтори, типові казкові звороти, тобто відчувають красу форми, своєрідність стилю, переносять у свою мову те, що вони запам'ятали.
Найбільш ефективні прийоми роботи з навчання розповідання за змістом казок – спільне розповідання, драматизація казки, надання зразка розповіді, укладання плану до казки, колективне обговорення плану, моделювання казки, допоміжні питання, указівки, виправлення помилок, підказка потрібних слів тощо.
Навчання зв’язного мовлення робить вплив і на естетичний розвиток дитини: перекази казок, літературних творів, самостійні дитячі твори казкового характеру розвивають образність і виразність мовлення, збагачують художньо-мовний досвід дітей.
Заняття з використанням казки сприяє формуванню дружніх стосунків між дітьми, засвоєння таких моральних категорій як чесність, доброзичливість, працьовитість.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ